182818
178171

Данці побудують на Житомирщині крупну норкову ферму

Інвестиційний проект буде реалізовано в Коростишівському районі. Стартова потужність складе 5 тис. маткових голів. Через п’ять років данці планують довести цю кількість до 10 тис. Сума інвестицій складе €800 тис, пише agroday.com.ua

Будівництво створить 10 нових робочих місць, а ферма на етапі виробництва — 30 робочих місць.

Зараз в Україні функціонує декілька схожих виробництв. На найбільшому в Україні Ізюмському звірогосподарстві кілька років тому було встановлено і введено в експлуатацію обладнання з Данії, яке дозволило використовувати передові європейські технології процесу первинної обробки шкур. На даний момент ферма виробляє понад 40 тис. шкурок норки на рік.

Наступний за величиною Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп зараз має близько 10 тисяч норок.

 



Як вітчизняна птахофабрика заробляє на відходах виробництва

Про це пише AgroTimes.

«Ми одними з перших запровадили безвідходне виробництво: заморожуємо й продаємо кишки птиці господарствам, де вирощують норок, – зазначила генеральний директор Володимир-Волинської птахофабрики Аліна Сич. – З цього ще й маємо додатковий прибуток щомісяця».

Також на птахофабриці працюють над екологічною безпекою. Зокрема,повна утилізація падежу здійснюється у вакуумних печах. Спільно зі словацькими партнерами розробили проект очищення стічних вод.

Крім того, на підприємстві запровадили технологію спалювання пір'я для підігріву води та забезпечення нею забійного цеху. «А гній, який вважається органічним добривом, у нас в повному обсязі викуповують фермери», – додала Аліна Сич.


 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Харківщині з'явиться хлібопекарський комплекс

Про це повідомляє прес-служба Харківської обладміністрації.

У закладанні першого каменю в фундамент будівлі взяла участь голова ОДА Юлія Світлична.

Новий комплекс на 12 тисяч квадратних метрів розпочали будувати в Харківському районі області. Завершити споруду планують протягом 7 - 8 місяців, після чого тут встановлять 14 виробничих ліній. Особливістю підприємства є можливість виробляти заморожені сорти хлібу та напівфабрикатів, що дозволить Харківщині вперше в історії експортувати хлібобулочну продукцію до будь-якої точки світу. Подібного сучасного підприємства в Україні ще не існує.

"Харківська облдержадміністрація завжди буде партнером відповідальному бізнесу, який сплачує податки, створює нові робочі місця, виплачує достойну зарплату працівникам та створює якісні, європейські умови праці, - підкреслила під час церемонії старту будівництва Світлична. – На підприємстві буде створено 1 000 нових робочих місць. Середня зарплата складатиме 10 тисяч гривень".

Керівник області підкреслила активізацію діяльності як іноземних, так і внутрішніх інвесторів у Харківській області.

"У нас є гарні приклади співпраці з інвесторами. Такі, як Харківський плитковий завод, який за місяць відкриє ще одну лінію. Є Харківський тракторний завод, що нарощує виробництво та підвищує заробітні плати. Упевнена, що той напрямок, який ми сьогодні відкриваємо, буде ще одним кроком для того, щоб підвищувати економічні та соціальні стандарти на Харківщині", - сказала голова ОДА.

Вона звернулась до присутніх на заході представників майже 25 іноземних компаній з пропозицією розглянути можливості розвитку своїх виробництв на Харківщині.

Голова Національної асоціації промислового хлібопекарства Володимир Мисік назвав старт будівництва нового комплексу важливим результатом дворічної співпраці між асоціацією та Харківською ОДА. Він відзначив, що протягом останніх двох років керівником області Юлією Світличною була поставлена низка завдань, що сприяли розвитку пекарської галузі.

"Головою ХОДА були поставлені завдання побудувати нові млинові комплекси, і на сьогодні за 2 роки їх введено в експлуатацію до 10, у процесі проектування - ще 5. На останній зустрічі з Юлією Олександрівною ми обговорювали такий аспект як безпека продуктів харчування, зокрема - хлібу, та дотримання технологій у виробництві. Ще одне завдання, яке перед нами поставила голова ХОДА, - необхідність запаковувати весь хліб, що виробляється в Харківській області, і наш регіон першим в Україні за останні два роки вийшов на 100-відсоткове упакування хліба. Також Юлія Світлична поставила завдання реконструювати 3 заводи - Чугуївський, Куп'янський та Ізюмський. На сьогодні ці заводи збільшили потужність у 2 рази, адже їх хліб постачається не тільки в Харківську, але й у Донецьку та Луганську області", - розповів Мисік.

Він також висловив керівнику області вдячність за активну співпрацю з міжнародними партнерами щодо залучення інвестицій на Харківщину та налагодження контактів між регіонами та країнами. Зокрема, повідомив, що підписання угоди про співробітництво між Харківщиною та китайською провінцією Хейлунцзян уже дало результати: невдовзі буде створено декілька спільних українсько-китайських підприємств.

Під час урочистого заходу президент Міжнародної асоціації промислового хлібопекарства Джозеф Стріт відзначив вагомий вклад голови Харківської ОДА в розвиток хлібопекарської галузі та створення сприятливого інвестиційного клімату на території Харківської області.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на огірки різко обвалилися

Теґи: 

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на сьогоднішній день тепличники вже готові відвантажувати огірок по 5-6 грн/кг (0,16-0,20 євро/кг), тоді як ще в кінці попереднього робочого тижня ціни на цю продукцію в комбінатах нерідко доходили до 13 грн/кг (0,43 євро/кг).

Настільки різке цінове зниження представники господарств пояснюють суттєвим збільшенням пропозиції огірка з літніх теплиць, який надходить у продаж від 1,5 грн/кг (0,05 євро/кг).

Зазначимо, що в таких умовах великі комбінати вже змушені реалізовувати огірок в середньому вдвічі дешевше, ніж у такий же період минулого року. У той же час, ціни на продукцію із плівкових теплиць в 4 рази нижче торішніх.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ферма на Львівщині продає полуницю за принципом «збери собі сам»

Теґи: 

На їхній плантації сьогодні дозрівають переважно італійські сорти, а вивчати технологію він свого часу їздив до Польщі, повідомляє zaxid.net.

Організовували господарство протягом двох років, з 2015-го, коли Микола повернувся з АТО і отримав ділянку. Розробили бізнес-план, залучили інвесторів, взяли кредит. Зізнаються: було дуже важко, адже і фізичної праці на цьому гектарі вкладено немало.

«Якщо починати цей бізнес, як починали ми, з нуля, треба бути готовим вкласти в гектар полуниці близько 800 тис. грн», ‒ говорить Іванна Стецьків, дружина та співвласниця ферми «ФайнаBerry».

Стандартів вирощування полуниці родина вчилася в одному з крупних (близько 700 га) ягідних господарств Любліна. Саме там їм розповіли про необхідність крапельного зрошення полуниці, яке згодом вони і облаштували у себе на плантації.

Крім того, важливо правильно підготувати ґрунт, постелити під кущі агроволокно та солому. Це захистить рослини від бур’яну.

У сезон на своїй плантації подружжя збирає кілька десятків, а то й сотень кілограмів ягоди, яку вони постачають у два львівські магазини. Крім того, роздрібні покупці можуть придбати полуницю і на самій фермі. Тут діє популярний у Великобританії, Німеччині та Канаді метод «Збери собі сам». Кілограм полуниць, які відвідувач самостійно собі назбирає на плантації «ФайнаBerry», буде коштувати йому 50 грн.

Микола Стецьків хотів би у майбутньому зорганізувати ягідний кооператив, але поки немає з ким об’єднуватися, тому він готовий ділитися досвідом з тими, хто охочий до створення ягідної ферми.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


У Німеччині на зборі суниці за годину заробляють стільки, як в Україні за день

За інформацією Асоціації південнонімецьких виробників спаржі та суниці (VSSE), кожен п’ятий учасник опитування повідомив, що пропозиція робочих рук значно скоротилася, а майже половина відзначила, що охочих стало менше, пише agroday.com.ua.

В даний час для збору врожаю суниці та спаржі у Німеччині щорічно наймається від 160 тис. до 180 тис. сезонних робітників, які тепер отримують встановлену законом мінімальну заробітну плату в розмірі 8,84 євро (270,5 грн) на годину. На думку німецьких аграріїв, такий розмір оплати має небажаний ефект: багато румунів заробили достатньо грошей і поїхали ще до завершення сезону.

Водночас, для порівняння, в Україні сезонним працівникам на зборі ягід платили 200-300 грн за день.

Нині VSSE та Асоціація сільськогосподарських роботодавців (GLFA) виступають за укладення ефективних угод для працівників по збору врожаю з інших країн, таких як Україна.

Варто відзначити, що полякам та румунам для роботи в Німеччині спецдозвіл не потрібен. Але для робітників, наприклад, із Західних Балкан існує певний порядок оформлення. Як зазначають в асоціації, подібні обмеження вкрай негативно позначаються на пропозиції робочих рук через те, що претендентам доводиться місяцями чекати на візу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року в Польщі, яка також відчуває брак рук, набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, згідно з чим українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть легально працювати на сезонних роботах до 9 місяців у році та без робочої візи.

У цьому сезоні у Польщі на збиранні суниці можна заробити в середньому 10-15 злотих за годину (70 -105 грн). Середня ціна за кошик у 2 кг – 2 злотих. Однак поляки жаліються, що українці стали менш охоче їхати до них на роботу. Для вирішення проблеми, польський уряд вирішив залучати іноземців соцзахистом через договір про допомогу на час збору врожаю (umowa o przy pomocy zbiorach).

60% агропідприємств Великобританії також повідомляють про нестачу низькокваліфікованої робочої сили. Ті, хто залишився після брекситу на британських полях, — вихідці зі Східної Європи старші сорока, що погано володіють англійською. Ситуація настільки критична, що фермери готові брати молдаван з румунськими та болгарськими паспортами.