174499

Депутати пропонують заборонити реалізацію домашнього м'яса

Відповідний законопроект №7489 зареєстрований у Верховній Раді 16 січня 2018 року, повідомляє НВ.

Так, пропонується заборонити забій домашніх тварин, птиці, кролів, нутрій не в бійні, яка має експлуатаційний дозвіл, з 1 січня 2020 року. Ця норма не стосується обсягів забою до 10 голів домашньої птиці, кролів, нутрій у день.

На думку авторів документа, це дозволить упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження поширення особливо небезпечних хвороб, зокрема, африканської чуми свиней (АЧС).

Документ також передбачає жорсткість умов простежуваності харчової продукції тваринного походження: за порушення вимог щодо її забезпечення пропонується запровадити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн).

При цьому оператори ринку мають надавати документ, який містить повну інформацію про продукт: назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки, назва й адреса потужності з виробництва та/або обігу з зазначенням номера експлуатаційного дозволу або реєстраційного номера, номер і обсяг (вага) партії, термін придатності, посилання на санітарні заходи, умови зберігання, транспортування та інші умови утримання, дата видачі, ім'я, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, що видала документ, і іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту.

Європа знижує використання пестицидів

Про це пише latifundist.com.

Відзначається, що продажі ЗЗР в Німеччині для виробництва сільгосппродукції в 2017 р. склали €1,385 млрд. Найбільша частка продажів — 43 % — припадала на гербіциди, єдиний сегмент, який все ще демонструє невелике зростання (+2,1 %). Максимальне падіння продемонстрували фунгіциди з часткою ринку 41% та інсектициди (9%). Тут продажі «просіли» приблизно на 5 % кожен.

«Європейський ринок ЗЗР знаходиться на стабільно низькому рівні протягом останніх 5 років 2018 р. обсяг продажів у ЄС складе $12,9 млрд, у всьому світу — $53,4 млрд. Зростання ринку відбуватиметься виключно за рахунок використання ЗЗР в Росії, Україні та Румунії. Передумови — зростаюча самодостатність, наслідки зміни клімату і економічне значення експорту сільгосппродукції, особливо в Україні, що збільшить інтенсифікацію виробництва і, відповідно, необхідність посилення захисту рослин», — стверджує експерт ринку Буркхард Клеффманн.

Повідомляється, що IVA закликає реформувати систему реєстрації ЗЗР в Німеччині, максимально спростити та прискорити її. Замість чотирьох німецьких федеральних органів влади, залучених до схвалення нових препаратів, в майбутньому ці компетенції доцільно делегувати лише одному інституту, який буде підпорядкований Міністерству сільського господарства.

«Реєстрація нових ЗЗР повинна бути політично незаангажованою та науково обґрунтованою. Після схвалення Єврокомісією використання гліфосату на 5 років IVA сподівається, що дебати стануть більш об'єктивними і суспільство зможе тверезо подивитися на потреби фермерів», — зазначив президент IVA Хельмут Шрамм.

 

Як домашнім господарствам перейти на виробництво якісного молока

Але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, пише agropolit.com.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий сорт — до 300 тис./см3, перший сорт — до 500 тис./см3, другий сорт — до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см3, першого сорту — ≤ 600 тис./см3, другого сорту — ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

 

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

В Україні з'явився ще один виробник вагонів-зерновозів

Загальна виробнича потужність підприємства — 200 вантажних вагонів щомісяця, говориться в повідомленні підприємства, пише Аgroportal.ua.

Як зазначається, завод запустив серійний випуск вантажних магістральних люкових піввагонів, зокрема, сертифікованих універсальних піввагонів моделей 12-9933 і 12-9933-01, а також вагонів-хоперів зерновозів моделі 19-9945, призначених для перевезення харчових сипучих вантажів, що вимагають захисту від атмосферних опадів.

«Зі стартом виробництва вантажних вагонів «Аурум Груп» зможе надати своїм клієнтам комплексне співробітництво з виробництва, експлуатації та ремонту вантажних вагонів», — підкреслила засновник «Аурум Груп» Олена Лебедєва.

Довідка: «Аурум Груп» (Aurum Group) — багатопрофільна українська промислово-інвестиційна група. Ключовими напрямками діяльності є машинобудування, залізничні вантажні перевезення, промислове насособудування, хімічна промисловість, інвестиції в нерухомість і аграрний сектор. Діяльність компанії в агробізнесі представлені розташованим в Запорізькій області господарством з земельним банком 4 тис. га, де вирощуються зернові, олійні та деякі нішеві культури.

ТОВ «Дизельний завод» заснований в квітні 2017 року. Діяльністю заводу є виробництво напіввагонів, вогонов-хопер для транспортування зернових та інших сипучих вантажів, візків.

"Наша Ряба" зробила Вінниччину лідером агропрому

Про це свідчить опублікований Державною фіскальною службою рейтинг аграрних регіонів, передає УНН.

“У розрізі областей — основних постачальників продукції тваринництва ситуація не в усьому збігається із загальноаграрним рейтингом, оскільки дуже залежить від корпоративного сектору — розміщення великотоварного виробництва. Так, навіть одного великого підприємства досить, щоб вивести регіон у лідери: у Вінницькій області (перше місце рейтингу) розташовано основні потужності гіганта “Миронівський хлібопродукт”, — йдеться в аналітиці ДФС.

Холдинг “Золотоніський бекон” вивів на друге місце Черкаську область, а компанія з данськими інвестиціями “Даноша”, що займається свинарством, забезпечила потрапляння до ТОП-10 зовсім не сільськогосподарської Івано-Франківської області.

Молочною продукцією Україну забезпечують Вінницька, Полтавська, Житомирська, Хмельницька і Львівська області.

Традиційно “солодкі” області — це Вінницька, Полтавська та Хмельницька. Тут найбільші посіви цукрових буряків і основна кількість цукрових заводів у країні.

Трудова структура галузі здебільшого відповідає регіональній концентрації АПК. З 2,866 млн осіб, зайнятих у сільському господарстві, 205,8 тис. працюють у Вінницькій області, 167,5 тис. — у Харківській і 147,2 тис. осіб — у Черкаській.

Нагадаємо, Вінницька птахофабрика МХП виробляє майже 1 млн тонн м’ясних виробів за добу.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.