Держпродспоживслужбі дозволили перевіряти бізнес

Уряд затвердив перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідний перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1104 та оприлюднений на сайті Урядового порталу.

До переліку включено органи, на сфери діяльності яких не поширювалася дія мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у 2018 році.

Зокрема, зазначається, що під дію мораторію не підпадає діяльність Держпродспоживслужби та її територіальних органів у частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд розпочинає реалізацію програм підтримки АПК

Про це йшлося під час відеоконференції з департаментами АПК обласних державних адміністрацій 22 лютого Мінагрополітики.

«Особливості цьогорічних урядових програм – зосередженість на підтримці тваринництва, на яке виділено 4 із 6 мільярдів гривень, та розвитку підприємництва на селі, які забезпечать довготривалий економічний та соціальний ефекти», - зазначив перший заступник Міністра Максим Мартинюк.

Він додав, що програми від Уряду охоплюють максимально широкий спектр агровиробників - від підприємств до сімейних ферм і домашніх господарств. Інформація про порядок отримання дотацій має дійти абсолютно до кожного аграрія.
Після деталізації механізмів отримання дотацій, з представниками регіонів була обговорена підготовка до проведення весняно-польових робіт та забезпеченість товаровиробників матеріальними ресурсами.

Так, станом на 22 лютого, вже 16 областей приступили до підживлення озимих зернових культур – роботи проведено на 592 тис. га, що складає 8% до прогнозу.

За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2018 року співставна з минулорічною та очікується в межах 27,2 млн га. З них під зерновими культурами – 14,6 млн га (54%), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З понад 1000 тушок свиней підприємство створило нелегальний могильник

Африканської чуми у відібраних пробах не виявили, інформує організація. Проте місцеві жителі були стурбовані тим, що продукти гниття можуть потрапити в ґрунтові води та спричинити шкоду їх здоров’ю.

Могильник знаходився на відстані кілометру від села Луковиці (Чернівецька область). Тривогу забили випадкові свідки захоронення, інформує одне з місцевих видань. На місце інциденту зібралося понад дві сотні обурених жителів, які викликали поліцію.

Уже тоді тушки почали відкопувати. Згодом вантажівки з мертвими тваринами скопилися поблизу «Євросвинки», і за інформацією сільського голови Віктора Косована, стояли там кілька днів.

У держслужбі говорять, що виїхали на місце несанкціонованого звалища в той же день, коли отримали звернення, — 16 лютого. Фахівці встановили, що на полі дійсно нещодавно здійснювалися земляні роботи з вириттям глибоких ям.

Інспектори також підтверждують, що біоматеріал вісьмома вантажівками був вивезений до підприємства «Євросвинка», що розташоване між селами Цурень та Остриця, і там знаходився декілька днів — аж до прийняття рішення про перезахоронення тварин з дотриманням санітарних вимог.

20 лютого ґрунт та залишки тушок були захоронені на відстані понад 1000 метрів від населених пунктів, на глибину 2,5 метри в перемішку із хлорним вапном. Автотранспортні засоби, які використовувалися при цьому (автомобілі, трактори, погрузчики) були промиті й продезінфіковані.
До слова, підприємство «Євросвинка» було засноване в 2002 році, аби забезпечувати сировиною м’ясопереробний напрям компанії «Колос» (ТМ «Чернівецькі ковбаси). Уже через рік роботи ферма отримала статус племінного репродуктора по розведенню свиней «ландрас» данської селекції.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринок великої рогатої худоби можуть вийти вітчизняні гіганти

Про це в коментарі УНН розповів директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

Він пояснив, що вкладатися в тваринницьку сферу бізнесмени не поспішають через тривалу окупність інвестицій, порядку 5-10 років.

Але в цьому році держава запропонувала непогані умови для інвесторів у вигляді часткової компенсації за будівництво нових або реконструкцію старих тваринницьких комплексів, а також погашення частини тіла кредиту.

"На українському ринку тваринництва представлений досить малий відсоток іноземних інвесторів. Адже тваринництво - це "гра в довгу". Це довгострокові інвестиції - від 5 років в кращому випадку і до 7-10 років. Та й бізнес-клімат в Україні, і в аграрному секторі зокрема, є недостатньо сприятливим для заходу іноземних інвесторів. Імовірність того, що вони будуть мотивовані держпідтримкою теж низька.

Але в цьому є і позитив - такою ситуацією можуть скористатися внутрішні гравці. Для них це певний сигнал, що час розширювати свій бізнес, а не навпаки - скорочувати. Як варіант, в напрямку розвитку галузі великої рогатої худоби", - пояснив він.

Інвестори можуть отримати компенсацію в загальній сумі 4 млрд грн, що є непоганим фінансовим стимулом, додав Т.Висоцький.

"Безумовно, очікувати буму ВРХ в цьому році не варто. Вагомі результати будуть через 2-3 роки. Дотації однозначно допоможуть збільшити поголів'я ВРХ, але не прямо зараз, і за умови, що програма буде системною, без збоїв", - підкреслив Т.Висоцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лише третина українців можуть собі дозволити рибу і морепродукти

Про це свідчать дані рітейл-аудиту Nielsen, передає УНН.

Згідно з дослідженням, рибу і морепродукти купують лише 28% українців. У магазинах з низькими цінами морепродукти купують приблизно 21% українців.

“Цікаво, що 17% шукають знижки, а 15% купують менше імпортної продукції”, — додали у компанії.

Загалом українці витрачають на їжу менше за всіх у Європі.

Експерти схильні вбачати в такій ситуації пряму провину уряду, який, зокрема, у минулому році ухвалив рішення про скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

“Через це рішення уряд втратить більше, аніж „заробить“. Бо не можна нехтувати інтересами споживачів в угоду інтересам виробників. У цьому питанні повинен бути витриманий баланс. А тому слід очікувати падіння купівельної спроможності населення з одночасним подальшим зростанням соціальної напруги в суспільстві”, — наголосив депутат С.Тригубенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна — четверта у світі за площами під картоплею та 98 — за врожайністю

Про це на своєму Facebook повідомила Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку, пише agroday.com.ua.

За її словами, деякі вітчизняні фермери уже навчились отримувати врожайність на рівні голландських колег — 40-60 тонн/га. Але в комерційному секторі виробляється лише 5% української картоплі, решта вирощується домогосподарствами.

Михайло Різник, представник «Агріко Україна», називає дещо більшу частку — 6-10%. При цьому площа під промисловим виробництвом становить всього 2%.

Переробка картоплі в Україні малорозвинена — максимум 6% врожаю. І особливого розвитку в цьому напрямку поки що не помітно, говорить Гетьман. Для порівняння, в ЄС переробляється більша частина картоплі, і за останній десяток років виробництво продуктів переробки там збільшилось у півтора рази.

Різник зазначає, що ціна на товарну картоплю в Україні зараз доволі низька. Виробники скаржаться на відсутність контрактів з торговельними мережами, переробними підприємствами, які могли б гарантувати певний рівень цін. Дехто зменшує площі або навіть консервує бізнес.

Минулого року щонайменше 5 господарств, які вирощували більше ніж 100 га картоплі законсервували виробництво, бо не змогли вигідно збути dрожай. Проте виробники, які продають продукцію на переробку: чіпсове виробництво, крохмальне, мають рентабельне виробництво на рівні 30-40%. «Найвигіднішим же для виробників картоплі є експорт ранньої продукції», — цитує Різника Український клуб аграрного бізнесу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.