Ціни на українську лохину знижуються через конкуренцію із імпортом

Виробники кажуть, що пропозиція вітчизняної ягоди поки що невелика, суттєвий тиск на ціни відбувається за рахунок наявності великої пропозиції імпортної ягоди, пише Інфо-Шувар. Українські імпортери дійсно активно імпортували лохину з Іспанії протягом всього червня і планували закінчити продажі в кінці місяця – напередодні виходу на ринок української лохини. Але поточний сезон видався дуже теплим, це обумовило передчасне визрівання ягоди і лохина не стала виключенням. Якщо в минулому році перші гуртові партії лохини вийшли на ринок в перших числах липня, то в поточному сезоні перша лохина вийшла на ринок в другій половині червня. До цього моменту, імпортери не встигли розпродати наявні обсяги іспанської лохини.

Перші гуртові партії лохини українські господарства пропонували по 230-260 грн/кг (7,58-8,57 EUR/кг), а вже після 20 червня ціни просіли до 170-200 грн/кг (5,6-6,59 EUR/кг). На гуртових ринках українську лохину можна знайти по 200-220 грн/кг (6,59-7,25 EUR/кг).

Діапазон цін на імпортну лохину набагато ширший, це обумовлено неоднорідною якістю продукції. Імпортну лохину низької якості продавці намагаються розпродати по 150-160 грн/кг (4,94-5,27 EUR/кг), більш якісна ягода пропонується по 200-230 грн/кг (6,59-7,58 EUR/кг).

Перспективи експорту цього року є ще одним приводом хвилювання українських виробників. Станом на останню декаду червня, ціни на лохину в сусідній Польщі становлять 15-20 zl/кг (3,47-4,63 EUR/кг). Українські виробники кажуть, що через низькі закупівельні ціни в європейських експортерів їм поки що вигідніше продавати лохину на внутрішньому ринку, до того ж, господасрвта ще  збирають відносно невеликі обсяги лохини. Втім, українські фермери сподіваються, що цього року експортні ціни не впадуть нижче рівня 3-3,5 EUR/кг.

Нагадаємо, в минулому році згідно офіційних даних, Україна експортувала 1, 9 тис. тонн лохини. В країни ЄС було відправлено 60% всього експортного обсягу, інші 40% української лохини купила Білорусь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Садівники наполягають на зниженні ставки ПДВ

Відбулася зустріч керівництва Асоціації «УКРСАПДРОМ» з депутатами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, під час якої було обговорено доцільність встановлення ставки ПДВ для виробників плодово-ягідної продукції на рівні 7% як дієвого механізму державної підтримки галузі.

За даними Асоціації «УКРСАДПРОМ», скасування спецрежиму ПДВ та впровадження у 2017 році механізму дотацій сільськогосподарських товаровиробників не мало очікуваного ефекту для садівничої галузі. Існуючий механізм нарахування та виплати державних дотацій фактично призвів до дотування виробниками плодово-ягідної продукції інших галузей сільського господарства, а непрогнозованість виплат не дозволяє садівникам планувати виробничу діяльність, що призводить до росту споживчих цін.

Враховуючи все вищезазначене, Асоціація «УКРСАДПРОМ» виступила з пропозицією про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки ПДВ для сільськогосподарських підприємств, зокрема виробників плодово-ягідної продукції та горіхів, до 7%, що стане більш дієвим механізмом підтримки галузі.

За розрахунками Асоціації «УКРСАДПРОМ», запровадження зниженої ставки ПДВ у розмірі 7% сприятиме очікуваному зростанню бюджетних надходжень приблизно від 12 до 25%. Крім того, це дозволить виробникам заощадити 13% коштів, які вони повинні були сплатити податком на додану вартість, що дозволить акумулювати приблизно 125 млн. грн. для використання їх на розвиток виробництва (закупівля саджанців, закладка нових насаджень, витрати на добрива, засоби захисту рослин, технічна і технологічна модернізація виробничого процесу та ін.), знижуючи собівартість вирощуваної продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сирія масово імпортує зерно із окупованого Криму

За минулий рік анексований Росією Крим активізував експорт зерна до Сирії. Як повідомляє Reuters, із липня 2017 року по травень 2018 року всього було здійснено щонайменше 10 відвантажень об’ємом в 170 тисяч тонн, пише Главком.

Формально західні країни не запроваджували санкцій щодо постачання продовольства до Сирії. Проте війна ускладнила можливість для Дамаску проводити закупівлі продовольства. Так само і Крим, який перебуває під західними санкціями, практично втратив можливість проводити нормальну корпоративну діяльність. Тому вони стали один для одного ідеальними торговими партнерами.

Субсидії із боку Москви на суму в 38 млн. доларів дозволили Криму наростити в тому числі виробництво зерна, забезпечивши не лише власні потреби, але і створивши можливість для експорту. В 2017 році було зібрано 1,4 млн. зерна, із яких на експорт могло піти до 1 млн. тонн.

При цьому РФ сама в минулому році підписала контракт на 3 роки щодо постачання до 3 млн. тонн зерна. Проте поки що Москва його не виконує. Не виключено, що тим самим росіяни побоююся поставити під ризик свої головні міжнародні контракти. Тому постачання із Криму стали ідеальним варіантом для того, щоб допомогти дружньому режиму Башара Асада. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мораторій на продаж землі знецінює її орендну вартість

Про це в інтерв’ю виданню «Європейська правда» заявив екс-міністр фінансів Словаччини, співкерівник Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді Іван Міклош.

На думку Івана Міклоша, нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини про те, що мораторій на продаж землі в Україні є порушенням прав людини, може стати приводом для його скасування.

Він також переконаний, що такий мораторій є порушенням прав людини.

 Дуже сподіваюсь на це (на відміну мораторію, - ред..). Переконаний, що заборона продажу землі приватним власникам порушує права людини. Це має бути зрозуміло не тільки юристам, а й кожній нормальній людині. Саме тому збереження мораторію протягом 17 років видається мені абсолютно незрозумілим. Тепер ситуація змінилася – після рішення ЄСПЛ продовження мораторію призведе до необхідності виплат власникам землі, чиї права порушуються, – заявив Іван Міклош.

Однак, на його думку, це – не головна причина, чому заборону необхідно скасувати.

Мораторій має вкрай негативний вплив на економіку, на інвестиції, на малий і середній бізнес. Як наслідок – нинішня вартість оренди землі в Україні набагато нижча, ніж у Польщі, де земля не така родюча, – вважає він.

І додає: "Що лякає: я знаю, що земельна реформа була одним із пріоритетів роботи Володимира Гройсмана та його уряду минулого року. Був сформований консенсус, що мораторій буде скасований, але в останній момент все пішло за протилежним сценарієм".

Джерело: agropolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрним комітетом ВРУ підтримано два законопроекти, важливі для аграрної та переробної галузей

Зокрема, йдеться про розроблений Мінагрополітики проект Закону України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру» (реєстр. № 4532 від 27.04.2016), а також законопроект «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстр. № 5448-д від 30.03.2018).

З метою розвитку вітчизняного цукровиробництва та підвищення його конкурентоспроможності проект Закону № 4532 доповнено нормою щодо встановлення нульового ввізного мита на обладнання для цукрового виробництва, що не виробляється в Україні.

Заступник Міністра Олена Ковальова під час засідання наголосила на підтримці Міністерством аграрної політики та продовольства України даних законопроектів та необхідності якнайшвидшого їх прийняття задля розвитку органічного виробництва в Україні та дерегуляції цукрової галузі.

Разом з органічним сектором та виробниками цукру чекаємо на розгляд законопроектів у сесійній залі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Щонайменше шість українських компаній заявили про будівництво нових тваринницьких комплексів

Про це повідомляє УНН.

ТОВ “Кусто Агро” планує побудувати на Житормищині сучасний потужний тваринницький комплекс на 1,2 тис. голів дійного стада. Планується, що комплекс буде зведений у селі Липне Любарського району Житомирської області.

“На комплексі планують отримувати добові надої по 35 л на корову, для чого буде закуплено високопродуктивне поголів’я за кордоном. У разі успіху компанія збудує другу чергу на 3 тис. голів”, — йдеться у повідомленні.

Раніше про плани збільшити поголів’я великої рогатої худоби заявили вже в компанії Grain Alliance (ТОВ “Баришівська зернова компанія”). Планується, що до кінця поточного року молочно-товарна ферма в селі Овсюки Гребінківського району Полтавської області, яка входить в компанію Grain Alliance, збільшить поголів’я дійного стада до 400 голів.

Ще один приклад — “Кищенці”, яке до 2020 року планує збільшити поголів’я ВРХ майже втричі.

Колишня “Даноша”, перейменована в “Гудвеллі Україна”, анонсувала будівництво нового заводу на 700 робочих місць.

“Овостар Юніон” цього року планує збільшити виробництво яєць на 5%, інвестувавши в будівництво нових тваринницьких комплексів 15 млн дол.

Вінницька птахофабрика агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” — найбільшого виробника курятини під брендами ТМ “Наша Ряба”, ТМ “Qualiko”, ТМ “Ukranian Chiken” — запускає цього року другу виробничу лінію. До 2020 року очікується, що виробництво курятини тільки на цьому птахокомплексі досягне 1 млн тонн на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview