Ціни на свинину шокують українців

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише ura-inform.com

Зростання цін торкнулося практично всіх продуктів харчування, причому підвищення цін значно випереджало інфляцію, яка в 2016 році склала 15,5 відсотків. Особливо піднялося в ціні м'ясо - свинина подорожчала на 64 відсотки, а сало на 44 відсотки. На українських ринках тепер кілограм свинини можна купити за 101 гривень, сала - 65 гривень. Головною причиною стрибка цін на свинину вважають епідемію АЧС, із-за якої було знищено близько 26 тис голів.

Дорошенко зазначив, що наступного зростання цін на продукцію залишилося чекати зовсім недовго.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Блокчейн змінить ринок кави

Але як і раніше немає надійного і прозорого ланцюжка поставок від власника плантації до кінцевого споживача. Стартап Bext360 хоче виправити ситуацію за допомогою блокчейна, пише Хайтек.

Компанія розпочала свій експеримент ще в липні. На одній з віддалених кавових плантацій вона встановила спеціальний апарат, схожий на коробку. Він вміщує за раз до 30 кг кавових зерен. Система перевіряє і сортує зерна за якістю. Після чого відомості про їхню вагу, виробника та якість вносяться в розподілений реєстр. Такий підхід вигідний для всіх. Споживачі завжди знають, скільки кави є в запасах виробників. Для них всі переміщення товару стають прозорими. У свою чергу виробник також гарантовано, без зайвих посередників отримує гроші за кожне кавове зернятко.

Сьогодні через відсутність зворотного зв’язку між споживачами і виробниками останні, як правило, концентруються на кількості, а не на якості. Це дозволяє їм хоч якось покривати витрати, що виникають через відсутність оптимізації. Bext360 каже, що її модель дозволить фермерам переключитися на якість. Якщо їм вдасться отримати якісний урожай, то система, заснована на блокчейні і смарт-контрактах, призведе до того, що він буде куплений, а фермер винагороджений.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок бобових: досягнення і особливості сезону

Галузь виростила урожай бобових, який став рекордним за останні 20 років, пише propozitsiya.com.

Тож не дивно, що попередні три роки в Україні відзначається стрімке зростання площ під бобовими культурами. Зокрема, площі гороху за останні три роки зросли в 2,4 рази.

В цілому на світовому ринку попит на бобові перевищує пропозицію.

Однак, як зазначила президент співтовариства виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко, треба враховувати особливості сезону. Цього року скорочується виробництво гороху в Канаді і США, але зростає в Україні та Росії. Таким чином, конкуренція серед постачальників зміщується в бік Причорноморського регіону.

Ситуація ускладнюється тим, що в 2016/2017 маркетинговому році Індія, на частку якої припадає близько 35% експорту українських бобових, зібрала рекордний власний урожай і накопичила істотні запаси бобових.

Українське виробництво бобових зосереджено в основному на горохові. До речі, за рівнем рентабельності вирощування польових культур в Україні, в 2016 році горох зайняв друге місце, поступившись тільки гречці.

У той час, ринок нуту, квасолі, сочевиці розвивається набагато повільніше.

Як зазначають експерти, виробники бобових культур стикаються з цілою низкою проблем як ринкового, так і суто технологічного характеру.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ячмінь має всі шанси вийти в лідери з прибутковості

Про це заявила експерт аграрного ринку Марія Колесник, пише Аgrotimes.net

За її словами, ціна на нього в портах Чорного моря з початку сезону вже зросла зі $160 до $180 за тонну і зрівнялася з ціною продовольчої пшениці. Торік у цей період ціна ячмінь становила близько $150 за тонну.

«Така вкрай сприятлива для українських виробників ситуація склалася через скорочення пропозиції цієї культури на світових ринках на тлі стабільного попиту», – зазначає експерт.

Зокрема, в Україні в сезоні 2017/18 МР посівні площі під ячменем знизилися до 2,55 млн гектарів.

Марія Колесник підкреслює, що висока маржинальність цієї культури може стимулювати розширення її посівних площ в Україні під урожай наступного року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила рекорд з експорту замороженої суниці

Досягти таких результатів вдалось навіть в умовах суттєвого скорочення виробництва.

Про це повідомляє портал «Інфо-Шувар» з посиланням на дані Держстату.

Як вже повідомлялось, українські фермери втратили значну кількість врожаю через весняні заморозки. Особливо постраждали середні та пізні сорти суниці. Втім, ситуація з врожаєм в країнах ЄС була ще гіршою, завдяки цьому, попит на українську ягоду виявився надзвичайно високим.

Так, за період з січня по серпень 2017 року, Україна відвантажила 2,5 тис. тон замороженої ягоди на суму $ 3,8 млн. Це вже в 5 раз перевищує показники за аналогічний період минулого року і є найвищим показником, принаймні за останні 10 років.

«Саме зовнішній попит на заморожену ягоду в цьому році диктував ціни на сировину в Україні. В липні та червні ми вимушені були скуповувати ягоду по 25-30 грн/кг (0,79-0,95 EUR/кг), тобто в 2 рази дорожче, ніж в попередні сезони. Втім, навіть за таких умов конкуренція серед переробних підприємств була дуже високою. До речі, сьогодні на внутрішньому ринку ми маємо дефіцит власної замороженої ягоди, тому вимушені закривати потребу імпортною продукцією, яку завозимо переважно із Єгипту»,- коментує ситуацію Маріанна Вакульчик, управляючий партнер компанії All Berry.

Нагадаємо, обсяг експорту української замороженої суниці садової за січень-серпень 2016 року склав всього 500 тонн на суму $ 740 тис. Загалом, в 2016 році Україна експортувала 700 тонн замороженої суниці садової на $1,02 млн.

Головним ринком збуту для української продукції, як в 2016, так і в цьому році залишається ринок ЄС. Як зазначають експерти, в поточному сезоні, на долю ЄС припало майже 80% всього експорту української замороженої суниці садової (полуниці).

А от сусідня Польща навпаки суттєво зменшила обсяги експорту За даними порталу sadyogrody.pl., дефіцит сировини в Польщі цього року був надзвичайно високим, а ціни на промислову ягоду зросли майже в 2 рази до 5,1 zl / кг (1,2 EUR/кг).

Нагадаємо, Польща є головним постачальником замороженої суниці на ринку ЄС, та другим за величиною світовим експортером цієї продукції. За останні 5 сезонів, згідно даних Євростату, польська заморожена суниця займала частку 30% від загальної пропозиції на ринку ЄС та 20% на глобальному ринку. Але через зменшення пропозиції з Польщі, споживачі ЄС в цьому сезоні вимушені були збільшити експорт з України, Іспанії та Єгипту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нова система розподілу вагонів принесла приховане підвищення вартості зерноперевозок

Вантажовідправники отримали відразу кілька додаткових факторів витрат: збільшення станційних зборів, штраф за невиконання плану і за порожній пробіг.

Про це на конференції «Транспортування та зберігання зерна в Україні 2017» розповів генеральний директор ТЕП «Вертикаль» Олег Бурлаченко, пише elevatorist.com.

Зі слів учасника ринку, ідея створення автоматичної системи хороша. Але ситуація з навантаженням, яка склалася зараз в результаті використання системи таких списків, критична.

«Фактично від тієї кількості, яку дають елеватори у своїх заявках, УЗ поставляє 1-2 вагони. Я впевнений, що УЗ має величезні експлуатаційні витрати в зв'язку з тим, що вони розвозять таку кількість, а не 5-10, що дозволяє фронт роботи. Оборотність вагонів порівняно з минулим роком впала», — підкреслює генеральний директор ТЕП «Вертикаль» Олег Бурлаченко.

За його словами, при такій подачі вагонів вантажовідправники отримують збільшення витрат майже в два рази.

Крім того, для отримання потрібної кількості вагонів замовники «роздувають» електронні заявки. І це ще один фактор, який збільшує витрати. За невиконаний план доводиться платити 3,60 грн за т.

Третій фактор, який лягає додатковим грошовим вантажем на вантажовідправника є «порожній пробіг» вагонів.

«Дуже часто маємо проблему: вагон не встигає на дату, узгоджену електронною заявкою. Вагон тривіально запізнюється. Якщо він приходить на наступну добу — ця електронна заявка згорає. І не завжди на наступний день, коли вагон приходить, є можливість цю електронну заявку підтвердити, так як вона підтверджується в порту. Тому дуже часті відмови від вагонів. Ми технічно не можемо їх виконати. Ми аналізували, у нас в середньому за місяць на одному «відмовному» вагоні втрати в 1700 грн за порожній пробіг», — говорить генеральний директор ТЕП «Вертикаль».

Виходом з цієї ситуації керівник підприємства бачить довгострокове планування, маршрутизацію, укрупнення партій, черговість, яка була б зрозуміла всім і прозора, а також поповнення парку власними вагонами і локомотивами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview