Данці продають в Україні непрофільні агроактиви

Передоплата в розмірі $450 тис. вже перерахована Agromino, решта суми буде виплачена до кінця лютого, пише agroday.com.ua.

Згідно з повідомленням компанії, продажем об’єкта Agromino завершила ліквідацію кіровоградського елеваторного кластера. Це один з пунктів довгострокової стратегії, згідно з якою Agromino зосередиться виключно на основних активах.

Новомиргородський елеватор був побудований ще в радянські часи, і йому складно конкурувати з сучасними зерносховищами. Протягом багатьох років робота елеватора була неефективною. Ємність зберігання об’єкта становить 108 тис. тонн, близько 72 тис. тонн зерна знаходиться в бункерах.

Кошти від продажу Agromino направить на скорочення банківських позик, тим самим зміцнивши свій баланс і знизивши процентні витрати на обслуговування кредитів.

Чисті активи Новомиргородського елеватора оцінюють в €1,6 млн. З урахуванням курсових різниць ефект від операції складе €0,5 млн.

Нагадаємо, материнська компанія Agromino знаходиться в Данії. Вона була заснована в 2006 році як Trigon Agri, і тільки в 2017-му прийняла рішення поміняти свою назву на Agromino. Останнім часом компанія провела реструктуризацію облігацій на 350 мільйонів шведських крон (приблизно $44 млн), а також переглянула стратегію свого розвитку. Один з її пунктів — позбавлення від непрофільних активів.

В рамках стратегії в минулому році Agromino продала ростовський кластер в Росії. Компанія виручила за нього €13,3 млн і пояснила необхідність продажу тим, що підрозділ знаходиться в зоні ризикованого землеробства — врожай там нестабільний, а землі схильні до засух.

Нині в активах Agromino числиться сільськогосподарський бізнес в Україні і молочний — в Санкт-Петербурзі. Також компанія володіє 39%-ю часткою в естонській молочній компанії Trigon Dairy Farming.

В Україні група керує земельним банком у 46 тис. га — у Харківській, Кіровоградській і Миколаївській областях — і зосереджена переважно на рослинництві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на цукор падають через тіньове виробництво

Про це повідомляє на своєму Facebook Олексій Дорошенко, керівник Української асоціації постачальників торгових мереж, пише agroday.com.ua.

Попри відміну державного регулювання цін на соціальні продукти харчування уряд продовжує встановлювати мінімальні ціни на спирт, алкогольні напої та цукор. Зокрема, з 1 вересня 2017 року по 1 вересня 2018 року встановлено оптову ціну на цукор в розмірі 11 грн/кг.

Встановлюючи мінімальні ціни, уряд фактично дозволяє отримувати прибутки тіньовому сектору, пояснює Дорошенко. Наприклад, «Укрспирт», навіть за оцінками державних органів, виробляє не менше 50% продукції без сплати податків. З цукром — схожа ситуація.

«Якщо Кабінет міністрів дійсно хоче уникнути державного регулювання, то він повинен за прикладом ЄС укладати контракти з виробниками на купівлю цукру», — вважає Дорошенко.

На його думку, це створить рівні умови для виробників та споживачів: виробник гарантовано зможе продати свою продукцію державі за встановленою ціною, або на вільному ринку — якщо там ціна буде вищою.

Без тіньового бізнесу не обходиться і на ринку хліба. За оцінками «Укрхлібпрому», до 65% виробництва перебуває в тіні.

Нагадаємо, раніше Мінагрополітики запропонувало збільшити мінімальні ціни на цукор на 19% на 2018/2019 МР до 10,9 тис. грн за тонну (без урахування ПДВ). Водночас, граничний розмір квоти на внутрішнє виробництво цукру складає 1,6 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

7 трендів агро аналітики 2018 року

ТРЕНД №1

Інформації, що знаходиться у відкритому доступі, не просто стало більше, її кількість зростає в геометричній прогресії. А якщо говорити про достовірність, то якість, м'яко кажучи, поступається кількості. Аграрний ринок усього світу постійно знаходиться в стані «фільтра» від отримання неправдивих, некоректних, а часто взагалі фейковий даних. Але що робити далі? Адже це всього лише цифри, а не відповіді на питання.

ТРЕНД №2

Ринок тяжіє до зростання компетентності як виконавців послуг, так і замовників. Великим замовникам давно недостатньо стандартних звітів. Потрібен глибокий аналіз. Наприклад, ще кілька років тому стандартний запит по нішевим культурам стосувався однієї-двох позицій. Зараз для прийняття рішення потрібні дані про 10 і більше суміжних культур з історією, прогнозами і оновленнями.

ТРЕНД №3

Передові агрофірми впроваджують або впровадили так звану «агроаналітику повного циклу». Вона охоплює всі внутрішні процеси компанії і навіть здатна змоделювати ефективність діяльності агропідприємства на 10 років вперед одним натисканням кнопки на клавіатурі. Таким програмним продуктам поки не вистачає тільки однієї цінної ланки - актуальної ринкової аналітики. Тобто розрахунку своєї поточної оперативної позиції і перспектив щодо інших гравців ринку.

ТРЕНД №4

Ринок шукає нові ніші, і аналітикам є що запропонувати в цьому плані. Моніторинг нових напрямків для інвестування - ще один тренд, що набирає обертів. Незалежно від того, власні це кошти або позикові, потрібен достовірний прогноз окупності вкладень з урахуванням максимального набору факторів.

ТРЕНД №5

Перехід на онлайн-платформи, що акумулюють великі дані. Тема особливо актуальна для компаній, які або працюють по всьому світу, або в процесі розширення географії своєї діяльності. Це вигідно економічно. Всі дані знаходяться в одному місці і доступні з будь-якої точки земної кулі. Однак, хто сильний в одному ринку - не завжди настільки ж хороший в іншому. Більш достовірну картину, як відомо, легше отримати зсередини. Великі аналітичні компанії, транснаціональні компанії часто йдуть старим перевіреним шляхом, відкриваючи власне представництво. Більш економічний варіант - використовувати онлайн-платформи, що спеціалізуються на конкретному регіоні.

ТРЕНД №6

Математичне моделювання на основі аналізу великого масиву великих даних показало себе з кращого боку в багатьох галузях. Штучний інтелект все частіше здатний поставити діагноз точніше середньостатистичного дільничного терапевта. Однак в аналітиці аграрного ринку, технології поки не здатні конкурувати з людиною в навичках стратегічного мислення. Агробізнесу як ніколи потрібні висококласні фахівці, здатні будувати достовірні прогнози і сценарії.

ТРЕНД №7

Конкуренція на ринку консалтингових компаній, що працюють в агропромисловому секторі, змушує ставати все більш прозорими у своїй роботі і робити якісніший аналітичний продукт. Згадка прогнозів, заявлених раніше не обмежується тими, щодо яких припущення підтвердилися.

Володіти горою інформації - не цінність. Справжня цінність закладена в інструментах, які вже сьогодні автоматично відрізнять цінне від зайвого, перевіряють на достовірність кожну літеру, цифру і піксель. Незалежно від того виходите ви в агробізнес чи шукаєте нові ринки збуту агропродукції, вам потрібно мати під рукою якісний аналіз, прогноз, готові сценарії на ближню і дальню перспективу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явилася нова державна горілка

Про це повідомляє прес-служба підприємства, пише ubr.ua.

Спочатку весь алкоголь Луцького спиртзаводу повинні були випускати тільки для експорту в Німеччину, але керівництво планує випускати горілку і для внутрішнього ринку. Півлітрова пляшка луцької горілки коштуватиме 80 грн.

Нагадаємо, з 2015 року відзначається приріст горілчаних поставок з України на європейські ринки. Тепер українські виробники експортують в Латвію, Польщу і Німеччину. Зазначається, що одночасно відбувається зростання імпорту з країн Європи алкоголю високого цінового діапазону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Продукти подорожчають ще більше: їжа в Україні коштує вже майже як в ЄС

Хоча ціни у нас на більшість продуктів нижче, підрахували фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК). Причина в тому, що зарплати українців залишаються одними з найнижчих в Європі, а ось вартість нашого продкошика поступово наближається до середньоєвропейської, пише Сегодня.

