Депутати пропонують продовжити мораторій на продаж землі

Відповідний проект закону №7350 зареєстрований у Верховній Раді 30 листопада, пише Інтерфакс-Україна.

Авторами законопроекту є Сергій Лабазюк (член депутатської групи "Воля народу"), Валерій Давиденко, Микола Люшняк, Іван Рибак, Андрій Кіт (всі - фракція партії "Блок Петра Порошенка"), Артем Вітко (фракція Радикальної партії), Олег Кулініч (група партії "Відродження").

"Скасування в умовах воєнного стану і економічної кризи мораторію на відчуження сільськогосподарських земель без урегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення є загрозою як для національної, так і продовольчої безпеки нашої держави, яка може втратити цінний ресурс - українські сільськогосподарські землі", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Крім того, на думку парламентарів, перед введенням в Україні обігу земель сільськогосподарського призначення спочатку необхідно розробити і прийняти законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації.

Як повідомлялося, Верховна Рада в кінці жовтня 2016 роки продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні для запровадження ринку землі законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Але поки що урядовий законопроект не поданий до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника

Це пояснюється більш високою собівартістю вирощування даної продукції і, як наслідок, більш дорогою кінцевою вартістю, на відміну, наприклад, від так поширених в українських аграріїв зернових і олійних культур. Проте, з року в рік дані сегменти галузі набирають популярність у вітчизняних фермерів, і по всій країні закладаються тисячі гектарів нових садів і виноградників. Однак, бізнес цей досить ризиковий, і експерти переконані - страхування сільгоспризиків є необхідною умовою для кожного садівника і виноградаря, пише agronews.ua.

При цьому необхідно розуміти, що якщо зернові та олійні страждають, як правило, від природних катаклізмів стихійного характеру - град, шквали, бурі тощо, то банальний весняний перепад температури з нешкідливими для пшениці та соняшнику заморозками, може начисто знищити врожай кісточкових, ягід, горіхів.

«Асоціація «Укрсадпром» нещодавно опублікувала дані втрат українських садівників в результаті травневих заморозків в поточному році. Цифри досить значні. Втрати врожаю тільки ягід і горіхів, а це близько 800 тис. тонн, оцінені експертами в грошовому вираженні в 8-10 млрд. грн. Урожай кісточкових втрачений на загальну суму близько 5 млрд. грн, а ягід - на 2 млрд. грн», - говорить експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Він також зазначає, що значна частина даних збитків могла б бути покрита страховими компаніями, що займаються страхуванням сільгоспризиків. «Але, на жаль, велика частина врожаю багаторічних культур в поточному році, як і в попередні, застрахована не була. Звідси і багатомільярдні збитки фермерських господарств», - коментує ситуацію експерт.

Гендиректор компанії «Агрориск» зазначає, що найбільш поширена схема, що використовується страховиками при страхуванні врожаю багаторічних насаджень виглядає так: страхова сума визначається в межах вартості майбутнього врожаю, яка розраховується на підставі середньої врожайності культури в господарстві за останні п'ять років, помноженої на площу ділянки і вартість одиниці врожаю.

Страховим випадком при страхуванні багаторічних насаджень є втрата 5% насаджень. Випадок визнається страховим за наявності насаджень і їх загибелі, причинно-наслідкового зв'язку між фактом настання дії і фактом загибелі рослин. Страховими ризиками визнаються заморозки, обмерзання, пожежа, вимерзання, буря, ураган, злива, град.

Підібрати найбільш оптимальні умови для страхування багаторічних культур допоможуть висококваліфіковані фахівці компанії «Агрориск». «Звернувшись до нас, аграрій отримує консультаційну допомогу з підбору умов щодо укладення договору зі страховими компаніями, виходячи з його особистих інтересів. Ми працюємо так, щоб в разі настання страхового випадку, наш клієнт гарантовано отримав належні йому виплати відповідно до умов договору », - підкреслив Володимир Юдін.

Зв’язатися з фахівцями компанії можна за телефоном +38(044) 284-94-14, або заповнивши відповідну форму на сайті «Агрориск».

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший український виробник курятини отримав €25 млн на будівництво біогазового заводу

Про це повідомили в ЄБРР, пише Новое Время.

Рада директорів банку ухвалила це питання 29 листопада. Кошти підуть на будівництво нового біогазового заводу потужністю 10 МВт у Вінницькій області. Загальна вартість проекту - €27 млн.

Зазначається, що проект буде підтримувати стратегію групи MХП щодо підвищення енергоефективності та екологічного впливу на її діяльність.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Чистий прибуток МХП у 2016 році становив $69 млн проти чистого збитку в $113 млн у 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям Херсонщини обіцяють допомогти побудувати 17 молочних сімейних ферм та кооперативів

Про це розповів директор облдепартаменту агропромрозвитку Олександр Паливода на засіданні колегії ОДА 30 листопада, пише grivna.ks.ua.

Всього з держбюджету на підтримку тваринництва у 2018 р. планують направити 2,3 млрд. грн.: 2 млрд. грн. на реконструкцію та будівництво нових тваринницьких комплексів, 300 млн. грн. - на закупівлю худоби.

На Херсонщині діє програма «Власний дім», за якою аграрії зможуть закупити близько 100 корів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять єдиний реєстр бджолярів

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Як зазначили учасники, створення єдиного реєстру пасічників дасть змогу активніше залучати інвестиції для розбудови бджільництва, сприятиме створенню кооперативів із переробки продукції бджільництва та допоможе пасічникам виробляти безпечну та якісну продукцію як для внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Також даний реєстр дозволить координувати співпрацю бджолярів та сільгоспвиробників, зокрема, щодо уникнення загибелі бджіл під час обробки полів та садів пестицидами.

Передбачається, що кожній пасіці та вулику буде присвоєно номер задля забезпечення прослідкованості сировини та товару.

Володимир Лапа наголосив, що розвиток вітчизняного бджільництва є надзвичайно важливим. Свідченням того є активне відкриття нових ринків збуту цієї продукції: наразі право експорту меду мають 67 українських суб’єктів господарювання.

Учасники обговорили необхідність подальшого посилення підготовки ветеринарів – спеціалістів із хвороб бджіл. Також присутні розглянули досвід Чехії щодо визначення на регіональному рівні кураторів, які б були консультантами бджолярів та проходили щорічне навчання на загальнодержавному рівні.

Присутні проаналізували чинні тарифи на видачу паспортів на пасіки і механізми їх осучаснення. При цьому Володимир Лапа наголосив, що проект відповідних змін вже напрацьований Держпродспоживслужбою та оприлюднений її офіційному сайті. Також була приділена увага питанню оновлення інструкцій, що регулюють галузь бджільництва та їх наближення до стандартів ЄС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Судноплавна компанія з Одеси переходить на оплату Bitcoin

Про це повідомляє Українська Служба Інформації.

Компанія вирішила перейти на криптовалюту, щоб прискорити процес оплати за послуги. Справа в тому, що у сфері міжнародних перевезень діє безліч санкцій, пов'язаних з проведенням платежів. Через це клієнтам доводиться проходити складні банківські процедури.

Оформлення документів для операцій – це складна банківська процедура, – розповідає засновник компанії Олександр Варваренко. – Оплата в Bitcoin прискорить процес. Також можуть вирішиться проблеми з оплатою в таких країнах, як Пакистан, Росія, Судан, Ємен і Катар. Там є надійні компанії, які стали жертвою урядових санкцій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview