Ціни на українську лохину «обігнали» польські

Теґи: 

Оптові ціни на українську лохину значно «перестрибнули» вартість польської ягоди. Про це пише EastFruit. Так, вітчизняні фермери продають лохину на гуртовому ринку щонайменше за 5,5 доларів. Тоді як в роздріб ще дорожче – до 8,5 доларів за кіло.

Водночас у сусідній Польщі за лохину просять максимум 4 долари за кіло. Місцеві виробники, які є одними з найбільших експортерів цієї ягоди, намагаються утримувати ціни і сподіваються, що вартість пізньої ягоди таки може зрости.

Українські фермери невдовзі також можуть відчути падіння вартості лохини. Адже щоби розвантажити ринок ягід, потрібно буде збувати їх за конкурентними цінами, прогнозують аналітики.

А от дикоросла лохина дешевша – нині в роздріб цей вид продають по 4 долари за кілограм. Оптом – максимум 2,5 долари.

Є проблеми з реалізацією ягід у фермерів з інших країн. Наприклад, в США уряд виділив майже 10 мільйонів доларів на закупівлю надлишків чорниці у виробників одного зі штатів, які досі мають запаси минулого врожаю. При цьому ціни на ягоду утримуються на низькому рівні.

Мають проблеми з продажем лохини румунські садівники. Там виробництво ягоди, як і в Україні, суттєво виросло. Щоб збути продукцію, за неофіційною інформацією, румунська лохина продається на українському ринку під виглядом закарпатської. Вартість такої продукції майже на один долар нижче за українську ягоду.

Джерело: agro-business.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні непросто знайти свинину для виготовлення прошуто

Теґи: 

Про це журналу The Ukrainian Farmer розповів Юрій Сербін, директор і співвласник компанії Caro Food, яка виробляє в Україні делікатесний продукт, пише AgroTimes.

«Треба, щоб у свині була широка нога з невеликим, до 1 см, прошарком сала на ній. Тому українська біла для прошуто не годиться, – зауважив він, – у неї після п’яти місяців увесь приріст ваги йде в сало, прошарок на нозі сягає 4 см». 

Щоправда, додав Юрій Сербін, вони робили і з української білої, і з мангалиці. 

Він констатує, що в Україні не всі господарства займаються селекцією свиней і його компанія має проблему з потрібною сировиною. 

«У нас поки що є тільки одна ферма, яка на наше прохання вирощує свиней до 8-9 місяців, доводячи їх до ваги 140 кг. Однак за таку свинину ми платимо дорожче», – зазначив Юрій Сербін.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На молоко почав діяти новий ДСТУ

Згідно нового стандарту залишається гатунок екстра, вищий і перший. Про це розповідає аграрний експерт Денис Марчук на своїй сторінці Facebook.com, пише kurkul.com.

Орієнтація на вищі стандарти молока не вирішує проблему зі збільшенням об’ємів виробництва молока та забезпечення його якості. Тому повна відмова від другого гатунку буде відбуватись протягом 5-річного періоду. Протягом цих п’яти років молоко другого гатунку буде використовуватись при виробництві масла, кисломолочного сиру, сухого молока, згущених консервів, чинні стандарти яких це допускають.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні обвалилися ціни на черешню

Українські виробники зазнають серйозних труднощів з реалізацією черешні, якою раніше зацікавилися китайці. Про це повідомили аналітики проекту "АПК-інформ: овочі та фрукти". 

За словами садівників, пропозиція ягоди надлишкова – хороший урожай черешні спостерігається і в комерційному секторі, і в господарствах населення. А попит при цьому – як внутрішній, так і на експорт – не дозволяє продавцям розвантажити ринок. 

"Великим садівничим господарствам вдається відвантажувати черешню не дорожче 10-15 грн/кг. Експортна ціна на продукцію не перевищує 18 грн/кг. Водночас, експортери все частіше заявляють про проблеми з придбанням необхідних обсягів продукції відповідної якості, при цьому фактично єдиним зовнішнім ринком збуту виступає Білорусь", – відзначають аналітики. 

Таким чином, ціни на черешню в Україні вже на 33-40% нижчі, ніж у другій половині червня 2017 року. 

Однак при цьому виробники підкреслюють, що більше знижувати ціни не мають наміру, адже продаж за нижчими цінами, на їхню думку, є недоцільним. Вони зізнаються, що в такому випадку не зможуть покрити повною мірою навіть витрати на виробництво. Крім того, фермери не впевнені, що зниження цін призведе до підвищення темпів збуту. 

Нагадаємо, раніше заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева відзначала, що українські фрукти і ягоди поставляються в більш ніж 30 країн світу. Так, Україна різко наростила експорт ягід і горіхів. Так, у першому кварталі 2018 вартість експорту з України плодів і ягід становила 57 млн доларів, що на 68% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Головними продуктами в товарній структурі вітчизняних поставок за кордон стали волоські горіхи (42 млн доларів), заморожені ягоди (10 млн доларів), а також яблука та груші (5 млн доларів). 

При цьому українська продукція садівництва користується найбільшим попитом у країнах Європейського Союзу. Вона забезпечує близько 60% доходів українських експортерів. Експорт ягід з України в ЄС зростає з кожним роком. Незважаючи на те, що в ЄС вирощуються значні обсяги ягід попит на них залишається значно вищим, ніж власне виробництво.

