Держземлі здаються в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру, пише Укрінформ.

В середньому по Україні громадяни-власники паїв у минулому році отримали 1369 грн за гектар. Станом на 01.01.2017 цей показник складав 1093,4 грн/га. Зростання за рік становить 25%. 

Середня орендна плата за передані на земельних аукціонах ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності станом на 01.01.2018 склала 2793,2 грн/га, тоді як станом на 01.01.2017 показник становив 2249,8 грн/га. Зростання за рік становить 24%. 

Таким чином, в середньому за останній рік державні землі здавалися в оренду вдвічі дорожче, ніж приватні. Таке ж співвідношення Держгеокадастр зафіксував за підсумками 2016 року.

Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (2961,8 грн/га), Полтавській (2553 грн/га), Харківській (2111 грн/га) та Сумській (2100,2 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Закарпатській (718,9 грн/га), Запорізькій (794,7 грн/га), Миколаївській (825,8 грн/га) та Херсонській (842,3 грн/га) областях. Загальна площа цієї категорії сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

Ще більший розрив спостерігається у порівнянні з орендною платою за землі державної власності, передані в користування на безконкурентних засадах за договорами минулих періодів. Станом на 01.01.2018 цей показник в середньому по Україні становив всього 1053 грн/га.

Як зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, держава демонструє вищу ефективність у розпорядженні своїми земельними ресурсами в порівнянні з приватним сектором завдяки низці послідовних, хоч і не завжди популярних кроків.

«Були перекриті можливості безаукціонної передачі землі, а самі земельні торги перестали бути формальними, перетворившись на висококонкурентний інструмент, що забезпечив середню ставку оренди держземель за минулий рік на рівні 14,74%», - підкреслив він, нагадавши, що в минулому році держава вперше визначила основні засади управління землями, прийнявши відповідну Стратегію та закріпивши мінімально припустимі параметри оренди (до 7 років та не менше 8% від нормативної грошової оцінки). 

За його словами, в частині приватних земель зростання вартості оренди гальмують наявність локальних монополій орендарів, відсутність вільного ринку землі та відсутність дієвих об’єднань власників землі, більшість з яких є громадянами похилого та дуже похилого віку. 

Станом на 01.01.2018 в Україні укладено 4,9 млн договорів оренди земельної частки (паю), із них із фермерськими господарствами – 0,75 млн договорів. Більшість договорів (2,3 млн) укладено терміном на 8-10 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим «збиватимуть» ціни на продукти харчування?

Про це повідомляють в Урядовому кур’єрі. Згідно матеріалу, темпи зростання вартості продукції АПК в 2017 році і на початку 2018 залишаються високими, пише landlord.ua.

За інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.

«Є три чинники, які насамперед впливають на інфляцію. Перший — девальвація курсу національної валюти. Таке відбувалося протягом 2017-го, і ми відчули автоматичне зростання вартості імпортних товарів на 10%. Хоча гривня останніми тижнями значно закріпилася. Другий чинник — зростання цін на енергоносії, що призводить до збільшення вартості продуктів харчування й інших товарів. Третій — різке підвищення соціальних стандартів, зарплат та пенсій, саме в 2017 році. А також підняття «мінімалки» на початку 2018 року. Цей чинник також сильний у підживленні інфляції», — вважає Андрій Новак.

За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціни на овочеву продукцію залишать тенденцію до збільшення, але не такими високми темпами, як було в 2017-му.

«Подорожчають на 30% молоко й молочні продукти. У січні цього року ціни на свинину були сталими, невелике їх зростання зможемо відчути до весни. Взагалі я вважаю, що тенденції в цьому напрямі залишатимуться такими, якими вони були і торік. Тобто те, що стимулювало зростання цін на продукти харчування в 2017-му, стимулюватиме і цього року», — вважає фахівець.

На підсумковій прес-конференції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що побороти негативну тенденцію з цінами можна лише одним способом — насиченням внутрішнього ринку.

«Урядові експерти впевнені, що коли фермери й інші сільгоспвиробники на собі відчують допомогу держави, очікувати збільшення обсягів виробництва АПК-продукції і відповідного зниження цін на неї доведеться недовго», — йдеться у матеріалі.

Допомогти стримати ріст цін, можна було б скориставшись державним регульованім цін. Проте, на думку Прем’єр-міністра, таке регулювання в нашій країні сприяло лише корупції. За словами, голови ради НБУ Богдана Данилишина, в умовах монополізованої економіки нашої країни таке рішення влади призвело до підвищення темпів інфляції. Експерт неодноразово заявляв, що слід поновити роботу Державної цінової адміністрації, «яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання виконувала б контроль за ціноутворенням, на яке ринок нині має дуже односторонній специфічний вплив».

На думку юриста юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель, Антимонопольний комітет мав би активніше працювати над контролем цін.

«А так роблять у всьому цивілізованому світі. До того ж в Україні за необумовлене підвищення цін наші вітчизняні монополії та компанії, які вступають у картельну змову задля підвищення цін на товари й послуги, фактично не карають. А цим має займатися Антимонопольний комітет», — констатує правник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створюють свиней, стійких до АЧС

Генетики намір прищепити європейським сільськогосподарським тваринам ген, виявлений у деяких порід африканських свиней, який відповідає за природну резистентність до захворювання. У диких європейських кабанів і домашніх свиней так званий ген RELA викликає сильну реакцію імунної системи при вірусної інфекції і відповідає за швидкий розвиток АЧС, пише agro-smart.com.ua

Шотландські вчені модифікували ген RELA у домашніх свиней, щоб зробити його наближеним до варіанту цього гена у африканського родича - бородавочника. На думку фахівців, це зробить тварин настільки стійкими до захворювання, що вони не будуть хворіти навіть при носійстві вірусу.

Досліди в Інституті Рослина проводилися на запліднених яйцеклітинах домашніх свиней, вже з'явилися на світ перші ГМО-поросята. Тепер вчені проводять дослідження, щоб підтвердити свою здогадку щодо стійкості бородавочников до АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБА вимагає розблокування процесу державної реєстрації ЗЗР

Минулого травня Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII, відповідно до якого процедура державної екологічної експертизи матеріалів була замінена на еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, порядок якої мав бути визначений Кабінетом Міністрів України.

У шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом КМУ мав забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів, зокрема і порядку проведення еколого-експертної оцінки. Закон набрав чинності 18 червня 2017 року, відтак вищезгаданий строк для розробки та прийняття необхідних нормативно-правових актів сплив ще в грудні 2017 року.

Станом на середину лютого Міністерство екології та природних ресурсів України, за даними експертів Асоціації, не розробило та не подало Порядок на затвердження до КМУ.

Більше того, з грудня 2017 року не збиралася науково-експертна рада при Мінприроди, засідання якої є останнім етапом державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів. І навіть ті продукти, у яких вже є повний пакет необхідних документів, не можуть отримати реєстраційні посвідчення. Мусимо констатувати, що своєю бездіяльністю Мінприроди, фактично, заблокувало процедуру державної реєстрації засобів захисту рослин в Україні.

Без посвідчення про державну реєстрацію, українські та міжнародні імпортери й виробники ЗЗР не зможуть розпочати процес ввезення та вчасного забезпечення аграріїв значною кількістю продуктів нового покоління. Окрім невиконання міжнародних контрактів та втрати Україною довіри в очах міжнародної бізнес-спільноти, така ситуація перед початком посівної кампанії може нести у собі ризики для продовольчої безпеки держави.

Варто зазначити, що період застосування ЗЗР є досить коротким. Відповідно, фермер буде купувати те, що є у наявності. А через відсутність пропозиції високоякісних зареєстрованих ЗЗР, існує ризик суттєвого збільшення попиту на сірий імпорт та фальсифіковану продукцію. Таким чином, якість та безпечність майбутнього урожаю може опинитися під загрозою.

Зважаючи на це, Асоціація просить сприяти якнайшвидшій розробці та прийняттю вищезгаданого Порядку, а також забезпеченню безперебійної роботи Ради з метою вчасної реєстрації засобів захисту рослин.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Про засоби захисту рослин

Існують різні препарати для захисту від різноманітних шкідників. Вони бувають біологічного (біопрепарати) або хімічного (пестициди) походження. Розглянемо окремо кожен з видів.

Хімічні засоби захисту рослин:

- Інсектициди — найбільш часто вживані хімічні препарати, які використовуються для винищення шкідливих комах, які заважають нормальній життєдіяльності сільськогосподарських культур.

Бувають у формі:

  • змочувальних порошків (ЗП) та концентрати емульсій (КЕ) — розводяться із водою
  • дусти (Д) — порошки для опилення;
  • гранульовані — протруюють ґрунт
  • аерозолі — для розпилення

Інсектициди часто бувають шкідливими не лише для комах, а й для людського організму. До них належать як хімічні сполуки високої токсичності (хлорорганічні або фосфорорганічні, використовуються рідше, оскільки існують менш токсичні препарати) так і низької (неонікотиноїди — є основними в інтегрованому захисті рослин), а також регулятори розвитку комах (інсегар, знищує комаху на стадії переходу).

- Гербіциди — засоби захисту рослин, які захищають їх від втручання небажаної рослинності (бур’яну). Більшість гербіцидів виготовляються у тих ж формах, що і інсектициди. Щоб використовувати гербіциди, треба розуміти, на які групи вони діляться.

За дією вони поділяються на:

загальновинищувальні (суцільної дії) — знищують як посівні культури так і бур’ян, саме тому треба бути обережним у їх використанні, оскільки обробка ними відбувається перед засівом на захаращеній землі. Поділяються на:

  • контактні — діють лише в місці контакту з рослиною
  • системні — діють, вбиваючи кореневу систему

вибіркові — відрізняються дією лише на плевели (шкідливу рослинність), саме тому є зручними у використанні і винищуванні бур’яну на вже засіяній землі.

Фунгіциди — препарати, що використовуються для боротьби із грибковими захворюваннями рослин. За дією на хворобу поділяються на:

  • лікарські — вбивають грибок на стадії інфікування
  • профілактичні — запобігають інфікуванню або призупиняють грибок до початку стадії інфікування.

За розподілом:

  • локальні (в місці обробки, зазвичай профілактичні)
  • системні (профілактичні та лікарські)

Протруйники — підвид фунгіцидів, які використовуються для профілактики заражень в насінні, бульбах, тощо.

Усі види захисту ви можете закупити тут: http://agro-zzr.com.ua/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк запропонував, як покращити систему розподілу дотацій

Про це голова правління агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк написав в колонці на ЕП.

За словами Косюка, зараз дуже багато маніпуляцій з приводу дотацій. На його думку, система діє за принципом "плати більше податків – отримуй більше підтримки" і маніпулюють на цій темі переважно ті, хто хочуть від держави отримувати багато, а сплачувати податки не хочуть.

"Нещодавно Державна фіскальна служба оприлюднила список 100 найбільших платників податків в Україні за минулий рік. Серед них є лише дві компанії з аграрної галузі і обидві входять в структуру холдингу МХП. Аграрний сектор у структурі ВВП України становить 11-13%, а серед усіх аграрних  компаній знайшлось лише дві, які увійшли в цей список", - зазначив Косюк.

"Однак, я оптиміст. Я вірю, що прийде той час, коли платити податки будуть усі без винятку, а принцип розподілу держдотацій "більше плати державі або інвестуй в галузь – більше отримуй підтримки" витягне з "тіні" бізнес", - додав він.

Голова МХП запропонував на державному рівні розробити окрему бюджетну програму із спрощеною процедурою участі для середніх та малих сільгоспвиробників, яка може стати для них великим поштовхом.

"МХП завжди підтримував неупереджений підхід до надання державної підтримки сільгоспвиробників будь-якої форми власності та організаційної структури, незалежно від розмірів таких підприємств", - резюмував Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview