Держземлі сільгосппризначення передаватимуть в оренду виключно через аукціон

Про це повідомляє Економічна правда.

"Пропонується встановити для Держгеокадастру умови, за яких він може розпоряджатися землями. Найважливіша умова - це передача земель в оренду виключно через аукціони. Друга умова: землі, повернуті з оренди, повинні передаватися в оренду виключно через аукціони", - сказав перший заступник голови Мінагрополітики Максим Мартинюк.

За його словами, передбачається, що оренда може бути тільки короткостроковою на державні землі.

"Мінімально можливий за законодавством термін - 7 років. І стартова вартість при проведенні аукціонів повинна бути не нижче 8%", - уточнив він.

Мартинюк зазначив, що кількість землі, яка може безкоштовно передаватися, може становити не більше 25% від тієї землі, яка передана через аукціони попереднього періоду.

"При цьому пріоритет ми закріплюємо за учасниками АТО, а також встановлюємо обов'язкове узгодження з сільськими радами рішення про передачу землі безоплатно у власність на території сільських рад, де це здійснюється", - сказав чиновник.

Перший заступник міністра додав, що завдяки прийняттю цього документа передбачається зростання надходжень до місцевих бюджетів від передачі державної землі в оренду на рівні понад 1 млрд грн на кінець 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

17 овочів і фруктів, схожих на щось інше (фото)

Щасливий перець

Полуничний метелик

Витончена редька

Ведмедик

Морквяний Базз Лайтер

Гарбузовий дракон

Томатне каченя

Кращі друзі приймають ванну

Гусячий гарбуз

Томатний диявол

Картопляний ведмедик

Утка з гарбуза

Перелякані перчики

Мама і син

Кролик-томат

Редька-утікач

Містер Баклажан

 

 


 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським аграріям обіцяють у 2018 році 6,5 млрд грн

"Цього року ми передбачили 550 млн грн на підтримку виробників української сільгосптехніки, тому що ми хочемо, щоб в Україні вироблялася техніка, щоб в Україні створювалися робочі місця, і з кожним роком в Україні ця підтримка зростатиме. У 2018 році ми вважаємо, ця підтримка буде вже 6,5 млрд грн, і на сільгосптехніку ми спрямуємо ще 1 млрд грн", - сказав прем'єр на відкритті ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки "Агро-2017" у середу.

За його словами, 1% виручки від усієї виробленої с/г продукції планується реінвестувати у сільське господарство.

Прем'єр додав, що 40% валютної виручки країни припадає на аграрний сектор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Нова зрада": Україна перейшла на російське борошно

Згідно з даними митної статистики, основними експортерами пшеничного борошна в Україні за січень-квітень 2017 року були Росія (на 109 тисяч доларів), Італія (на 260 тисяч доларів) і Угорщина (на 120 тисяч доларів). Поставки з цих країн склали 153,56 тонн, 149,49 тонн, 49,83 тонн пшеничного борошна відповідно.

Нагадаємо, також за станом на 31 травня 2017 року Україна експортувала 339,4 млн т борошна, що на 41,4 тис. т більше показника минулого року.

За 2016/17 МР Україна експортувала 338,1 тис. тонн пшеничного борошна, що на 42,8 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Як відомо, Україна купує за кордоном борошно тих сортів, які не виробляє сама.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять Президента звернути увагу на корумпованість законопроекту "Про оцінку впливу на довкілля"

Також асоціації звернулися до Голови Представництва ЄС в Україні Хьюга Мінгареллі з проханням зустрітися та обговорити загрози цього закону, а також до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва та Міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнко з проханням надати оцінку положенням цього закону та поінформувати Президента про ризики, які він несе.

«Під виглядом адаптації до положень європейських директив пропонується запровадити нову корупційну схему, що, безумовно, негативно позначиться на євроінтеграційних прагненнях українського бізнесу та відношенні до процесу євроінтеграції в цілому», - зазначається у зверненнях.

Закон передбачає, що відповідні державні органи зможуть приймати рішення щодо допустимості впливу підприємств (зокрема, тваринницьких ферм) на довкілля. При цьому в самому законі не вказані критерії, за якими це рішення буде прийматися. Тобто уповноважений орган на власний розсуд зможе вирішувати, чи є вплив на довкілля того чи іншого підприємства допустимим.

«Ми переконанні, що практична реалізація цього закону зробить непередбачуваним для суб’єктів господарювання результат проведення дозвільних процедур, необхідних для започаткування планованої діяльності, а також призведе до розвитку корупції, оскільки закон наділяє працівників компетентного органу необмеженими дискреційними повноваженнями», - йдеться у зверненні.

У зверненнях асоціацій зазначено, що народні депутати не підтримали ініціативи громадськості, спрямовані на усунення корупційних положень закону. Автори законопроекту аргументували це тим, що нібито неможливо встановити вичерпний перелік підстав для прийняття рішень про допустимість/недопустимість впливу на довкілля. Асоціації вважають, що таке обґрунтування є результатом невірного тлумачення норм європейських директив.

Законопроект №2009а-д був зареєстрований у Верховній Раді 22 лютого 2016 року та вперше прийнятий парламентом 4 жовтня того ж року. Однак представники тваринницької галузі, як і Президент, знайшли в ньому не просто недоліки, а величезне підґрунтя для розплоду корупції, що в підсумку призвело до ветування даного закону. Незважаючи на пропозиції Президента допрацювати закон та вилучити корупційні складові, 23 травня 2017 року Верховна Рада прийняла закон вдруге, залишивши чиновникам можливість отримувати хабарі на оцінці впливу на довкілля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво свинини в Україні скоротиться

Про це розповів голова Асоціації свинарів України (АСУ) Артур Лоза.

«Виробництво скоротиться порівняно з попереднім періодом на 1-3%, можливо, на 5%. Якщо «дно» попиту ми пройшли в 2016 р., то «дно» виробництва ми якраз зараз спостерігаємо, і лише до кінця року з'являться певні позитивні зрушення», — сказав він.

При цьому, за прогнозами голови асоціації, поголів'я свиней за підсумками року істотно не зміниться.

«Ми не очікуємо ніяких змін. Можливо, будуть певні коливання, але істотного зниження не відбудеться. Зростання буде повільним, і цього року ми не побачимо збільшення поголів'я», — додав Артур Лоза.

За його словами, найбільший спад поголів'я свиней в Україні був зафіксований у першому кварталі 2016 р. Факторами такого скорочення стало різке падіння попиту на свинину — на 22%, збідніння населення, епідемія африканської чуми свиней (АЧС), а також російський мораторій на експорт української свинини.

Експерт додав, що ще одним негативним чинником, що вплинув на скорочення поголів'я свиней в нашій країні, стало скасування пільг для аграріїв з податку на додану вартість (ПДВ).

При цьому він повідомив, що особливістю галузі свинарства є її «інертність», внаслідок якої наслідки кризи, зафіксованої в 2016 р., будуть спостерігатися ще протягом довгого часу після її закінчення.

«Враховуючи інерційність галузі, криза протрималася певний період часу, і ці наслідки кризового впливу ми починаємо відчувати через 10 місяців, рік, півтора», — сказав експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview