178171

Депутати пропонують підняти експортне мито ВРХ до 20%

Про це йдеться в законопроекті № 8283 від 18.04.2018 «Про експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного мита на велику рогату худобу)», оприлюдненого на сайті Верховної Ради України, повідомляє LANDLORD.

Згідно пояснювальній записці до проекту закону, експортне мито у 20% стимулюватиме аграріїв до збільшення кількості худоби.

«Метою законопроекту є встановлення ставок вивізного (експортного) мита  на живу ВРХ у розмірі 20 відсотків та стимулювання прискореного розвитку вітчизняного аграрного сектору у вирощуванні худоби», — йдеться в  документі.

На думку авторів законопроекту, зниження ставок цього мита, починаючи з 2015 року супроводжувалась зменшенням в Україні поголів’я великої рогатої худоби.

Також, у пояснювальній записці до проекту закону зазначено, що за 2017 рік експорт живої ВРХ становить 26,2 тисячі тонн вартістю $ 37,8 млн. Суми експортного мита, сплаченого при їх митному оформленні, склала 64,8 млн гривень.

«В Україні експортне мито застосовується з метою регулювання цін на  продовольчому ринку та з метою захисту внутрішнього споживача. Застосування вивізного мита знижує прибутковість експортних операцій, оскільки підвищується внутрішня ціна товару. Як результат відбувається збільшення внутрішнього споживання і скорочення внутрішнього виробництва товару, що, у свою чергу, призводить до скорочення експорту. Проте, експортне мито є вигідним для споживача, оскільки призводить до зростання внутрішнього споживання. Вигоди отримує також і країна-експортер через зростання податкових надходжень до бюджету», — вважають автори законопроекту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Імпортна суниця вдвічі дешевша за українську

Про це пише agroday.com.ua.

Від початку тижня на львівському ринку «Шувар» імпортна суниця з Іспанії вже подешевшала майже на 17% зараз пропонується за середньою ціною 125 грн/кг (3,86 €/кг). Це майже вдвічі дешевше, ніж коштує перша ягода від виробників із Закарпаття та Півдня, інформують в «Шуварі».

Останню, як повідомлялося раніше пропонували гуртом по 270-300 грн/кг. Але й партії були невеликими — по 100-200 кг.

Основний збір тепличної суниці в господарствах південного регіону України розпочнеться вже днями, на початку травня на ринках з’явиться врожай з Закарпаття.

Вирощування суниці в теплицях — достатньо вигідний бізнес. Вирощування ягоди на гідропоніці окупається за чотири роки, а рентабельність продажів перевищує 44%.

Ваш вибір 'Цікаво'.

На Полтавщині виготовлятимуть фруктові снеки

Крім яблук, груш, слив, абрикосів, персиків, компанія також виготовляє снеки з моркви, пише AgroTimes.

Сушарка працює на пелетах власного виробництва з лушпиння соняшнику.

Кошти на закупівлю пакувальної лінії «Полтава-Сад» отримала як грант USAID за програмою «Агросільрозвиток».

Довідка:

ТОВ «Полтава-Сад» засновано у 2000 році. Головним продуктом є морква (ТМ «Моркішка»). Компанія має повний цикл виробництва продукції: від посадки і вирощування моркви до упаковки кінцевого продукту.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Краще б трактор: фермери знайшли частку космічного корабля Ілона Маска

"Привіт з космосу" виявили Амелі Гуссенс і її супутник Етьєн Менгуі, єдині мешканці острова Кеменес, повідомляє видання Le Figaro, пише НВ.

"Він йшов по краю острова, щоб подивитися на захід. Коли він побачив цей об'єкт, він побіг на ферму, щоб розповісти мені про свою знахідку. Спочатку ми подумали, що це човен, нарешті, очищаючи шар під водоростями і черепашками, ми виявили невелику пластину з логотипом SpaceX", - говорить Амелі.

Пара негайно попередила Регіональний оперативний центр зі спостереження і порятунку (CROSS) Корса, розташований в місті Плуарцель.В Twitter двоє жителів острова навіть спробували зв'язатися з компанією SpaceX.

"Привіт, Ілон Маск, подивися, що від SpaceX ми знайшли на березі Кеменеса, острова, на якому ми живемо. До речі, ти не пошлеш в космос електричний трактор? Нам потрібен один!", - написали в Twitter фермери.

Інтернет-користувачі Twitter припускають, що це може бути "захистом верхній частині вантажного корабля Dragon CRS11". Чекаючи відповіді від SpaceX, пара відбуксирувала об'єкт в безпечне місце на острові, щоб його не пошкодив прилив.

Французькі журналісти відзначають, що відкриття цього загадкового об'єкта, принаймні, може привернути увагу до острову Кеменес і його жителів. Оселившись на острові в січні 2018 року, Амелі і Етьєн хочуть розвивати діяльність ферми, виробляючи картоплю, часник та інші овочі.

"На острові ми живемо в повній енергетичній автономії, інтерес для відвідувачів буде полягати в тому, щоб спостерігати, як це працює, насолоджуючись природою Кеменеса", - говорить Амелі.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Цибуля в Україні продовжує дешевшати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Більш того, за даними проекту, ця продукція на українському ринку продовжує стрімко дешевшати.

Так, тільки з початку поточного тижня ціни на цибулю в Україні впали на 17-27%. Сьогодні українські фермери ведуть продаж по 2,5-3,3 грн/кг, або на 0,08-0,10 євро/кг залежно від якості, тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію досягали 4,5 грн/кг (0,14 євро/кг). Поступатися в ціні виробники змушені через помітне зниження попиту, оскільки оптові компанії та роздрібні мережі сформували товарні запаси ще до великодніх вихідних і до цього моменту ще не розпродали наявні обсяги. У той же час, якість продукції у непристосованих складах стрімко погіршується, в силу чого їх власники знижують ціни, щоб таким чином стимулювати темпи збуту.

Тим часом, у Польщі господарства пропонують цибулю по 0,45-0,65 злотого/кг, або на 0,11-0,16 євро/кг, причому їм вдається втримувати ціни на такому рівні протягом усього тижня.

У результаті на даний момент цибуля в Україні вже стоїть на 29-34% дешевше, ніж у другій половині квітня 2017 р., тоді як польським виробникам вдається укладати угоди в середньому в 1,6 рази дорожче, ніж рік тому.

Агрохолдинг «Мрія» озброївся безпілотником за 500 тис. грн

За один виліт безпілотник зможе покривати від 700 до 1000 га, надаючи якісну інформацію про стан посівів.

БПЛА оснащений двома камерами, одна з яких – спектральна, що дозволяє отримувати знімки для аналізу NDVI (Нормалізованого Відносного Індексу Рослинності) з метою більш якісного та оперативного моніторингу процесу вегетації культур. На відміну від супутника, який надає зображення з розміром пікселя 10х10 метрів, за допомогою безпілотника можна отримувати більш якісне зображення: розмір пікселя регулюється висотою польоту і може становити до 8х8 см. Це дозволить агрономам розглянути самі рослини та визначити їх стан, схожість, провести оцінку засміченості і хвороб на полі, оцінити біологічну урожайність і як наслідок – здійснювати якісну аналітику й оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту.

«Проводити моніторинг полів з повітря «Мрія» почала ще 2 роки тому, використовуючи для цього дрони і дані з супутника. Однак, у порівнянні з безпілотником ефективність цих методів доволі низька, – коментує Олександр Хмелюк, головний агроном, начальник управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу. – Супутник дійсно дозволяє побачити ступінь зеленого спектру на полі. Він облітає наші поля один раз в 3-5 днів, але, з урахуванням хмарності в регіоні, ми отримуємо фото один раз в місяць, а цього мало для розуміння реальної картини. Дрони, на мій погляд, на сьогоднішній день також не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо в основному для створення внутрішніх навчальних матеріалів і точкового моніторингу», – зазначив Олександр.

Також цінною є можливість використання для аналізу знімків спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ), яке в своїх алгоритмах вже містить агрономічну експертизу і дозволяє провести первинний аналіз поля без залучення агронома. Порівняльний аналіз даних ПЗ та рекомендацій агрономів стане одним із критеріїв визначення рівня досконалості програмних рішень для їх подальшого використання в процесі прийняття рішень.

Безпілотний літальний апарат «Мрія» придбала, в першу чергу, для моніторингу полів з цукровим буряком і картоплею. Це – найбільш витратні сільськогосподарські культури зі складною технологією вирощування, що вимагають максимально ретельного догляду.

БПЛА – це лише один із напрямів роботи управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу «Мрія». Крім безпілотника, центр також буде розпоряджатися власною лабораторією для аналізу ґрунтів, змішувальною станцією та власним виробництвом насіння, здійснювати досліди і працювати над подальшим удосконаленням «Планшету агронома».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.