182818
178171

Де в Україні вирощують устриць, равликів і трюфелі?

EtCetera з’ясовував, де в Україні розташовані найцікавіші і незвичайні плантації і ферми.

Устриці

Першу в Україні устричну ферму в 2014 році на березі Чорного моря відкрив Андрій Пігулевський. «Матеріал» закуповують у Франції і вирощують в екологічно-чистих водах на березі Тилігульського лиману (Миколаївська область) протягом 16 місяців. Правда, не на експорт, а для внутрішнього споживання – на ферми (їх під брендом «Устриці Скіфії» вже дві) привозять туристів, влаштовуючи їм відпочинок з дегустаціями. Ціна дюжини устриць – 360 гривень.

Трюфелі

Трюфелі, які зазвичай завозять з Франції та Італії, незабаром будуть рости і в Україні. Щоб отримати перший урожай на Львівщині, знадобиться 5-10 років. Садівник Михайло Костюк вже зайнявся їх розведенням, але це тривалий і трудомісткий процес. Однак результат того вартий – ціна на білий трюфель на європейському ринку –  від 2 до 6 тис. доларів за кілограм.

Кларієвий сом

Ця риба раніше в Україні плавала хіба що в акваріумах – для краси. А сьогодні цей делікатес (на смак цей вид сома нагадує осетрину, тому використовується в багатьох ресторанах) вирощують «на стіл». Це тропічна риба і в українських водоймах в природному середовищі вона не водиться, тому для неї потрібно створити спеціальні умови – штучні басейни з чистою водою і приглушене світло. Одним з першопрохідців унікального виробництва був Леонід Осадчий з Черкаської області. А сьогодні географія виробництва кларієвого сома вже досить велика – Енергодар, Кам’янець-Подільський, Кременчук, Харків, Київ та інші міста.

Цінність цієї риби в тому, що вона дієтична, не має специфічного запаху, властивого річковій рибі, не «кістлява» і відносно дешева – близько 80 гривень за кг.

Ослячий сир

Ослячий сир – ще один делікатес на експорт. Його виробляє Вище професійне училище №31 ім. Заболотного у Вінницькій області. Сьогодні «на балансі» навчального закладу 50 ослів. За ними доглядають студенти, отримуючи за свою роботу прибуток від продажу готового продукту – молока і сиру. Розцінки вражають: кілограм ослиного сиру коштує 1760 євро, а літр молока – 58 євро.

Равлики

Равлики – не найбільш популярний продукт в Україні. Але це не заважає вирощувати їх на українських фермах на експорт, наприклад, в Литву. Одна з таких ферм належить Михайлу Дем’янову і знаходиться на Закарпатті. У теплу пору року равлики живуть під відкритим небом, а взимку відправляються на продаж по 3-4 євро за кілограм.

Фісташки

Фісташки в промислових масштабах до Андрія Петкова, фермера з Одеської області, в Україні не вирощував ніхто. Сьогодні його плантація займає 3,5 га. Саджанці купувалися в Узбекистані. Їх врожайність – 10 кг з одного дерева, а ціна одного кг фісташок на ринку – близько 500 грн. Перші горіхи очікуються вже через 6 років.



Сільський голова з Тернопільщини пішов на злочин

Чоловік, працюючи на посаді голови сільської ради, присвоїв собі майже гектар чужої землі, пише ternopoliany.te.ua.

— У 2017 році підозрюваний підняв рішення сесії за 2000 рік підробив рішення сесії, завірив його печаткою та подав відповідні документи в Держгеокадастр, щоб виготовити технічну документацію та право власності на дві земельних ділянки в межах села по 0,45 гектара для себе і дружини, — інформують в обласній прокуратурі.

Втім, вийти «сухим із води» посадовій особі не вдалося. Про його махінації стало відомо правоохоронцям. Наразі голові сільради повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


9800 норок та ізольовані зони: як працюватиме майбутня ферма на Волині

Інформаційне агентство Волинські Новини вирішило детальніше проаналізувати відкриті дані щодо запланованої діяльності на території області ферми з розведення хутрових звірят.

Так, інформацію про плановану діяльність із реконструкції приміщень під звіроферму за межами населеного пункту Підгірне потужністю 9,8 тисячі самок норки розміщено на офіційному ресурсі Міністерства екології та природних ресурсів України – Єдиному реєстрі Оцінки впливу на довкілля.

Діяльність із розведення хутряних звірят на Волині планує вести Товариство з обмеженою відповідальністю, спільне українсько-голландське підприємство «Гірсам», зареєстроване в селі Кроватці Рожищенського району. Директор фірми – Де Вріс Хендрік Герет.

Зауважимо, що саме ТзОВ СП «Гірсам» уже декілька років володіє фермерським господарством із вирощування свиней на території Березолуківської сільської ради Рожищенського району.

Повідомлення про планову діяльність із розведення норок ТзОВ СП «Гірсам» датується 13 квітням 2018 року.16 травня 2018 року управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації за підписом начальника Дмитра Новохатського поінформувало, що протягом 20 робочих днів із моменту оприлюднення повідомлення про планову діяльність «зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, від громадськості не надходили».

У повідомленні про планову діяльність ТзОВ СП «Гірсам» зазначено, що для потреб майбутньої звіроферми, яка забезпечуватиме населення «в хутровій сировині та створенні нових робочих місць і додаткового джерела надходження коштів у бюджет», заплановано орендувати 3,1762 гектара землі та працевлаштувати 22 особи.

Звіроферму закритого типу заплановано збудувати на території, що раніше використовувалася під машинно-тракторний двір. Ділянка межує з землями Березолуківської сільської ради, не наданими у власність чи користування.Територія має бути огороджена, із центральними проїзними частинами, в’їзним дезінфекційним бар’єром та ізольованими зонами. На ділянці мають розмістити шеди для норок на утримання 9800 голів, нежитловий будинок, льох, КТП, дезбар’єрну яму, гноєсховище, водонапірну башту, резервуар для побутових стоків, склад, адміністративну будівлю, холодильник і рефрежиратор для зберігання продуктів харчування норок.

Також вказано, що планована діяльність із розведення норок може мати значний вплив на довкілля. Йдеться, зокрема, про викиди забруднювальних речовин в атмосферу при відгодівлі хутрових тварин, дезінфекції приміщень, утриманні тварин; скид побутових і виробничих стоків у запроектовані резервуари побутових і виробничих стоків із наступним вивозом їх на місцеві очисні споруди; утилізацію відходів, зняття родючого шару ґрунту, використання якого передбачається для озеленення земельної ділянки, а також вивіз на малопродуктивні угіддя.

У Висновку з оцінки впливу на довкілля майбутньої звіроферми управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації визнало провадження планованої діяльності допустимим.

«За результатами розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля встановлено, що протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та реалізації планованої діяльності очікується негативний допустимий вплив на повітряне середовище, водне середовище та ґрунт», – йдеться у звіті управління.

Так, передбачено викиди забруднювальних речовин при утриманні норок, проведенні дезінфекційних робіт у шедах, обробці транспортних засобів для профілактичної дезінфекції, роботі котельні на твердому паливі, здійсненні земляних робіт і роботі двигунів будівельної техніки.

Підкреслено, що вищевказані джерела забруднення є локальними, деякі короткостроковими, тому вони «не будуть суттєво впливати на навколишнє середовище».

До основних забруднювальних речовин, які викидатимуться в атмосферу від звіроферми, належать азоту діоксид, аміак, сірководень, вуглецю оксид, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.

Окрім того, у результаті роботи ферми передбачено утворення таких відходів, як тверді побутові відходи, трупи звірів, гній і зола від котельні.

На території звіроферми передбачено облаштування контейнерів для роздільного збору і зберігання твердих побутових відходів, урн для побутових відходів. Сміття, згідно з укладеним договором із Рожищенським підприємством житлово-комунального господарства, заплановано регулярно вивозити на місцевий полігон.

Натомість для збору та видалення полеглих тварин передбачено приміщення для тимчасового зберігання (не більше 7 днів) тушок у холодильних установках закритого типу. Далі утилізацію туш проводитиме спеціалізоване підприємство, з яким уже укладено відповідний договір. Мова йде про Костопільську філію державного підприємства «Укрветсанзавод».

Нагадаємо, низка країн Європи, зокрема Австрія, Велика Британія, Голландія, Люксембург, Чехія, Македонія, Словенія, Сербія, повністю заборонила діяльність підприємств хутрової промисловості.

Окремі держави, наприклад Бельгія, Данія, Норвегія, Естонія, Хорватія, визначили остаточні терміни для припинення діяльності з виробництва хутрових виробів. А Німеччина, Швеція, Швейцарія, Іспанія запровадили суворі норми для провадження хутрової промисловості.
 



Коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі

В.о. голови аграрного Комітету ВР і за сумісництвом голова робочої групи з розробки проекту Концепції обігу с/г земель Олександр Бакуменко в коментарі УНН розповів, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі.

Бакуменко нагадав, що робоча група була створена 20 березня 2018 року і до її складу увійшли 22 народні депутати, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та багатьох профільних асоціацій, серед яких: “Український клуб аграрного бізнесу”, “Українська аграрна конфедерація”, “Всеукраїнська аграрна рада”, “Аграрний союз України”, “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”, “Союз птахівників України”, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.

Присутні в робочій групі також експерти Світового Банку і проекту USАID “Агросільрозвиток”.

За словами Бакуменка, основною метою створення робочої групи є напрацювання концептуальних засад української моделі обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Питання, хто буде власником земель сільськогосподарського призначення у найближчій перспективі є надзвичайно резонансним та досить складним у вирішенні.

Тому, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було запропоновано провести фахову дискусію та напрацювати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який потім направити для широкого громадського обговорення”, — зазначив він.

Бакуменко розповів, що на засіданнях робочої групи детально обговорювались основні питання, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні до відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

— строки та етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

— хто може купувати землю та максимальна площа земель, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— заборона на першому етапі запровадження ринку земель продажу сільськогосподарських земель іноземним фізичним та юридичним особам;

— порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також земель державної і комунальної власності;

— максимальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— хто матиме переважне право на придбання у власність земель сільськогосподарського призначення;

— які умови повторного відчуження земель сільськогосподарського призначення;

— якою має бути процедура зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

— чи можливе внесення сільськогосподарських земель до статутного капіталу сільськогосподарських підприємств;

— яким чином буде здійснюватися кредитування сільськогосподарських виробників коштами для покупки земель та на який строк будуть видаватися кредити і під який відсоток, а також який орган на державному рівні буде здійснювати кредитування;

— запровадження обов’язкової перевірки легальності набуття коштів, за які планується придбати у власність сільськогосподарські землі;

— яка державна установа буде здійснювати управління землями державної власності;

— який державний орган буде здійснювати державний контроль за раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, збереженням їх родючості.

“І на останок, хочу наголосити, що тільки після широкого громадського обговорення, отримання та узагальнення пропозицій і зауважень до проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, власників та користувачів сільськогосподарських земель аграрним Комітетом планується підготувати цей законопроект та подати в установленому законодавством порядку на реєстрацію до Верховної Ради України”, — резюмував Бакуменко.

Ваш вибір 'Подобається'.


У передмісті Парижа з'являться овочеві вежі

Комплекс під назвою La Cite Maraichere буде складатися з двох скляних конструкцій заввишки 26 метрів, де будуть вирощуватися овочі. Прихильники проекту називають його яскравим прикладом міського сільського господарства, яке вже встигло стати популярним у Сполучених Штатах, Японії та Сінгапурі, в той час як критики вважають проект марною тратою грошей платників податків. Меру Роменвіля знадобилося 7 років, щоб переконати уряд виділити субсидію в розмірі 5 мільйонів євро на будівництво комплексу площею 1000 квадратних метрів.

Місце в теплицях буде надано фермерам, які, як очікується, будуть вирощувати до 12 тонн овочів щороку. Підвал комплексу буде відведено під гриби. Рослини будуть вирощуватися в компості за методом гідропоніки, а третина необхідної води буде надходити з опадів. Овочі будуть продаватися місцевим жителям за невеликими цінами, а також використовуватися в ресторані, який розташується на першому поверсі.

Джерело: aspekty.net



На Харківщині чоловіка на смерть засипало зерном

Як передає прес-центр харківської обласної поліції, за попередніми даними, 42-річний працівник елеватора не втримав рівновагу і впав з 25-метрової висоти в сховище для зерна, після чого його засипало зерном.

Повідомляється, що чоловік загинув на місці інциденту. В даний час правоохоронці з'ясовують всі обставини інциденту. За фактом загибелі людини розпочато кримінальне провадження за статтею 272 КК України («порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»).