Джерело: Сегодня

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Діяльність законного орендаря БМПЗ блокується тітушками та агро-лобістами

«Слід зазначити, що виробничі потужності Братського МПЗ не могли переробляти насіння соняшнику, внаслідок технічних причин: відсутності основного технологічного обладнання та недосконалості технологічної схеми виробництва, що в кінцевому підсумку призвело до накопичення боргів і банкрутства. Ситуація на заводі в корені змінилася з приходом на підприємство нового орендаря, якому завод був переданий призначеним судом ліквідатором до моменту продажу в процедурі ліквідації - ТОВ «Саундагро». На завод було поставлено нове пресове обладнання та проведено капітальний ремонт виробничих потужностей. Колектив підприємства був повернутий до роботи. На даний момент, «Саундагро» - єдине підприємство, яке вкладає гроші в завод і його роботу», - наголошується в тексті звернення.

Працівники заводу додають, що вперше за останні кілька років трудовий колектив регулярно отримує заробітну плату. На сьогоднішній день, трудовий колектив підприємства складається з працівників, які є місцевими жителями.

«Для нас робота на цьому підприємстві є єдиним шляхом годувати наші сім'ї», - йдеться у повідомленні.

Однак, як повідомляється в сюжеті Муніципальної служби новин місцевого телеканалу «МАРТ», з 12 червня 2018 р орендарю БМПЗ не дають працювати повноцінно: під'їзні шляхи до заводу блокуються групою осіб в балаклавах з охоронної компанії «Гайдамаки», виїзд для технологічного транспорту з заводу завалений уламками бетонних плит, а також перекритий спеціально пригнаним для цих цілей ЗІЛом, а незаконне блокування підприємства братами Доценко прикривається організацією «Бізнес-Варта» за підтримки народних депутатів. Зокрема, загальновідомим фактом є те, що діями тітушек керують брати Доценко за підтримки Івана Мірошниченко та Руслана Сидоровича.

«Ці «шановні пани», прикриваючись мандатами народних обранців, чинять тиск на слідство, судові процеси тощо. При цьому, будучи народними обранцями, вони ніяк не реагують на вимоги трудового колективу підприємства і ошуканих братами Доценко людей», - йдеться в заяві.

Крім цього, на заводі скаржаться, що готова продукція, що належить третім особам, «досі не змогла покинути завод (вартість продукції близько 100 тис. дол.), люди вперше не отримали заробітну плату, так як послуги з переробки не були сплачені власником готової продукції".

«Власник несе збитки, товар не поставлений на експорт, відбуваються простої судна в порту і затримка транспортних засобів», - сказано в зверненні.

У той же час на БМПЗ вказують на злочинну бездіяльність поліції і мовчазне пособництво з їхнього боку: орендар неодноразово звертався до правоохоронців із заявою про порушення справи по ст. 206 КК - протидія законній господарській діяльності, вимагаючи внести інформацію про правопорушення в реєстр кримінальних проваджень. Однак поліція відмовилася вносити до реєстру кримінальних проваджень подані заяви. ТОВ «Саундагро» готове боротися за відновлення нормальної господарської діяльності, вже подані відповідні скарги в місцеву прокуратуру і в прокуратуру області, а, в разі, якщо і вони не дадуть результату - компанія готова йти до кінця і відстоювати свої права в суді.

«У разі, якщо шахраї брати Доценко, яких підтримують народні обранці з «Бізнес-Варти», будуть намагатися і далі блокувати роботу заводу, трудовий колектив, разом зі своїми сім'ями будуть змушені захищати завод і підприємство, що дає їм роботу будь-якими законом способами», - заявляють на заводі.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що обсяг незаконно отриманих коштів в результаті шахрайських дій братів Доценко становить понад 36 млн грн, 733 тис. грн з яких - борги по заробітній платі, що виникли під час керівництва підприємства колишніми власниками.

На сьогодні розслідується кілька кримінальних проваджень щодо шахрайських дій братів Доценко і наближених до них осіб. Зокрема, кримінальне провадження №12014050420000277 за ознаками ч.5 ст. 191 КПК України за фактом привласнення майна на суму 28 954 тис. грн і кримінальне провадження №12015100090001884 за ознаками ч.5 ст. 191 КПК України за фактом привласнення грошових коштів в сумі 4 536 тис. грн.

 
 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На плантаціях Миколаївщини одночасно вирощуватимуть рис та коропів

Про це повідомляє «Голос України», пише agroday.com.ua.

Щоб риба не загинула від високих денних температур, транспортували її вночі за допомогою спеціальних живорибних машин-цистерн та продували воду киснем.

Це уже не перший досвід господарства з зариблення рисових чеків мальками риби. Щоправда у 2017 році досвід був невдалим: тривала спека у Херсонській області (саме там вперше господарство пішло на експеримент) настільки нагріла воду в чеках, що не дозволила личинкам розвинутися принаймні до малька, — вони просто загинули.

За часів Радянського Союзу така інтегрована технологія була досить популярною та доступною, проте на сьогоднішній день зміна погодних умов значно ускладнила її застосування.

Загалом же, ця технологія походить з країн Південно-Східної Азії, та має ряд переваг у веденні такого господарства порівняно зі звичайним вирощуванням рису. Вважається, що завдяки вирощуванню риби у рисових чеках урожайність рису підвищується на 5–10 ц/га. До того ж, додатково можна отримати від 50 до 200 кг/га риби.

Завдяки тому, що риба у пошуках їжі розрихлює ґрунт, руйнує плівку, що на його поверхні утворюється, знищує шкідників та насіння бур’янів, а також, за рахунок екскрементів, дає додаткове удобрення, покращуються умови для росту рису.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview