150670

Держава більше не буде регулювати ціни на продукти

Про це сказано в постанові Кабміну №394 від 7 червня, передають "Українські Новини".

Зазначається, що головна мета цих змін - зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції й дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення.

Очікується, що це рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон'юнктури.

Цією постановою Кабмін скасував для виробників продовольчих товарів зобов'язання подачі в Держпродспоживслужбу обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на свою продукцію.

Також скасовано порядок формування цін на продовольчі товари, що був затверджений у 2008 році.

Дія постанови поширюється на граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину й м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище ніж 15%, а також на граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки на дитяче харчування, граничні розміри плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих і непродовольчих товарів, на граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище ніж 20%) за надання в оренду торговельних приміщень (площ), торгово-технологічного й/або холодильного обладнання в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

Як повідомлялося, на жовтень-грудень 2016 року уряд як експеримент скасував норми із встановлення максимальної торговельної надбавки в 15-20% на 17 груп товарів, зокрема, на крупи, м'ясо, молоко, борошно, ковбаси, яйця, сир, сметану, масло з метою ухвалення рішення про дію такого регулювання в майбутньому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держземлі сільгосппризначення передаватимуть в оренду виключно через аукціон

Про це повідомляє Економічна правда.

"Пропонується встановити для Держгеокадастру умови, за яких він може розпоряджатися землями. Найважливіша умова - це передача земель в оренду виключно через аукціони. Друга умова: землі, повернуті з оренди, повинні передаватися в оренду виключно через аукціони", - сказав перший заступник голови Мінагрополітики Максим Мартинюк.

За його словами, передбачається, що оренда може бути тільки короткостроковою на державні землі.

"Мінімально можливий за законодавством термін - 7 років. І стартова вартість при проведенні аукціонів повинна бути не нижче 8%", - уточнив він.

Мартинюк зазначив, що кількість землі, яка може безкоштовно передаватися, може становити не більше 25% від тієї землі, яка передана через аукціони попереднього періоду.

"При цьому пріоритет ми закріплюємо за учасниками АТО, а також встановлюємо обов'язкове узгодження з сільськими радами рішення про передачу землі безоплатно у власність на території сільських рад, де це здійснюється", - сказав чиновник.

Перший заступник міністра додав, що завдяки прийняттю цього документа передбачається зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі державної землі в оренду на рівні понад 1 млрд грн на кінець 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

ubr.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

17 овочів і фруктів, схожих на щось інше (фото)

Щасливий перець

Полуничний метелик

Витончена редька

Ведмедик

Морквяний Базз Лайтер

Гарбузовий дракон

Томатне каченя

Кращі друзі приймають ванну

Гусячий гарбуз

Томатний диявол

Картопляний ведмедик

Утка з гарбуза

Перелякані перчики

Мама і син

Кролик-томат

Редька-утікач

Містер Баклажан

 

 


 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським аграріям обіцяють у 2018 році 6,5 млрд грн

"Цього року ми передбачили 550 млн грн на підтримку виробників української сільгосптехніки, тому що ми хочемо, щоб в Україні вироблялася техніка, щоб в Україні створювалися робочі місця, і з кожним роком в Україні ця підтримка зростатиме. У 2018 році ми вважаємо, ця підтримка буде вже 6,5 млрд грн, і на сільгосптехніку ми спрямуємо ще 1 млрд грн", - сказав прем'єр на відкритті ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки "Агро-2017" у середу.

За його словами, 1% виручки від усієї виробленої с/г продукції планується реінвестувати у сільське господарство.

Прем'єр додав, що 40% валютної виручки країни припадає на аграрний сектор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Нова зрада": Україна перейшла на російське борошно

Згідно з даними митної статистики, основними експортерами пшеничного борошна в Україні за січень-квітень 2017 року були Росія (на 109 тисяч доларів), Італія (на 260 тисяч доларів) і Угорщина (на 120 тисяч доларів). Поставки з цих країн склали 153,56 тонн, 149,49 тонн, 49,83 тонн пшеничного борошна відповідно.

Нагадаємо, також за станом на 31 травня 2017 року Україна експортувала 339,4 млн т борошна, що на 41,4 тис. т більше показника минулого року.

За 2016/17 МР Україна експортувала 338,1 тис. тонн пшеничного борошна, що на 42,8 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Як відомо, Україна купує за кордоном борошно тих сортів, які не виробляє сама.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview