170513

Danone може випустити альтернативу молочним йогуртам

Про це повідомляє БизнесЦензор.

За даними агентства, це може торкнутися флагманських брендв компанії – такі, як Activia і Actimel. Danone потребує нових джерелах зростання, тому що продажі молочних продуктів падають, а оновлення Activia не призвело до змін.

Якщо споживач хотів би мати вибір між молочними та альтернативними видами продуктів, то компанія повинна надати, сказав представник Danone. За його словами, все більше брендів випускають безмолочні продукти.

Danone – найбільший виробник йогурту в світі, відзначає Bloomberg. Світовий ринок йогурту складає $83 млрд, частка Danone – 17%, але очікується, що продажі в найближчі роки не будуть змінюватися, посилається агентство на дані Euromonitor.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Купівельна спроможність українців знизилась щодо більшості продуктів

Про це у Facebook повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

“За п’ять місяців поточного року купівельна спроможність знизилась на 27 продуктів із 31”, — написав Дорошенко.

Динаміка виглядає так:

М’ясо, м’ясні вироби та риба. У травні цього року на середню заробітну плату в середньому по країні можна купити яловичини на 7 кг менше, ніж у січні. Зменшення становить 9%. Падіння споживання щодо інших продуктів таке: свинина — на 6 кг, або 8%, риба морожена — на 10 кг, або 8%, ковбаси варені — на 9 кг, або 8%, курячі тушки — на 5 кг, або 3%, філе курки — на 2 кг, або 2%.

Молочні вироби. У травні на середню зарплату можна купити молока на 16 л менше, ніж у січні. Зменшення становить 4%. По вершковому маслу воно становить 11 пачок по 200 грам, або 5%, по сметані — 11 кг, або 6%, по м’яких сирах — 4 кг, або 4%.

Хліб. Зменшення доступності торкнулося всіх видів хліба: батон −64 кг, або −8%, пшеничний хліб із борошна першого ґатунку −54 кг, або −9%, житній хліб −45 кг, або −8%, пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку −36кг, або −8%.

Овочі та фрукти. У травні на середню заробітну плату можна купити капусти на 1082 кг менше, ніж у січні. Зменшення становить 61%. Зменшення в моркві складає 604 кг, або 50%, у буряку — 565 кг, або 46%, у картоплі і цибулі — по 240 кг, або 18% і 16% відповідно, у яблуках — 114 кг, або 23%

Бакалія. У травні на середню заробітну плату можна купити пшона на 73 кг менше, ніж у січні. А це мінус 13%. Падіння спостерігалося в крупі ячній на 69 кг, або 8%, у борошні пшеничному — на 61 кг, або 7%, крупі манній — на 42 кг, або 6%, макаронних виробах — на 37 кг, або 6%, олії соняшниковій — на 10 літрів, або 4%.

Лише гречки, сала, яєць і цукру в травні можна купити більше, ніж у січні на середньостатистичну зарплату. Збільшення становить: гречка на 80 кг, або 20%, яйця — на 37 десятків, або 12%, цукор — на 10 кг, або 2%, сало — на 1 кг, або 1%.

Зауважимо, для розрахунків взяті середня заробітна плата по країні з грудня 2017 року — 8777 грн по квітень 2018 року — 8480 грн і ціни на січень і травень 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Африці доять комах і роблять морозиво з їх молока

«Ми вважаємо, що комахи — майбутнє у сфері суперпродуктів. Вони містять необхідні живильні речовини, є фантастичним джерелом білка, ще й екологічно чистим», — повідомляється на сайті компанії, пише agroday.com.ua.

Entomilk компанія позиціонує як альтернативу звичному молоку. Але більш багату поживними речовинами, включаючи залізо, цинк, кальцій.

Щоб не пропонувати молоко в порошковій формі, Gourmet Grubb зробила з нього морозиво. Продукт має три аромати — арахісове масло, шоколад і чай.

Варто відзначити, що морозиво виглядає вельми привабливо. Його вартість компанія поки не уточнює, але це пов’язано з тим, що Gourmet Grubb тільки готується вийти на ринок.

І все ж, молоко з комах викликає кілька питань. Раніше спроби їх подоїти вже були. Тоді «молоко» пробували отримувати від тарганів виду Diploptera punctata, єдиних, які вигодовують своїх «малят» субстанцією, дійсно схожою на молоко.

У 2016-му провели дослідження, в ході якого з’ясували, що тарганяче молоко містить утричі більше енергії в порівнянні з коров’ячим, наприклад. Але безпека його під питанням. Вчені тоді не знайшли доказів, що цю субстанцію може без шкоди для свого здоров’я споживати людина.

Та й доїння тарганів викликало деякі складності. Вчені змогли придумати, як відібрати «молоко» без шкоди для комахи, але щоб націдити 100 грамів рідини, довелося «доїти» сотні тарганів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Утримання віслюків не вимагає специфічних умов

Теґи: 

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів директор Заболотненського вищого професійного училища № 31 ім. Д. К. Заболотного Василь Романцов, пише agrotimes.net. Цей навчальний заклад відомий тим, що на його базі діє віслюча ферма.

За словами Василя Романцова, віслюки харчуються сіном, зерном ячменю та пшениці, морквою, капустою. Зерна з’їдають 1,5-2 кг на день. «Люблять цукор, бублики, це для них – смаколики», – додав він. 

На харчування тварин в училищі особливо не витрачаються – фактично все з власного поля, де вирощують пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, ячмінь, гречку, сою, багаторічні трави, а цього року ще й нут. Загальна площа сільгоспугідь – 500 га. 

Влітку віслюків постійно випасають на лузі разом із вівцями чи коровами. «До речі, віслюки – дуже добрі овечі пастухи: вони об’їдають траву навколо них, й вівці вже не перетнуть цю межу», – розповів Василь Романцов. 

На лікування ослика також витрачатися не потрібно. Якщо тварина прихворіла, достатньо  її відпустити на волю, і вона сама знайде лікувальну траву, пояснив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні існує дискримінація, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю

Про це заявив голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв, пише AgroPolit.com.

АМКУ повідомляє, що на сьогодні законодавчо не визначено статус «ринку землі», у зв’язку з чим відсутні повноваження, щоби проводити дослідження на відповідному ринку. Однак, у рамках розгляду заяв Комітет відслідковує концентрацію земельного банку. Останні тенденції свідчать про те, що злиття між суб'єктами із значним земельним банком відсутні.

«Земельний кодекс містить обмеження щодо обороту сільськогосподарських земель. Ринок критично не легалізований. Нагальною потребою є створення прозорих, дієвих інструментів контролю в земельних відносинах. Інша проблема – дискримінація певних суб’єктів, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю», – пояснює Терентьєв.

Антимонопольний комітет виступає за законодавче урегулювання існування ринку землі, а також за формування довгострокової аграрної політики, що посилюватиме конкуренцію на ринках продукції АПК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НААН використовує державні землі у приватних цілях

Втім, очевидно, цього виявилося недостатньо, а тому частину земель академія застосовує не за призначенням – здає в оренду.

Про це в програмі «Громадська прокуратура» на телеканалі ZIK розповів експерт з економічних питань Борис Кушнірук. 

«Національна академія аграрних наук працює ще з радянських часів. Вона була складовою системи управління економікою. З плином часу установу не реформували. І, на жаль, сьогодні можливості академії використовують у приватних цілях», – зазначає експерт.

Борис Кушнірук звертає увагу на те, що академія може користуватися 465 тисячами гектарів землі, а з них 300 гектарів – це рілля. І приблизно половину її НААН здає в оренду.

«Звісно, частину землі, техніки працівники академії використовують для досліджень. Проте за умов ринкової економіки, держава може фінансувати лише фундаментальні дослідження. Водночас, з прикладними дослідженнями ситуація інша. Їх на 70-80 відсотків має забезпечувати бізнес», – наголошує експерт з економічних питань.

Він підкреслює: в Україні аграрний сектор є найбільш комерціалізованим і ринковим, якщо не брати до уваги торгівлю землею.

«Відповідно, Аграрна академія повинна працювати на запит бізнесу. Якщо у нього є потреба у їхніх дослідженнях. У такому випадку держава може підтримати установу. Проте, на мій погляд, це неправильно, коли держава фінансує значну частину функціонування академії, а вона безкоштовно використовує землю і отримує пасивний дохід за оренду», – розповідає Борис Кушнірук.

До того ж, оренда земель академії є зовсім непрозорою. Все проходить у форматі «договірняків», а будь-яка інформація щодо умов – закрита, звертає увагу експерт.

«Інформація про умови оренди є невідомою для загалу. Крім того, абсурдно, що якась установа має гроші за рахунок держави», – обурюється Борис Кушнірук.

Він звертає увагу на дані уряду, згідно яких  45 відсотків земель, які є у користуванні академії, здані аж на півстоліття вперед.

«Що це означає? Територія здана в оренду комерційним структурам за копійки. Ці землі є розкидані по всій Україні, а тому вартість може відрізнятися. Але, як мені відомо, середня ціна оренди – тисяча, півтори тисячі гривень. Реальна вартість є у декілька разів вищою. Все залежить від родючості, обсягу тощо», – пояснює Борис Кушнірук.

Він вважає: до орендованої землі завжди будуть ставитися, як до чужої. А тому краще було б її продати.

«З неї витягуватимуть по-максимуму, не будуть цінувати. Якщо земля була б у приватній власності, то про її родючість, якість дбали б. В Україні ціна на землю є низькою, бо її нема у системі продажу. Тому існують великі агрохолдинги, які мають навіть по сімсот тисяч гектарів», – додає економічних питань Борис Кушнірук. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview