Діджіталізація принесла Kernel додаткових $25 млн

Про це в інтерв'ю журналу «Новое время» розповів Ігор Чикін, директор Агробізнесу компанії Kernel.

«Важливим чинником, який дозволив Kernel досягти рекордних показників EBITDA, стали digital-технології. Зараз ми дивимося на реальність через «цифру», це дозволяє, використовуючи Big Data, сформувати базу для детального і повного аналізу процесів і прийняття рішень. Підтвердженням правильності нашої стратегії є рекордні показники EBITDA в 2018 році – $170 млн, з яких $25 млн ми отримали завдяки впровадженню діджіталізації», - заявив Ігор Чикін.

Він підкреслив, що всі технологічні процеси в компанії були консолідовані в єдину інноваційну екосистему сучасного агровиробництва DigitalAgriBusiness.

«Сьогодні 100% полів покриті якісними RTK-сигналами, які є основою для точного землеробства. 100% полів вкрите метеомоніторингом. Ми розширили базу власних метеостанцій, організували спільний проект з іншими компаніями. 100% полів ми моніторимо з допомогою супутникових знімків, коптерів, а також ІТ-інструментів, з якими працюють агрономи безпосередньо у полях. Дані цього моніторингу автоматично зберігаються в базі даних і в подальшому стають основою для аналітичного GIS-порталу. У ньому зібрана вся інформація про процеси, що відбуваються в полях. Це дозволяє максимально якісно та швидко аналізувати процеси, які відбуваються у виробництві», - розповів Ігор Чикін.

Також в Kernel розробили власний унікальний алгоритм прогнозування врожайності на основі аналізу результатів супутникового моніторингу. Він дозволяє з високою точністю одержати прогноз валового виробництва зернових, побудувати якісну логістику і керувати реалізацією продукції за форвардними контрактами. У 2018 році алгоритм був протестований на всіх полях компанії і довів свою ефективність.
 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Про новітні технологічні рішення, спрямовані на зростання врожайності та доходності, розповів Євген Осипов, генеральний директор «Кернел», під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Інновації – це той шлях, який Кернел вибрав для себе досить давно. У багатьох технологічних підходах, таких як точне землеробство, диференційоване внесення, робота агрохімлабораторії, ми є першопрохідцями в Україні. Також ми запровадили систему супутникового моніторингу Cropio і проект DigitalAgriBusiness – комплексну інформаційну систему управління агровиробництвом, яка є результатом освоєння в Кернел штучного інтелекту і BigData. Світ змінюється дуже швидко. І для того, щоб постійно бути на гребені хвилі, потрібно розвиватися разом з світом і відповідати на всі виклики. Тому в компанії ми впроваджуємо ІТ-продукти, додатки для звітності зерна, безпеки даних, працюємо над CRM-програмою. Все це дасть нам можливість розвиватися далі, рухатися вперед, піднімати ефективність виробництва», - підкреслив Євген Осипов.

За його словами, завдяки інформації про історію поля, його грунт, попередню врожайність аграрії компанії на місцях зможуть приймати рішення про роботу на тому чи іншому полі, аналізувати дані і обирати правильні технології.

Нагадаємо, компанія Кернел запустила партнерську програму і першу в Україні комунікаційну платформу для спілкування та нетворкінгу сільгоспвиробників Open Agribusiness

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З минулого року вартість перевезення зерна зросла на 35%

Про це заявив аналітик компанії Pro-Consulting Іван Шпак, аналізуючи ринок логістичних послуг на аграрному ринку.

За даними експерта, з початку 2018 року вартість перевезення в зерновозах зросла на 35%. За минулий рік фактична вартість транспортування зерна залізницею зросла на 60 - 70% (це сумарне підвищення з урахуванням зростання тарифу; вартості використання вагонів; застосування УЗ різних додаткових коефіцієнтів). Частка вагонної складової зросла в три рази.

«Частка автотранспорту в перевезеннях продукції АПК зросла з 40,2% у 2017 році до 43,4% за підсумками 2018 року. У даній ситуації спостерігаються як негативні, так і позитивні моменти» - зазначив у своєму Іван Шпак.

Крім того, на стан ринку логістики впливають і можливості обробки і зберігання зерна. Сьогодні в Україні налічується 1270 елеваторів різного класу, об'ємом в 36 млн тонн зерна. А якщо враховувати і склади підлогового зберігання, то загальні обсяги зберігання зерна становлять близько 46-47 млн ​​тонн.

На думку аналітика, до 2020 потреба обсягів зберігання зерна може скласти близько 70 млн тонн, що значно вище нинішніх можливостей, так як темпи приросту обсягів зберігання на рівні 5-7% на рік поступаються потребам більш ніж в 6 разів.

На тлі гострих проблем нестачі вагонів, тягової потужності і зношеності інфраструктури в секторі залізничних перевезень, перспективним напрямком для зернових перевезень стає річкове сполучення. Однак, розвиток ринку річкових перевезень вимагає прозорих умов для гравців, інвестицій в інфраструктуру, в тому числі, і в поглиблення річок, а поки в зернових перевезеннях буде і надалі зростати частка автомобільного транспорту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Політики не готові: Володимир Гройсман про вільний ринок землі

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що в цьому році в Україні не вийде ввести вільний ринок землі. Про це глава уряду сказав в інтерв'ю LIGA.net.

За його словами, політики не готові брати на себе відповідальність і вводити вільний ринок землі, тому для прийняття відповідного законопроекту в цьому році "не вистачить голосів".

Він підкреслив, що процес запровадження ринку землі в Україні повинен йти "еволюційно і бути обговорений з громадянами". "Це зручна тема (ринок землі - Ред.) для спекуляцій на страху людей. Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння - до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності тільки для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги", - заявив прем'єр.

"Не можна допустити, щоб великі земельні наділи отримали кілька гравців", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, заборона на продаж земель сільгосппризначення була введена в 2001 році. З 2002 року мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого Верховна Рада неодноразово його продовжувала.

20 грудня 2018 року парламент в черговий раз підтримав законопроект про продовження заборони на продаж землі до 1 січня 2020 року. 4 лютого цей документ підписав Петро Порошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна входить до десятки світових лідерів виробників зерна

Про це він заявив під час Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог».

«Минулого року Україна зібрала понад 70 мільйонів тон зерна. Це – наш абсолютний рекорд. Ніколи до цього Україна не збирала такий врожай. Колгоспна система радянських часів навіть мріяти не могла про такі показники», - зазначив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших світових виробників зерна і до трійки найпотужніших його світових експортерів.

«Зараз, я на цьому професійно наголошую, є всі можливості аби суттєво збільшити нашу частку на світовому ринку зерна. Я казав, що щорічно кількість населення Землі збільшується на 80-90 млн людей за рік. І усі хочуть їсти.  Ми маємо абсолютно чіткі перспективи нашого руху вперед», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також зазначив, що минулого року Україна з’явилася у  десятці  найбільших світових постачальників молочної продукції та традиційно займає перше місце з експорту соняшникової олії. Україна забезпечує більше половини її світового експорту. При цьому Петро Порошенко підкреслив, що в експорті АПК зростає частка переробленої продукції. «Ми впевнено опановуємо європейський ринок завдяки Угоді про асоціацію та зону вільної торгівлі»,- наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що прибутковість агропромислового комплексу напряму буде відображатися у реалізації соціальних проектів безпосередньо на селі, зокрема таких як будівництво амбулаторій та закупівля автомобілів для них.

«Прибутковість агропромислового комплексу через механізм децентралізації буде втілюватися у вагомі соціальні проекти на селі. Зараз триває будівництво близько п’ятисот амбулаторій. І для них вже закупили автомобілі. Але це лише частина великого проекту із розвитку сільської медицини», - сказав Президент.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейки розбрату: як побороти логістичний колапс

І ось тут аграрії зіткнулися з проблемою, що Укрзалізниця не в змозі перевезти такий обсяг продукції. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час конференції  «Стратегії експорту: трейдинг і логистика 2019», яку провела компанія «ПроАгроГруп» 8 лютого у Києві.

«Проблема дефіциту вагонів-зерновозів складається з одного масштабного колапсу. Укрзалізниця не в змозі задовольнити зростаючий попит аграріїв на перевезення. Тому єдиний спосіб поліпшить ситуацію – це державне і приватне партнерство. У зв'язку з цим законопроект “Про залізничний транспорт України” (№9512) вже зареєстрований у Верховній Раді і передбачає допуск приватної тяги на залізницю. УЗА вітає такі кроки, оскільки бачимо, що держава не в змозі придбати потрібну кількість локомотивів. Якщо на сьогоднішній день Укрзалізниця має у своєму розпорядженні трохи більше 3000 локомотивів, і пишається тим, що закупили 30 локомотивів, то навряд чи це допоможе вирішити логістичну проблему. Єдиний спосіб - це приватна та державна співпраця, де бізнес купуватиме нові локомотиви і вагони та надаватиме послуги з перевезення на коліях, які належать державі», - заявив Микола Горбачьов.

Він підкреслив, що у договорі про Асоціацію України з ЄС чітко передбачено допуск приватної тяги на залізницю. Але на сьогоднішній день, якщо вагони і локомотиви приватний бізнес може купити, то виходити з ним на державні колії загального користування не можна. Новий законопроект як раз і передбачає, що приватні компанії будуть мати право користуватися залізницею.

«Законопроект підтримує чотири комітети Верховної Ради, і Укрзалізниця, і бізнес. Я більш ніж упевнений, що він буде незабаром прийнятий. Але його практичне втілення потребує тривалого періоду та клопіткої роботи. Ефект від впровадження закону буде відчутний у кращому випадку через рік-два», - заявив Микола Горбачьов.

Він повідомив, що автомобільним транспортом перевозяться близько 30% вантажів від елеваторів до портів. Що стосується річкових перевезень, то на думку експерта, це один з найбільш перспективних напрямків логістики, але потребує значних капіталовкладень.

Нагадаємо, попередній законопроект “Про залізничний транспорт України” (№7316), який передбачав допуск приватної тяги на шляхи “Укрзалізниці”, Верховна Рада відхилила 18 жовтня 2018 року. Тоді за прийняття документу за основу проголосувало 202 народних депутата при 226 необхідних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview