178171
182818

Де зберігатимуть аграрії врожай, якщо в Україні бракує фруктосховищ

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу Української плодоовочевої асоціації. За середньоої річної врожайності плодів та ягід на рівні 2 млн т, загальна ємність зберігання наявних фруктосховищ (близько 250) становить 270–280 тис. т. Причиною цьомувважають спеціалісти Української плодоовочевої асоціації (УПОА), стало нехтування здебільшого виробниками інвестувати у будівництво сховищ кількома роками раніше, адже тоді можна було продавати продукцію до Росії прямо «з коліс».

Крім того, більшість з наявних фруктосховищ використовуються уже понад 30 років і потребують заміни або принаймні реконструкції.

За словами представників УПОА, зараз серед виробників спостерігається тенденція до розуміння того, що їм необхідно мати не лише сад, але й сучасне сховище та пакувальні лінії. І саме останні два пункти вимагають найбільш значних інвестицій у яблучному бізнесі.

На сьогоднішній день в Україні уже здійснюються проекти будівництва нових потужностей для зберігання плодів та ягід. Зокрема, такі проекти реалізуються у Дніпропетровській, Чернівецькій та Вінницькій областях.

«Нам відомо про дуже багато таких проектів. До початку збирання яблук в поточному році одразу кілька чималих сховищ буде введено в експлуатацію», – заявив Федір Рибалко, директор УПОА.



Перекупники відмовляються від українських горіхів

Згідно даних митниці, на сьогодні експорту горіха з України немає взагалі. Як розповів полтавський експерт з вирощування горіхів Борис Оксьом, така проблема існує по всій країні, пише kurkul.com.

Оптовики свою відмову від вітчизняних горіхів пояснюють тим, що минулого року українські ядра були низької якості, і винна у цьому несприятлива осінь. Наразі перекупники надаються перевагу горіхам із Чилі — там і урожай був набагато кращим, і ціна вигідніша.

Проте експерт просить заспокоїтися всіх, хто вирощує горіхи — панікувати не варто. Подібне відбувалося й раніше. Згодом ситуація налагодиться, і оптовики повернуться на український ринок. До того ж, після таких коливань ціна на горіхи може зрости у кілька разів.  

Ще у 2016 р. Україна була найбільшим постачальником волоського горіха до Європи. Тоді наша країна увійшла до п’ятірки світових лідерів з вирощування горіхів і виготовляла 5% від світового виробництва. Проте у 2017 р. на європейському ринку у вітчизняних експортерів з’явилися нові конкуренти — Чилі та США.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Український агрогігант запустить крохмальний завод

Про це повідомив операційний директор агрохолдингу Андрій Григоров, пише НВ.

"У складі компанії є власний крохмальний завод. Ми маємо намір довести площу під картоплею в наступному році до 2 тис. га і акцент хочемо зробити на крохмальних сортах. У 2019 плануємо запускати цей завод в роботу", - сказав він.

За його словами, в цьому році Мрія вирощує картоплю на 630 га.

"Навіть при 2 тис. га під культурою завод буде недозавантажений, тому ми розглядаємо на майбутнє варіант залучення додаткового картоплі з ринку. Зараз це питання на рівні бізнес-моделі", - сказав Григоров.

Він уточнив, що попередньо суттєвих капітальних інвестицій для запуску заводу не потрібно.

"У нас достатньо сучасний крохмальний завод. Він побудований кілька років тому, в робочому стані", - повідомив Григоров.

Мрія - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році Іваном Гутою. На сьогодні його земельний банк становить 165 тис. га. Потужності елеваторів і зерносховищ агрохолдингу оцінюються в 380 тис. тонн.

У серпні 2014 року агрохолдинг Мрія допустив технічний дефолт. У лютому 2015 року контроль над активами компанії перейшов до кредиторів, які призначили новим генеральним директором Саймона Чернявського. До кінця 2015 року борг перед кредиторами склав $1,1 млрд.



ДПЗКУ профінансувала сільгоспвиробників на суму більше 450 млн грн

На сьогодні план із закупівлі пшениці врожаю 2018 року виконано на 100%. Сільгоспвиробників профінансовано на суму більше 450 млн грн, повідомляє прес-служба корпорації.

Так, в кінці травня закінчується етап укладання форвардних договорів на поставку пшениці, ячменю та вівса. На сьогоднішній день увага держкорпорації вже зосереджена на закупівлю стратегічної експортної зернової культури – кукурудзи врожаю 2018. Згідно плану форвардної програми ДПЗКУ має намір закупити 300 тис. тонн цієї культури та перерахувати аграріям майже 900 млн грн попередньої оплати.

За результатами показників форвардних закупівель ранніх зернових врожаю 2018 року лідирують Хмельницький, Волинсько-Рівненський, Сумський та Дніпропетровсько-Запорізький регіональні відділи.

Наголошуємо, що умови закупівель зерна майбутнього врожаю 2018 року залишаються без змін. Після підписання договору на поточний рахунок сільгоспвиробника перераховується попередня оплата в розмірі 3 000 гривень за 1 тонну. Вартість коштів не буде перевищувати 11% річних. Оформлення сільгоспвиробником аграрної розписки прискорює процедуру погодження та отримання попередньої оплати за зерно майбутнього врожаю. Поставка кукурудзи за форвардними договорами має бути здійснена до 1 грудня поточного року.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У тіньовому обігу половина із 32,5 млн га земель с/г призначення

Про це заявив народний депутат України, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко, повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації.

«Уповноважені органи часто порушують порядок внесення даних у реєстр про зміну майнових прав на землю, що дає можливість проявів рейдерства. Всі ці законодавчі прогалини й перешкоджають розвитку територіальних громад зокрема і України в цілому», — стверджує народний депутат.

За його словами, наразі в парламенті зареєстровано  11 законопроектів, які регулюють питання власності на землю.

«Нині у Верховній Раді є широке поле для дискусії з цього питання. Але постійні доопрацювання законопроектів та прозорість цього процесу  лише дають можливість прийняти оптимальне  рішення на користь територіальних громад», — наголосив він.

На його думку, сьогодні Україні потрібно активно передавати повноваження на місця і готувати фахівців, які їх ефективно реалізують, використовуючи всі наявні законодавчі можливості.

«Штат Техас, не маючи в своєму арсеналі таких  потужних природних і людських ресурсів,  як у нас,  виробляє  $1,7 трлн ВВП. А Україна  лиш $104 млрд. До прикладу, одна з відомих українських  аграрних компаній захотіла  побудувати в ЄС завод. І тепер керівники деяких польських і словацьких міст змагаються за його будівництво, пропонуючи  безкоштовно відвести воду, електроенергію та інші бонуси. Вони розуміють, що підприємство дасть не лише  80 робочих місць, а й платитиме значні податки, які підуть на розвиток цієї громади. Я прикладів такої боротьби за інвестора в Україні не знаю», — підсумував Леонід Козаченко.

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Подобається'.