150670

Ціни на українське яблуко побили антирекорд

Ще 10 днів тому ціни на яблуко «Голден Делішез» в Україні були вище, ніж у Молдові, однак за перший тиждень жовтня ціни впали настільки, що опустилися нижче рівня оптових цін у Молдові, пише EastFruit.

Відповідно, на сьогоднішній день, рівень цін на «Голден» впав до рекордно низьких значень в історії. Ніколи раніше за яблуко сорту «Голден» високої якості не платили менше, ніж на даний момент - $0,18 за кг. При цьому зустрічаються і пропозиції з більш низькими цінами, особливо в невеликих виробників, яким ніде зберігати продукцію. І, на думку учасників ринку, не можна виключити навіть подальшого зниження цін.

З іншого боку, багато хто вважає, що знижувати ціни далі немає ніякого сенсу, так як зниження ціни не призводить до зростання попиту. Тому фермери воліють залучати покупців іншими способами. Наприклад, при переговорах з мережами, йдуть на максимальні поступки по термінах оплати. Якщо раніше мережі оплачували поставлене яблуко протягом 14-30 днів в середньому, і лише в деяких мережах відстрочки оплати досягали 45 і більше днів, то зараз фермери самі пропонують більш довгі періоди оплати, за умови гарантованого обсягу викупу яблука мережею.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правоохоронці намагаються вкрасти зерно на півмільйона доларів

Сьогодні близько 200 співробітників заблокованого підприємства Risoil планують вийти на мітинг під Одеською обласною прокуратурою. Про це повідомляє Бізнес-Варта, пише agropolit.com.

У громадській організації зазначають, що генпрокуратура, Нацполіція і митниця перешкоджають інвестуванню від швейцарського підприємства Risoil. Підозру викликала діяльність одного з експортерів,  але правоохоронці заблокували роботу всього зернового терміналу Risoil.

Під загрозою інвестиційний проект на суму понад $70 млн. Основні потужності компанії розташовані в порту Чорноморськ, з 5 жовтня робота на Risoil зупинилася через незаконні обшуки ГПУ. Навіть незважаючи на те, що термінал не є фігурантом справи, - йдеться у повідомленні.

Слідчі дії стосовно вантажу проводять вже два місяці, таким чином блокуючи технологічну діяльність підприємства.  Правоохоронці намагаються без відповідних документів вилучити близько 3 тис. т зерна, за збереження якого Risoil несе відповідальність перед власником вантажу. Вимога слідства абсолютно незаконна, бо якщо вантаж є речовим доказом, в рамках кримінальної справи, він не повинен переміщатися.

В  компанії звернулися до АМПУ і митниці з проханням не видавати дозвіл правоохоронцям на незаконний вивіз майна, але відповіді немає. Є листування, що підтверджує, як співробітники прокуратури видають інструкції до митних і прикордонихі органів з вимогою заблокувати діяльність Risoil.

Risoil робить все можливе, щоб клієнти компанії не постраждали.

Довідка:  

«Рісо С.А.» (Risoil SA) працює в Україні з 2001 р З початку інвестиційної діяльності Risoil Group в Україні були реалізовані успішні інвестиційні проекти з розвитку портової інфраструктури, у виробничій сфері і в інших напрямках діяльності на суму понад $ 200 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Арешт майна Фірташа може вплинути на ситуацію на ринку добрив

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, передає AgroPolit.com.

Луценко зазначив, що прокуратура неодноразово намагалася перешкодити поставкам української сировини на підприємства Фірташа в Криму, проте реалізувати це на практиці заважають суди, рішеннями яких систематично знімаються арешти з родовищ.

"У пана Фірташа в найближчі місяці будуть добрі для нас повідомлення з органів прокуратури. Це стосуватиметься і облгазів, і хімзаводів, і підприємств на тимчасово окупованій території", - зазначив Юрій Луценко.

Слід зазначити, що такі арешти можуть вплинути на ціну добрив, оскільки більшість з них знаходиться у приватній власності.

Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа є одним з найбільших гравців на ринку добрив України.

Холдинг Оstchem об'єднує підприємства азотної хімії Group DF.

Group DF - диверсифікована міжнародна група компаній, бізнес якої представлений в країнах Європи та Азії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині з'явиться олійний хаб

Про це повідомив голова Ради директорів Allseeds В’ячеслав Петрище, пише Економічна правда.

"Інвестиції у створення хабу складуть приблизно 15 млн доларів, і вже 30 млн доларів ми інвестували в інфраструкутру", - сказав він на прес-конференції

За його словами, мова йде про створення майданчику для трейдерів та переробників на базі потужностей Allseeds, де вони зможуть продавати будь-які обсяги олії плюс відвантажувати партії в будь-яку точку планети.

Петрище додав, що у планах його компанії - подвоїти виробництво рослинної олії  у найближчі три роки.

"Реалізація проекту олійного хабу вже почалася: підписані договори з великими гравцями на цьому ринку. Плануємо у жовтні почати збільшувати потужності перевалки, щоб до січня вийти на потужність 100 тис. тонн на місяць з перспективою 1,5 млн тонн перевалки рослинних олій у наступному році. Упевнений, в найближчі два роки вийдемо на 2,5 млн тонн", - зазначив В.Петрище.

У вересні Нідерландський банк розвитку FMO та Diligent Capital Partners (DCP) стали акціонерами Allseeds, придбавши частку в 16% акцій.

Інвестиції в акціонерний капітал дозволяють розраховувати на розширення потужностей Allseeds у порту "Южний".

Allseeds Group заснована в 2010 році. У липні 2015 року група ввела в експлуатацію маслоекстракційний завод в порту "Южний" (Одеська обл.) Потужністю переробки 2,4 тис. тонн насіння соняшнику на добу (або 1,8 тис. тонн ріпаку, або 1,5 тис. тонн сої ).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тисячі українців після смерті віддали безкоштовно державі землю

Про це свідчать дані "Моніторингу земельних відносин", який напередодні був презентований у Світовому банку, пише Економічна правда.

За даними "Моніторингу", у 2017 році в Україні нараховувалось 6,537 тисячі земельних ділянок загальною площею 25,072 тисячі га, які визнані відумерлою спадщиною. Тобто, спадкоємці не заявили про свої права і ці землі де-юре перейшли у розпорядження місцевих органів влади за рішенням суду.

Також землевласники за життя не змогли продати землю — як відомо, в Україні досі діє мораторій на продаж землі.

Зокрема, найбільша кількість таких ділянок — 998 — була зафіксована в Сумській області. За площею лідирує Кіровоградська область — тут 2,669 тисячі га земель були визнані відумерлою спадщиною.

Менше відумерлої спадщини в західних областях — в Чернівецькій — 8 га, Івано-Франківській — 26 га, Львівській — 35 га та Рівненській областях — 72 га.

Проте, йдеться про офіційну статистику, надану для "Моніторингу" Держгеокадастром. За даними ЕП, де-факто землі відумерлої спадщини можуть сягати 2 млн га землі.

Так, на даний момент близько 2 млн га землі, власники яких померли, не мають юридичного статусу та обробляється нелегально. Для визнання цих земель відумерлою спадщиною органи місцевої влади повинні звернутися до суду, і лише за рішенням суду ці землі передаються в управління місцевим органам влади.

Поки ситуацію юридично не розв’язано, орендарі таку землю продовжують обробляти, а коли завершується дія договору — відповідно до стандартних прикінцевих положень — він автоматично продовжується, якщо власник за 6 місяців до дати завершення не сповістив про інше.

При цьому невідомо, перераховують орендарі орендну плату спадкоємцям власника, чи ні.

Як відомо, раніше президент Петро Порошенко заявляв, що мораторій на землю не вписується в європейську систему України.

Нагадаємо, 22 серпня вступило в силу рішення Європейського суду, згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнаний таким, що порушує права людини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті всім селом вирощують перець та переробляють його на паприку

Приправу продають на місцевому ринку, закладам харчування. Також її охоче купують угорці — закарпатська паприка якісніша і обходиться їм у кілька разів дешевше, пише agroday.com.ua.

У селі 5000 жителів. За сезон вони виготовляють 200 т паприки, продають по 100 грн/кг.

Перець збирають у вересні, коли він повністю дозріє. Потім його майже місяць підсушують на сонці. Так овоч достигає, стає яскравішим, багряно-червоним.

Кожна сім’я має власну сушарню. Там ще два тижні перець досушують до сухого та ламкого стану.

Далі перець чистять від насіння та плодоніжок і 3-4 рази перемелюють у порошок на млині. Таких млинів у Великій Доброні декілька. З 10 кг сирого перцю отримують 1 кг паприки.

Селяни скаржаться, що цього року врожай перцю невисокий через спеку. Перець – примхливий овоч, любить сонце і частий полив, тому щодня його поливають по кілька разів.  

Велика Добронь зараз є єдиним населеним пунктом в Україні, де паприку виготовляють у таких масштабах. Село називають українською столицею паприки, а «добринська паприка» вже стала брендом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview