Де учасникам АТО допомагають стати власниками земельних ділянок?

На території Херсонської області 1076 земельних ділянок з різним цільовим призначенням передані у власність учасникам антитерористичної операції. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на урядовий сайт.

Проекти землеустрою затверджені на земельні ділянки загальною площею близько 1146 гектарів.

Найбільше земельних ділянок – 215 (загальною площею 17,8903 га) було надано військовим у місті Херсоні, Каховському – 102 (загальною площею 183,689 га) та Білозерському районах Херсонської області – 95 (загальною площею 252,4658 га), а також на території Новокаховської міської ради – 90 (загальною площею 24,52 гектара).

Крім того, учасники АТО та члени родин загиблих військовослужбовців отримали 3970 дозволів на розробку проектів землеустрою для відведення землі у власність.

Найбільше з них – у Каховському (498 на землі загальною площею 850,04 га), Білозерському (440 на землі загальною площею 344,066 га), Генічеському (411 на землі загальною площею 161,2 га) районах Херсонської області та у місті Херсоні (385 на землі загальною площею 157,8 гектара). Після завершення процедури оформлення земельних ділянок вони отримають у власність понад 4 тисячі гектарів.

Довідково

Надання у власність земельних ділянок учасникам АТО здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що такий громадянин не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки відповідного цільового призначення та надав документ, який посвідчує його участь в АТО. На сайті Держгеокадастру розміщена покрокова схема дій для допомоги учасникам АТО та членам родин загиблих воїнів, котрі бажають отримати земельні ділянки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим допоможе бізнесу новий зерновий термінал на Миколаївщині?

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у відкритті "Перевантажувального комплексу ТОВ "Баловненська виробнича база" у Миколаївській області. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що розвиток сільського господарства є одним із трьох пріоритетних напрямків експортної стратегії України, які можуть надати українській економіці новий поштовх для розвитку.

«Українські експортери мають використати можливості виходу на світові ринки. При цьому надзвичайно важливим є не лише кількість виробленого зерна, а і його якість, яка значною мірою залежить від умов зберігання. Це підприємство забезпечує високу якість зберігання зернових і олійних культур, а також є енергоефективним і відповідає сучасним екологічним стандартам», – сказала Віце-прем`єр-міністр. Вона наголосила на тому, що відкриття нових інфраструктурних об`єктів – це приклад відновлення довіри внутрішніх інвесторів до держави, а також сигнал для зовнішніх інвесторів про те, що в Україні зростає економіка, і сюди можна і треба вкладати кошти. Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що такі проекти допомагають розвитку малого  та середнього бізнесу, який великий бізнес залучає як підрядників.

Голова Миколаївської обласної  державної адміністрації Олексій Савченко, своєю чергою, сказав, що 70% підрядників, залучених до будівництва перевантажувального комплексу, – це підприємства Миколаївщини. Він подякував власникам компанії за створення 220 нових робочих місць, а також соціально відповідальне рішення про виділення 10% вакантних місць колишнім учасникам АТО. Середня заробітна плата на підприємстві складає 10 тисяч гривень.

Заступниця Міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова зазначила, що розвиток зернової логістики є надзвичайно важливим для України, оскільки більшість виробленого Україною зерна експортується. Протягом поточного маркетингового року Україна встановила черговий рекорд з експорту зернових культур – 43,3 млн т (у попередньому році – 39,5 млн т). За словами Олени Ковальової, наразі Україна посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії, третє – кукурудзи та ячменю, шосте – пшениці.

Нагадаємо, торік інвестиції в аграрний сектор України зросли на 49,5%, порівняно з 2015 роком. За перші чотири місяці поточного року експорт продукції сільського господарства загалом зріс на 22,8%, зокрема, до ЄС – на 18% і на 82% - до країн Африки. Сектор АПК складає 42% в структурі валютних надходжень України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прогноз погоди в Україні на 23 червня

Завтра, у п’ятницю, 23 червня, дощ очікується в західних, північних та центральних областях України. Про це повідомляє Гідрометцентр.

Вдень на заході України температура складе від 22 до 28С° тепла, на півночі — від 22 до 25С° тепла, на сході — від 24 до 30С° тепла, на півдні — від 28 до 30С° тепла. Вночі на заході країни температура очікується від 10 до 15С° тепла, на півночі — від 11 до 15С° тепла, на сході — від 11 до 18С° тепла, на півдні — від 16 до 18С° тепла. Вітер на півночі, сході та півдні в України — південно-західний, на заході — західний 7-12м/с.

  • У п’ятницю в Києві очікується дощ. Температура вдень буде від 24 до 26С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла.
  • Прогноз погоди на 23 червня в Харкові, Одесі, Дніпрі, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Кропивницькому, Вінниці, Сімферополі.
  • У Харкові температура вдень буде від 25 до 27С° тепла, вночі — від 13 до 15С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • В Одесі температура вдень буде від 28 до 30С° тепла, вночі — від 16 до 18С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • У Дніпрі температура вдень буде від 25 до 27С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • У Донецьку температура вдень буде від 26 до 28С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • У Запоріжжі температура вдень від 26 до 28С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • У Львові температура вдень буде від 25 до 27С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла. Вночі без опадів, вдень дощ, місцями сильний.
  • У Миколаєві температура вдень буде від 29 до 31С° тепла, вночі — від 15 до 17С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
  • У Кропивницькому температура вдень буде від 25 до 27С° тепла, вночі — від 13 до 15С° тепла. Вночі без опадів, вдень дощ.
  • У Вінниці температура вдень буде від 24 до 26С° тепла, вночі — від 14 до 16С° тепла. Вночі без опадів, вдень дощ.
  • У Сімферополі температура вдень буде від 27 до 29С° тепла, вночі — від 16 до 18С° тепла. Протягом доби опадів не очікується.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Андрій Ярмак назвав ТОП-5 проблем молокопереробної галузі

Реальна проблема молокопереробної галузі – в тому, що її представники не помічають жодної дійсно важливої проблеми! Таку думку висловив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

На противагу деяким публікаціям у спеціалізованих ЗМІ пан Ярмак приводить власний ТОП-5 проблем галузі.

1. Менеджмент і далі величезна проблема, пише експерт. Дірки в ефективності на кожному етапі виробництва, і, особливо, маркетингу.

2. Відсутність асоціації переробників, яка б дійсно працювала на галузь і займалася питаннями просування експорту, просування внутрішнього споживання, боротьби з неякісною продукцією, тощо.

3. Відсутність системної роботи з експорту продукції. «Перші зрушення є, але в принципі цей фактор стримує розвиток галузі, - вказує фахівець. - Зараз світові ціни трошки пішли вгору, і відразу всі розслабилися. А системна робота передбачає створення міцної позиції на стратегічних ринках. І знову велика проблема з кадрами!»

4. Відсутність орієнтації на якість як кінцевої продукції, так і процесів всередині підприємства. Найбільша ж проблема - це відсутність системної роботи з підвищення якості сировини. Це дискредитує галузь в очах споживача та негативно впливає на ефективність всього ланцюга. Це проблема майже всіх виробників. Одиниці працюють інакше.

5. Банально, але застаріле обладнання та технології. «Так, ми збудували за роки незалежності всього 2-3 нових заводи, і продовжуємо модернізації та реконструкції того, що, часто, за визначенням не має перспективи» - констатує Андрій Ярмак.

Також експерт говорить про відсутність кооперативних заводів, але це, на його думку, проблема виробників, а не переробників. «І буду робити все можливе, щоб вони з'явилися. Тоді переробникам лишиться ще менше сировини, а на ринку з'являться нові конкуренти! І тоді, на мою думку, вони дійсно займатимуться вирішенням власних проблем, а не перекладатимуть відповідальність за свої проблеми на зовнішні фактори!» - висловлює сподівання економіст ФАО.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Півцарства за качан»: ТОП-4 імпортерів української кукурудзи

За підсумками травня 2017 року Україна експортувала 2654 тис. тон кукурудзи, що на 36% більше, ніж місяцем раніше (1946 тис. тон було в квітні 2017) і в два з половиною рази перевищує обсяг поставок в травні минулого року (1002 тис. тон).

Всього за дев'ять місяців поточного сезону Україна експортувала 18,186 млн. тон кукурудзи, що на 19% перевищує аналогічний показник 2015/16 МР, відзначають аналітики УкрАгроКонсалт.

У звітний період на частку країн Євросоюзу довелося 40% всіх поставок української кукурудзи в порівнянні з 51% в 2015/16 сезоні. При цьому українським експортерам в поточному сезоні вдалося істотно наростити поставки кукурудзи на ринки Єгипту і Ірану.

Додамо також відновлення в останні місяці експортних відвантажень української кукурудзи на ринок Китаю. З початку сезону в Китай було експортовано 870 тис. Тонн кукурудзи з України. Крім того, за попередньою інформацією операторів ринку, до відвантаження в червні заплановані значні обсяги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview