182818
178171

Депутати пропонують ввести кримінальну відповідальність за нанесення шкоди бджільництву

Серед авторів законопроекту — Леонід Козаченко, Мустафа Джемілєв і Сергій Лещенко.

Про це йдеться в проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва» (№10052), оприлюдненому на сайті ВРУ.

Так, в документі пропонується зобов’язати фізичних і юридичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) або агрохімікати, завчасно, але не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, відправляти SMS-повідомлення на телефони бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані не менше 10 км від місця обробки, про заплановане застосування ЗЗР або агрохімікатів. У повідомленні мають бути вказані дата, час і місце обробки, назва рослин, що будуть запилені, назва і діюча речовина препарату, тривалість його дії і клас небезпеки для бджіл.

Відзначається, що обробка рослин здійснюється в період відсутності льоту бджіл — з 21:00 до 5:00.

Також пропонується ввести державну підтримку бджільництва у вигляді відшкодування 50% витрат, пов’язаних з даною галуззю. Згідно з документом, держпідтримка щодо захисту і розвитку бджільництва забезпечується у вигляді дотацій, що надаються щомісяця фізичним особам — підприємцям або власникам пасік, зареєстрованих в законодавчому порядку.

Дотації надаються у вигляді відшкодування власнику пасіки витрат, пов’язаних із закупівлею бджолиних сімей і маток, закупівлею і використанням зареєстрованих ветеринарних препаратів для профілактики і лікування захворювань бджіл, придбанням обладнання, ліній по відкачці меду або фасування продуктів бджільництва, забезпеченням якості продукції бджільництва, в тому числі її дослідження і сертифікації.

При цьому розмір дотацій становить 50% від загальної суми зазначених витрат, які документально підтверджені.

У свою чергу органи місцевого самоврядування зобов’язуються вести загальний облік пасік, забезпечувати взаємодію між суб’єктами господарювання або фізичними особами і бджолярами, невідкладне і своєчасне інформування.

Також даним законопроектом передбачається введення адміністративної і кримінальної відповідальності за нанесення шкоди бджільництві.

Так, виконання робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням і застосуванням ЗЗР, їх торгівлею особами, які не пройшли спеціальну підготовку і не мають відповідного посвідчення, тягне за собою накладення штрафу від 100 (1700 грн) до 500 (8500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб — від 500 (8500 грн) до 1000 (17 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів.

За приховування або надання неправдивої інформації особам, які займаються бджільництвом, і органу місцевого самоврядування про виникнення загрози бджолам при застосуванні ЗЗР, що призвело до загибелі бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, передбачається штраф від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн — 85000 грн) або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 2 років або без такого.

Порушення встановлених нормативними актами регламентів застосування засобів захисту рослин або агрохімікатів, якщо це призвело загибелі бджолиних сімей і завдало значної шкоди, карається штрафом від 5 до 10 тисяч (85000 грн — 170000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади.

За повторні порушення з важкими наслідками загрожує від 3 до 5 років.

Істотною шкодою вважається матеріальний збиток, заподіяний пасічнику (власнику пасіки), в 5 неоподатковуваних мінімумів (4802,5 грн), значним — 50 мінімумів (48025 грн), важкими — 100 мінімумів (96050 грн).

Згідно з пояснювальною запискою, тільки в 2018 році в Україні загинуло близько 45 тис. бджолосімей і кількість їх втрат зростає з року в рік в геометричній прогресії, при цьому не всі бджолярі звертаються до представників влади за захистом.

Джерело: agroinsider.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ринок живця свиней: ситуація стабілізувалася

Так, діапазон закупівельних цін повторив минулотижневий, а середня цінова позначка зупинилася на рівні 40,4 грн/кг свинини живою вагою. Відповідні висновки озвучили в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін на живець сивней.

Попереднього тижня виробники свинини змогли реалізувати планові обсяги в межах очікуваного діапазону 39-41 грн/кг. За підсумками миунлотижневих торгів більшість товарних партій «розписали» за аналогічними цінами, а епізодичні коливання цін були виключно у бік підвищення і не перевищили 0,5-1 грн/кг.

Щодо подальшої зміни цін, то оператори не очікують кардинальних змін у найближчий тиждень. Так, більшість представників Асоціації «М’ясопереробної галузі» вважають, що ціни консолідуються в межах вужчого «коридору» — 40-41 грн/кг.  При цьому, лише десята частина переробників, які входять до лав АМГ, очікує здійснювати заготівлю дешевше ніж по 40 грн/кг  незначна. Не дивлячись на тимчасовий "штиль" на ринку, і виробники, і переробники очікують на пожвавлення ближче до тривалих святкових вихідних на початку березня.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


"Укрзалізниця" хоче запровадити відповідальність елеваторів за наявність вантажу

Про це повідомив перший заступник директора центру транспортної логістики УЗ (ЦТЛ) Сергій Підгородецький на «круглому столі» «Агровиробники vs «Укрзалізниця», передає Інтерфакс.

За словами Підгородецького, мета такого рішення – уникнути простоювання вагонів на елеваторах, на яких не вистачає обсягу зерна, заявленого і необхідного для відправки. «Цей механізм уже працює (як добровільний – ІФ), але елеватори не хочуть ним користуватися. До нового маркетингового року ми, ймовірно, зробимо це обов’язковим – якщо вони не хочуть нести відповідальність, ми не будемо подавати вагони на ці елеватори», – пояснив Сергій Підгородецький.

Також він додав, що елеватори, допускаючи на свої потужності інших виробників зерна, таким чином знімають із себе відповідальність за наявність зернових при подачі вагонів. «Ми стикалися з ситуаціями, коли ми надаємо вагони елеваторів, а зерна немає. Вагони простоюють в очікуванні, коли дадуть зерно», – сказав Підгородецький.

Якщо ініційовані УЗ зміни наберуть чинності, то елеваторам доведеться впровадити систему планування перевезень на місяць вперед і підтверджувати заявки на перевезення вантажів. Причому, не лише власних, а й сторонніх.

У відповідь на це Катерина Конащук, віце-президент з комерційних питань компанії AgroGeneration, зазначила, що в 2019 році агропідприємствам не вдасться відчути полегшень у залізничній логістиці, характерних для початку року. «У поточному році ми маємо рекордний урожай. У наступному році ми очікуємо, що буде не менше – на рівні 69,7 млн ​​тонн, і більшою мірою там будуть ранні зернові. Це означає, що ми не встигнемо ще повністю вивезти кукурудзу, а вже буде накладка нового сезону. Якщо раніше [пік перевезень і дефіцит транспорту] починався в жовтні-листопаді, то в цьому році ми не відчуємо полегшення на початку року», – сказала вона, додавши, що вартість перевезень у структурі витрат аграріїв за останні два роки зросла майже вдвічі.

Ваш вибір 'Подобається'.


АЧС: тваринники запропонували шляхи мінімізації збитків

Про це заявила голова АТУ Ірина Паламар, повідомляє прес-служба Асоціації

Потрібно перейняти світову практику – процедуру компартменталізації. Це поділ тваринницьких господарств за ступенем біологічного захисту. Такий механізм дозволить працювати підприємствам, навіть, в умовах АЧС, врегулювати ситуацію із забороною експорту української свинини та підтримати вітчизняних виробників, наголошують експерти АТУ.

Ті підприємства, які мають та підтверджують необхідний рівень захисту від проникнення захворювання на свою територію, повинні отримувати статус безпечних, що дозволить їм вільно здійснювати міжнародну торгівлю, навіть, за умови присутності в країні АЧС, пояснили фахівці.

В АТУ додали, що для запровадження процедури компартменталізації потрібно внести зміни до чинного законодавства, проте Мінагрополітики із цим не поспішають.

"В Мінагрополітики знаходилося на розгляді декілька проектів нормативно-правових актів щодо запровадження компартменталізації. Ми неодноразово зверталися щодо пришвидшення їх прийняття.Тобто, потрібно активізуватися зусилля, щоби все необхідне законодавство було прийняте, й українські господарства змогли експортувати свинину", – зазначила з цього приводу голова АТУ Ірина Паламар.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Уряд дозволив утилізувати непридатні пестициди за кордоном

19 лютого 2019 року Постанову №1212 «Про внесення зміни до пункту 11 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням» КМУ надав зелене світло безпечній утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів закордоном.

Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціації, пише superagronom.com.

«Так склалося, що на сьогодні в Україні немає безпечних технологій утилізації такого типу небезпечних відходів як пестициди. До 2015 року вони експортувалися в країни ЄС, зокрема, Польщу, Великобританію та Францію, які мають необхідні потужності для екологічно безпечного знищення ЗЗР. Але через законодавчі прогалини механізм транскордонного перевезення в рамках Базельської конвенції у нас було заблоковано», — повідомив Віктор Погорілий, Координатор Агрохімічного комітету ЄБА.

Таким чином, з 2015 року Мінприроди не видавало висновку та повідомлення на транскордонне перевезення непридатних пестицидів. Це призвело до накопичення великої кількості таких відходів на території України. За різними даними, до 13 тис. тонн.

«Тепер, коли Постанову вже опубліковано, Мінприроди отримало необхідне законодавче підґрунтя для видачі відповідних документів на здійснення транскордонного перевезення непридатних засобів захисту рослин на утилізацію. Йдеться про висновок та повідомлення, які дозволятимуть відповідній компанії це здійснювати, вони мають видатись протягом 10 робочих та 60 календарних днів відповідно», — зауважив Віктор Погорілий.

Нагадаємо, постанову КМУ №1212 було прийнято ще 21 листопада 2018 року. Проте, опубліковано документ тільки 19 лютого.



Порушників якості харчових продуктів торік оштрафували на понад 7 млн грн

Про це за підсумками минулого року на брифінгу розповів Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, передає УНН.

“2018 рік – це був перший рік після 4-річного мораторію на здійснення заходів державного нагляду контролю. Фактично з-під мораторію було виведено 4 сфери: захист споживачів, ветеринарія, безпечність харчових продуктів та карантинний захист рослин. Впродовж минулого року відбулось понад 27,5 тис. контрольних заходів у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та піддано штрафу 235 суб’єктів господарювання на суму 7 114 006 грн”, - розповів Лапа.

Він також додав, що у сфері ветеринарної медицини оштрафовано більше 1 тис. осіб на суму більше 168 тис. грн.

За словами Лапи, велика кількість порушень обумовлена тим, що деякі підприємці впродовж останніх 4 років працювали без контролю.

“Впродовж 2018 року суб’єктам господарювання видано 3 505 обов’язкових вимог для усунення порушень вимог законодавства. Водночас було прийнято 214 рішень про тимчасове припинення виробництва або обігу харчових продуктів (кормів), якщо таке виробництво чи обіг становить загрозу для життя та здоров’я людини чи тварини” – сказав він.

Ваш вибір 'Подобається'.