Де в Україні найдорожчі молочні продукти

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Фейсбук.

По кожному продукту молочного кошику найдорожчими й найдешевшими регіонами є:
1. Молоко, літр. Найдорожчий регіон – Херсонська область із ціною 25,3грн, а найдешевшим є Чернівецька, де літр обійдеться в 21,1грн. Різниця в ціні між цими регіонами – 4,2грн.
2. Сметана, кілограм. Найдорожча сметана на Херсонщині, де вона коштує 61,7грн. А менше за всіх платять на Рівненщині – лише 50,6грн. Різниця в ціні складає 11,1грн.
3. Кисломолочний сир, кілограм. Найдорожчий сир у Херсонській області, де в середньому продається по 111грн. Найдоступніша пропозиція на Сумщині, де його вартість складає 82грн. Різниця в ціні дорівнює 29грн
4. Вершкове масло, 200гр. Найбільша ціна за пачку масла на Київщині, де вона обійдеться в 42,6грн. Найдешевше масло на Тернопільщині, де воно коштує 37,2грн, тобто на 5,4грн дешевше ніж у Київській області.

Експерти Асоціації постачальників торговельних мереж також порахували вартість молочного кошика в регіонах країни. До  кошика ввійшли по кілограму сметани й кисломолочного сиру, 200гр вершкового масла та літр молока. Тобто ті продукти, які підлягають державному моніторингу цін.
Статистика говорить, що найдорожчий молочний кошик у Херсонській області – 236грн, а найдешевші в Житомирській і Сумській – по 203грн. Різниця між цими регіонами становить 33грн, або 16%.

ТОП - 5 найдорожчих регіонів виглядає так: Херсонська область – 236грн, Київ –235грн, Черкаська – 233грн, Одеська область – 232грн і Кіровоградська – 230грн.
П’ятірка найдешевших регіонів наступна: Житомирщина та Сумщина – 203грн, Закарпаття – 205грн, Вінниччина – 206грн і Рівненщина – 208грн.

А між лідерами та антилідерами розмістились: Луганська область – 230грн, Донецька – 227грн, Полтавська – 226грн, Київська – 222грн, Запорізька й Харківська – по 218грн, Чернівецька – 217грн, Миколаївська – 216грн, Дніпропетровська й Івано-Франківська – по 215грн, Львівська і Хмельницька – по 214грн, Чернігівська – 213грн, Волинська – 212грн і Тернопільська – 209 грн.

Данні альтернативного дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж із першого березня 2018 року по перше лютого 2019 року показують, що за останні одинадцять місяців поточного року молочний набір подорожчав на 14%. Усі продукти демонстрували зростання: молоко й вершкове масло зросло в ціні на 21%, сметана на 13%, і кисломолочний сир на 6%.

Раніше ми писали про те, що молочні продукти в Україні дорожче за Польщу та Литву, а вартість молока більше ніж в два рази вища за Польщу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейці допоможуть фермерам Донеччини розвивати молочні кооперативи

Гості з ФАО ООН та ЄС відвідали фермерське господарство Олександра Чаплика, повідомляє «Бізнес-Схід».

Підприємець зі Званіської громади у 2017 році виграв грант за проектом “Український донецький куркуль” і почав виготовляти молочну продукцію. Зараз у його господарстві 24 корови, під торговою маркою “Чубарочка” Олександр виготовляє і продає молочну продукцію 40 видів.

“Це молоко, сири, сиркова маса з фруктами, масло, сметана – асортимент налічує понад 40 видів натуральної продукції, - розповів Олександр Чаплик. – Гості оглянули мою ферму, продукцію, їх цікавив технологічний процес, якість, дотримання санітарних норм”.

Торік підприємець виграв грант і отримав обладнання для молокоприймального пункту – охолоджувач молока та лабораторію. Олександр Чаплик створив кооператив, але місцеві жителі зараз не хочуть вступати до нього, адже мають виконати кілька умов.

“Потрібно виконати 4 умови: обстежити корів у господарствах, дезінфікувати приміщення, придбати разом доїльне обладнання, мати санітарні книжки, - сказав підприємець. - За таких умов я готовий купувати у людей молоко по 13 гривень за літр, зараз вони його здають на переробку по 6 гривень. Люди не хочуть змін, бо це певна робота”.

За підсумками зустрічі гості з ЄС висловили наміри підтримувати розвиток фермерства, зокрема, у створенні кооперативу та налагодженні його роботи у Званівській громаді. Про які суму підтримки ідеться, наразі невідомо. Підприємець також бере активну участь у різних грантових програмах і шукає можливості для розвитку свого господарства та фермерства загалом на Донеччині.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому імпортери навіть не хочуть чути про український мед

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Пояснюючи деталі свого твердження фахівець зазначив передусім відсутність міжнародних комунікацій та просування продукції, інвестицій у маркетинг та імідж українського меду.

“Проблема №2 – ми живемо міфами, які не мають жодного значення для заробляння грошей на експорті меду. Якщо клієнт хоче рідкий мед, то не потрібно йому натужно пояснювати, що він дурак, і що кристалізований мед – це натурпродукт. Або, якщо хочеш це пояснити, підготуй бюджет в кілька десятків мільйонів доларів, та розкрути кристалізований мед”,- зазначив Андрій Ярмак, перераховуючи перепони на шляху налагодження сталого експорту українського меду.

Він також навів приклад того, що в країнах Близького Сходу імпортери навіть не хочуть чути про український мед.

“Основні причини:
а) “турки нам розказали, що українці купують поганий китайский мед, і потім продати його дорого як свій, натуральний;

б) український мед кристалізується – тут таке продати неможливо;

в) український мед має нетиповий смак для місцевого споживача, тому його продати неможливо;

г) український мед надто дорогий – дорожчий за інші;

д) українский мед має дуже низку якість

Мої відповіді по пунктах:

a) турки говорять неправду, бо імпорт меду з Китаю в Україну відсутній. Його ніколи й не було. Це раз. Також дуже легко пояснити, чому брешуть турки – бо вони самі постійно збільшують імпорт українського меду (в 2,5 рази за 5 років зросли закупки). Туреччина входить взагалі в шестірку основних імпортерів меду з України – зрозуміло, що вони самі його міксують та продають на Близький Схід, і дуже бояться, щоб місцеві імпортери не вийшли напряму на постачальників!

б) це правда, але у нас є виробники, які можуть постачати мед декристалізований та пастерізований. Тому це надумана проблема. Можна купити те, що тобі потрібно!

в) мені дали спробувати смаки меду, які ідеально підходять місцевим споживачам. Ну просто один в один наш гречаний мед. Тобто мед повинен бути трошки різким на смак. Тому вони його міксують та додають спеції. Але український мед є надзвичайно зручним для міксів, як говорять нам імпортери з ЄС. Lagnese – є одним з найпопулярніших брендів меду тут – це німецька компанія, яка одночасно є одним з найбільшим покупців українського меду. Отже, наш мед їм підходить, бо вони вже його їдять!

г) не пишаются цим, але навіть якщо перевірити світову торгову статистику, то український мед є найдешевшим в світі, на рівні з медом з Індії! І це, до речі, наш головний конкурент на ринку Близького Сходу. І ще одне – така низька ціна – це наслідок проблеми №1, про яку я говорив!

д) якість українського меду підтверджується географією експорту: лідери: Німеччина, Польща, США, Бельгія. Це найвибагливіші країни щодо якості меду, і вони купують 66% українського меду! А Близький Схід вже смакує наш мед через німецьких, турецьких та інших постачальників, не здогадуючись про це”,- вважає Андрій Ярмак.

Джерело: ukrainefood.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити чорноземи: хто винен?

Але за останніх сто років частка гумусу (основна органічна речовина ґрунту, що містить поживні речовини) в українських чорноземах знизилася з 12% до 3-4%. Для того щоб збільшити частку гумусу в ґрунті хоча б на 0,01%, необхідно 25-30 років. Через що Україна може втратити статус одного з аграрних лідерів? Що робити, щоб поліпшити якість українських чорноземів? Відповіді на ці питання шукав EtCetera.

Причини деградації чорнозему:

– підтоплення;

– забруднення;

– пошкодження ерозією (водна, вітрова);

– перекіс в сторону рослинництва (вирощувати урожай, продавати його та отримувати прибуток набагато простіше, ніж у тваринництві). Україна займає лідируючі позиції з експорту кукурудзи, пшениці і соняшникової олії;

– надмірна розораність чорноземних ґрунтів – близько 80%, а в окремих областях – 90% (Запорізька, Миколаївська, Кропивницька). Для порівняння: розораність ґрунтів у Західній Європі – 31%, в Індії – 30%, в Китаї і США – 25%;

– вивітрювання ґрунтів і брак органіки через недостатнє поголів’я великої рогатої худоби. Через це доводиться використовувати мінеральні добрива, які негативно впливають на ґрунт.

У підсумку: ті області України, які раніше вважалися північними степами, сьогодні є степами (якщо брати за основу умови для використання в сільському господарстві), а степи стали напівпустелею. Єдиний вихід – зрошення, для якого потрібні великі кошти.

Порушення правил сівозмін є однією з основних причин деградації чорнозему. В Україні найпопулярніші культури – кукурудза і соняшник, які споживають активні речовини з ґрунту дуже інтенсивно. У результаті процентний вміст гумусу починає знижуватися. Інтерес агровиробників зрозумілий – на родючому ґрунті виросте хороший урожай, який можна вигідно продати. Але через кілька років ґрунт стає для рослинництва непридатним.

У багатьох країнах світу від агровиробників вимагають дотримуватися правил щодо сівозміни, і це зафіксовано на законодавчому рівні. Наприклад, у Болгарії на одних і тих же полях заборонено вирощувати цукровий буряк, льон і соняшник. У Румунії також стежать за посівами соняшнику. В Угорщині контролюють посіви пшениці і ячменю. У Фінляндії потрібно вирощувати не менше двох культур по черзі, а у Франції – не менше трьох.

Читайте також: OОН допоможе українським фермерам зупинити деградацію ґрунтів

Вирішувати проблему в Україні потрібно на законодавчому рівні. У 2009 році в Україні був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів», але на повну силу він так і не почав працювати. У ньому не передбачена відповідальність для тих, хто обробляє землю з порушенням норм.

Зараз потрібен повноцінний закон, в якому були б чітко сформульовані вимоги до тих, хто експлуатує ґрунт. Наприклад:

– строго дотримуватися нормативів щодо внесення добрив і використання засобів захисту рослин;

– замінити частину мінеральних добрив гноєм, торфом або компостом;

– заборонити використання пестицидів і гербіцидів для профілактики;

– ввести правила сівозміни з урахуванням періодів відпочинку ґрунту;

– побудувати і правильно експлуатувати меліораційні системи;

– заборонити розширення посівних площ за рахунок земель, які не призначені для сільського господарства.

Такі правила і бар’єри можуть зупинити «збіднення» українських чорноземів. В іншому випадку наша країна ризикує залишитися без родючих земель вже в найближчому майбутньому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У яловичині з Польщі виявили сальмонелу

У яловичині, яка надійшла в країну з Польщі, виявлена ​​сальмонела. Про це офіційний представник Єврокомісії з Чехії Анка Падурару поінформувала ЄК, пише Сегодня.

"Ми підтримуємо контакт з владою обох країн з цього питання. Система швидкого оповіщення щодо продовольчої безпеки була повідомлена 20 лютого. Єврокомісія закликає всі держави-члени використовувати цю систему для швидкого обміну інформацією, і ми завжди готові допомогти такому обміну", - сказала прес- секретар.

За її словами, це дозволяє швидше знайти причину зараження продуктів і вжити заходів для запобігання подібному зараженню надалі. Тому важливо, щоб система швидкого оповіщення використовувалася коректно.

Представник Єврокомісії також пояснила, що контроль над м'ясним імпортом в Чехію здійснюють національні влади.

"Європейське законодавство передбачає можливість того, щоб держава-член ЄС застосовувала відповідні заходи щодо продовольчих продуктів, які можуть становити ризик для здоров'я. Рішення приймаються по кожному конкретному випадку після оцінки, зробленої компетентними службами", - продовжила Падурару.

При цьому вона зазначила, що вжиті заходи повинні бути пропорційними і відповідати виявленому ризику.

Крім того, стало відомо, що деяка кількість зараженого м'яса потрапила також до Словаччини. Звіт про проблему вже відправлено до Польщі. складений план, спрямований на виправлення виявлених порушень. При цьому А.Падурару ухилилася від додаткового питання про ступінь серйозності цих порушень. Вона запропонувала дочекатися офіційної публікації звіту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшує імпорт тепличних овочів на фоні падіння власного виробництва

Україна збільшує імпорт тепличних овочів на фоні падіння власного виробництва. Така тенденція триває в країні вже третій рік поспіль і щороку лише посилюється. Про це повідомляють аналітики «Інфо-Шувар» із посиланням на дані Держстату України.

Як вже повідомлялось, в новий 2019 рік тепличний сектор України увійшов із 180 га зимових теплиць, на початку минулого сезону, площі становили 210 га. Скорочення, передусім, відбулось за рахунок зупинки діяльності старих теплиць, в яких неможливо сьогодні вирощувати овочі з задовільною собівартістю із урахуванням постійного зростання ціни на газ. Представники тепличного сектору вважають, що найближчими роками площі і далі будуть скорочуватись, адже в їх структурі частка «старих» теплиць становить приблизно 50%.

В секторі дрібного виробництва скорочення площ відбувається ще швидше. Приватне господарство самостійно не в змозі забезпечити стабільними комерційними обсягами продукції навіть середнього вітчизняного трейдера, який постійно торгує на гуртовому ринку. Про вихід на роздрібні мережі і, тим більше, експортний обсяг в такому форматі ведення бізнесу можна лише мріяти. На думку фахівців, більшість проблем, які заважають подальшому розвитку вітчизняного тепличного сектору, можна вирішити через об’єднання фермерів навколо спільної мети - створити стабільно працюючий бізнес.

«Я вважаю, що поява об’єднань дрібних виробників - це питання часу. Умови ведення тепличного бізнесу стають дедалі жорсткішими: експорт залишається мізерним, а конкуренція із імпортною продукцією постійно зростає. Вимоги до якості підвищуються, а ціну підняти не завжди вдається. Тому, сьогодні ми бачимо відтік людей з тепличного бізнесу, але в ньому залишаються професіонали, які вирішили і далі розвиватись. Ці господарства зростатимуть або за рахунок власних інвестицій, або за рахунок об’єднання з іншими виробниками. Не у всіх є достатньо грошей для того, щоб встигати за вимогами головних покупців, тому, об’єднання – це логічний вихід із ситуації, що склалась. Об’єднання потрібні не тільки для налагодження системного експорту, це дозволить на полицях вітчизняних магазинів та гуртових ринках замістити імпорт, який впевнено зростає»,- розповідає Тетяна Гетьман, керівник відділу “Аналітика” ОРСП “Шувар”.

Позитивним моментом для вітчизняного тепличного сектору є те, що попит на тепличні овочі в Україні постійно зростає, хоча, цим, поки що, користуються імпортери. Фахівці «Інфо-Шувар» зауважують на тому, що імпортних овочів та фруктів стає більше, навіть тоді, коли на ринку присутня вітчизняна продукція. Продавці на гуртових ринках та закупівельники в роздрібних мережах пояснюють це тим, що в українських господарствах відносно невеликий асортимент продукції, а український споживач вже вимагає більшого. Для прикладу, в терміналі «Овочі та фрукти» одного з найбільших в Україні гуртових ринків ОРСП «Шувар» оператори пропонують достатньо широкий асортимент тепличної продукції: близько 4 видів тепличного перцю, 5 видів огірка та 9 видів томатів.

В 2018 році імпорт тепличних овочів в Україні «переріс» показники докризового періоду. Тільки за один рік імпорт помідорів збільшився в 1,5 рази, загалом, від 2015 року пропозиція імпортних томатів на прилавках вітчизняних магазинів збільшилась у 4 рази. Дуже схожа ситуація з огірком та солодким перцем, по цих позиціях від 2015 року імпорт збільшився в 2 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview