150670

Де народжується салат для бургерів з МакДональдза

Теґи: 

ЕП побувала на полях під Києвом, де вирощуються салати для українських ресторанів мережі Макдональдз. Хто саме цим займається, і як салат потрапляє в будь-яку точку країни свіжим, в нашому репортажі.

З чого складається бургер з МакДональдза? Крім булочки, біфштексу, сиру, овочів та соусу, це ще і свіжі салати. І де б ви не куштували бургер, в Одесі, Львові, Дніпрі чи Києві, салати до нього насправді вирощують в одному місці. Неподалік від столиці, в Броварському районі.

Іспанець Хосе Луїс — власник тих самих "салатних полів", на яких вирощується продукція для МакДональдза. На 50 гектарах його компанія "Фіно верде" вирощує салати для ресторанів мережі.
Салат "айсберг" з родини айстрових виглядає як звичайна українська капуста, але на смак значно ніжніший. На українських полях він новачок, хоч європейці давно ласують ним у ресторанах і вдома.

У 2018 році "Фіно верде" також налагодила в Україні вирощування салату "батавія" для бургерів "Маестро". Для торгових мереж на полі поряд з батавією та айсбергом кучерявляться лоло бьондо та бордовий лолороссо, фрізе і зовсім трошки ромену.

"Вирощування салату вимагає делікатного догляду, сучасних технологій і відповідних природних умов", — пояснює Луїс.

Його українська команда постійно консультується з іспанськими колегами, які мають значно більший досвід у вирощуванні певних сортів салату. Виростити елегантну, але примхливу батавію було непросто. У 2017 році команда агрономів жила на київському полі, аналізуючи нюанси вирощування.
Сприятливий клімат, гарна земля і ринок реалізації — основні причини іспанських інвестицій в Україну. Вітчизняний ринок салатів ненасичений. Хосе Луїс прогнозує його ріст мінімум на 15-20% у найближчі три роки.
Компанія "Фіно верде" є частиною ABM Holding. Підприємство засноване у 1983 році у регіоні Мурсія на півдні Іспанії. Холдинг спеціалізується на вирощуванні салатів та овочів.

В Іспанії АВМ Holding належить 2 тис га. Холдинг вирощує салати також у Марокко.
На відміну від України, де салати ростуть з квітня по жовтень, в Іспанії сезоном для вирощування є зима через високі температури влітку. Технологію та європейські традиції команда іспанця принесла і в Україну.

На полі встановлені системи зрошування, що рятують салат у літню спеку.
Насіння компанія купує в українському представництві голландської компанії "Рийск ваан", пророщує розсаду в Кременчуці, після чого висаджує рослини у відкритий ґрунт. Цикл вирощування салату становить близько 60 днів.

Згадувану батавію та айсберг збирають вручну. Качанчики зрізають і складають в ящики, які одразу їдуть на завод під Макаровом, що в Київській області. Одна людина може зібрати до 600 кг айсбергу, батавія значно легша. Під час збирання качани періодично перевіряють на відсутність всередині шкідників та залишків добрив.
Хосе Луїс каже, що витрати на вирощування салату в Іспанії та Україні мало чим відрізняються через високу імпортну складову. Насіння та засоби захисту рослин для овочевих культур та салатів в Україні імпортуються.

В Іспанії залежно від сезону та культури затрати оцінюються 6-9 тис євро на гектар. У налагодження виробництва в Україні компанія вклала 5,5 млн євро. На ці кошти у 2012 році був збудований завод з переробки салату площею 1 944 кв м.

Там працює салатна лінія потужністю 1 тонна за годину, лінія для нарізання цибулі та моркви, лінія миття і сушіння помідорів. Обслуговує підприємство понад 50 осіб.
Що ж відбувається із салатом на заводі? З поля на завод усі салати приїжджають у прохолодному автомобілі з температурою 1-4 градуси. Після розвантаження продукт потрапляє на лінію з підготовки сировини, де оператори видаляють салатні качани і знімають припечені на сонці листки салату.
Це єдиний етап на заводі, де людина впливає на процес обробки. Після цього салат двічі миють. Вода для цього тричі очищається й охолоджується. Потім салат автоматично нарізають, висушують і складають у пакети з азотом. Після водних процедур та пакування салат трохи відпочиває на прохолодному складі.
Термін зберігання салату батавія — лише сім днів. За цей час його повинні встигнути розвести у ресторани "МакДональдз" і реалізувати.

"У 2017 році ми виробили 1 млн кг салатів. У 2018 році плануємо збільшити цей показник мінімум на 30%", — каже Хосе Луїс.
За його словами, окупність заводу — п'ять років. Зупинятися в розвитку "Фіно верде" не планує. Згодом можливе розширення площ під салатами на 20 га і встановлення ще однієї лінії на заводі.

"МакДональдз" купує 80% продукції, решта йде у мережі "Ашан" та Fozzy. Узимку компанія імпортує салати з Туреччини, Єгипту, Тунісу та обробляє їх на заводі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий стандарт якості для АПК: відкриття «Інституту здоров’я рослин»

Сьогодні, 7  червня 2018 року, у Черкасах відбулось відкриття Науково-дослідного інституту «Інститут здоров’я рослин» («Crop Care Institute»).

Це – унікальний на теренах України проект, який забезпечить надання комплексних послуг із технології захисту врожаїв для агробізнесу. Ініціатор проекту – лідер і найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур для промислового та приватного сектору ГК UKRAVIT.

До структури Інституту увійдуть наукова-дослідний підрозділ, демоцентр та сервісна лабораторія. У науково-дослідному відділі працюватимуть над новими розробками вітчизняні та зарубіжні вчені. Демоцентр являє собою підземні теплиці, в яких можна круглий рік у польових умовах вирощувати культури, тестувати препарати, застосовувати різноманітні технології, незважаючи на зміни сезонів. Лабораторія ж буде робити аналіз ґрунту, води, насіння тощо, аби надати фермеру інформацію про максимальний потенціал його землі та розробити комплексну технологію з вирощування на ній тих чи інших культур. Якщо ж аграрій захоче виростити на своєму ґрунті якусь іншу культуру, науковці дадуть рекомендації, яким чином створити для її врожайності сприятливі умови – збагатити землю, змінити препарати тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент України відкрив першу чергу пускового комплексу зернового терміналу

Президент України Петро Порошенко і акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер запустили першу чергу пускового комплексу зернового терміналу MV Cargo (Южне, Одеська область).

За словами Президента України, проект зернового терміналу – унікальний позитивний приклад ефективного державно-приватного партнерства: приватної ініціативи і можливостей держави. Термінал «набагато збільшить конкурентоспроможність української аграрної сфери, і зробить ще більш привабливими інвестиції в Україну в будь-якій сфері – в аграрну, портову інфраструктуру, суднобудування». Президент також підкреслив, що розвиток портової інфраструктури – питання національної безпеки країни.

«Ми спроектували і будували цей термінал за найвищими світовими стандартами. Я з усією відповідальністю можу сказати, що це найсучасніший термінал на Чорному морі. Його потужність становитиме 5 млн. тонн в рік, і вона може бути збільшена. Наше завдання у цьому проекті в тому, щоб відкрити доступ українським фермерам на міжнародні ринки і збільшити приплив валюти в країну. Я впевнений, що український економічний прорив почнеться саме з аграрної промисловості», - зазначив акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер.

Запуск першої черги сьогодні – не відкриття, але дуже важливий етап реалізації його будівництва.

Нагадаємо, в порту «Південний» завершується будівництво найбільшого зернового терміналу потужністю 5 млн. тонн в рік. Це проект state-of-the-art, який з літа 2016 року реалізує стивідорна компанія MV Cargo спільно з найбільшою всесвітньою продовольчою компанією Cargill. Компанія MV Cargo належить братам Андрію Ставницеру і Єгору Гребеннікову.

Будівництво терміналу на даний момент - найбільший інвестиційний проект в Україні загальною вартістю $150 млн. Він стане самим великим і технологічним зерновим терміналом в Україні. Він оснащений унікальною власної залізничної та автомобільної інфраструктурою. Станція розвантаження автомобілів буде пропускати 790 автомобілів на добу, а станція розвантаження вагонів - 256 вагонів на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японські фермери створюють картини на рисових полях

Японські фермери створюють картини на полях за допомогою вирощування певних сортів рису різного кольору. Такий вид мистецтва називається танбо. Для цього вони повинні чітко знати де, в якій кількості варто висадити рис, пише vesti.dp.ua.

Це миcтецтво виникло у 1993 році, коли мешканці Інакадате у префектурі Аоморі вирішили оживити своє містечко. Вони висадили рисові поля біля міської ратуші за спеціальною технологією, яка дозволяє поєднувати декілька сортів рису.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ІІІ Український інфраструктурний форум

19 квітня 2018 року у Києві відбувся ІII «Український інфраструктурний форум» – найбільший форум в Україні з фокусом на залучення інвестицій в інфраструктурний сектор. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офiцiйний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний партнер – A7 CAPITAL.

Основний акцент Українського інфраструктурного форуму – це інвестиційні можливості локального ринку інфраструктури. Цього року пройшов вже третій форум, який став найбільшим заходом в Україні, що об’єднав більше як 250 учасників, 132 представника медіа та 30 спікерів. Нагальні питання української інфраструктури, проблемні моменти та здобутки обговорювали на Українському інфраструктурному форумі.

Перша і основна сесія Форуму присвячена інвестиціям. Основною метою Форуму є привернення уваги міжнародних інвесторів до українських інфраструктурних проектів. Марія Барабаш, Президент A7 GROUP,  Співзасновниця Спілки українських підприємців, розповіла про те, наскільки інфраструктура є пріоритетною для інвесторів: "Я вірю, що Україна є тим правильним місцем, правильним часом і правильними людьми, з якими потрібно працювати і інвестувати в Україну. Тому місією компанії A7 GROUP є промоція інтересів України за кордоном. Ми задумали цей форум для привернення інтересу до України з боку іноземних інвесторів та іноземних партнерів. Я дуже вдячна, що ми кожного року збираємося і нас стає все більше!".

Акцент на Форумі ставили також на законодавчої готовності держави допомагати українським інфраструктурним проектам залучати інвестиції. Віктор Довгань, Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, зазначив про кілька важливий кроків, які треба зробити: «Важливим є вихід на сталий розвиток логістики; розвиток логістичного потенціалу; зміцнення мультимодальних взаємозв'язків між різними видами транспорту; модернізація логістичної та транспортної інфраструктури; спрощення митних процедур; сприяння енергоефективному транспорту, та інше».

Також обговорювали повітряний транспорт, залізничний та приміський транспорт, а також логістикою в Україні. Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ «Укрзалізниця», розповів про декілька ключових ініціатив і напрямків, за якими на сьогоднішній день працює українська залізнична дорога: "Залізниця є  основою нашою транспортної системи. Вокзальні комплекси, як один з елементів пасажирської інфраструктури в цілому, повинні бути першим кроком до того, що шукати механізми підвищення прибутковості та залучення приватного капіталу до перевезення пасажирів».

Читайте такожЄвген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, зазначив: "Якщо дотримуватися логіки реформи, треба дати чітку відповідь на питання про лібералізацію ринку тяги. «Укрзалізниці» необхідно швидше відкривати ринки для приватних інвесторів. Треба розуміти, що поява сьогодні приватної тяги - не самоціль, а лише засіб покращення перевізного процесу. Адже кожна невивезена тонна вантажу - це втрати залізниць, вантажовідправників, операторів і втрати економіки України".

Славомір Новак, в.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України: «За півтора року ми запровадили ряд системних змін, які дозволяють розвиватися галузі. Ми втілюємо у життя дві фундаментальні реформи дорожньої галузі. По-перше, це децентралізація. З 1 січня на плечі ОДА та губернаторів ми передали 120 тис. кілометрів доріг. На центральному рівні залишилось 50 тис. кілометрів. Реформу треба продовжувати. Друга реформа - це дорожній фонд. Це європейський стандарт, який тут почав працювати з 1 січня 2018 року. Це дозволяє прозоро та розумно спланувати коли будемо ремонтувати які дороги. За цих півтора року, можна сказати, що ми запровадили конституцію дорожнього транспорту.  Нещодавно на Кабміні було затверджено Програму розвитку на середньострокову перспективу. Вона стала виконавчим актом цієї Конституції. Програма 2018-2022 є першим масштабним п’ятирічним планом, за яким буде розвиватися галузь. В результаті за 5 років  плануємо з’єднати якісними дорогами усі регіональні центри країни.»

Серед ключових спікерів Форуму: Ярослав Дубневич, Голова Комітету з питань транспорту, Верховна Рада України, Віктор Довгань, Заступник Міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство інфраструктури України, Євген Кравцов, В.о. голови правління, ПАТ "Укрзалізниця, Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP, Володимир Мезенцев, Генеральний директор, Лемтранс, Володимир Шульмейстер, Директор напряму «Інфраструктура майбутнього», Український інститут майбутнього, Віктор Чумак, Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України, Славомір Новак, В.о. Голови, Державне агентство автомобільних доріг України,  Дінчер Саїджи, Генеральний директор Представництва авіакомпанії «Тюркіш Ерлайнз Інк.» в м. Києві, Марина Петров, Заступник директора в Україні, ЄБРР, Павло Рябікін, Генеральний директор, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Олена Волошина, Голова представництва в Україні, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Олег Бондар, Керуючий партнер, ECOVIS Бондар та Бондар, Сергій Фоменко, Віце-президент, Міжнародні Авіалінії України, Олена Кашперська, Голова комітету ІАТА-агентств, Асоціація лідерів туристичного бізнесу України, Євгеній Дихне, Перший заступник Генерального директора, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Дмитро Бабейчук, Директор, Украерорух, Оксана Дягілєва, Директор департаменту досліджень і розслідувань, Антимонопольний комітет України, Олександр Лісовик, Директор, Представництво Silk Way Airlines в Україні, Антон Саболевський, Директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики, Укрзалізниця, Дмитро Беспалов, Директор, A+C Україна, Марк Магалецький, Старший Банкір, Керівник сектору інфраструктури в Україні, ЄБРР, Сінан Хасекі, Комерційний керівник, General Electric Transportation, Юрій Твердов, Заступник директора Департаменту державної політики в галузі залізничного транспорту, Міністерство інфраструктури України, Андрій Шкляр, Співголова логістичного комітету, ЄБА; Керівник аналітичного напрямку, ЦТС-консалтинг, Марія Григорак, Президент, Асоціація «Український логістичний альянс», Віктор Загреба, Команда підтримки реформ, Міністерство інфраструктури України, Олександр Перцовський, Перший заступник генерального директора, Укрпошта, Андрій Івасів, Співзасновник, Delivery Group та інші.

Організатор Форуму – A7 CONFERENCES. Партнер сонячної енергетики – RENTECHNO, Партнер – Лемтранс. Юридичний Авіа Партнер – Ecovis. Офіційний перевізник – Turkish Airlines, Партнер ділових поїздок – AirLife. Інвестиційний Партнер – A7 CAPITAL. Генеральний Інформаційний ТВ-Партнер - News One. Ексклюзивний ТБ-Партнер – Перший діловий телеканал. Генеральний Інформаційний Партнер – РБК Україна. Генеральний Новинний Партнер – Інтерфакс-Українa. Генеральний Радіо Партнер – радіо «Голос столиці». Ексклюзивний Бізнес Медіа-Партнер – журнал «Бізнес». Міжнародний Бізнес Медіа-Партнер – UBJ. Генеральний Діловий Медіа-Партнер – Фокус. Інформаційний Аналітичний Партнер – Liga.zakon. Медіа-Партнери: Новое время, група видань Капстроительство, Екологія підприємства, Liga.net, Міжнародний журнал "Судоходство", BuildPortal, Delo.ua, журнал Перевізник, Центр транспортних стратегій, журнал «Термінал». За підтримки: Американська торгівельна палата, Kyiv Post, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Всеукраїнський Центр Реформ Транспортної Інфраструктури, Рада підприємців при КМУ, Обладнання та інструменти для професіоналів, АМЕУ, Промисловість у фокусі, Спілка підприємців України і т.д.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Огірки, салат, редиска: в Антарктиді зібрали перший урожай

Команда полярної станції Neumayer III в Антарктиді вперше зібрала врожай, вирощений у теплицях без землі й сонячного світла: 3,6 кг салату, 18 огірків і 70 редисок.

У високотехнологічній теплиці, у стінах якої трималася температура — 20°C, використовували багаторазовий водний цикл, систему поживних речовин, світлодіодне освітлення і ретельний контроль вуглекислого газу, повідомляє Depo.ua.

Основою став метод, відомий як гідропоніка.

Вчені з Німецького аерокосмічного центру, які координують проект, розповіли, що до травня сподіваються збирати по 4-5 кг овочів на на тиждень.

На Міжнародній космічній станції (МКС) салат навчилися вирощувати з 2015 року, але цей проект зосереджений на виробництві більш широкого асортименту овочів: редису, помідорів, огірків, перцю, зелені і ягід.

Технологію розвивають, щоб у майбутньому астронавти орбітальних станцій і колонізатори інших планет могли використовувати її для вирощування достатньої кількості провізії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview