182818
178171

Цьогоріч виробництво цукру в Україні зменшиться

Окремі підприємства відмовляються переробляти його наступного сезону, що призведе до зменшення обсягів виробництва цукру орієнтовно на 17%. Про це у своєму блозі на УНН написав аналітик сировинних ринків і сільського господарства НАЦУ "Укрцукор" Василь Долінський.

Він нагадав, що в Україні 10 травня 2018 року завершилася сівба цукрових буряків, всього на полях засіяли 280 тис. га "солодких" коренеплодів, що на 13% менше, ніж попереднього року.

"Через несприятливу цінову ситуацію аграрії змушені значно зменшувати посіви, а деякі цукрові заводи взагалі відмовились переробляти цукровий буряк у наступному сезоні. У результаті, маємо найменші посівні площі за останні три роки. Більше того, агрономічні служби підприємств незадоволені ситуацією на своїх полях і вже занижують прогнози щодо густоти та врожайності", - пояснив Долінський.

За словами експерта, загалом у поточному сезоні інтерес до вирощування цукрових буряків згасає, господарства не побачили бажаної картини на своїх полях і надіються, що дощі покращать ситуацію.

"За попередніми оцінками, середня густота посівів складе менше 98 тис. рослин на 1 га, коли в минулому році з урахуванням всіх несприятливих факторів густота складала 103 тис. рослин на 1 га. Навіть попри знижену густоту та за оптимальних погодних умов все ж можна отримати гарний урожай", - оцінив ситуацію аналітик.

Водночас загальна картина говорить про зниження виробництва цукру.

"Отже, враховуючи усі фактори, можна дійти висновку, що виробництво цукрового буряку зменшиться орієнтовно на 10% і коливатиметься в межах 13,1 млн т. Відповідно, виробництво цукру становитиме близько 1,75 млн т, що на 17% менше цьогорічного показника. Звичайно, цукру для внутрішнього споживання буде вдосталь, проте негативний вплив кон’юктури внутрішнього ринку демотивує гравців вирощувати цукровий буряк та залучати інвестиції у цукрову галузь України", - резюмував експерт.
 



Повна заборона пальмової олії в продуктах загрожує збільшенням кількості фальсифікату

Про це в своєму блозі написала керівник відділу тестування Центру експертиз "Тест" Ніна Кільдій, коментуючи законопроект №3871, передає УНН.

"Від транс-жирів, в першу чергу, страждає серцево-судинна система і печінка. При цьому основні споживачі солодощів - це діти. Так, може бути, варто вибирати "з двох зол" меншу замість того, щоб ще більше труїти підростаюче покоління? Або треба вводити норми щодо транс-жирів в кондитерській продукції і посилювати контроль за дотриманням цих норм разом з посиленням контролю за маргаринами", - вважає експерт.

В Україні давно введена заборона на використання пальмової олії в молочних продуктах харчування. У зв'язку з цим, ініціатива ВР є в деякій мірі тавтологією, вважає Кільдій.

"Ініціатори змін вимагають зробити приписку "забороняється використовувати жири немолочного походження, в тому числі пальмова олія". Але пальмова олія і так є жиром немолочного походження! Законом "Про молоко та молочні продукти" в Україні і так заборонено фальсифікувати молоко, кефір, ряжанку, йогурти, сметану, масло і сири замінниками молочного жиру. Тепер вирішили ще раз заборонити фальсифікувати саме пальмовою олією. А чим маргарин краще, що його теж окремо не вписали?" - написала Кільдій.

Щоб побороти фальсифікацію, треба посилювати контроль за якістю продуктів харчування, впевнена експерт.

"А не вносити в закон поправки, які нічого не змінюють", - резюмувала Кільдій.

Нагадаємо, ВР прийняла в першому читанні законопроект про заборону використання пальмової олії в продуктах харчування.

За словами депутата Сергія Тригубенка, це може спровокувати подорожчання кінцевих товарів, проте, за його словами, це логічно, тому що "пальмою" замінюють сьогодні натуральні тваринні жири, чого категорично не можна допускати.

"Щодо законопроекту про заборону - не дивлячись на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба", - вважає політик.

Відзначимо також, що, на думку низки експертів, українські виробники сьогодні масово приховують використання пальмової олії в продуктах харчування.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


«Аграрний форум» хоче через суд скасувати санкції щодо російських добрив

Окружний Адміністративний суд Києва розгляне позов українських сільгоспвиробників до уряду України щодо заборони імпорту окремих мінеральних добрив у рамках антиросійських санкцій, пише mind.ua.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

 Так, позивачами в справі виступають громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «Мінераліз», ТОВ «Адамас», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» і третьою особою – ДП «АгроцентрЄврохім-Україна». Згідно з документом, позивачі наполягають визнати незаконними фрагменти постанови Кабінету міністрів № 1022 від 22 грудня 2017 року, де йдеться про ввезення на митну територію України сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Заборона імпорту цих речовин є частиною антиросійських санкцій, введених Україною. Ця постанова, у свою чергу, є переліком змін до постанови №1147 від 30 грудня 2015 року. Водночас, як писав Mind, 26 березня 2018 року Україна вже збільшила мита на російський імпорт.

Аграрії вважають, що уряд у такий спосіб лобіює інтереси підприємств групи Ostchem, які належать Дмитру Фірташу. Лише вони в Україні виробляють гранульований карбамід, тоді як інші види карбаміду непридатні в разі використання господарствами новітньої техніки. При цьому, як зазначила директор Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) (позивач у цій справі) Марія Дідух у інтерв’ю виданню «Пропозиція», купувати азотні добрива за світовими цінами, які значно нижчі за українські, нашим сільгоспвиробникам заважають створені урядом логістичні проблеми.

Нагадаємо, Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018 року було введено в дію Рішення РНБО «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів». Зокрема, санкції були накладені на найбільших російських виробників мінеральних добрив: АТ «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім», АТ «Невинномиський Азот», АТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», АТ «Апатит», ПАТ «Дорогобуж», АТ «Об’єднана хімічна компанія «Уралхім», ПАТ «Фосагро» та їхні українські дочірні підприємства.

При цьому до пулу цих підприємств не потрапило ПАТ «Акрон», яке також експортує в Україну широку лінійку азотних добрив та продукції неорганічної хімії.

Позиція Кабінету міністрів щодо доцільності розширення переліку санкцій викладена у відповіді на депутатський запит за підписом міністра економічного розвитку та торгівлі України Степана Кубіва. Так, у документі йдеться, що під санкції не потрапляють складні добрива, забезпечення якими агровиробників України можливо лише шляхом імпорту з РФ. Так, реальна потреба агросектора України у складних добривах становить близько 1,5 млн тонн на рік, тоді як потужність вітчизняного виробника ПАТ «Сумихімпром» –  лише 420 млн тонн. І компоненти виробництва цих добрив також імпортуються в Україну з Росії.

Решта санкцій, зазначають в Мінекономполітики, цілком відповідають суверенному праву України на захист національних інтересів, національного суверенітета і територіальної цілісності. Ці санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, іноземної юридичної особи, а також суб’єкту, що здійснює терористичну діяльність.
 У документі також зазначається, що у 2017 році частка імпорту в Україну карбаміду російського походження знизилася з 91 до 75%, КАС з 66 до 35%, загалом азотних добрив – з 79 до 54%. Це сталося внаслідок ефективного застосування антидемпінгових заходів.

Зазначимо, що до складу групи Ostchem входять найбільші виробники мінеральних добрив України – ПрАТ «Рівнеазот» (за даними SMIDA – 96,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Enterprises Limited), ПрАТ «Азот» (75,57% акцій належать кіпрській компанії PLG UA Limited), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (100% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Ventures Limited), ПрАТ «Концерн Стирол» (90,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Investments Limited).

За інформацією Group DF, Ostchem займає 3-тє місце за обсягом виробництва нітратів, 4-те місце за обсягом виробництва аміаку та 12-те місце за обсягом виробництва карбаміду у світі. Основною продукцією підприємств є азотні добрива: аміак, карбамід, аміачна селітра, ВАС (вапняково-аміачна селітра), КАС (карбамідно-аміачна суміші) і сульфат амонію. Окрім добрив, підприємства групи виробляють продукти органічного синтезу й органічні кислоти: адипінова й оцтова кислоти, метанол, капролактам, вінілацетат, полістирол.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» заснована в листопаді 2017 року кількома бізнес-асоціаціями: «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ), Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, Всеукраїнським громадським об'єднанням «Українська аграрна конфедерація» (УАК), громадською спілкою «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) та спілкою «Аграрний союз України» (АСУ).

Так, президентом і співзасновником УКАБ є Алекс Ліссітса – генеральний директор агрохолдінгу «Індустріальна молочна компанія». Генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький є помічником народного депутата Миколи Кучера. Президентом УАК є Леонід Козаченко, народний депутат України від БПП, який свого часу притягався до кримінальної відповідальності за службові правопорушення. Він же був віце-прем’єр-міністром України в уряді Анатолія Кінаха. Головою ВАР є Андрій Євгенович Дикун, колишній заступник міністра агрополітики в першому уряді Арсенія Яценюка. Головою АСУ є Геннадій Новіков, помічник народного депутата України від БПП Олександра Бакуменка.



Кубічні кавуни, зоряні огірки і серцеві яблука: модні агроновинки вже в Україні

Про це пише kurkul.com.

Незвичні продукти Валерій Подольський вирощує з минулого сезону. Сама технологія виробництва фігурних овочів не нова, але потрібно було адаптувати її до українських реалій. Фермер самостійно створив макети майбутніх контейнерів з харчового полікарбонату і знайшов підприємство, яке їх виготовило.

«Рік тому, коли я запустив свій проект, в Україні не існувало промислової технології вирощування кубічних кавунів. Тому перший рік реалізації проекту був експериментальний. Необхідно було відпрацювати технологію методом проб і помилок», — розказав Валерій Подольський.

Як виявилося, вирощування кубічного кавуна мало відрізняється від вирощування звичайного кавуна. Коли діаметр плоду збільшиться до 20 см його необхідно помістити в кубічну форму, де він і буде дозрівати.

Проблем з реалізацією кубічного врожаю у фермера не було. Новинку розібрали, як тільки дізналися про неї. Зараз Валерій Подольський вирощує не тільки кавуни незвичної форми, а і яблука та огірки у формі серця. Такі фрукти та овочі користуються популярністю у ресторанів, дизайнерів з оформлення вітрин і корпоративному бізнесі.



Конференція «ТЕХНОмаркетинг»: найефективніші засоби просування

«Скільки грошей треба витрачати на маркетинг?» «Які засоби просування найефективніші?» «Що краще: традиційне або онлайн-просування?»

Відповіді на ці та інші запитання можна отримати на конференції «ТЕХНОмаркетинг», що відбудеться 8 червня 2018 року в Kyiv Smart City Hub під час АГРО-2018 на ВДНГ. 

Учасники: 
маркетологи, комерційні директори, керівники компаній-постачальників с/г техніки, запчастин, насіння, добрив, ЗЗР (представництва та регіональні дилери), організатори виставок та днів поля, представники видавничих агенцій та онлайн-платформ, розробники сайтів та мобільних застосунків, SEO-компанії, дослідницькі, консалтингові та піар-агенції, експерти галузі.
 

Формат: 
50% часу - дискусії, обмін досвідом, історіями успіху, "факапами", неформальне спілкування, "мозковий штурм" як початок стратегічної сесії для прийняття важливих рішень компанії.

Програма:
1. Скільки грошей витрачає компанія на маркетинг (Валерій Берлет - "Марком").
2. Ефективність та рейтинг засобів просування (Валерій Берлет - "Марком").
3. Чи витримають маркетингові бюджети таку кількість виставок? Дні поля як альтернатива регіональних виставок (організатор виставки; "Міжнародні дні поля"; загальна дискусія).
4. Традиційні видання проти онлайн-платформ. Одні «вмирають», другі «розквітають»? (Олександр Горда - "Агробізнес сьогодні"; Людмила Лебедь - Agroportal.ua; представник телеканалу)
5. Позиціонування бренду та торгуючої компанії, унікальна торгова пропозиція (представництво іноземної корпорації; Марат Мінц - А3tech; Валерій Берлет - "Марком"; Юлія Слісаренко - Q&Q Research).
6. Тренди онлайну: сайти, SEO, соціальні мережі, мобільні застосунки, big data (Богдана Хляпатура - Factum Group; Олександр Таратунін - Farmer2b; Дмитро Майборода - MobiMill; Денис Полищук - "Техноторг"; Андрій Барсуков - hybrid.ai).
7. Системи CRM (Світлана Приступа - "Бітрікс CRM").
8. Аналіз комунікацій та піар-кампаній (Мартин Ковалько - LOOQME; Олександр Македон - Marker Consulting). 
9. Управління репутацією в інформаційному просторі. Як "вирулити" конфлікт на свою користь (Микола Сирота - "Куркуль", "Латифундист"; Олена Нероба - "Агросфера"; Олексій Ковжун - ABO Communication).

Ціна участі:
- 2 000 грн для постачальників с/х техніки, запчастин, насіння, добрив, ЗЗР.
- 3 000 грн для постачальників послуг.
 

Детальна інформація за посиланням https://www.facebook.com/events/222803015140190/?active_tab=discussion


Реєстрація:
https://goo.gl/forms/FB9TnMPJ1kOUG8eH2

або за телефоном +38 (050) 305-05-60.



В Україні може бути дефіцит вишні

Про це в ході свого виступу на дев'ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка і свіжий ринок» повідомив Олександр Хорєв, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», пише propozitsiya.com.

«В Україні два сезони поспіль ціни на вишню були досить високими. У попередньому році вони і зовсім досягали рекордних показників, що було зумовлено суттєвим зниженням виробництва через несприятливі погодні умови в період цвітіння. Як результат, вже цьогоріч ми можемо констатувати розширення площ під вишневими садами. Однак, звичайно ж ці насадження ще не ступили в плодоношення, тому ми не виключаємо, що і в цьому сезоні пропозицію вишні буде вкрай обмеженим, що природним чином позначиться і на цінах», - говорить експерт.

За словами А.Хорева, така ситуація призведе до того, що переробні підприємства знову зіткнуться з проблемами при придбанні необхідних обсягів сировини. Це, в свою чергу, загрожує черговим збільшенням імпорту замороженої вишні.

Як відзначають в прес-службі «АПК-Інформ: овочі і фрукти», в поточному році небесна канцелярія піднесла цілий ряд неприємних сюрпризів як для українських садівників, так і для європейських виробників ягід. Зокрема, аномальні погодні умови в країнах Центральної та Східної Європи привели до різкого зниження виробництва черешні і вишні, від яких залежить валовий збір.

Погодні аномалії виступають одним з вирішальних факторів розвитку плодового сектора і в Україні.

Уже сьогодні багато садівничих господарств очікує скорочення виробництва через зниження врожайності внаслідок посухи. Все це, безсумнівно, призведе до зростання цін ягоди в Україні в поточному сезоні, відзначає А.Хорев. Експерт прогнозує зниження виробництва вишні та черешні. У той же час, за його словами, інші ягідні культури постраждали від аномальної погоди в меншій мірі. Весняні погодні умови практично не торкнулися плантації смородини та малини.