Що почім

Як видно з інфографіки, наприклад, наше молоко вже дорожче, ніж у найближчих сусідів – поляків і білорусів, і всього вдвічі дешевше, ніж у французів. При цьому середня зарплата в Україні становить 18% від середніх заробітків у Польщі, 7,5% – від заробітків у Франції і 62% – в Білорусі. Ціни на курятину практично однакові з сусідськими, хоча і в 2,8 раза нижче, ніж у Франції. І поки тільки овочі і яблука у нас коштують набагато менше, ніж за кордоном. Експерти ЕДК впевнені, що наші ціни порівняно з зарплатами завищені.

"Показником того, що у нас найвищі ціни по відношенню до зарплат, є те, що українська сім'я зараз витрачає на харчування 57% місячного доходу, білоруська – 38%, а середньоєвропейська – всього 14-18%, – говорить виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин. – Відомо, що країни з аграрними і сировинними економіками, до яких відноситься і Україна, багатими не бувають, тому що їхня продукція відрізняється низькою додатковою вартістю. Без розвитку високих технологій говорити про зростання заробітків до європейського рівня не доводиться".

Чому

На думку Пендзина, зростання цін останніми роками відбувалося тому, що після підписання Асоціації з ЄС був порушений паритет між низькими зарплатами і цінами на енергоносії, послуги ЖКГ, які дотуються за рахунок держави, і було скасовано держрегулювання на соціальні продукти. Експерт упевнений, що повертати держрегулювання цін на їжу і знижувати тарифи на компослуги безглуздо, але для родин з низьким рівнем доходів потрібно ввести цільові грошові виплати на покупку соціальних продуктів харчування. Це можуть бути платіжні картки, за допомогою яких можна буде купити такі продукти.
 

Прогнози

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко прогнозує, що ціни на їжу в Україні навряд чи падатимуть.

"За багатьма позиціями вже досягнуто паритету з євроцінностей, тому можна очікувати лише уповільнення темпів росту, – роз'яснив нам Дорошенко. – Відносна дешевизна наших фруктів і овочів влітку і восени пояснюється тим, що середню ціну знижує несортова українська продукція, а наприклад, добірні імпортні яблука у нас вже зараз коштують, як у Європі. У середньому продукти подорожчають на 10-12% за умови девальвації на 7% і інфляції 9%. За окремими продуктами, наприклад, за м'ясом, вершковим маслом може бути зростання цін на 18%, за соняшниковою олією – навіть до 30%. А цукор навряд чи подорожчає, оскільки його наварили багато. Здешевлення інших продуктів може бути тільки сезонним, це овочі та фрукти, а також, наприклад, влітку ціна на яйця може знизитися на 15-20%. На 20-30% влітку подешевшає сало через зниження на нього попиту. А ось куряче філе наблизиться за ціною до свинини і яловичини – 120 грн/кг".

На думку Пендзина, зростання цін на продукти цього року може пом'якшити лише підвищення зарплат, викликане швидшою девальвацією гривні, ніж зростання цін. Але зарплати не підвищуватимуться повсюдно, тому продовжиться розшарування суспільства за рівнем доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У м’ясному раціоні українців переважатиме курятина

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями  частка птиці залишається найбільш вагомою – 48%, майже в 1,5 разу перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину – лише 14%, на інші види м’яса – 1% м’ясного раціону, поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Якщо роздрібна ціна м’яса птиці (тушки) у грудні 2017 року становила в середньому 53,91 грн/кг, то свинина з кісткою (відруби стегна) коштувала 93,00 грн/кг, а свинина без кістки – 113,46 грн/кг.

У тому ж місяці за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 92,18 грн. Яловичина без кістки коштувала 117,77 грн/кг.

У середньому яловичина і свинина були дорожчі за м’ясо курей в тушках в 1,7-2,2 разу. Такий ціновий розрив і зумовив збільшення споживання м’яса птиці, пояснила Світлана Пашко.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, при існуючому рівні конкурентоспроможності структура споживання м’яса буде зберігатися й у 2018 році. Тобто частка м’яса птиці і надалі займатиме близько половини у м’ясному раціоні українців.

При цьому споживання яловичини та свинини може зменшуватися. Серед основних причин – існуючі тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, а також цінові тренди в Україні та низька купівельна спроможність населення, зауважила Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview