150670

ДФС планує завдати нищівного удару по вітчизняному АПК

Українські сільгоспвиробники отримали черговий «подарунок під ялинку», який може завдати нищівного удару по вітчизняному аграрному сектору. Державна фіскальна служба запропонувала звільнити від сплати ПДВ операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур, насіння олійних та олій рослинного походження. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

За попередніми розрахунками, у випадку реалізації цього рішення втрати аграрного сектору складуть близько 50 млрд грн. Натомість ДФС пропонує частково компенсувати завдані збитки за рахунок державної підтримки, що, як свідчить досвід попередніх років, працюватиме лише на папері, у той час, коли сільгоспвиробники цих грошей не побачать.

«Минулого року аграрний сектор зіткнувся з проблемою «олійних правок», коли малий та середній аграрний бізнес намагались позбавити відшкодування ПДВ при експорті олійних. Тепер же ДФС ініціює звільнення від оподаткування ПДВ операцій з реалізації зернових та олійних культур, а не лише сої та ріпаку, як торік. Крім того, під удар потраплять не тільки експортні, але і операції всередині країни. Це завдасть нищівного удару по аграріям», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Справа в тому, що наразі сільгоспвиробники закладають в ціну товару сплачений ПДВ у розмірі 20%. У разі скасування оподаткування, аграрії також звільнятимуться від бюджетного відшкодування суми сплаченого податку. Це, в свою чергу, призведе до фінансових втрат аграріїв та збільшення собівартості виробленої продукції. В результаті сільгоспвиробникам буде невигідно експортувати зернові та олійні, оскільки ціни на світовому ринку при цьому залишатимуться незмінними. А зростання пропозиції всередині країни призведе до зниження закупівельних цін на ці культури на внутрішньому ринку.

Фіскальна служба визнає, що відповідний крок призведе до втрат виробників зернових та олійних, а тому пропонує задля часткової компенсації збитків запровадити державну підтримку. Однак 2018 рік довів неефективність діючих механізми розподілу дотацій для АПК. Так, згідно з даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, станом на 27 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31% - з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн сільгоспвиробники отримали лише 1,951 млрд грн.

Всеукраїнська Аграрна Рада підкреслює, що постійні спроби грабунку сільгоспвиробників призводять до зриву злагодженої роботи агропромислового комплексу, який є локомотивом розвитку вітчизняної економіки та генерує 42% валютних надходжень до бюджету й близько 17% ВВП України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 світових імпортерів української курятини

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Лише за рік Україна збільшила поставки курятини за кордон на 30% (у грошовому вираженні). У 2018 році Україна експортувала 328 тис. тонн м'яса птиці загальною вартістю 506,6 млн дол.

У списку найбільших країн-імпортерів української курятини лідирують Нідерланди. Минулого року Україна поставила до Нідерландів м'яса птиці на 112,4 млн дол.

Друге місце в списку належить Словаччині. У 2018 році словаки купили українського м'яса птиці на 59,9 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія із показником імпорт української курятини у 57,8 млн дол.

За підсумками 2018 року експорт курятини Україною в 10 разів перевищив імпорт (у грошовому вираженні). Минулого року Україна імпортувала 130 тис. тонн м'яса птиці загальною вартістю 51,8 млн дол.

Нагадаємо, українська курятина експортується до 80 країн світу. Торік Україна піднялася на 6-е місце у глобальному рейтингу експортерів, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна увійшла до трійки головних постачальників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпортні фрукти стали доступнішими для українців

В грудні -  місяці з найбільшим споживанням цитрусових, в країну було ввезено майже 85 тис. тонн цитрусових та більше 23 тис. тонн бананів. За першу половину сезону 2018/2019 Україна імпортувала майже 100 тис.тонн бананів, тобто, на 5% більше, ніж в той самий період минулого сезону. Імпорт цитрусових збільшився на 15% до 167 тис. тонн, повідомляє Інфо-Шувар.

Цікавим є те, що збільшення імпорту бананів відбулось навіть в умовах великої пропозиції досить дешевого яблука на ринку України, яке є прямим конкурентом бананів у фруктовому кошику українців. Втім, ціни на банани та цитрусові цього року є теж значно нижчими,  ніж в попередньому році, саме це позитивно вплинуло на обсяг їх споживання.

Дані моніторингу «Інфо-Шувар» підтверджують інформацію про зниження ціни на імпортні фрукти в цьому сезоні. На початку січня 2018 року, гуртові ціни на банани в Україні складали  33-35 грн/кг (0,98-1,04 EUR/кг), а сьогодні вартість цих фруктів не перевищує 23-26 грн/кг (0,72-0,81 EUR/кг). Ціни на мандарини та апельсини за рік впали на 10-15% до 25-36 грн/кг (0,78-1,12 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні у минулому році ікри виробили більше, ніж оселедців

Про це повідомляє УНН з посиланням на дані Державного агентства рибного господарства України. 

"За підсумками січня-листопада 2018 року в Україні було реалізовано перероблених та консервованих риби, ракоподібних і молюсків на 4,18 млрд грн. Це на 31,1% більше, ніж за 11 місяців попереднього періоду", - зазначили в агентстві.

У січні-листопаді 2017 року такої продукції було реалізовано на 3,18 млрд грн.

За даними агентства, за 11 місяців минулого року найбільше було вироблено:

  • продукти готові й консерви із сардин, сардинели, кільки і шпротів, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) - 14 029 тонн;
  • готові продукти і консерви з риби, інші (крім цілих чи шматочками та страв готових із риби) - 11 089 тонн;
  • риба морська заморожена нерозібрана - 7 759 тонн;
  • риба копчена (включаючи філе, крім тихоокеанського, атлантичного і дунайського лосося та оселедців, а також крім риб’ячих голів, хвостів та черевець) - 4 290 тонн;
  • риба сушена і в’ялена – 3 582 тонни;
  • готові продукти і консерви з іншої риби, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) - 3 188 тонн;
  • ікра інших риб - 3 100 тонн;
  • оселедці солоні - 2 957 тонн;
  • продукти готові й консерви з оселедця, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) - 2 519 тонн;
  • філе рибне та м'ясо риби інше (перероблене або неперероблене на фарш), свіже чи охолоджене - 2 345 тонн;
  • риба солона, крім оселедців – 1 925 тонн.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок Індії все ще закритий для українського яблука

За інформацією Української плодоовочевої асоціації (УПОА), Індія затягує технічні процедури надання доступу до свого ринку для постачальників яблука з України. Незважаючи на те, що українська сторона надає всі необхідні документи дуже оперативно, остаточного рішення про постачання все ще немає, хоча попереднє позитивне рішення було прийнято ще на початку жовтня.

«Ми як і раніше не знаємо, коли зможемо відправити перші партії українського яблука на ринок Індії, оскільки у нас поки що немає ніяких точних відповідей хоча-б з орієнтовними датами від офіційних представників Індії з цього приводу», – каже Федір Рибалко, керівник УПОА, – Ми щодня спілкуємося з найбільшими імпортерами яблука з Індії, які очікують наших поставок. Кожен день список індійський компаній, зацікавлених у придбанні нашого яблука, росте, а українські фермери вже зарезервували певні обсяги яблука для цих покупців. Ми дуже сподіваємося, що ми поставимо перші партії ще в цьому сезоні».

 

Після того, як Індія заборонила імпорт яблук з Китаю, США став ключовим постачальником свіжого десертного яблука на ринок Індії. За даними EastFruit, в сезоні- 2017/18 Індія імпортувала 279 тис. тонн яблука, з яких 55% було завезено з США. Близько 18% яблука або 50 тис.тонн було імпортовано з Чилі, що зробило цю країну другим найбільшим постачальником яблука в Індію. На третьому місці розташувалася Нова Зеландія з 25 тис. тонн або 9% всіх поставок яблука.

Проте, на даний момент існує загроза того, що Індія введе “захисні” мита на імпорт яблука з США у відповідь на введення американцями імпортних мит на сталь з Індії.

На думку аналітиків FAS USDA, імпорт яблука в Індію в сезоні-2018/19 знизиться на 9%, до 230 тис. тонн, а імпорт груш – на 4%, до 14 тис. тонн. USDA також зазначає, що виробництво яблук в Індії виросте в цьому році відразу на 19% через сприятливі погодні умови і складе 2,3 млн.тонн. При цьому більшість яблуневих садів Індії на даний момент застарілі – їм в середньому 30-35 років. Фермери використовують малоефективні технології вирощування, які призводять до низької врожайності і невисокомї якості продукції.

В основному в Індії вирощуються яблука сортів Ред Делішез (Red Delicious), Роял Делішез (Royal Delicious) та Річ Ред (Rich Red). Іншим словами, виробляються переважно червоні сорти яблук, і вирощуються вони в передгір’ях, де клімат дозволяє це робити. Однак ці регіони виробництва знаходяться порівняно далеко від основних центрів споживання, що, в сукупності з низькою продуктивністю, поганою інфраструктурою і дорогою логістикою робить місцеве яблуко не дуже конкурентним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Німеччині запровадили премію для фермерів за випас овець і кіз

Вівчарську премію запроваджено у зв’язку з тим, що випас саме цих тварин допомагає підтримувати в доброму стані цінні степові луки Німеччини.

Про це пише landlord.ua.

У Тюрингії, що в центральній частині Німеччини, Міністерство охорони навколишнього середовища запроваджує у 2019-2021 рр. підтримку випасу тварин і догляду за пасовищами. Фермерам, які вирощують овець і кіз, платитимуть з розрахунку 25 євро на одну тварину за рік. Заявку на вівчарську премію за випас овець і кіз пастухи можуть подавати з січня до кінця березня.

«Пастухи в Тюрингії можуть розраховувати на нашу підтримку, оскільки вони є цінними партнерами в управлінні ландшафтом. До прикладу, наші дорогоцінні степові луки та багаті на орхідеї вапнякові луки можуть бути збережені в доброму стані тільки завдяки випасу овець», – пояснює міністр навколишнього середовища Тюрингії Anja Siegesmund.

Державні субсидії в Німеччині мають ліміт – 5000 євро на ферму в рік. Міністерство хоче збільшити його вдвічі –  до 10 000 євро в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview