Деградація українських ґрунтів набуває загрозливих масштабів

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, пише agropolit.com.

Деградація українських ґрунтів призводить до втрати 20 млрд грн щороку. Наразі площа деградованих ґрунтів на території України ‒ близько 15 млн га і цифра лише збільшується.

На переконання Мартинюка, така тенденція буде зберігатись до тієї пори, поки основною формою землекористування залишатиметься оренда.

«Ми вживаємо системи заходи щодо охорони ґрунтів, зокрема посилюємо контроль з боку Держгеокадастру. Але основні зусилля Держгеокадастру застосовуються до державних земель, а власники паїв не можуть і не мотивовані, що здійснювати такий контроль», ‒ пояснив перший заступник міністра.

Довідково: Науковці відзначають, що найбільше землі постраждали через втрату гумусу та поживних речовин, до виснаження призвело неправильне вирощування рослин, це близько 43%. 39% земель постраждали від переущільнення, а від замулення та утворення кірки — 38% .

Чимала кількість земель отруєна шкідливими речовинами: 11% грунтів насичені радіонуклідами, 9,3% складають ґрунти забруднені пестицидами, 8% ‒ важкими металами. На півночі України велика кількість земель зараження радіонуклідами ‒ цезієм, стронцієм. Щоб відбувся їхній розпад, необхідно, щоб минуло 300 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрони для аграріїв є, тепер треба навчитися ними керувати

Про це на SmartAgroForum розповів Февзі Аметов, співзасновник Drone.ua., пише agroday.com.ua.

“Дрони часто падають. Іноді ми отримуємо в тиждень 30-50 таких звернень. 95% всіх НП – це помилка пілота”, – говорить фахівець.

У пілотів, які проходять навчання, відсоток падінь мінімальний. Але багато хто намагається запустити техніку, навіть не читаючи інструкцію. У 100% при першому такому запуску дрон падає.

Іноді новачки не розуміють, яке навантаження можна дати безпілотнику. “Доходить до того, що на акумуляторах плавляться контакти”, – говорить Аметов.

Разом з тим, експерт звернув увагу, що сьогодні 99% всіх дронів вже можуть застосовуватися у виробничих процесах. Вони мають GPS, можуть знімати і передавати інформацію.

При цьому все більш актуальними стають безпілотники, які можуть вносити ЗЗР та добрива з повітря. Єдиний їх мінус – невелика площа внесення, за один виліт вдається обробити 3-4 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії заблокували автомагістралі

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому ж сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

  • відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

  • автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

  • зниження закупівельних цін на олійні культури;
  • збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

  • банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;
  • наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу:

  • захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;
  • захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення рішення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На завод шампанських вин "Новий світ" за $ 25 млн претендує відомий друг Путіна

Про це з посиланням на конкурсну документацію повідомляє РБК. Юрія Ковальчука, який контролює значну частину російського медіапростору, називають другом Президента РФ, пише 24tv.ua

І саме він, фактично, претендує на "приватизацію" захопленого кримськими окупантами завод шампанських вин "Новий світ".

Початкова вартість заводу – 1,496 мільярда рублів, що становить приблизно 25 мільйонів доларів. "Новий світ", нагадаємо, "націоналізували" в 2014 році після захоплення Криму Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник дріжджів виходить на ринок Китаю

Виробничі потужності компанії "Ензим" відвідали представники великої китайської компанії-дистриб'ютора, що постачає сільськогосподарську продукцію для понад 300 місцевих ферм.

Про це повідомили в прес-службі українського виробника дріжджів, пише delo.ua.

Делегацію зокрема зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують в Китаї.

Відвідувачам представили виробничі потужності компанії, а також сторони обговорили перспективи подальшого співробітництва.

Попередні переговори з постачання продукції в Китай відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні 2017 року в Бангкоку.

Представників компанії Leesheng International Co зацікавили активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для домашніх тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заробіток на траві: як організувати бізнес на чаях

В Україні 60% споживачів обирають чорний чай, 30% — зелений, 6% — трав’яний. Останнім часом покупці більше уваги звертають на натуральність чаю, відсутність в ньому хімічних домішок та готові платити більше саме за якість продукту, пише landlord.ua.

В 2016 році в Україні було вироблено 750 тон трав’яного чаю, з яких 20 тон експортовано в США, Канаду, Іспанію, Італію, Молдову і Казахстан, повідомляє аналітик компанії Pro-Consulting Олена Жужа.

Киянин Іван Гончаренко, сидячи з бізнес-партнером за горнятком чаю, задумав створити власну торгову марку трав’яного напою.

«Спочатку цей проект замислювався виключно для експортування готової продукції, — розповів Іван Гончаренко. – В 2016 році ми з дружиною вирішили робити чай на основі кіпрію – в народі цю траву називають Іван-чай. Його відмінність від інших чаїв в тому, що він не містить кофеїну і танінів, а за вмістом вітаміну С перевершує цитрусові. Але про його корисні властивості ми дізналися згодом. Спочатку ми поїхали в Карпати, де Іван-чай росте, як звичайна трава і домовились про заготівлю сировини для нашого виробництва».

На запуск бізнесу родина витратила $50 тис. Спочатку купили будинок в селі Ізки Закарпатської області, обладнали його під виробництво. На заготівлю сировини в сезон наймали 15 людей, які збирали по 300 кг кіпрію в день. Платили по 10 грн. за кг сирої сировини. Після висушування з кг трави виходить 150 г сухого продукту. Торгова марка має лінійку з 7 видів чаїв.

Обсяги виробництва – 1,2 тони за сезон. Щоб бізнес окупився потрібно продати 5 тон чаю. А це 100 000 пачок по 50 г, підрахували в компанії Pro-Consulting.

Найбільша проблема зі збутом. Для отримання необхідних сертифікатів (в тому числі органічного), та проходження всіх регламентних процедур пішло 5 місяців. Гончаренки змогли завести свій продукт у великий маркет алкогольних напоїв, який також реалізує продукцію українських виробників харчової продукції. Намагаються продавати чай через ресторани та еко-магазини. Тому сподіваються, що швидко повернуть вкладені кошти та почнуть отримувати прибуток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview