Дефіцит вологи може позначитися на продуктивності соняшнику та сої

Про це повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Середньодобова температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5-3,40 З нижче норми, а починаючи з 18 липня – 2,2-3,50 С вище норми. Максимальна температура повітря становила 27-320С, а мінімальна – 8,6-19,00 С. Атмосферні опади спостерігалися протягом 1-2 діб, але розподілялися по території країни нерівномірно. Так, в Херсонській області їх не було зовсім, у Дніпропетровській вони мали зливовий характер, але в незначній кількості (2-7 мм), у Житомирській області – короткочасні, з кількістю понад 15 мм, у західних регіонах – 8,6 мм (26% від норми).

В цілому погодні умови були несприятливими для формування продуктивності посівів сої і соняшнику, насамперед, із-за низьких запасів вологи в півметровому шарі ґрунту.

На посівах соняшнику відбувається цвітіння. Рослини знаходяться переважно в хорошому, місцями задовільному стані. На деяких площах спостерігається пошкодження рослин шкідниками (жук-довгоносик). Крім того, з-за ґрунтової посухи відзначається передчасне пожовтіння листя нижнього ярусу і втрата тургору в денні години на верхніх листках.

Соя знаходиться у фазі формування бобів. На одній рослині сформувалося в середньому 29 бобів. Висота рослин становила 48-67 см. Стан посівів задовільний.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Треба земельну реформу завершувати - Леонід Козаченко

Таку думку висловив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, коментуючи нову заяву МВФ.

"Те, що до цього зробив МВФ, дало великий поштовх для того, щоб земельну реформу рухати. Зроблено дуже багато. І ми просунулися вперед. Зараз для того, щоб завершити розпочате, дійсно потрібен певний час. І МВФ сам побачив, що нам не вистачить часу в ті терміни зробити, які він вимагав. Але все-таки Міжнародний валютний фонд побачив прогрес", - зазначив Леонід Козаченко.

Він підкреслив, що роботу над реформою зупиняти не можна.

"Треба рухатися, треба земельну реформу завершувати", - наголосив президент УАК.

Якщо говорити про конкретні строки, то, на його думку, вони можуть бути досить стислими.

"Десь з другої половини наступного року це реально, але потрібно, щоб була політична воля", - підкреслив Леонід Козаченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Консервні заводи в Україні мають проблеми із заготівлею огірка

Для цього є принаймні 2 головні причини: збільшення попиту з боку переробних підприємств та затримка у визріванні ранніх ґрунтових огірків, через холодну весну.

«Саме зараз погодні умови для огірків аж ніяк не гірші, ніж звичайно у цей період, але  визрівання ранніх огірків таки відбувається з великою затримкою саме через холодну весну, тому сьогодні зібрано в середньому на 35-40% менше огірка, ніж зазвичай, станом на другу  половину липня. Сталося це переважно внаслідок аномально холодної весни. Саме тоді розвиток рослин втратив "швидкість", загальмував. В деяких господарствах огірки більш пізнього висіву навіть обішли у визріванні ранні огірки, що є досить нетиповим явищем. А от попит з боку переробних підприємство помітно збільшився, і це суттєво підтримує ціни -  розповідає Вадим Дудка, директор ООО «Агроаналіз».

Як стало відомо «Інфо-Шувар», в минулому році у другій половині липня, огірки теж коштували десь  6-8 грн/кг (0,21-0,28 EUR/кг), але тоді причиною було скорочення виробничих площ і слабка врожайність. В цьому році фермери навіть трохи розширили виробництво, втім, ціни майже не змінились і поки не поспішають знижуватись. Переробники кажуть, що такі ціни є зависокими для них,  втім  за даними «Інфо-Шувар, сьогодні консервні заводи погоджуються приймати огірок  «зеленець» по 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг), а ціни на корнішон сягають 10-12 грн/кг (0,33-0,4 EUR/кг). В попередні два роки  за таких умов більшість підприємств відмовлялись від закупівлі, деякі навіть заміняли огірок кабачком, який був в 2-3 рази дешевшим.

«Останні 2 роки консервні заводи мали досить суттєві залишки консервованого огірка на складах – це було наслідком  введення заборони постачання української консервації до Росії, – розповідає Тетяна Гетьман , експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. – В цьому сезоні більшість заводів поновили закупівельну активність, саме тому, зараз  попит на ґрунтовий огірок вищій, ніж  в попередні два роки. Втім, саме за останні 2 роки відносини між переробником та фермером дуже зіпсувались, перш за все, знизився рівень довіри фермерів до консервних заводів. Навіть до  сьогодні,  переробні підприємства мають  заборгованість перед фермерами за сировину, яку отримали ще кілька років тому. Звісно, це не сприяло розвитку виробництва ґрунтового огірка в Україні і сьогодні обумовлює певні проблеми для консервних заводів із закупівлею огірка в поточному сезоні».

За даними  «Інфо-Шувар», сьогодні на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку «Шувар» огірок пропонується по 5-7 грн/кг (0,17-0,23 EUR/кг) , на гуртових ринках України огірок пропонується за ціною 7-8 грн/кг (0,23-0,27 EUR/кг), за такою ж ціною продають огірки і на ринку «Столичний» у місті Києві.  На ринку «Нежданий» у Херсонській області, ціна за огірок перебуває на рівні 6-7 грн/кг (0,2-0,23 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна обігнала Росію за темпами експорту зернових

Станом на 19 липня 2017 року, відповідно до оперативних даних, експорт зернових культур з Росії з початку 2017/18 МР (з 1 липня) склав 1,101 млн тонн, - випливає з офіційної статистики прес-служба Мінсільгоспу РФ, пише hubs.ua

За даними російського відомства, 520 тис. тонн із зазначеного обсягу склала пшениця, 276 тис. тонн - ячмінь, 298 тис. тонн - кукурудза.

«Темпи експорту на звітну дату на 6,2% поступалися торішнім - за відповідний період 2016/17 МР з РФ було експортовано 1,174 млн. тонн зерна. При цьому показник відвантажень пшениці на 37,8% нижче за результат на 19 липня 2016 р, ячменю - на 11,3%. У той же час обсяги експорту кукурудзи в 18,6 рази вище торішніх», - відрапортували російські чиновники.

У той же час, як станом на 19 липня 2017 року, Україна експортувала 1,25 мільйона тонн зерна нового врожаю, що на 141 тис. тонн менше, ніж станом на аналогічну дату минулого року.

За даними Мінагрополітики, зокрема, з України було експортовано 194 тис. тонн пшениці; 370 тис. тонн ячменю; 689 тис. тонн кукурудзи.

В українському відомстві нагадали, що в 2016/2017 МР із України було поставлено на зовнішні ринки 43,9 млн тонн зерна: пшениці - 17,5 млн тонн, ячменю - 5,4 млн тонн, жита - 11,4 тис. тонн і кукурудзи - 20,7 млн ​​тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині сворюють ягідний агрокластер

Про це повідомляє прес-служба Сумської ОДА.

Особливу увагу в ході розмови приділено створенню кластеру з вирощування малини, адже Лебединщина здавна славиться вирощуванням ягід. В Межирічі є всі сприятливі умови для створення та подальшого розвитку кластеру з ягідництва з огляду на економічну ефективність та переваги вирощування малини порівняно з іншими культурами.

Це підтверджують і економічні розрахунки, розроблені спеціалістами обласного Департаменту агропромислового розвитку. Малина – рентабельна культура, прибуток  на вирощуванні якої отримують вже в перший рік плодоношення ягід. У подальшому зростає урожайність малини, відповідно, зростають і доходи від її реалізації. При цьому у комплексі заходів необхідно зосередитися також на налагодженні ринку збуту ягідної продукції та формуванні достатніх обсягів для її реалізації, - поділилися досвідом місцеві підприємці, котрі вже започаткували власну справу.

Створення агрокластерів є одним із напрямків обласної Програми розвитку АПК-2020 та ефективним інструментом для успішної роботи малого та середнього бізнесу. Адже це сприятиме підтримці зайнятості сільського населення, створенню додаткових можливостей для зростання доходів індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, стимулювання молоді до започаткування та ведення агровиробництва в сільській місцевості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нагодує свининою грузинську армію

Глава оборонного відомства Леван Изорія пояснив цей крок дефіцитом відповідної продукції від грузинського виробника, пише УНІАН.

За його словами, проблему окреслив діючий постачальник, який письмово звернувся до Міноборони. «Постачальник звернувся з листом до міністерства про те, що на ринку спостерігається дефіцит грузинської продукції, і існують великі ризики з точки зору безперебійного постачання грузинської армії. Це тема не тільки постачання, а й безпеки країни. Щоб оминути ці ризики, ми прийняли адекватне рішення», — заявив Изорія.

Слід зазначити, що з ініціативи екс-міністра оборони Тінатін Хідашелі з 2015 року грузинська армія забезпечувалася виключно продукцією місцевого виробництва.

За неофіційними данними, Міноборони Грузії вже уклало контракт про постачання м'яса з українською компанією на суму 1,64 мільйонів доларів. Примітно, що в першому кварталі 2017 року Грузія стала головним імпортером української свинини. У січні-березні в Грузію вирушило близько 78% від загальної кількості експортованого м'яса — вартість цієї продукції склала 2,8 мільйона доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.