Де в Україні найдешевший хліб?

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За даними офіційної статистики за вересень 2018 року, найдорожчий хлібний кошик у Києві – 85,4грн, а найдешевший у Миколаївській області – 58,1грн. Різниця між цими регіонами становить більше 27грн, або 47%.

До хлібного кошику ввійшли по 1кг пшеничного хліба з борошна вищого ґатунку, 1кг пшеничного хліба з борошна першого ґатунку, 1кг житнього хліба та 0,5кг батону. Саме ці види хлібу підлягають державному моніторингу цін.

Читайте також: Де в Україні найдешевше м’ясо

П’ятірка найдорожчих регіонів виглядає так: Київ – 85,4грн, Київська область – 70,7грн, Житомирська – 67,7грн, Черкаська 67,1грн, та Закарпатська область – 65,6грн.

ТОП - 5 найдешевших регіонів: Миколаївська область – 58,1грн, Одеська область – 58,6грн, Луганська область – 58,7грн, Дніпропетровська – 58,9грн і Харківська області – 59,3грн.

А між ТОП-5 опинились: Волинська область – 65грн, Херсонська – 64,9грн, Донецька – 64,6грн, Івано-Франківська, Львівська і Хмельницька – по 64,4грн, Чернівецька – 63,5грн, Запорізька – 63грн, Кіровоградська – 62,8грн, Чернігівська – 61,9грн, Полтавська та Сумська – по 61,4грн, Рівненська – 61,2грн, Вінницька – 60,5грн, Тернопільська область – 59,9грн.

Нагадаємо, що за даними офіційної статистики хлібний кошик за рік подорожчав на 35%, або на 8,6грн. Вартість хлібного кошику на кінець вересня 2018 року становила 33,2грн, тоді як минулого року він коштував 24,6грн. Соціальний білий хліб за рік зріс в ціні на 30%, а чорний хліб – на 39%.

Альтернативне дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж показує, що за останні сім місяців поточного року хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав на 12%, батон – на 15%, хліб пшеничний із борошна першого ґатунку – на 18%, а житній хліб – на 20%. Загалом хлібний кошик з кінця лютого по жовтень 2018 року зріс в ціні на 16%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АМКУ дозволив японській корпорації придбати частку української агрокомпанії

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив японській корпорації Sumitomo придбати 51% акцій британської Oscar Agro Limited, що володіє компаніями «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка» (обидва — Обухів Київської обл.), пише agroinsider.com.ua.

«Oscar Agro — це компанія в Великобританії, яка була створена для цього проекту. Oscar Agro володіє 100% акцій «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка», і корпорація Sumitomo придбає 51% акцій Oscar Agro», — передає повідомлення компанії Sumitomo Інтерфакс-Україна.

АМКУ також надав дозвіл фізособам Ігорю Лавренюку, Василю Скарлату і Володимиру Лобачу (компанії «Спектр-Агро» і «Спектр-Агротехніка») і корпорації Sumitomo на узгоджені дії у вигляді обмеження конкурентної поведінки і відмови від переманювання співробітників протягом п’яти років.

Довідка:

ТОВ «Спектр-Агро» засноване в 2009 році, в даний час здійснює діяльність на всій території України, займається дистрибуцією засобів захисту рослин, добрив, насіння і сільськогосподарської техніки більш ніж для 3,5 тис. сільгоспвиробників країни.

Співвласниками компанії станом на жовтень-2018 є Василь Скарлат з часткою 50%, Марія Лавренюк — 25%, Володимир Лобач — 25%.

«Спектр-Агро» в третьому кварталі 2017 року одержав 28,205 млн грн чистого прибутку і 2,992 млрд грн виторгу.

ТОВ «Спектр-Агротехніка» зареєстровано в 2009 році. Власниками компанії є Віра Скарлат (50%), Володимир Лобач і Марія Лавренюк (по 25%).

За підсумками 2016 року «Спектр-Агротехніка» отримала 12,15 млн грн чистого прибутку проти 607,6 тис. грн чистого збитку в 2015 році. Виторг виріс в 5,2 рази — до 209,78 млн грн.

Група Sumitomo — одна з найбільших японських корпорацій. У неї входять компанії фінансового сектора, машинобудування, електротехнічної промисловості, чорної і кольорової металургії та ін.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший вітчизняний агрохолдинг може отримати від ЄІБ до 250 мільйонів доларів

Про це повідомляє StockWorld з посиланням на повідомлення ЄІБ, пише , передає Економічна правда.

Даний проект знаходиться на стадії оцінки, відзначає ЄІБ. Він складається з фінансування двох зернових силосів для зберігання зерна, терміналу з переробки і зберігання зерна в Чорноморському порту, п'яти ТЕЦ і заводу з переробки насіння соняшнику.

За даними ЄІБ, загальна вартість проекту складе до 519 млн доларів.

"Очікується, що кошти ЄІБ дозволять компанії поліпшити організацію торгівлі і експортну логістику, побудувавши нові зерносховища, доступні також третім особам, і об'єкти перевантаження. Завдяки будівництву нового заводу з виробництва соняшникової олії ... компанія повинна підвищити ефективність використання ресурсів і збільшити свою частку на ринку України і ЄС", - зазначається у повідомленні ЄІБ.

Також Kernel Holding SA 22 жовтня уклав із синдикатом європейських банків угоду про зміну умов експортної кредитної лінії.

Про це йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.

Термін дії кредитної лінії на 200 млн доларів продовжений до 31 серпня 2021 року.

Також повідомляється, що об'єкту угоди був доданий додатковий короткостроковий транш в розмірі 90 млн доларів з терміном погашення в серпні 2019 року.

Кредит агрохолдинг планує використовувати для фінансування потреб оборотного капіталу у виробництві соняшникової олії..

Нагадаємо, "Кернел" завершив 2018 фінансовий рік з чистим прибутком в 52,1 мільйона доларів, що в 3,4 рази менше, ніж у 2017 ФР.

"Кернел", співвласником якої є бізнесмен Андрій Веревський, - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію "Кернел" експортує більш ніж в 60 країн світу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правнучка українських мігрантів замінила в американській ковбасі м'ясо на овочі

Колись під час голокосту дідусь і прадідусь Кари втекли з України в США. Після міграції вони пройшли навчання м’ясній справі в The Meat Hook, який тоді вважався одним з кращих в Нью-Йорку, пише agroday.com.ua.

Вони швидко почали розвивати власну торгівлю, поступово відкривши кілька магазинів в Массачусетсі.

Звідти стартувала і кар’єра Кіри. Але дівчина розповідає, що під час перебування на фермах і бойнях, які постачали сировину для виробництва ковбас, її почуття до сімейної справи сильно змінилися.

Вона вирішила трохи відійти від «м’ясного місива» і змусити людей споживати більше овочів.

І це зовсім не йде в розріз з попитом. «Зараз багато хто намагається зрозуміти, як додати побільше овочів в свій раціон», — каже Кіра.

Зараз вона створює яскраві смачні овочеві і трав’яні ковбаски майже всіх кольорів веселки. Так, в них міститься м’ясо. Але не одне м’ясо.

«Якщо ви думаєте, що суміш петрушки з сиром або яблучно-куряча ковбаса – це несмачно, то подумайте ще раз», — сміється правнучка українських мігрантів.

Кіра не використовує барвників – тільки трави, приправи і овочі. І результати цієї алхімії так само прекрасні, як і смачні.

Яскраво-рожеву ковбасу вона робить з буряком, зелену – з травами.

«Мій дідусь не хотів, щоб я цим займалася. Він говорив про це ще коли я була дитиною, — згадує Кіра. — Він не хотів передавати це ремесло жінкам. І тепер я розумію, чому. Це дійсно важка робота».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що робити, коли зерно зсипати нікуди, а з поліетиленовими рукавами не склалося?

Десь на середині жнив він зрозумів, що місця на елеваторі не вистачить для всього врожаю, пише propozitsiya.com.

Фермер відразу подумав про поліетиленові рукави, хоча ніколи ними не користувався. Однак жоден з дилерів в окрузі не мав їх у наявності — всі просили почекати доставки замовлення кілька днів.

«Не зсипати ж дорогоцінну тверду пшеницю просто на землю», — подумав фермер. І вирішив будувати «тимчасовий елеватор». Тож фермер купив хвилястої оцинковки, такої самої, що застосовується для будівництва елеваторів, і встановив з них щось на кшталт бар’єру по колу діаметром 12,5 м. А потім накрив брезентом. Вийшов «тимчасовий елеватор» місткістю 9600 бушелів, або 338,3 куба.

Першу таку конструкцію шестеро людей змонтувало за 4 години. Другу — за 3,5. Під час кріплення металевих листів їх увесь час норовив віднести вітер. Стійки встановлювали по одній на 2 сусідні металеві листи. Звичайно, в окремих місцях забивати стійки в землю було важко.

Досить складно було й правильно виставити навантажувач, щоб рівномірно заповнити місткість. Та найскладнішим було укрити все це брезентом. Складність була в тому, щоб натягнути брезент, не спричинивши осипання зерна. Ще одна — в тому, щоб двоє людей, які знаходились по різні боки конструкції, натягували брезент в одному напрямку попри вітер. Але коли брезент було натягнуто на верхівку зернової «піраміди», прикріпити його гачками до металевих листів було нескладно.

«Тимчасові елеватори» стоять, поки зі стаціонарних елеваторів покупець не забере законтрактований ще до збирання врожаю ріпак.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий кооператив з розведення кіз запрацював на Київщині

На сьогодні налічується 170 голів кіз, пише milkua.info.

«Це уже четвертий кооператив у нашій громаді. Крім створення нових робочих місць, кооператив уже сьогодні запланував нові можливості для свого розвитку — виробництво та продаж сирів далеко за межами громади», — повідомив голова Карашинської ОТГ Анатолій Пархоменко.

Як повідомляє директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону Сергій Слинько, за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» у липні центр проводив тренінг «Розвиток кооперації та сільське підприємництво на селі для ОТГ».

«Саме на прикладі Карашинської ОТГ учасники цього масштабного заходу і знайомились із успішними проектами розвитку кооперації в громаді. А тепер досвід кооперації Карашинської ОТГ збагатився ще на один, сподіваємось, так само успішний, кооператив», — зазначає Сергій Слинько.

Радник із регіонального розвитку Черкаського ЦРМС Григорій Перерва вважає, що Розвиток кооперативів став суттєвою складовою Стратегії розвитку громади. Він також зауважив, що у селі Глушки таким чином вирішилася проблема із роботою та працевлаштуванням.

«Як і кожен бізнес, він має свої ризики. Це і належне утримання кіз, і забезпечення якості продукції, і її подальший збут. Багато що залежить від голови кооперативу, його здатності налаштувати процес і управляти ним. Як це буде відбуватися, я прогнозувати не беруся. Проте, позитивний досвід інших кооперативів громади та козина ферма, яка успішно діє у цьому ж селі, налаштовують на позитивні прогнози», — додає він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview