Діяльність аграрних підприємств не буде обмежуватися - Мінекономіки

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, повідомила прес-служба Мінекономіки.

«Підприємства, які працюють у сфері сільського господарства та харчової промисловості, мають особливу важливість для забезпечення продовольчої безпеки, тому їхня діяльність не буде обмежуватися», - зазначив Т.Висоцький.

Щодо діяльності тваринницьких комплексів та переробних підприємств, які мають працювати цілодобово, то, за словами заступника міністра, на сьогодні розроблено інструкції у разі виявлення хворого на коронавірус, які будуть обговорюватися разом із профільними асоціаціями.

«Ми розробляємо ідею запровадження тимчасового на таких об’єктах цілодобового режиму біобезпеки та інші рекомендації, щоб надати можливість працювати, адже відгодівлю тварин необхідно продовжувати, також треба виробляти продукти харчування тощо», - пояснив Т.Висоцький.

Також він повідомив, що передумов для обмеження експорту аграрної продукції на сьогодні немає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В яких країнах Україна купує свинину

Це вдвічі менше за обсяги надходження імпортної свинини у січні-лютому 2019-го, коментує Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», передає прес-служба АСУ.

Так, за відповідний період минулого року українські оператори закупили 4,4 тис. т свинини сукупною вартістю майже 8 млн дол. США. Вищі ціни на свинину в країнах ЄС обумовлюють менший тиск імпорту на вітчизняний ринок свинини.

Окрім зменшення потоку свинини з-за кордону, дещо змінилася і географія імпорту, відзначає Олександра Бондарська: 

«Вперше за багато років лідерство серед країн-постачальниць займає не європейська країна. Так, 2/3 імпорту (1,35 тис. т сукупною вартістю 2,39 млн дол. США) припало на поставки мороженого м’яса свиней з Канади. Трохи більше 15% (0,3 тис. т) завезли з Польщі та 7% (0,14 тис. т) — з Німеччини».

«Попит на канадську свинину обумовлений виключно економічними причинами,» — додає аналітик. «Так, середньорозрахункова вартість свинячих морожених лопаток, окостів та їх відрубів, завезених з Канади, коливалася на рівні 1,68-1,86 дол. США/кг. Закупівля аналогічних товарних підпозицій з країн ЄС коштувала імпортерам дорожче — 3,23 дол. США/кг».

Крім цього, аналітики АСУ спростували інформацію про те, що Україна закуповувала свинину в РФ. 

«Відповідні новини тиражуються у ЗМІ з посиланням на звіт російського джерела «Центр Агроаналітики». Цитуючи їх останній звіт, Росія поставила на український ринок 2,7 тис. т свинини проти 1,7 тис. т роком раніше. Враховуючи, що ані цьогоріч, ані в попередні кілька років свинина з РФ не завозилася до України в принципі, такі експортні успіхи видаються, як мінімум, перебільшенням. Якщо, звичайно, поставки до Криму та тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей не ввжають за торгівлю з Україною». 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Форум "Аграрна логістика 2020": поточні проблеми, шляхи вирішення, стратегії розвитку

Минулий рік для українських аграріїв став рекордним по виробництву зерна. Завдяки цьому Україна увійде до топ- експортерів зерна в світі за підсумками поточного сезону, за умов, що на заваді не стане логістична проблема. За попередніми прогнозами майбутній рік може стати не менш продуктивним, а отже і поточні транспортні проблеми стоятимуть перед експортерами не менш гостро.

Головна мета Форуму долучити до обговорення сьогоднішніх проблем логістики, можливостей використання нових та перспективних напрямків перевезення аграрної продукції, представників влади, бізнесу (експортерів, виробників, трейдерів, логістів представників терміналів, елеваторів, портів) та посприяти встановленню нових ділових контактів. 

Форум включатиме:

- 2 панелі, 4 круглі столи з лідерами думок, експертами галузі, логістичними компаніями, трейдерами, експортерами, виробниками.
- Виступи спікерів, представників аграрного бізнесу з реальними кейсами ефективної логістики.
- Прес-конференцію
- Каво-паузи, фуршети, коктейлі.

"Аграрна логістика. Поточні проблеми. Шляхи вирішення»
Запрошено представників: влади, експертів галузі, виробників продукції та переробників, великого бізнесу, логістичні та експедиторські компанії, постачальників і будівельників елеваторних потужностей, експертного середовища.

" Аграрна логістика. Стратегії розвитку"
Запрошено: аналітиків, перевізників, логістів, виробників аграрної продукції, експортерів, представники портів, терміналів.

Дата: 22 травня 2020 року
Місце проведення: Гольф Центр м. Київ.

З питань участі, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся до Інформаційної компанії "ПроАгро Груп":
тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03
e-mail: [email protected], [email protected]

Детальніше

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пандемія може призвести до світової продовольчої інфляції

Карантини та панічні закупівлі продуктів можуть спровокувати світову продовольчу інфляцію, навіть попри наявність достатніх запасів зернових та олійних культур в основних країн-експортерів, - вважають у ФАО ООН.

Паніка з боку великих імпортерів, наприклад, борошномелів або урядів, може спровокувати кризу. Зміна поведінки у закупівлях продовольства може призвести до збоїв у глобальній системі постачання.

Останніми тижнями в усіх країнах світу, від Сінгапуру до США, спостерігалися черги в супермаркетах, де покупці в надмірних кількостях купували крупи, дезінфектори та навіть туалетний папір.

Ф’ючерс на пшеницю в Чикаго, що є світовим еталоном, минулого тижня виріс на 6%, що є найбільшим тижневим зростанням останніх 9 місяців. Ціни на ріпак в Таїланді, що є другим світовим експортером зерна, виросли до найвищого з серпня 2013 р. рівня.

У Франції панічні закупівлі борошна та макарон на тлі активного експорту пшениці дестабілізували роботу портів та борошномельних підприємств, зерно до яких неможливо вчасно поставити через дефіцит автотранспорту.

Обмеження, запроваджені окремими країнами ЄС на кордонах, також зупиняють поставки продовольства. Експерти вважають, що новою глобальною проблемою невдовзі стане логістика.

Але за оцінками USDA, світові кінцеві запаси пшениці у 2019/20 МР виростуть в порівнянні з минулорічними з 277,57 до 287,14 млн т, а запаси рису – з 175,3 до 182,3 млн т.

В США для виробництва біоетанолу використовується 140 млн т кукурудзи. Скорочення виробництва після падіння цін на нафту дозволить використати частину зерна для продовольства.  

Проте наразі азійські покупці не надто активні, оскільки не розуміють, яким буде попит на зерно надалі, у червні або липні, оскільки туристичний та ресторанний бізнес майже паралізований.

Нагадаємо, що саме азійські імпортери, зокрема найбільший з них – Індонезія, контрактують більшу частину чорноморського зерна в умовах глобального надлишку.

Країни-експортери нафти на Близькому Сході, які також є нетто-імпортерами зерна, імовірно матимуть значні фінансові проблеми, оскільки цього року нафта вже втратила 60% своєї вартості. Внаслідок падіння цін на нафту та девальвації валют такі країни суттєво скоротять імпорт зерна.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Роботу аграрних ринків треба поновити, інакше ціни на овочі стрімко зростуть

Про це заявив перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко, коментуючи наслідки для АПК пакету податкових пільг для бізнесу на період карантину, пише AgroPolit.com.

На думку Фурсенка, закриття невеликих продуктових ринків особливо вдарить по невеликих містах та районних центрах.

«У великих містах це не сильно відчуватиметься, бо є супермаркети і можна скупитися. У сільських територіях – це проблема для дрібних сільгоспвиробників виробників. Малі товаровиробники традиційно збувають свою продукцію на невеликих локальних ринках. А незахищені верстви мали змогу дешевше купити аграрну продукцію на таких ринках. Через введені обмеження зараз агровиробник не буде допущений до національних мережі супермаркетів. І куди їм збувати свою продукцію? Холодильного обладнання немає, складів для зберігання немає. Продукція аграрна населенням вирощуватиметься, а куди її дівати? Тому можемо прогнозувати що середньостатистичний житель сільських територій зазнає значним втрат, а більш незахищені жителі можуть постраждати кардинально, бо у них зменшаться доходи і не буде грошей на найнеобхідніше – на ліки та інше», — каже перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад.

Аби уникнути соціального напруження та зростання цін на продукцію «борщового набору» Фурсенко радить уряду поновити роботу невеликих агробазарів.

«Потрібно дозволити роботу аграрних ринків, де продаватиметься агропродовольча продукція у сільській місцевості, хоча б  у райцентрах зі статусом маленького міста чи у класичних сільських населених пунктах. Там люди зможуть продавати вирощену агропродукцію. Це зніме вищеперераховані проблем, а також не дасть стрімкого подорожчання «овочевого набору» та дозволить уникнути імпорту цієї продукції», — каже Іван Фурсенко.

Нагадаємо, аграрії через карантин не можуть реалізувати продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Залишки антибіотиків та домішування цукрових сиропів: результати перевірки меду

У рамках масштабного медіапроекту «СТОП Фальсифікат. МЕД», який реалізується ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» спільно з телеканалом «1+1», було проведено контрольну закупівлю зразків меду в 4-х регіонах України в різних місцях продажу: торговельних мережах, офіційних ринках, у місцях стихійної  торгівлі та інтернеті.
 
Експертами було викуплено в чотирьох ключових містах України (Києві, Дніпрі, Харкові та Львові) зразки меду відомих компаній переробників, мед під власними торговельними марками мереж, у пасічників на ринках, стихійних ринках та мережі інтернет.
 
Загалом для проведення досліджень закуплено 29 зразків меду, з яких:
 
- 12 зразків меду бджолярів України;
 
- 16 зразків меду офіційних переробників України (12 власні торгові марки і 4 приватні марки мережевих супермаркетів);
 
- 1 зразок імпортованого меду (Франція).
 
Зразки було знеособлено, закодовано та відправлено для проведення досліджень до трьох акредитованих лабораторій:
 
1.            ННЦ Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича (м. Київ);
 
2.            ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок (м. Львів);
 
3.            Eurofins (Німечинна).
 
Отримані результати засвідчили численні невідповідності показників якості меду, виявлено залишки антибіотиків та домішування дешевих цукрових сиропів.
 
Так, зокрема з 29 зразків:
 
-        22 зразки (75% з перевірених) не відповідають заявленим якісним характеристикам за певним показником;
 
-        5 зразків містять заборонені залишки ветеринарних препаратів лікування бджіл антибіотиками;
 
-        12 зразків містять у складі домішані цукрові сиропи;
 
-        24 зразки (82%) мають ботанічне походження не у відповідності до вказаного на маркуванні, тобто вводять в оману споживачів щодо складу: під виглядом меду з акації чи липи продається мед різнотрав’я або соняшнику;
 
-        лише 4 зразки меду мають ботанічне походження у відповідності до вказаного на маркуванні, тобто вид меду вказаний  на етикетці повністю збігається з результатом пилкового аналізу;
 
-        зразок імпортованого меду не відповідає якісним характеристикам меду натурального.
 
Загалом тільки 7 зразків мають якісні характеристики, які повністю відповідають меду натуральному, але лише 1 зразок відповідає повністю і за якістю і за маркуванням виду меду (липовий) придбано у м. Харків на ринку Соллі.
 
Разом з цим, Держпродспоживслужба зазначає, що на період карантину відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», встановлені певні обмеження щодо проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
 
Заплановані Держпродспоживслужбою, в тому числі в рамках масмедійного проекту «СТОП фальсифікат. МЕД», будуть продовжені після зняття карантину або обмежувальних заходів визначених законодавством.
 
Наразі територіальні органи Держпродспоживслужби, керуючись розпорядженням Головного державного ветеринарного інспектора України, забезпечують контроль за проведенням операторами ринку відкликання та вилучення з обігу меду натурального виробництва ряду операторів ринку Київської, Одеської, Харківської, Дніпропетровської та інших областей у зв’язку із встановленням його невідповідності вимогам національного стандарту України ДСТУ 4497:2005 (мед натуральний).
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview