Цьогорічний врожай сформує високий потенціал для експорту

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час засідання Уряду, доповідаючи про проміжні підсумки збирання врожаю.

Загалом, валовий збір зерна у 2017 році в Україні очікується в межах 61 – 63 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а також формує високий потенціал для постачання на експорт. Щодо групи ранніх зернових (пшениця, жито, ячмінь), показник збирання є другим за обсягом в новітній історії України.

«Попри загалом несприятливі погодні умови, їх вплив був нерівномірним на всій території України, тому в деяких областях вдалося досягти рекордних показників врожайності», - повідомив перший заступник Міністра. Так, зафіксовано рекордну врожайність ячменю (34,3 центнера з гектара), жита (28,3 центнера з гектара) та ріпаку (27,6 центнера з гектара).

У структурі виробництва пшениці переважають продовольчі класи (60%), що дозволяє збільшити виробництво борошна як для внутрішнього, так і для зовнішніх ринків. Також поточний сезон став першим за понад 10 років, коли Україна повністю забезпечила себе житом.

Враховуючи значне та дуже значне перевиробництво за всіма продовольчими культурами, баланси не дають жодних підстав для зростання цін на споживчому ринку.

Зокрема, очікується виробництво:

- борошна - 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні у 1,8 млн тонн;

- гречки - 185 тис тонн зерна гречки при внутрішній потребі близько 150 тис тонн;

- олії – близько 6 млн тонн при внутрішньому споживанні у 400 тис. тонн;

- цукру - 2 млн тонн при внутрішній потребі 1,5 млн тонн;

- картоплі - 20,5 млн тонн при внутрішньому споживанні близько 6,3 млн тонн;

- овочів - 8,3 млн тонн при внутрішньому споживанні 6,7-7,0 млн тонн.

Окрім того, очікуваний збір зернових культур:

- пшениці - 25,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 9,6 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн використовується для харчових потреб;

- жита - 490 тис тонн, що забезпечує внутрішнє споживання в повній мірі;

- ячменю - 8,2 млн тонн при внутрішньому споживанні 3,9 млн тонн;

- кукурудзи - понад 27 млн тонн, з яких 7,5 млн тонн буде використано для забезпечення внутрішніх потреб.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрні розписки стали мільярдерами

Відповідну роботу в співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за фінансової підтримки уряду Швейцарської Конфедерації весь цей час здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні».

Про результативність аграрних розписок та їх подальшу перспективу розповідає керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

- Завдячуючи аграрним розпискам в аграрний сектор вже залучено 1 млрд. гривень. Багато це чи мало?

- З огляду на потреби АПК в інвестиціях, то це не надто багато. За прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства, цьогоріч озимі будуть посіяні на понад 7 млн. гектарах. Виконання лише цієї роботи потребує значних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Вони обраховуються багатьма мільярдами гривень.
Але з огляду на те, що аграрні розписки в Україні впроваджуються лише 3 роки, то згадана вами сума є доволі суттєвою. Адже ми починали з експерименту. Майданчиком для нього стала Полтавщина. Там відпрацьовувалися механізми роботи з цією кредитною новацією.

Що втішає, так це динаміка поширення аграрних розписок та обсяги залучених за ними коштів. Восени 2015 року пілотний проект розповсюдився на Черкаську, Вінницьку та Харківську області. Торік він вже охопив 8 регіонів: до перелічених також додалися Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Якщо за підсумками першого року завдяки аграрним розпискам в сільгоспвиробництво вдалося залучити близько 40 млн. гривень, то станом на 6 лютого поточного року ця сума вже сягнула 429,9 млн. гривень, а за лічені місяці вона більше ніж подвоїлася.

Аграрні розписки як інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників запозичений в Бразилії. Їх там було запроваджено ще в 1994 році. Нині щороку вони забезпечують потреби місцевих аграріїв в кредитних ресурсах на 25-30 млрд. доларів США. Значною мірою завдячуючи аграрним розпискам Бразилія з країни-імпортера сільськогосподарської продукції змогла перетворитися на її потужного експортера.

Обидві наші країни зіставні за сільськогосподарськими можливостями. Отож можна уявити, скільки додаткових коштів завдячуючи аграрним розпискам зайде у вітчизняне сільське господарство і який поштовх вони здатні надати його подальшому розвитку.

- Скільки наразі виписано аграрних розписок, і як ця статистика виглядає регіонально?

- Станом на 12 вересня оформлено 149 аграрних розписок, з яких 62 – товарні і 87 - фінансові. Загалом успішно виконано та закрито 57 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником. Це ще раз засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами для банків та надавачів матеріально-технічних ресурсів.
Список регіональних лідерів очолила Вінницька область. Тут загалом вже виписали 40 аграрних розписок. Полтавська область за цим показником посідає друге місце – 36 аграрних розписок, а Черкаська – третє - 33.
Решта областей має скромніші результати, проте серед них є й такі, які (хоч як це парадоксально не пролунає) додають оптимізму. Так, тернопільські сільгоспвиробники виписали 10 аграрних розписок. На перший погляд, ніби й небагато, але зважте на дві вагомі обставини. Перша – з аграрними розписками тернопільські сільгоспвиробники працюють лише рік, а друга – до роботи з ними вони пристали не одразу.

Кожному стартовому року властива така особливість - певний час витрачається на знайомство з новим інструментом фінансування, з особливостями роботи з ним, з можливостями кредиторів та потребами позичальників. З цієї причини тернопільські сільгоспвиробники і їх колеги з Хмельницької, Сумської та Миколаївської областей почали виписувати аграрні розписки лише з початку поточного року. І якби не ця обставина, то вони сьогодні мали б набагато ліпші показники.

- Чимало сільгоспвиробників, які вже скористалися аграрними розписками, виписують їх повторно. Як би ви прокоментували цей факт?

- Подібні випадки ми, зокрема, спостерігаємо на Полтавщині, Черкащині, Вінниччині. Вони свідчать про те, що малі та середні сільгоспвиробники високо оцінили можливості нового інструменту фінансування і починають активно використовувати його в своїй практиці. Це те, чого ми, зрештою, і прагнули.

Проте я не хочу оцінювати переваги аграрних розписок винятково з позицій сільгоспвиробників. Останнім часом підвищену увагу до них виявляють і кредитори. Йдеться не лише про банки та постачальників матеріально-технічних ресурсів. У липні до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні союзи. Великі надії ми покладаємо на співпрацю і з іншими інституціями, зокрема, з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Але для того, щоб її розгорнути, треба внести певні зміни до чинного законодавства, провести чималу організаційну роботу.

- Практика використання аграрних розписок виявилася успішною. Це доводять наведені вами факти. Що будете робити дали?

- Проект IFC спільно зі своїми партнерами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції одночасно рухається в двох напрямках. Перший – відпрацьовуємо використання аграрних розписок в інших секторах сільського господарства – в тваринництві, овочівництві, садівництві, ягідництві, а також в органічному землеробстві. Річ у тому, що дотепер аграрні розписки використовується винятково в рослинництві. Отож думаємо не про окремий сектор, а про всі провідні напрямки сільського господарства.

Проте головне для нас – поширити аграрні розписки на всю Україну. Це стратегічне завдання було визначено ще в момент запровадження цього інструменту, але нині ми маємо всі можливості його реалізувати.

- Як ви допомагатимете регіонам, які досі не мали справу з аграрними розписками?

- Для них ми проведемо потужну інформаційну кампанію. До участі в ній залучимо експертів Проекту IFC, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, місцевих органів влади, представників банківського сектору, постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Проведення інформаційних кампаній для нас є звичною практикою. В попередні роки ми проводили їх в усіх без винятку регіонах, які долучалися до нашого пілотного проекту. Тож маємо вагомі напрацювання в цій справі.
Щоправда, цього разу готуємо й певні новації. Я вже говорив про те, що сільгоспвиробники восьми регіонів набули достатнього досвіду роботи з аграрними розписками. Тому хочемо всіляко його пропагувати, а заразом пропагувати й ідею доцільності впровадження нового інструменту фінансування. Адже загальновідомо, що лише теорія, підкріплена практикою, забезпечує максимально високий результат.

Цільовою аудиторією для нас є сільгоспвиробники, нотаріуси та кредитори. В залежності від їх потреб ми і формуватимемо програми заходів, які відбуватимуться в рамках наших інформаційних кампаній. Для нас важливо, аби всі, хто матиме причетність до аграрних розписок, у найстисліший термін навчилися з ними працювати і отримувати від них максимальний зиск.

- Коли аграрні розписки впроваджуватимуться по всій Україні?

- Сподіваємося, що це станеться вже найближчим часом. Аграрні розписки довели, що вони варті того, аби ними могли користуватися сільгоспвиробники не лише окремих регіонів, а цілої країни. Ми ретельно готуємося до того, аби так і сталося.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг областей за виробництвом молока

Про це поінформувала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, у серпні було вироблено 1 млн 28,3 тис. тонн молока усіх видів, що на 47 тис. тонн менше, ніж у липні, що показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із серпнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,9 тис. тонн.

Частка промислово-виробленого молока в загальній структурі склала 26,4%, або 1 млн 895,9 тис. тонн. Це на 1,3% більше, ніж у січні-серпні минулого року. В господарствах населення за аналізований період було вироблено 5 млн 275,8 тис. тонн молока, що на 1,6% менше, ніж торік.

Основними центрами виробництва промислового молока залишаються: Полтавщина (290,2 тис. тонн), Черкащина (205,2 тис. тонн), Харківщина (165,4 тис. тонн), Чернігівщина (162,9 тис. тонн) та Київщина (150,7 тис. тонн).

В той же час, чисельність корів в Україні скоротилася на 2% та склала 2 млн 131,6 тис. Наразі нарощенням поголів’я займається лише Житомирська область - +4,8%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року — 115,9 тис.

В сільськогосподарських підприємствах утримують 481,2 тис. голів корів, що на 3,7% менше, ніж у 2016. Населення при цьому тримає 1 млн 6504 тис. голів. Це на 1,5 менше, ніж торік.

Реалізація промислового молока за вісім місяці цього року склала 1,7 млн тонн, що на 1,9 млн тонн більше, ніж торік. Середня ціна реалізації тонни молочної сировини склала 6,9 тис. грн/т (+38,3%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці в середньому споживають 13 літрів олії на рік

Загалом вироблено 6,5 млн тонн продукції, що на чверть перевищує об’єми минулого сезону, пише Landlord.

Із загального обсягу виробництва близько 9%, або 584 000 тонн спожито всередині країни, решта – 6,1 млн тонн – експортовано.

За оцінками Економічного дискусійного клубу, постачання на зовнішні ринки проти минулого року зросло на 27%. Основний експорт здійснювався до Індії, Китаю та Європейського союзу. Натомість імпортовано 223 000 тонн олії, на 8% більше проти попереднього сезону. 85% – це пальмова олія, яку Україна закупає переважно в Індонезії.

«Найвдалішим сезон став для рафінованого масла. Його експорт виріс на 53%», – зазначає Світлана Купрєєва, аналітик олійного ринку УкрАгроКонсалт. Саме сегмент рафінованої олії є найбільш перспективним, і Україні ще належить вивести свій продукт в ранг національного бренду та завоювати нові ринки збуту, вважають в консалтинговій компанії.

За прогнозами ЕДК, у новому 2017/18 МР очікується зменшення виробництва рослинної олії. Це обумовлено скороченням врожаю відповідних культур. Виробництво становитиме 6,1 млн тонн, в тому числі олії соняшникової олії – 5,8 млн тонн. Відповідно прогнозується скорочення експорту до 5,7 млн тонн. Імпорт залишиться на рівні 2016/17 МР.

Споживання рослинної олії в перерахунку на одного українця нині складає 13 літрів на рік, що відповідає раціональному рівню. Таким же воно лишиться і в наступному сезоні.

Найбільший експортер рослинної олії з України, за даними рейтингу Landlord, – «Кернел». Частка компанії складає приблизно 8%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому знизили обсяг дотацій для аграріїв

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, пише agravery.com.

Він зазначив, що в Мінагрополітики вважають, що агровиробники так і не доберуть до кінця року заплановані 4 млрд грн дотацій.

«Дотації не стимулюють ріст продуктивності, не росте обсяг ПДВ по дотаційним галузям», ― зазначив Мартинюк.

Разом з тим, він додав, що ймовірно така ситуація виникла у зв’язку з тим, що дотуються такі підприємства, які сплачують невеликі обсяги ПДВ.

Мартинюк наголосив, що за обсягом підтримка тваринництва не урізається, а відбувається перерозподіл коштів.

Так, 300 млн грн буде направлено на компенсацію купівлі породистої худоби, 1,6 млрд грн ― на компенсацію вартості новозбудованих ферм, 400 млн грн ― на здешевлення кредитів, взятих для побудови тваринницьких ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Брат шведського короля має намір запустити виробництво вина в окупованому Криму

Троюрідний брат шведського короля Карла XVI Густава Ян Бернадотт має намір запустити виробництво вина в окупованому Росією Криму. Про це повідомив представник Бернадотта, передає РБК.

На підприємстві "Массандра" він планує випускати серію вин під брендом "Romanov - Масандра". За словами представника Бернадотта, вже досягнуті попередні домовленості.

З 21 вересня в Криму почнеться відбір вин для даної колекції. На "Масандрі" підтвердили візит Бернадотта. Фінальне рішення про проект прийме управління справами президента РФ, у віданні якого перебуває підприємство.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview