Де в Україні найдорожчі продукти

Про це повідомив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише realist.online.

«Якщо в цілому оцінити вартість овочевого кошика, то найдорожчою вона є на Донеччині. Донецька область входить в топ-3 регіонів з найбільшою зарплатою в Україні. Більше донеччан заробляють лише жителі Київської області та Києва», — зазначив він.

Найбільш дешева морква, за даними Дорошенко, продається у Львівській та Рівненській областях (5,9 грн/кг), а найдорожча — в Донецькій області (8,8 грн/кг).

Найнижча ціна на буряк — в Чернігівській області (4,2 грн/кг), а найвища — в Одеській (6,6 грн/кг).

Найбільш дешева картопля — в Сумській області (4,7 грн/кг), а найдорожча — в Донецькій області (8,7 грн/кг).

Найбільш доступна цибуля — в Чернігівській області (4,4 грн/кг), найдорожча — в Чернівецькій (6,8 грн/кг).

Найдешевша капуста продається у Львівській області (3,3 грн/кг), найдорожча — в Донецькій області (6,5 грн/кг).

Дорошенко наголошує, що овочі і хліб — єдині продукти, ціни на які в Україні нижчі, ніж в сусідніх країнах.

Дорошенко прогнозує істотний приплив імпортних овочів навесні 2018 року у зв'язку з недостатнім обсягом пропозиції українських овочів хорошої якості.

«Тому слід підготуватися до стрибка цін на овочі  в грудні-січні. Вже з весни наступного року ціна на овочі борщового набору в Україні зрівняється по всіх позиціях з Польщею», — зазначив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

Нагадаємо, у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2%. Найбільше (на 31%) подорожчали яйця. На 1,5−11,2% підвищилися ціни на сало, м'ясо, молоко, рис, соняшникову олію, хліб.

У той же час на 0,3−3,4% подешевшали овочі, гречка, риба, цукор, фрукти.

З початку нинішнього року (за січень — вересень) споживчі ціни в Україні зросли на 10,2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок потребує прозорої ціни на спирт

Від виробників алкогольних напоїв були присутні – Бабич М.І. – директор департаменту управління виробництвом Холдингу «Баядера  Груп», та Стрілець І.Ю.  – директор з правових питань Холдингу Global Spirits, від підприємства – в.о. директора ДП «Укрспирт»  Юрій Лучечко, фахівці підприємства та голова об’єднаної профспілки Сосницький В.В..

Метою зустрічі був розгляд питань щодо  спільного бачення формування ціни на спирт,  ціноутворення  та юридичні аспекти застосування знижок для всіх  покупців.

«Основою має бути прозора ціна на спирт, зрозуміла для всіх операторів ринку. Це елемент партнерства, тому що ми маємо не лише економічну,  а й соціальну складову в ціні. Підприємство працює над оптимізацією витрат і тут нам був би корисний досвід флагманів галузі,» - заявив Юрій Лучечко.

Він зазначив, що юристи ДП «Укрспирт» працюють над підготовкою звернення  до Антимонопольного комітету України, для отримання висновку у формі рекомендаційного роз’яснення щодо відповідності законодавству України можливості ДП «Укрспирт» надавати знижки своїм покупцям.

Єдині  критерії  для застосування  розміру знижки для всіх покупців пропонується визначити диференційно в залежності від середньорічного  обсягу реалізації спирту етилового за підсумками 2016-2017 рр. для покупців, які за підсумками 2016-2017 рр. придбали для власного виробництва спирт  за умови дотримання погодженого сторонами Плану відвантаження спирту на попередній місяць з відхиленням не більше мінус 10% (згідно умов укладених договорів на 2018 рік) та за умови здійснення оплати протягом перших 7-ми банківських днів, знижка становитиме 5%, а з 8-го банківського дня знижка становитиме 3%, після погодження даного питання в Антимонопольному комітеті.

Під час зустрічі в.о. директора ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко розповів про програму розвитку  підприємства,  наголосив на  необхідності підтримки діалогу  та довіри операторів ринку  до роботи з ДП.

Сторони дійшли згоди продовжити  спільні консультації  та звернутись до компетентних державних органів з приводу врегулювання питань ціноутворення.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на м'ясо: причини зростання і подальші прогнози

Про це пише УНН.

Найбільше подорожчало сало (+64%), найменше - курка (+32%). Середні ціни на ринку країни зараз такі: яловичина - 112 грн/кг, свинина 101 грн/кг, сало - 65 грн/кг, курка 55 грн/кг. Найдорожча м'ясна кошик - традиційно в столиці.

"Сало зараз є тим продуктом, пропозиції по якому все менше. Дуже сильно скорочується поголів'я через відсутність корму. Раніше свиней нерідко годували відходами, а тепер відходів все менше, тому що самі люди купують менше продуктів і, відповідно, у них менше відходів. Доводиться купувати корми. А коли вирощуєш 2-3 свині - собівартість виходить дуже висока. Це і вплинуло на вартість", - заявив директор Української асоціації поставників торгових мереж Олексій Дорошенко.

Скорочення поголів'я свиней викликано не тільки відсутністю корму. З початку 2016 року по всій країні було зафіксовано не менше 185 спалахів африканської чуми. За цей час знищено 80 тисяч голів свиней. Такі дані на своїй сторінці в ФБ призводить нардеп Сергій Тригубенко.

Крім АЧС, ціни на м'ясо традиційно підігрівав і підвищений попит в період літніх відпусток, відзначає експерт Євген Дворник. Внаслідок різкого стрибка цін на свинину, вгору поповзли і всі інші види м'ясної продукції.

"Ціни на свинину підтягують ціни і на інші види м'яса - яловичину і курку, оскільки ринки взаємозалежні. Традиційно при високих цінах на яловичину м'ясопереробні компенсують дефіцит сировини свининою чи м'ясом курки. Були ситуації, коли росла ціна курки, і тоді виробники переорієнтувалися на інші види сировини, що призводило до зниження попиту і відповідно цін на конкретний вид м'яса", - зазначив він.

Представники роздрібних мереж підтверджують, що зростання цін на курку спровоковане різкою переорієнтацією з дорогого "червоного" м'яса на відносно доступне "біле".

"Причиною подорожчання курятини є стрімке зростання попиту споживачів, які перейшли від покупки червоних типів м'яса (свинини і яловичини) до більш доступного продукту. На червоне м'ясо в свою чергу ціна виросла, зокрема, через спалах АЧС на всій території України, в результаті якої значна кількість виробників була змушена скоротити поголів'я", - повідомляється на сайті Антимонопольного комітету України.

Самі ж споживачі вважають, що на зростання цін могли вплинути підвищення комунальних послуг, індексація пенсій, інфляцій і сезонність.

"Споживачеві завжди хочеться, що б все було дешевше. Але ціни до зими завжди ростуть. Пенсію підвищили, комунальні послуги подорожчали - природно, і ціни пішли вгору", - про це розповіла Ніна, споживач м'ясної продукції.

Зростання цін не остаточне, вважають експерти.

"Якщо в наступному році зменшать держпідтримку внутрішньоорієнтованих галузей (тваринники) - це прямим чином вплине на зростання цін. Той стрибок цін, який ми спостерігали влітку цього року, був спровокований конкретними макроекономічними ефектами. Собівартість продукції зростала пропорційно зростанню долара в той час, як доходи населення залишалися незмінними. Коли мінімальну зарплату підняли до 3200 грн, що абсолютно правильно, - тоді ж і виробники підвищили ціни, щоб відновити рентабельність виробництва.

Тепер, коли ми говоримо про необхідність обмеження дотацій для виробників, ми самі провокуємо черговий виток цін. Я розраховую, що цього не станеться, і Мінагрополітики разом з Мінфіном прислухаються до експертному середовищі", - зазначив кандидат економічних наук Павло Мороз.

В іншому випадку Україна можуть заполонити чергові "ніжки Буша" - заморожене м'ясо низької якості, додав він.

"Імовірність повернення "ніжок Буша" дуже висока. Це буде наслідком обмеження держпідтримки для тваринників. Якщо ж державна підтримка залишиться на колишньому рівні, то і витка цін не повинно бути. Ціни на м'ясо і так вже виросли, попит збалансований, пропозиція відповідає сьогоднішнім реаліям, валютних дисбалансів немає. Чи не буде витка цін, не буде і імпортозаміщення. Якщо ж держпідтримку обрізаємо - ризики високі", - пояснив експерт.

Як би там не було, а напередодні Нового року потрібно розраховувати на те, що м'ясо може подорожчати в межах 5-10%.

"Є два сценарії: помірний і негативний. Помірний говорить про те, що до кінця року загальний рівень інфляції буде 2-3%. Відповідно, м'ясо виросте на трохи більше - 5%. Негативний сценарій теж має місце, якщо загальна інфляція складе до 5%. Тоді відповідно м'ясо подорожчає на 10%", - резюмував директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Нагадаємо, найбільшим вітчизняним виробником курячого м'яса є агрохолдинг Миронівський хлібопродукт (МХП), що випускає продукцію під брендом "Наша Ряба".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США колишні гірські шахти намагаються перетворити на ферми

Таким чином соціальні підприємства хочуть працевлаштувати людей, що залишилися без роботи внаслідок скорочень, пише видання YES! Magazine.

Коли одну з таких організацій Refresh Appalachia започаткували в 2015 році, Західна Вірджинія мала найнижчий відсоток працевлаштування в країні. Соціальні підприємці сподіваються, що фермерська модель може створити робочі місця, які дозволять працьовитим людям залишатись і жити в цьому економічно депресивному регіоні, де кожна четверта дитина живе в бідності.

Підприємства знищують чагарники, які свого часу сильно засіялися на тепер уже колишніх шахтних майданчиках, і садять на землі ягоди, фруктові дерева та горіхи. Окремі організації також надають людям професійну підготовку.

Неприбуткова організація Coalfield пропонує малозабезпеченим місцевим мешканцям контракт на 2-2,5 роки, щоб за цей час вони могли пройти курс навчання з питань сталого будівництва, сонячних технологій та ремісничого підприємництва. Стажисти також отримують стипендії в коледжах і опановують життєві вміння в наставників, перш ніж Coalfield допоможе їм знайти роботу. З 2012 року організація Coalfield Development збільшила доходи для малозабезпечених людей на суму понад 3,1 мільйона доларів.

У цьому гірському регіоні, де важко знайти великі площі пасовищ та сільськогосподарських земель, важливим залишається з'ясувати, як використовувати більше 2 мільйонів акрів землі, на які раніше були шахти, а зараз нічого не виробляється. Вирішення цієї проблеми може розблокувати цілу нову галузь.

Чи не найбільшим питанням, що залишається без відповіді, є те, чи зможуть соціальні підприємці заробляти на життя з допомогою сільського господарства в довгостроковій перспективі.

Джерело: ukrainian.voanews.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні покупці української агропродукції

За 9 місяців 2017 року Україна поставила на ринки країн світу зернових на 4,9 млрд дол. США, у т.ч. кукурудзи – на 2,4 млрд дол. США, пшениці – на 1,9 млрд дол. США, ячменю – на 0,6 млрд дол. США. Обсяги експорту олійних культур у вартісному вимірі за цей період склали 1,3 млрд дол. США, з них на сою та ріпак припадає по 0,6 млрд дол. США. Зарубіжні поставки соняшникової олії принесли експортерам цієї продукції 3,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими покупцями вітчизняного збіжжя у січні-вересні 2017 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-вересні цього року склала 14,5%, зазначив експерт.

Помітні частки у українському експорті зернових припадали на Іспанію (7,8%), Нідерланди (7,1%), Китай (6,6%), Саудівську Аравію (5,2%) Італію та Індію (по 5,0%). З урахуванням часток Бангладеш (4,4%) та Ізраїлю (4,3%) всі ці країни акумулювали близько 60% вартості експорту зернових культур.

Найбільшими покупцями вирощених в Україні олійних культур у січні-вересні 2017 року стали Туреччина (14,2%), Нідерланди (11,2%), Німеччина (10,9%), Іран (9,1%), Бельгія (8,8%), Єгипет (7,4%) та Пакистан (5,5%). Сукупно вони формують 2/3 доходів українських експортерів цієї продукції.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія. За 9 місяців 2017 року її частка у вітчизняному експорті цього виду продукції склала 32,4%. Решта основних країн-імпортерів помітно відстають від неї: Китай – 10,4%, Іспанія – 10,3%, Нідерланди – 7,4%, Італія – 5,5%. З цих п’яти країн українські експортери отримують 66% виручки за продукцію цієї групи, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Туреччина може замінити російську кукурудзу на українську

Ця обставина робить рентабельною поставку кукурудзи з України судами класу Handysize, пише УкрАгроКонсалт

Туреччина, як правило, ставить умовою постачання зерна каботажними судами, і саме так працюють російські експортери. Але в певних економічних обставинах турецькі покупці готові взяти на себе додаткові витрати на розвантаження суден класу Handysize.

За інформацією з трейдерських кіл, російська кукурудза на базисі C&F Мармара з постачанням в листопаді котирується близько 181 $/тонна. Пропозиції української кукурудзи на тому ж базисі з поставкою на Handysize озвучується на рівні 180-182 $/тонна. Деякі учасники ринку готові запропонувати 179-180 $/тонна. Турецькі покупці в даний час тестують можливості опустити ціни до 175-176 $/тонна.

У поточному сезоні ціни на кукурудзу в Україні найнижчі за три останніх роки, в той час як за обсягами врожай може стати другим рекордним – 27 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview