Депутати пропонують обмежити виплату держпідтримки АПК до 150 млн грн одному виробнику на рік

Відповідний законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників" (№8059) зареєстровано у Верховній Раді 23 лютого, пише Інтерфакс-Україна.

Ініціаторами законопроекту виступають Дмитро Святаш, Олег Кришин, Павло Дзюблик, Сергій Хлань, Вадим Нестеренко, Олексій Мушак, Андрій Кот, Микола Люшняк.

Законопроектом пропонується також зобов'язати товаровиробника, який претендує на отримання держпідтримки, надавати Міністерству аграрної політики і продовольства інформацію про всіх пов'язаних з ним осіб, які в цьому році отримають підтримаю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, відсутність обмеження на суму держпідтримки, яку може отримати один сільгоспвиробник, створює умови для корупції, неефективного витрачання бюджетних коштів у цій сфері за рахунок повернення сплачених податкових відрахувань у формі держпідтримки в необгрунтовано великих обсягах.

У документі зазначено, що одержувачами держпідтримки в 2017 році в Україні за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" стали 1,7 тис. суб'єктів господарювання, середня сума допомоги в перерахунку на одного одержувача становила 2,3 млн грн, проте 26% виробників отримали від 1,8 грн до 43 тис. грн.

Згідно з даними ДФС, за цією програмою два суб'єкта розділили понад 1,9 млрд грн з 4 млрд грн: майже 35% загальної суми отримав агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" (1,4 млрд грн) і 13% - агрохолдинг "Укрлендфармінг" (0,5 млрд грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії оголосили новий ультиматум владі

Про це пише народний депутат  Іван Мірошніченко у своєму блозі на AgroPolit.com.

Нагадаємо, за оцінками  експертів,  скасування експортного ПДВ для олійних культур призведе до падіння їхньої ціни на 16,7%. Тому парламент закликають якнайшвидше прийняти законопроект  №7403-2. Якщо уряд не дослухається, аграрії обіцяють вийти з протестом. Парламент відклав скасування експортного ПДВ на технічні культури та скасував цю норму для олійних культур. Тож наразі неповернення експортного ПДВ для експорту насіння соняшнику взагалі скасовується, а для ріпаку відклали скасування до 1 січня 2020 року (тобто ще на 2 роки), по сої — до 1 вересня 2018 року (і ця норма про неповернення ПДВ вводиться лише на 3 роки).

" Законопроекти 7403-2 та 4355, попри вимоги Віче, листи депутатів і профільних асоціацій, не включено до порядку денного наступного пленарного тижня у Верховній Раді. Та що там говорити, якщо блокується навіть винесення проекту 7403-2 на засідання профільного парламентського Комітету з питань податкової та митної політики. У зв’язку із тим, що аграріїв у своїй державі ігнорують та не чують, провідні асоціації вимушені були звернутись навіть до міжнародних фінансових установ, серед яких МВФ та ЄБРР, зі скаргами на скандальні норми. Уже в понеділок на погоджувальній раді у парламенті гостро буде поставлено питання про невідкладне включення до порядку денного та розгляд Верховною Радою проектів 7403-2 та 4355 за підтримки  народних депутатів та навіть цілих парламентських фракцій. У разі невиконання цих вимог фермери можуть вдатися до радикальних кроків, про які обіцяли на Віче», — пояснив Іван Мірошніченко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинарі прогнозують стабільність цін

Такими прогнозами поділилися експерти Асоціації «Свинарі України».

За словами Артура Лози, президента АСУ, у 2018-му ціни «вирівнялися» й галузь не відчує значних коливань.

«Минулоріч ми мали рекордні показники. У першому півріччі ціни закупівлі „злетіли“ з 30 грн/кг до 45 грн/кг. Це спричинили певні фактори: дефіцит свинини на ринку, зростання попиту тощо. 2018-й буде стабільнішим у плані ціни. Раптових скачків не буде», — зазначив пан Лоза під час загальних зборів АСУ.

Він додав, що цьогоріч не варто очікувати суттєвого зростання попиту, оскільки висока ціна на продукцію є стримуючим фактором.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Учасники зернового ринку узгодили обсяги експорту зернових

Мінагрополітики та учасники зернового ринку у рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та суб’єктами господарювання – експортерами зерна узгодили обсяги зернових культур для експорту в 2017/2018 МР.

Засідання робочої групи з питань функціонування ринку зерна відбулося за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, експортерів зерна, профільних асоціацій.

«Експорт зернових відбувається планово, зважаючи на валовий збір зернових культур у 2017/2018 МР. Наше спільне завдання з операторами ринку - підтримувати баланс між об’ємом експорту зерна та внутрішніми потребами країни у зерні», - зазначив Віктор Шеремета.

Так, станом на 23 лютого вже експортовано понад 26 млн тонн зерна.

Також вже експортовано 288 тисяч тонн борошна.

Під час зустрічі операторам ринку були представлені оновлені стандарти на зернові культури та особливості деяких фітосанітарних процедур при експорті зернових з України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери нарікають на зниження урожайності через посуху та заморозки

Так, за словами керівника СТОВ «Дніпро» Андрія Душейко, урожайність у 2017 році становила лише 60 % від попереднього року. Виною цьому стали різка засуха та весняні заморозки.

«Взагалі 2017 р. був одним із найгірших за всю історію моєї роботи у сільському господарстві, а це  понад 20 років. У порівнянні з 2016 р. урожайність у 2017 р. становила 60 % урожайності від минулого року. Це дуже мало», — розповів фермер.

За інформацією Тетяни Адаменко, начальника агрометеорології  Укргідрометцентру, у 2017 році центр посухи в Україні був на території Київської області. Також сильно постраждали Черкаська й Полтавська області.

За її словами, водний баланс у цих областях досі не відновлено, адже протягом 2017 року опадів випало на 30-40% менше від норми. А в деяких районах – і на 50% менше.

«Це говорить про те, що відбувається трансформація посушливих зон. Тобто ці області за кліматом були схожі на Херсонську область, що й позначилося на врожайності», – зауважила Тетяна Адаменко.

Наприклад, на Київщині торік збирали у середньому по 37 ц/га пшениці. Виходить, що це вже зона нестійкого зволоження, додала начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру. Тому для аграріїв існує подальша ймовірність падіння врожайності.

Загальновідомо, що врожай, по суті, є основним капіталом аграрія. Саме під нього беруться кредити для проведення посівної у фінансових установах, прораховуються плани на наступний сезон. І тому, в разі втрати врожаю через природні катаклізми, аграрій залишається, по суті, ні з чим. Значною мірою уникнути  фінансових збитків від втрати врожаю вдається завдяки агрострахуванню.

Якщо посіви застраховані від можливих ризиків в надійній страховій компанії, сільгоспвиробник отримує впевненість в тому, що його збитки будуть відшкодовані, а отже, йому буде за що проводити наступну посівну.

«Агрострахування з кожним роком буде все актуальніше, так як через кліматичні зміни погода часто стає нетиповою. Аграріям треба замислитися, як мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами. Подумати про можливі наслідки кліматичних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій», - зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, допомогти аграріям не зазнати значних фінансових втрат внаслідок зменшення врожайності покликана програма «Страхування врожаю за індексом врожайності».

«Її суть полягає в тому, що сільгоспвиробник отримує право на відшкодування в тому разі, якщо врожайність застрахованої ним культури в конкретному районі з будь-якої причини падає нижче гарантованого рівня. Гарантований рівень встановлюється у відсотках від середньої багаторічної (за період 15 років) врожайності в районі», - пояснив Володимир Юдін.

За цією програмою страхуються і перестраховуються врожаї озимої пшениці, озимого жита, ярого ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків та гречки. Страхується врожайність у вазі після доочистки, в перерахунку на стандартну вологість і засміченість для страхованої культури. Вартість тонни визначається за погодженням між страховиком і сільгоспвиробником. Страхування проводиться від всіх погодних ризиків, які можуть привести до падіння врожайності в районі.

«Гарантована врожайність (рівень покриття) страхованої культури становить від 90% і менше від середньої багаторічної врожайності даної культури в районі, де знаходяться посівні площі, що страхуються. Різниця між гарантованим рівнем врожайності (рівнем покриття) і середньою багаторічною врожайністю є своєрідною франшизою. Відповідальність страхової компанії не може перевищувати страхової суми, яка розраховується на підставі гарантованої врожайності (рівня покриття)», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, господарство має право встановити індивідуальний застрахований рівень врожайності до 150% від середнього багаторічного. Застрахований рівень врожайності враховується у вигляді коефіцієнта при розрахунку страхової премії і відшкодування. Тариф розрахований для кожної культури, кожного рівня гарантованої врожайності і кожного району, на підставі статистики за 15 років (2000-2015). Врожайність повинна бути підтверджена за період мінімум 3 роки. Страхування охоплює період від моменту появи сходів до моменту збирання.

«Настання страхової події – це зменшення фактичної врожайності застрахованої культури в районі. Збиток внаслідок страхової події - падіння врожайності в районі до рівня нижче застрахованого»,- зауважує Володимир Юдін.

«Наприклад, фермер застрахував урожай соняшнику на площі 300 га. За домовленістю із страхувальником ціна відшкодування за тонну соняшника була визначена в розмірі 12000 грн. Вибрана гарантована врожайність у розмірі 70% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі, яка склала 1,6 тонни / га. Таким чином, гарантована врожайність соняшнику в районі склала 1,6 * 0,7 = 1,12 тонни / га. Тариф склав 6%. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 = 4032000 грн. Сума страхової премії склала 403.200 * 6% = 241920 грн. Протягом літа все було добре, але в вересні пройшли затяжні дощі, а на початку жовтня ранні заморозки сильно пошкодили урожай соняшнику, і врожайність склала всього лише 0,9 тонни / га, або 0,9 * 100 / 1,6 = 56,25% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі. Так як фермер застрахував рівень гарантованої врожайності 70%, він отримав право на відшкодування: (1,12 - 0,9) * 12000 * 300 = 792000 грн. У випадку, якщо б фермер встановив рівень власної врожайності в 150% від середньої багаторічної в районі, то коефіцієнт врожайності господарства склав 1,5. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 * 1.5 = 6048000 грн. Сума страхової премії склала 6048000 * 6% = 362880 грн, а сума відшкодування: (1,12 - 0,9) * 1200 * 300 * 1,5 = 1188000 грн», - пояснює Володимир Юдін.

«Агрострахування – це один із інструментів  управління ризиками у сільському господарстві.  Добре, коли у виробника є фінансові резерви, які можуть покрити витрати. Але якщо таких ресурсів немає, то відшкодування в разі настання страхового випадку допоможе не зазнати збитків. Страхові програми компанії «Агрориск»  спрямовані на пошук оптимальних умов для фермера і враховують його побажання і фінансові можливості. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому вигідна земельна революція?

Інвентаризація земель державної власності, які підлягають передачі об’єднаним територіальним громадам (ОТГ), триватиме до кінця року. Очільник уряду В. Гройсман анонсував доручення Держгеокадастру відвести й передати землі за межами населених пунктів в управління ОТГ.

У цьому повідомленні, що сприймається мало не як земельна революція, дещо викликає запитання.

Перше: чому все це робиться лише за постановою уряду, коли свого часу землю в селян відбирали ухваленим парламентом законом? І хто такий цей Держгеокадастр, що «передаватиме» землю сільським громадам? Це всього-на-всього «центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів». І то ці функції йому надано постановою уряду від 14.01.2015, доповненою постановою від 22.07.2016.

А от відбирали землю в селян «найвищим рівнем» — ухваленням законів про зміни до Земельного кодексу України. Спершу, ще понад півтора десятиліття тому, в селян,тобто у територіальних громад, сільських рад, було відібрано землі цих сільрад за межами села. Тобто така адміністративно-територіальна одиниця як сільська рада — залишилася, адже вона зазначена в Конституції України, в статті 70, про адмінподіл держави на області, райони, сільські ради. Остання — це територіально село, а також належні йому землі — поля, луки, ліси, вода. І ось усе це відібрали в сільрад і передали у володіння районної влади — райдержадміністрацій і районних рад. За кілька років — ще одна новація: від управлінням цими землями фактично відсторонили районні ради. Якими б вони не були, але це орган влади у формі самоврядування, обраний усіма мешканцями району, місцевий «парламент». На сесії хтось з депутатів візьме та й порушить питання: а кому це віддають, роздають таку-то землю в такому-то селі? А от з держадміністраціями все простіше: «потрібні» справи можна вирішувати тихенько, в кабінетах.

Далі — більше. Землі передали у відання вже навіть не районної влади, а отого самого Держгеокадастру, централізованої структури, зі своєю вертикаллю. Селян відсували від землі все далі й далі.

І ось тепер — «Землю — селянам!» Майже як демагогічне гасло 100-річної давнини, чи не головне з тих, котрими більшовики «купили» народ і захопили владу, згодом відібравши землю в того самого народу.

Тому, мабуть, землю селянам нині треба повертати так, як і відбирали: законами держави, ухваленими парламентом. І в нашій Верховній Раді вже не перший рік лежать аж кілька законопроектів про повернення земель за межами сіл сільським громадам. Якийсь з них треба нарешті ухвалити чи, може, об’єднаний законопроект. Подані відрізняються визначенням розпорядника земель — це будуть усі громади чи лише об’єднані, формою управління землями — буде це власність чи лише право розпорядження, та формою контролю.

І чому уряд говорить лише про передачу земель ОТГ, об’єднаним територіальним громадам? Як же решта — тисячі існуючих сільрад? Адже ОТГ, хоч їх уже й сотні, об’єднали поки що меншість сільрад країни. Чи не схоже це на всю ту політику заманювання, мало не заштовхування, селян до ОТГ, яку ми бачимо нині? Насамперед фінансового, а тепер уже буде й земельного.

Наостанок наведу зовсім свіжий приклад.

Посадовець РДА на Київщині вимагав $100 тисяч хабара. Правоохоронці затримали начальника юридичного відділу однієї з райдержадміністрацій Київської області за підозрою у вимаганні 100 тисяч доларів хабара. Про це повідомила Генпрокуратура.

Хабар чиновник вимагав за видачу документів щодо оренди земель рекреаційного призначення, водного фонду та невитребуваних паїв на території Переяслав-Хмельницького району

Порушено кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що передбачає позбавлення волі строком від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Тут можна здивуватися хіба що розміру хабара, який вимагав чиновник всього-на-всього районного рівня. Адже 100 тисяч доларів — це нині за курсом майже 2 мільйони 800 тисяч гривень. Видно, надто вже дорога земля у пристоличній Київській області. Немарно ж довкола неї, як і довкола землі в столиці та її передмістях, стільки кримінальних оборудок.

Петро Антоненко, редактор газети «Світ-інфо»

Джерело: Суспільний кореспондент

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview