Депутати блокують президію: що відбувається у Верховній Раді

У Верховній Раді оголошено другу перерву поспіль на вимогу політичних сил для проведення консультацій між фракціями щодо законопроекту про ринок землі.

Так, відразу після відкриття ранкового засідання спікер парламенту Дмитро Разумков оголосив перерву на 30 хвилин на вимогу фракції "Батьківщина" і групи "За майбутнє" для проведення консультацій. 

Через якийсь час віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зайшов до сесійної зали і оголосив про ще одну перерву.

"Ви не повірите, але на вимогу фракцій "Опозиційна платформа за життя" та "Голос" знову оголошується перерва на 10 хвилин" , – сказав він.

Відзначимо, що станом на 11:30 засідання не поновилося. Депутати заблокували вхід до президії. Юлія Тимошенко зайняла місце спікера. А депутати від ОПЗЖ заблокували трибуну.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде стратегія розвитку та підтримки вітчизняного АПК

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Нагадаємо, у 2020 році бюджет державної підтримки фермерів скорочений майже вполовину і становить всього 4 млрд грн. Це 0,5% від загального аграрного ВВП України.

Для того, щоб зрозуміти, наскільки мізерна держдопомога фермерам в Україні, досить порівняти цей показник з іншими країнами. Наприклад, у Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам у 2018 році у сусідній Польщі становив 14,6 млрд злотих, тобто більше ніж 3,6 млрд доларів.

Усі ці країни є конкурентами аграрної України на світових ринках, і 4 млрд грн, а це 160 млн дол., на тлі тієї ж Польщі виглядають щонайменше бідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голосів для прийняття закону про ринок землі може забракнути

Президент Володимир Зеленський у четвер, 6 лютого, приїде до Верховної Ради на консультації щодо законопроєкту про ринок землі, повідомило LB.ua джерело у фракції "Слуга народу".

"Завтра, у четвер, перед розглядом у другому читанні законопроєкту про ринок землі, у Раду приїде президент", - розповів співрозмовник журналістів.

Голова держави проведе консультації з фракцією щодо зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель з жовтня 2020 року.

Водночас голосів для прийняття закону може забракнути - практично все залежатиме від голосування за так званий законопроєкт "про неповернення Приватбанку". Якщо "приватівський" закон буде прийнято, фракція "СН" одразу втратить близько 30 голосів людей Коломойського у парламенті.

Нагадаємо, законопроект № 2178-10 щодо запровадження ринку сільськогосподарської землі в Україні можуть розглядати до ранку.

Також аграрії вийдуть на акцію протесту через законопроект про ринок землі

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Укрзалізниця» і Deutsche Bahn підписали ще один меморандум: що у ньому

"Укрзалізниця", німецька залізниця Deutsche Bahn та її компанія-підрозділ по консалтингу DB Engineering & Consulting підписали  меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство, в якому йдеться про надання німецькою стороною управлінської та/або технічної підтримки, пише Економічна Правда.

"Ми розуміємо, що на початкових етапах мова йде про співпрацю консультаційного характеру.

Сподіваємось, що з часом ми зможемо прийти до більш глибоких форм співпраці", - заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Німецька сторона наголосила, що у рамках консалтингу з Укрзалізницею буде співпрацювати підрозділ німецької залізниці — DB Engineering & Consulting GmbH.

У документі повідомляється, що сторони домовились вивчити і розробити концепцію і план надання DB E&C управлінської та/або технічної підтримки.

Також документ передбачає три етапи співробітництва:

- перший: укладення договору про співробітництво з оцінки діяльності УЗ та розробка дорожньої карти дій. Для цього УЗ має сформулювати технічне завдання і бажані умови договору. Зазначається, що цей етап має бути реалізований протягом 3-х місяців.

- другий: реалізація проєкту. У разі успішного проходження першого етапу, сторони висловлюють намір щодо залучення персоналу німецької залізниці до впровадження дорожньої карти. За документом цей етап триватиме не пізніше ніж до 31 грудня 2020 року.

- третій: підтримка від DB E&C у сфері управління.

Орієнтовний строк стратегічного партнерства між УЗ та DB - 10 років, йдеться у документі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продаж слабоалкогольних напоїв: споживачі обирають “українське”

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у січні-вересні 2019 року українці придбали у торгових мережах слабоалкогольних напоїв на 1 млрд 707 млн грн. Продажі слабоалкогольних напоїв українського виробництва склали 1 млрд 623 млн грн, що становить 95,1%. Решта — 4,9% — імпортний продукт.

Схожа ситуація із вподобаннями українців під час купівлі горілки та лікеро-горілчаних виборів. За 9 місяців 2019 року жителі країни придбали відповідної продукції на 11 млрд грн. Продажі горілки та лікеро-горілчаних виборів українського виробництва становили 7 млрд грн, іноземного — 5 млрд грн.

Зауважимо, що згідно з даними дослідження MMI (3 квартал 2019 роки) за показниками знання, споживання і переваги, до ТОП-3 брендів слабоалкогольних коктейлів України входять торговельні марки “Shake”, “Оболонь” та “LONG mixER”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці назвали частку витрат на різні продукти харчування

Державна служба статистики оприлюднила дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України у ІІІ кварталі 2019 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Держстат.

За даними статистичного відомства, було опитано 8145 господарств. Середній еквівалентний розмір домогосподарства становить 2,11 осіб. Загальні грошові витрати одного домогосподарства становлять 8902,33 грн на місяць, з них споживчі грошові витрати - 8001,06 грн., споживчі витрати - 901,27 грн.

Дані показують, що в середньому одне домогосподарство витрачає на харчування 4070,71 грн в місяць. Найбільшу статтю складають м'ясо і м'ясопродукти - 23,1% або 941 грн в місяць. Суттєвими є витрати на хліб і хлібопродукти - 15,5% або 630 грн. Далі йдуть молоко, сир та яйця (11,9% або 484 грн в місяць). За овочі, включаючи картоплю, українці платять 10,2% або 415 грн. На цукор, джем, мед, сироп, шоколад та кондитерські вироби українці витрачають 7,5% або 305 грн. На сало одна сім'я витрачає 1,7% або 72 грн в місяць.

Українці назвали частку витрат на різні продукти харчування

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview