Для чого Україні потрібно мінімум один мільйон фермерів

Як показує досвід торгових точок, зрілий споживач вже не ведеться на яскраву упаковку великих мережевих виробників, вміст якої наповнений хімією, – пише у своєму блозі на AgroCenter News Дмитро Соломчук – директор ППФ “Агро-Центр”.

Значна частина українців почала турбуватися за своє здоровя. Звідси переповнені фітнес-клуби, зростання популярності велосипедів та інших видів спорту. Ці українці готові переплатити, але бажають споживати якісний еко-продукт. Його не виготовляють великі корпорації, адже заточені на масове виробництво та чистий прибуток. Натомість, малі фермери можуть заповнити цю нішу.

Зараз вкрай важливо терміново підтримати молодіжний рух фермерів, аби кожен споживач міг обрати серед виробників продукцію на свій смак і за доступною ціною. Як наслідок, країна отримає ще 1 мільйон українців, які зароблятимуть гроші у бізнесі. Вони інакше аналізуватимуть ситуації на ринку та у політиці. А ось що треба зробити для їх появи:

Впровадити регіональні планування посівів та виробництва у сільських громадах, щоб уникнути знецінення чи дефіциту товарів;
Створювати об’єднання фермерів в невеликі кооперативи, які виготовлятимуть однотипну продукцію. Справа в тому, що 5 тонн молока чи 100 тонн моркви продати легше, ніж 10 літрів і 200 кілограмів відповідно;
Надавати кредити від державних банків з сезонним погашенням на купівлю українських тракторів 25 кінських сил з причепним обладнанням;
Навчати представників обєднань фермерських громад за кордоном на виставках та форумах. До прикладу, як потрібно “подати” товар чи яка повинна бути упаковка продукту;
Необхідно запустити соціальну рекламу з закликами купувати український продукт.
Ось і все, за 2-3 роки нас чекатиме великий успіх та здорова, свідома нація. Дамо рух фермерам!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці скаржаться до Європейського суду з прав людини на заборону продавати землю

Про це повідомив заступник комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише "Інтерфакс-Україна".

"Мені відомо, що в Європейському суді з прав людини розглядається кілька скарг українських громадян на те, що українська держава обмежує їхню економічну свободу, забороняючи продавати землю", - сказав він.

О. Бакуменко зазначив, що чинний в країні мораторій на купівлю-продаж землі, по суті, позбавляє майже 7 млн власників паїв можливості розпоряджатися своєю власністю.

Як повідомлялося, в Україні в результаті реформування земельних відносин в сільському господарстві землі колективних сільськогосподарських підприємств (колишні колгоспи) були розпайовані (в середньому по 4 га) серед членів цих господарств. Наразі сільськогосподарські землі використовуються переважно на правах оренди, оскільки в країні діє мораторій на їх купівлю-продаж.

Тим часом запровадження ринку землі є важливою умовою програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гонконг зацікавлений в українському шоколаді

На виставці HKTDC Food Expo 2017 кожен з учасників бізнес-поїздки, організованої Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримав більше 50 нових ділових контактів та можливість розпочинати переговори про поставки до Південно-Східної Азії.

Про це повідомила заступник директора UFEB з розвитку Анастасія Павлюк.

«Увага трейдерів та дистриб’юторів зосередилася на шоколаді та ірисі, хоча інша продукція також була для них цікавою. Кожен з учасників поїздки зміг отримати більше 50 нових ділових контактів в основному з Гонконгу, Китаю та Південної Кореї. Успіх забезпечили чудові смакові властивості українських солодощів та високі стандарти виробництва», - зазначила Анастасія Павлюк.

Учасниками бізнес-поїздки до Гонконгу стали представники трьох кондитерських компаній: «Малбі Фудс» (ТМ Millennium), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та «Кріоліт-Дніпро» (ТМ «Клім») – а також Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». На виставці вони представляли свою продукцію на об’єднаному стенді Ukrainian Food.

За словами Анастасії Павлюк, ринки Азії дозволяють знайти торговельного партнера для виробника практично будь-якого виду кондитерської продукції, однак потрібно зважати на споживчі вподобання населення. Наприклад, шоколад – це сезонний та доволі дорогий продукт для Китаю, тому закупівельники з Гонконгу та КНР зацікавлені в поставках невеликих батончиків і лише з вересня по березень. А от імпортери з більш платоспроможної Південної Кореї віддають перевагу повноцінним плиткам шоколаду. При цьому в усіх випадках найбільшим попитом користується чорний та екстра-чорний шоколад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість осіннього комплексу польових робіт

Відповідно в цьому році осіння кампанія обійдеться дорожче на 16 млрд гривень, ніж у минулому році.

Про це йдеться в оперативних даних регіонів, пише АгроПерспектива

Сільськогосподарські підприємства забезпечені власними ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн.

Дефіцит аграрії мають намір покрити за рахунок позик, у тому числі залучити банківські кредити — 5,7 млрд гривень.

Аграрії в даний час прибирають пізні культури, кукурудзу на зерно, а також почали сівбу озимого ріпаку.

За даними регіонів, аграрії мають намір посіяти 6,595 млн га озимих під урожай 2018 року. Витрати на 1 га оцінюються в 4665 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Теґи: 

Про це пише propozitsiya.com 

Місіс картопля

Те, з чого роблять пюре у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають "картоплею". А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь садять "бульбу". На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують "бараболі" та "барабулі". На Закарпатті - нізащо не здогадаєтесь: там садять "крумплю" та... "ріпу". В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають "мандебуркою". А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть "біб". Товченим, смаженим та запеченим "бандзом" ласують на межі Волинської та Рівненської областей.
 

Популярні деруни

Майже вся західна Україна використовує слово "деруни". Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають "тертюхи". Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує "тертими пляцками". Ближче до центральної частини країни їх вже називають "бараболяники". На північному сході Рівненщини труть картоплю на "бульбаники", адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби. "Картопляники" та "картофляники" труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять не аби що, а "бацонита беци". Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: кийзлики, ґуґіль, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики з хремзеликами.
 

Та, на якій смажать картоплю

Бульбу та тертюхи на заході України здебільшого смажать на пательні. А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають "палачінта" чи "палачінтош". "Сковорода" кажуть у Центральній Україні. На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь "жаровню". А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на "ронделі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться Плодоовочева Асоціація

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише agropolit.com.

За його словами, перші установчі збори в поєднанні з великою галузевою подією планується організувати в перших числах листопада.

Економіст відмітив, що основне завдання асоціації полягатиме в створенні конкурентної плодоовочевої галузі, що буде постійно нарощувати ефективність, якість, експорт та обсяги виробництва, та експортувати не тільки продукти, а й знання.

На меті також ‒ змінити законодавство, що є важливим для галузі.

"Створення прозорої процедури реєстрації ЗЗР, відміна застарілих «нітратних» норм, створення зрозумілих правил найму сезонних працівників, створення прозорого кооперативного законодавства, що дозволить професійним виробникам кооперуватися і багато іншого», ‒ розповів Ярмак.

Він додав, що багато законодавчих змін для галузі й зараз «просуваються» за рахунок коштів асоціацій з інших галузей.

Підтримка експорту овочів та фруктів. У нас величезний потенціал експорту ‒ говорю це як людина, що присвятила 15 років плодоовочевій галузі, працюючи в різних країнах. Потрібно лише систематизувати роботу в цьому напрямку. Буду радий ділитися знаннями та досвідом, звичайно, якщо керівництво асоціації захоче та буде в змозі його сприймати», ‒ зазначив експерт.

За його інформацією, в молочній галузі, де 99% йшло до РФ та її сателітів, ФАО вдалося докорінно змінити ситуацію всього протягом 3-4 років.

Накопичення та розповсюдження знань та передового досвіду. Зараз садівники та овочівники поодинці знаходять час, щоб поїхати і десь щось побачити, запрошують дорогих експертів, які не завжди говорять всю правду, бо хочуть повернутися. Це хаотичний процес, який асоціація зможе систематизувати. Ми можемо і повинні не лише вийти на ефективні показники продуктивності та якості, але й експортувати ці знання. А з часом, можливо, й елементи технологій, виробництво яких можна організувати в Україні», ‒ відмітив ще одну перевагу Ярмак.

Також він наголосив, що створення асоціації сприятиме залученню інвестицій в галузь.

Садівники, овочівники, тепличники України не є конкурентами між собою ‒ їхніми конкурентами є постачальники з інших країн, як на ринку України, так і на ринках ЄС, Близького Сходу і т.п.. Нам потрібні розумні інвестиції, збільшення обсягів розумного та ефективного виробництва та експорту. «Розумного», значить такого, що має перспективу», ‒ пояснив фахівець.

За його словами, потрібно розвивати ефективну співпрацю торгівлі та фермерів, підвищити прозорість як оптового, так і роздрібного ринків.

Кооперація не має відношення безпосередньо до асоціації, але вона може стати каталізатором кооперативної переробки та експорту. Це реально і можливо ‒ доведено досвідом інших галузей», ‒ підсумував Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview