ДФС стягнула з сільгоспвиробників 4,8 млн грн штрафів за два місяці

Після збору врожаю за період з вересня по листопад цього року в одній з областей проведено 198 перевірок суб’єктів господарювання. За результатами перевірок було узгоджено штрафи на суму 4,8 млн грн. З них до бюджету вже сплачено 2,8 млн грн. Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби.

Як зазначає ДФС, було помічено 36 випадків порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій.

Також було помічено 155 випадків неоприбуткування (неповного/несвоєчасного оприбуткування) готівкових коштів. Згідно з цім було накладено штрафи на суму понад 5 млн грн.

Також штраф на суму 1,2 млн грн було накладено за 34 випадки перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства та видачі готівкових коштів без звіту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво української агропродукції може зрости втричі – глава Аграрного фонду

Експорт української аграрної продукції цього року б'є рекорди. Так, за даними Міністерства аграрної політики, за десять місяців 2017 року (січень-жовтень) обсяг експорту збільшився на $2,7 млрд – до $14,7 млрд.

Основними покупцями української агропродукції стали Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) і Нідерланди (6,9%). До Європейського Союзу з Україною було відправлено агропродукції на $1,3 млрд більше, ніж минулого року.

Крім того, українські аграрії стрімко виходять на закордонні ринки. Так, нещодавно 9 підприємствам дозволили експорт продукції в Китай. Зважаючи на темпи зростання попиту на українські товари, це ще далеко не межа.

Про те, як аграрний сектор пережив рік, що минає і наскільки український аграрний сектор може стати ефективним в майбутньому, НВ Бізнес запитав у глави найбільшої державної агрокомпанії Аграрний фонд Андрія Радченка.

– Цього року збільшився експорт української аграрної продукції? Чи відчув на собі це Аграрний фонд?

– Аграрний сектор дійсно б'є рекорди. Ми теж відчули, що причетні до експорту і збільшення експортної виручки, яка надійшла в Україну.

Експорт продукції в порівнянні з 2016 роком зріс майже на 23%. Один з показників – це збільшення експорту тваринництва. Далі йдуть продукти переробки соняшнику, кукурудзи, пшениці, сої та насіння ріпаку. Аграрний фонд, зокрема, експортував 17 тис. т борошна. Це на 70% більше, ніж минулого року.

– Як Україні наростити експорт продукції з високою доданою вартістю?

– Проблема в тому, що більшість переробних підприємств України втратили свої виробничі потужності, оскільки працюють за технологіями і на обладнанні минулого століття. Тому для збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю Україна повинна пройти шлях глобальної модернізації і розвитку переробної промисловості. А для цього українським підприємствам потрібні інвестиції – в модернізацію і будівництво нових об'єктів глибокої переробки зерна, і в цілому переробки продуктів харчування.

– Як ви ставитеся до мораторію на введення ринку землі? Чи варто його знімати?

– На жаль, в цій сфері відсутні чіткі відпрацьовані нормативи. До того ж це питання дуже політизується. Але це не привід його надовго відкладати. Земля – головний капітал українського народу, який повинен охоронятися державою, і вона повинна створити умови для запровадження прозорого ринку землі. В першу чергу, потрібно провести ряд організаційних заходів: створити державний земельний кадастр, дійсно оцінити землю, межі земельних ділянок ввести в держкадастр, визначити правила прозорого продажу землі, вирішити питання захисту прав власників.

Я думаю, що Україні потрібно ще якийсь час, можливо рік, для того, щоб в цій сфері ввести зрозумілі нормативи взаємин.

– Наскільки український аграрний сектор може стати ефективним? Наскільки виросте обсяг продажів і частка ВВП?

– Аграрна сфера сьогодні лідер в нарощуванні ВВП. Україна має родючі землі, виробляє зернові культури, і може їх реалізовувати як всередині країни, так і експортувати.

Перспективи збільшення потужностей аграрного сектора досить великі і можуть подвоїтися і потроїтися в абсолютних цифрах. На жаль, Україні не вистачає інвестицій в інфраструктуру, логістичні комплекси, транспортний склад. Але щоб гроші прийшли, інвесторам потрібна впевненість у завтрашньому дні, щоб вони могли спокійно тут реалізовувати свої проекти. Ось тоді і почнеться розвиток переробної промисловості та підвищиться ефективність аграрного сектора України.

– Як ваша компанія закінчує цей рік? Наскільки він був успішний і які основні результати?

– Цей рік був дуже плідний, але одночасно складний. Аграрний фонд закінчить його з виконанням фінансового плану близько 102%. Відповідно, всі дивіденди, які заплановані, будуть сплачені вчасно і в повному обсязі.

За форвардної програми (закупівля майбутнього врожаю) ми законтрактували 666 тис. т зерна врожаю 2017 року. З них продовольче зерно – близько 479 тис. т. Загальна сума контрактів – 2,9 млрд грн. Це найбільша сума фінансової підтримки, яку ми як державне підприємство, надали агровиробникам. При цьому більшість наших клієнтів – це малі та середні агропідприємства.

Крім того, цього року у нас з'явилася нова програма - Аграрний фонд брав участь в придбанні і реалізації мінеральних добрив. На це ми направили понад 1,6 млрд грн. і закупили приблизно 220 тис. т. На сьогоднішній день понад 60 тис. т мінеральних добрив вже реалізовано в рамках осінньої посівної.

– Які результати принесла програма з постачання добрив на ринок?

– Навесні 2017 року на українському ринку виник дефіцит мінеральних добрив. Причиною, як ви пам'ятаєте, було закриття декількох заводів, зокрема, в Рівному і Черкасах. Одночасно з цим на український ринок почалися активні поставки добрив вітчизняного виробництва. Після численних нарад на рівні Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення, що Аграрний фонд візьме участь в покупці і реалізації мінеральних добрив українського виробництва. Це був новий для нас напрямок, але вигідний з економічної точки зору, оскільки до кінця весни-початку літа падала ціна на газ, собівартість добрив знижувалася і ціна закупівлі теж. У цей момент ми почали входити в програму і накопичувати на складах міндобрива.

Зазначу, що ми продаємо добрива не посередникам, а саме сільгоспвиробникам, і в першу чергу тим, з якими співпрацюємо по форвардній програмі. Також ми працюємо з сільгоспвиробниками, з якими не розрахувалися хімзаводи і не поставили добрива.

Таким чином, завдяки програмі Аграрного фонду хімічні заводи змогли відновити свою роботу, а аграрії - отримали добрива, які були їм потрібні.

– А чому ці заводи встали?

– Ми не розбиралися в причинах, чому встали заводи. Це не наш профіль. Але я впевнений, що багато речей були пов'язані з газом, з ціною на газ, з газовими сховищами.

– А де ви газ взяли?

– Аграрний фонд не торгував газом, хоча і була модель, коли можна було за толінговою схемою придбати газ і поставити його на заводи, а оптом вже відбирати продукцію. Але під час всіх нарад, які проходили в Кабінеті міністрів, від цієї моделі відмовилися. Аграрний фонд вклав кошти в покупку міндобрив. А вже компанія-трейдер, яка входить в групу, розподіляла ресурси для покупки газу, для покриття боргів по зарплатах і так далі.

– Яку частку зараз займають російські добрива на ринку?

– Якщо брати азотну групу, то російські добрива становлять понад 30%. Решта – це українські. Ще є трохи з Європи.

– Що повинен зробити аграрій для того, щоб купити у вас добрива?

– Потрібно подати заявку в будь-який регіональний відділення або в центральний офіс. Ми відкрита і клієнтоорієнтована компанія, намагаємося оперативно приймати рішення і максимально задовольняти потреби клієнтів. У нас розроблені механізми, коли добрива ми продаємо не тільки за грошові кошти, а й можемо обміняти на зерно на спотових умовах або реалізувати їх в рамках форвардної програми.

– Які сегменти ринку перспективні для розвитку? На чому зосередити увагу в агросфері?

– Ми будемо займатися своєю обов'язковою програмою – покупкою продовольчого зерна і реалізацією продукту його переробки – борошна. І тут плануємо збільшити нашу частку на ринку. Крім того, ми сконцентруємо зусилля на роздрібі, на фасованій продукції. Якірним продуктом було і залишається борошно, але на полицях магазинів є і інші наші продукти – гречка і вівсяні пластівці. А у 2018 році ми плануємо розширювати лінійку бакалійної продукції – рис, цукор і т.д.

– Чи розглядаєте можливість власного виробництва?

– Розглядаємо різні моделі. Зараз ведемо переговори з турецькою компанією – одним з виробників млинового обладнання. Розглядаємо можливість побудови сучасного млинового комплексу. При цьому дуже намагаємося залучити турецьке фінансування під цей проект. Найближчим часом, думаю, зможемо укласти контракт на поставку млинового обладнання. А на будівництво і введення в експлуатацію цього об'єкта піде близько року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У справі Коломойського заморозили аграрні активи друга Порошенка

Рішення Високого суду Лондона про арешт активів українських олігархів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова зачепило ще одного бізнесмена-мільярдера.

Про це пише ua1.com.ua.

Як повідомляється, серед заморожених активів фігурує кіпрська компанія WTI Trading Limited, котра потрапила до списку структур, якими таємно володіють олігархи та куди було виведено з "Приватбанку" напередодні його націоналізації 2 млрд доларів.

Зазначеній фірмі належить мажоритарна частка в українському аграрному холдингу – потужному виробнику курячого м'яса "Миронівський хлібопродукт", засновником та керівником якого є екс-перший замглави Адміністрації президента Юрій Косюк.

Варто додати, що бізнесмен є близьким другом президента Порошенка. Нещодавно він з невісткою президента Юлією Порошенко оголосив про плани запустити аграрний проект Radar Tec.

Нагадаємо, англійський суд заарештував активи Коломойського і Боголюбова на підставі позову державного "ПриватБанку" до колишніх власників: Україна хоче відсудити виведені кошти з банку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як відрізнити справжню червону ікру від «липи»

Щоб не попастися на гачок продавців, Domik.ua з'ясував, що означає «підроблена» ікра і як швидко відрізнити справжній продукт від підробки.

Як підробляють червону ікру

Говорячи про червону ікру, більшість людей мають на увазі лососеву і форелеву.

«Фальшива» червона ікра — насправді не штучна і не підфарбована. Це недозрівша, перезріла або несвіжа ікра, засолена в антисанітарних умовах і продається в замороженому вигляді.

Недобросовісні виробники можуть промити торішню ікру і повторно засолити. Так, продукт виходить гіркуватий, пересолений з жорсткою оболонкою.

Червона ікра повинна бути ненасиченого червоного кольору. Яскраво-червоної лососевої і форелеве ікри не існує. Червона ікра не може розсипатися, розмазуватися або щільно склеюватися між собою.

Порада : щоб визначити якість ікри, потрібно помістити кілька ікринок в окріп. Якщо це желатинова або підфарбована ікра, вони миттєво розчиняться або втратять колір у воді. Справжня ікра залишиться без змін.

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоко з картоплі незабаром з’явиться на полицях магазинів

На прилавках магазинів можна знайти замінники молока з сої, мигдалю, кокосових горіхів, рису, кешью або вівса. А недавно дослідники розробили альтернативу молоку з ... картоплі. Про це пише Зерно.

Одним з мотивів створення напою є алергія. Наприклад, в Норвегії 1-3% населення страждає від алергії на молоко і молочні продукти. Людям з непереносимістю лактози необхідна альтернативна заміна.

Дослідник з Лундського університету (Швеція) Єва Торнберг впритул зайнялася розробкою картопляного молока.
«Однією з проблем, що викликають занепокоєння, є збагачення молока з картоплі необхідними омега-3 поліненасиченими жирними кислотами, які в основному містяться в жирній рибі», - зазначила Єва Торнберг.

Омега-3 кислоти корисні тим, що вони усувають негативні наслідки шкідливих жирних кислот і нейтралізують продукти їх окислення в людському організмі.

Технічно досить складно перетворити рослинну основу в вершковий продукт, наприклад, молоко. Це пов'язано з тим, що рослинні білки важче отримувати, ніж тваринні. Торнберг виявила, що вершковість може бути досягнута, якщо білок і крохмаль в картоплі нагріти певним чином і змішати з рапсовою олією, яка багата омега-3 жирними кислотами.

За словами пані Торнберг, до складу картопляного молока буде входити 6% ріпакової олії. Це означає, що 250 мл альтернативного молока покриє половину щоденної норми омега-3. Крім того, новий молочний продукт не містить алергенів.

Планується, що картопляне молоко буде продаватися, як альтернатива звичайному молоку, йогурту, крему і морозиву. Напій був протестований в лабораторних умовах, і ймовірно надійде в продаж в наступному році. Спершу, швидше за все, це буде коктейль з картопляного молока з яблучним соком і фруктами. Спосіб виготовлення емульсії запатентований під назвою компанії Veg of Lund.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилось виробництво основних видів м’яса

Про це повідомляє Держстатистики, пише agravery.com

За даними відомства, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 32,5% менше, ніж у листопаді 2016 року. Порівняно із жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 24,2%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 16 тис. т — на 28,7% менше порівняно із листопадом 2016. Порівняно з жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 4,2%.

Крім того, протягом листопада 2017 року в Україні вироблено 4,9 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з жовтнем 2017 виробництво скоротилось на 8,3%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із листопадом 2016 скоротилось на 10,7%, до 19,5 тис. т, порівняно із жовтнем 2017 ? на 6,8%.

Замороженої свинини протягом листопада вироблено 1,3 тис. т, що на 2,9% менше показників жовтня 2016, та на 9,7% нижче від результатів жовтня 2017.

Водночас, охолодженого м'яса свійської птиці у листопаді вироблено 62,3 тис. тонн, а це на 6,2% більше, ніж у листопаді 2016, але на 2,9% менше, ніж у вересні 2017.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview