Де в Україні найдорожче сало

Теґи: 

Про це повідомив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко у Фейсбук.

Він зазначив, що настільки зросла вартість сала з липня 2017-го по липень 2018 року. Дорошенко зауважив, що найбільше цей продукт зріс у вартості в Чернівецькій області – на 77%, а найменше в Одеській області – 5%.

Загалом же, за його словами, топ-5 регіонів, де сало подорожчало найбільше, виглядає так: Чернівецька область – на 77% (кілограм сала коштує 66,6 гривень), Луганська – на 71% (середня вартість 62,9 гривень), Миколаївська – 69% (67,3 гривень), Сумська – 61% (68,5 гривень) та Львівська – 59% (66,5 гривень).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Не хочу труїти людей, це принципово": історія успіху українського фермера

У органічне виробництво Дундо прийшов з будівельного бізнесу"Сегодня"

"Я завжди займався будівельним бізнесом і ремонтами, спорудою офісів і котеджів. Але за покликом душі три роки тому вирішив піти в агросферу – вирощувати смачну і органічну їжу. Тим більше, що сам люблю вживати здорову їжу, а на ринках такого майже не знайти. я відвідав багато теплиць і знаю, як там вирощують овочі. Тому для мене це принципово: або все вирощене – органіка, або я цим не займаюся, не хочу травити людей. Тим більше для мене грає роль соціальна складова нашого бізнесу, адже ми працюємо через кооперацію", – розповів Андрій.

За його словами, сьогодні кожен може стати членом кооперативу: надати свою земельну ділянку або кіз для підприємства, інвестувати гроші, виконувати роботи та отримувати з цього постійну прозору прибуток.

"Ми поставили собі за мету працювати не сезонно, а постійно збирати урожай, тому інвестуємо в теплиці. Наприклад, інвестувавши в теплиці, учасники кооперативу отримують 25-45% річних прибутку. Це дає нам можливість експериментувати, і сьогодні ми вирощуємо органічні помідори, огірки, перці, морква і сезонні культури – фенхель, дайкон (різновид редьки) та ін." – Говорить Дундій.

Влітку, коли ціна на овочі нижче, підприємство займається переробкою: тут сушать і в'ялять продукти.

"Сьогодні кооператив нараховує понад 100 кіз, тому ми розвиваємо і сироваріння. Тим більше, ми закуповуємо молоко в учасників кооперативу за ринковими цінами, щоб у них був стимул заводити більше кіз. Плануємо наростити збір молока до декількох млн тонн на рік, для цього через кооператив потрібно залучити 2,5 тис. кіз. Сьогодні ми ще і тестуємо рецептуру органічного сидру і виробляємо органічний оцет", – розповідає бізнесмен.

Планів у Андрія і його колег вистачає – вони також хочуть випікати хліб і спробувати вирощувати аквакультури (вирощування рослин і риб в загальній екосистемі). Розвитком бізнесу задоволені – у кооперативу 500 клієнтів, в основному, невеликі магазини. Є можливість залучати нових клієнтів і розширюватися, але потрібні інвестиції, а з цим пов'язана серйозна проблема.

"Можна було б отримати кредит під заставу землі, але підмораторних земля не є предметом застави в банку. Така земля не цікава багатьом інвесторам. Тому, як тільки знімуть мораторій на землю і запрацює прозорий ринок землі, я в першу чергу приверну інвесторів, які вкладали б гроші в землю учасників кооперативу. Ці інвестиції сприяли б розвитку бізнесу, саме так це працює у всіх успішних європейських країнах", – говорить Дундій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині від АЧС постраждали племзавод та свинокомплекс

Там утримувалося близько 2000 голів свиней. Наразі тривають карантинні заходи, передає прес-служба Асоціації «Свинарі України», пише agravery.com.

Потужності господарства розташовані у с. Каракурт Болградського району. «Агропрайм Холдинг» має два майданчики — племінний завод та товарний свинокомплекс. Відгодівельник наразі у зоні нагляду, оскільки знаходиться за 6 км від племзаводу.

Нагадаємо, згідно з офіційними даними, спалах АЧС в «Агропрайм Холдингу» зафіксували 22 серпня.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українські яйця

У І півріччі 2017 року було експортовано 1,1 млрд штук на 27,9 млн доларів США.

Найбільшим покупцем у січні-липні 2018 року стали Об’єднані Арабські Емірати – 303 млн шт. на $15,6 млн. Також у трійці лідерів Ірак (135 млн шт. на $7,3 млн) та Катар (70 млн шт. на $3,8 млн). У І півріччі 2017 року найбільше поставлено українських яєць до ОАЄ, Ліберії та Іраку.

За 6 місяців 2018 року Україною було імпортовано 29,6 млрд шт. яєць на $7,2 млн, у результаті чого було сформовано позитивне зовнішньо-торгівельне сальдо за цією групою у $32,7 млн.

Довідка:

Загалом, у 2017 році Україна експортувала 1,9 млрд шт. яєць на $68,6 млн. Імпорт склав 87,6 млрд шт. на $19,4 млн. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органіка стає одним з найперспективніших видів агробізнесу

Це дає фахівцям підставу стверджувати, що органічне сільськогосподарське виробництво перетворилося на один з найперспективніших видів аграрного бізнесу, пише landlord.ua.

У загальній структурі виробництва і збуту всієї продовольчої продукції в Україні вироби із «зеленим журавликом» або іншими видами органічного маркування поки займають частку на межі статистичної похибки. За даними Міжнародної федерації руху екологічного сільського господарства (IFOAM), площа вітчизняних сертифікованих органічних сільгоспугідь у 2016 році становила лише 0,9% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення. Загалом в Україні налічувалося 294 господарства, що отримали статус органічних.

Майже половина угідь загальною площею до 400 000 га були зайняті під вирощування зернових, біля чверті — олійними і зернобобовими. Все інше припадало на овочеві плантації, сади й різні сільгоспкультури. Крім того, в Україні сертифіковані 550 000 га дикоросів.

Законодавче рішення

У липні 2018 року парламент ухвалив в цілому Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». «Прийняття закону дасть поштовх до сталого розвитку органічного виробництва в Україні, підвищить конкурентоспроможність органічної продукції та розширить зовнішні ринки для її збуту», — заявила після ухвалення документа заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Зокрема, як підкреслили у Мінагропроді, новий закон запроваджує прозору систему реєстрації як органів сертифікації, так і безпосередньо операторів ринку. Встановлені чіткі норми для реєстрації органічного насіння, визначається механізм державного контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції тощо.

За словами голови правління Федерації органічного руху України Євгена Мілованова, новий документ є логічним доповненням «органічної» законодавчої бази, загальні засади якої були визначені у 2013 році Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

«Прийнятий закон визначає механізми функціонування органічного ринку, проте учасникам органічного руху України ще треба розробити близько півтора десятка правил та інших підзаконних актів, які вдихнуть справжню «органічну життєву силу» в новий документ», — наголошує Мілованов.

Внутрішній ринок

Між тим, перебуваючи в очікуванні нової нормативної бази, оператори органічного виробництва продовольчих товарів не байдикують та продовжують розвивати ринок. Зараз доволі часто лунають твердження, що українське органічне виробництво існує виключно за рахунок експорту. Це не зовсім відповідає дійсності, адже, за даними Федерації органічного руху, у 2017 році обсяг внутрішнього ринку органічного продовольства становив 29,4 млн євро, у 2016-му — 21,2 млн євро. Для порівняння у 2005 році на внутрішньому ринку було продано органічної продукції всього на 200 000 євро.

Якщо на експорт здебільшого йде продукція рослинництва, дикороси і мед, то в Україні продаються органічні молокопродукти, м’ясо і плодоовочева продукція. Тому більш правильним буде твердження, що органічне виробництво з’явилося і розвивається у країні під впливом попиту на продукцію органічного сільського господарства з боку ринків країн ЄС. Однак значна частина продукції на внутрішньому ринку, за відсутності чітко виписаних норм і контролю над їх виконанням, насправді лише імітує органічне продовольство і по суті вводить покупців в оману. Саме цю проблему і покликаний врегулювати закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Експорт

Справжнім драйвером вітчизняного органічного сільського господарства є і буде експортний ринок. Що й не дивно — європейський ринок більш платоспроможний, ніж український, особливо коли йдеться про реалізацію дорогої органічної продукції. У 2017 році загальна сума експорту органічної продукції з України, за даними Федерації органічного руху, перевищила 65 млн євро. У структурі експорту переважали зерно, бобові, олійні та ягоди. Хоча також експортувалося масло, крупи, молочні продукти тощо.

За підрахунками експерта Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ» Тетяни Друзь, у 2017 році з України було експортовано близько 170 000 т органічного зерна і гороху, що істотно перевищило показники 2016-го (150 000 т) і майже вдвічі — 2015 року. Основними зерновими культурами стали пшениця і кукурудза, а головним покупцем — країни ЄС і Швейцарія. На Близький Схід, США і Канаду припало лише 2% відвантажень.

Лідером із закупівлі українського органічного зерна були Нідерланди — у 2017-му туди відвантажили 72 300 т зерна, три чверті якого становила кукурудза. Реалізацією органічного зерна у Нідерланди займалися минулого року дев’ять українських підприємств, лідером серед яких можна вважати херсонську компанію «Фірма «Алеф» ЛТД», що забезпечила 63% сукупного експорту.

Друга за обсягами імпорту українського органічного зерна — Велика Британія (21 000 т у 2017 році), яка поки переважно закуповує дешеву сировину для виробництва кормів. У структурі поставок переважає пшениця (понад 60% всього експорту), а працювали на відвантаження до Сполученого Королівства всього три українські компанії. При цьому близько половини реалізації забезпечила «Регіональна зерноторгівельна компанія».

Стратегічним ринком для українських виробників органічної продукція є і Німеччина. Минулого року вона закуповувала майже всю органічну номенклатуру, серед зернових головне місце в експорті посідала пшениця (понад 60%). Саме з Німеччиною працюють найбільше українських компаній, що спеціалізуються на органічному напрямі, — 21, які у 2017-му відвантажили більш ніж 20 000 т зерна. Лідером серед них стала «Ріттер Біо Агро», що забезпечила 22% всього експорту.

Важливим і платоспроможним ринком є Австрія, яка протягом останніх двох років демонструє динамічне збільшення імпорту органічної продукції з України. «За оцінкою «АПК-Інформ», у 2017 році країна закупила 18 600 т українських органічних зернових, — розповідає Друзь. — Традиційно в структурі експорту до Австрії переважають органічна пшениця і кукурудза, на які припадає майже 90% відвантажень».

Замикає топ-5 покупців української органічної продукції Італія, яка минулого року імпортувала 14 500 т українського органічного зерна. Безперечним лідером продажів була кукурудза (понад 75% експорту), а решта прийшлася на органічні пшеницю та ячмінь.

За словами Друзь, українські органічні зернові культури користуються попитом майже у всіх європейських країнах. Найбільш перспективними країнами для нарощування поставок експерт вважає Німеччину, Нідерланди та Швейцарію. Також є значний потенціал розширення поставок вітчизняної органічної продукції на великі ринки США і Канади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині 2018 рік стане "морквяним" і "помідорним"

Про це Укрінформу розповів засновник і директор фермерського господарства "Панарін-Агро" з Бериславського району Херсонщини Леонід Панарін.

"Минулий рік був (на Херсонщині - ред.) "перцевий" і "цибульний" рік. А в цьому році, як я бачу, напевно буде рік "морквяний" і "помідорний", - розповів Панарін.

За його словами, і цибуля, і перець через шкідників та спеку не дадуть у 2018 році в області того врожаю, що в 2017-му.

Як повідомив фермер, торік на землях господарства "Панарін-Агро" та господарства "Лідер-Агрі", власником якого є його компаньйон Гамлет Овсепян, врожайність перцю становила 80 тонн з гектара. Але цього року ситуація інша. "Якщо десь на тонн 50 вийдемо з гектара, то це буде для цього року дуже добре", - зазначив Панарін.

Не краща ситуація у 2018 році і по цибулі. Торік фермерські господарства "Панарін-Агро" та "Лідер-Агрі", як розповів Панарін, отримали найвищу в Україні врожайність цибулі - по 126 тонн з гектара. Але цього року, каже він цибуля у людей погоріла.

"У нас по Херсонській області я багатьох фермерів знаю, які мали площі цибулі від 30 до 100 гектарів, то погоріли. Шкода людей, скільки праці туди вклали, не рахуючи грошей, а погоріли поля", - розповів керівник ФГ "Панарін-Агро".

Разом з тим, у 2018 році, зазначив Панарін, слід очікувати хорошого як для цього несприятливого року врожаю моркви та помідорів. Навіть попри те, що з посівами моркви теж були проблеми. "Цього року були випадки, коли люди пересівали моркву по два рази. Але морква - це коренеплод, він трохи не так стресує. І її врожай буде цього року десь на рівні 70 - 80 тонн з гектара. А щодо помідорів, то я знаю багатьох фермерів, в яких великі площі томатів під комбайн, то в них нормальний врожай - десь під 100 - 120 тонн з гектара", - повідомив Панарін.

Як зазначив фермер, за його інформацією, така ситуація щодо даних овочевих культур стосується не лише Херсонщини, але й сусідньої Миколаївської області, а також частин Одеської та Запорізької областей.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview