Для мешканців Донбасу підготують окремий закон про ринок землі

Для жителів окупованих територій Донбасу підготують новий законодавчий проект по ринок землі, але після деокупації регіону. Про це сказав народний депутат від фракції "Слуга народу" Олексій Устенко, пише 112.ua.

"По всій видимості це буде інший законодавчий проект. І ринок землі на тимчасово окупованих територіях відкриється, коли ці території знову стануть українськими", - сказав він.

Депутат уточнив, що ті громадяни України, які проживають на непідконтрольній частині Донецької і Луганської областей, після деокупації будуть мати повне право розпоряджатися своїм майном, як вони вважають за потрібне.

Нагадаємо, 6 лютого депутати почали розгляд законопроекту про ринок землі в другому читанні за повною процедурою з розглядом усіх поправок.

Станом на 7 лютого парламент розглянув 216 поправок з 4018, прийнявши одну поправку про право сервітуту (проїзду) територією власника земельної ділянки іншим особам, чия ділянка розташована в цьому самому масиві сільгоспземель.

Розгляд поправок продовжиться на наступному пленарному засіданні, яке заплановане на вівторок, 18 лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продовжує дорожчати гречка

«У поточному сезоні валовий збір гречки оцінюється на рівні 85 тис. тонн (-38% до показника 2018 року), що є історичним мінімумом. Крім того, в поточному сезоні може сформуватися мінімальний за останні 10 сезонів обсяг перехідних залишків даної культури (32 тис. тонн). Це призвело до того, що вже на початку сезону (серпень 2019 року) ціни попиту на гречку зросли в середньому на 20%. Уже на старті збирання пропозиції гречки нового врожаю нерідко надходили в продаж за цінами, вищими від раніше встановлених максимальних цін на зерно старого врожаю, при цьому аграрії не поспішали з реалізацією, очікуючи подальшого їх зростання», – прокоментувала ситуацію керівник відділу локальних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.

Зазначається, що з початку сезону ціни на зерно гречки виросли більш ніж у 1,5 рази (на 6000-8000 грн за тонну) і станом на 12 лютого складають 11500-15500 грн за тонну СРТ. Для порівняння: на початку лютого 2019 року ціни на гречку фіксувалися в межах 6400-8000 грн за тонну СРТ.

За словами учасників ринку, сільгоспвиробники реалізують гречку недостатньо активно і переважно малотоннажними партіями за максимальними або наближеним до них цінами. Лише поодинокі переробники інформують про достатню кількість пропозицій від аграріїв, додаючи при цьому, що здійснювати закупівлі зернової за мінімальними або наближеним до них цінами практично не вдається або ж якість продукції, що закуповується за такими цінами гречки недостатньо висока.

Джерело: agro-business.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Запаси скорочуються: в Україні дорожчають яблука

Українські садівники активно підвищують ціни на яблуко, повідомляють аналітики проекту EastFruit, посилаючись на дані власного моніторингу. При цьому фахівці проекту підкреслюють, що в першу чергу дорожчають фрукти експортної якості.

Так, за даними проекту, сьогодні ціни на яблука в залежності від сорту озвучуються виробниками в межах 10-17 грн/кг ($0,41-0,69/кг), що в середньому на 11% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

Підвищувати ціни садівникам дозволяє активний попит на ці фрукти як з боку оптових компаній, так і з боку роздрібних мереж, тоді як запаси яблука в сховищах скорочуються.

Як відзначають представники гуртових компаній, збільшення закупівельних цін на яблука - вимушена міра, так як з кожним днем все важче купувати фрукти необхідної якості в необхідних обсягах. Оскільки частина виробників прийняли рішення призупинити продажі в очікуванні більш високих цін, а деякі і зовсім вже завершили реалізацію, на ринку утворився дефіцит пропозиції якісних яблук. В першу чергу на ринку з'явився брак пропозицій яблука з холодильників з регульованим газовим середовищем (РГС).

Відзначимо, що на даний момент ціни на яблуко в Україні вже перевищили рівень минулого року в середньому 1,8 рази. За словами садівників, запаси яблук у сховищах достатньо швидко закінчуються завдяки стабільному попиту, що лише провокує подальше зростання цін. Більшість фермерів встигли реалізувати практично весь урожай яблук ще в січні місяці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Житомирщини висадить штучне насіння пшениці

Про це повідомляє Agri-gator.

За словами фермера, “зовнішній вигляд” штучного насіння сильно відрізняється від натурального і схоже скоріше на жаб’ячу ікру: така ж неоднорідна желатінообразна маса. Однак, незважаючи на вигляд, після висадки насіння в землю, воно може благополучно прорости і дати нормальні рослини.

Ідея ​​вирощувати рослини з окремих клітин вперше виникла ще на рубежі XIX і XX століть, але, щоб втілити її в життя, потрібні були роки і безліч експериментів. Тільки в середині минулого століття американський вчений Фредерік Стюард, працюючи з тканиною моркви, отримав з неї цілі рослини.
Як зазначає аграрій з Житомирщини Олександр Дідоренко, схема вирощування рослини з окремих клітин досить проста.

«Потрібно взяти шматочок рослинної тканини, по можливості вільної від сторонніх мікроорганізмів, і помістити в спеціальне живильне середовище. Середовище містить агар-агар, сахарозу і мінеральні речовини. Додати антибіотики, щоб придушити розмноження бактерій, і, головне, рослинні гормони, або фітогормони, – речовини, що регулюють ріст і напрямок розвитку клітин» – наводить «рецепт» Дідоренко.
За словами фермера, таким чином можна розмножувати рослини з прискореного типу, роблячи одночасно тисячі клонів однієї рослини з потрібними властивостями.

Як стверджує Дідоренко, готові штучні насіння являють собою рослини (дуже маленькі) поміщені в капсулу з поживними речовинами.

Поки виробництво подібного насіння досить дороге, але очевидно, що коли ця технологія стане масовою, витрати на виробництво знизяться.
За словами фермера, вирощування штучного насіння має ряд істотних переваг:

«По-перше, штучне насіння, в теорії, може зберігатися в сухому місці довгий час, без втрати якості. По-друге, до складу оболонки можна ввести речовини, які відлякують гризунів і шкідників. Крім цього, клоновані рослини будуть давати більш дружні сходи і більш рівномірно розвиватися, тому по суті це одна рослина. До складу живильного шару також можна ввести ті елементи, які в звичайному насінні можуть бути в дефіциті через особливості минулого сезону. Ну, і зрозуміло, що це також економічна безпека, тому що навіть в неврожайні роки можна синтезувати стільки насіння, скільки необхідно» – зазначає аграрій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила імпорт картоплі у 43 рази

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

Основними постачальниками картоплі до України стали країни СНД, які ввезли 95% від загального імпорту України за 2019 рік, у тому числі: 84% Білорусь, 5% РФ та 4% Казахстан. Нагадаємо, що країни Митного союзу обмежують ввезення на свої ринки української картоплі (у тому числі в частині проходження карантинних умов), в той час як Україна цей інструмент не застосовує. Відповідно, наслідком цього стали численні нарікання щодо якості ввезеної картоплі до України.

«Картопля є продуктом повсякденного вжитку багатьох українців. Забезпечення населення бульбою протягом року, крім локального вирощування, все більше залежить від зберігаючих потужностей. Зважаючи на відкритість ринку, дисбаланс попиту та пропозиції товару швидко коректується імпортом», - пояснює Валентина Кропивко, експертка УКАБ.

За останні десять років в Україні під культуру зазвичай відводилося близько 1,35 млн га, середньорічний врожай картоплі становив порядку 22 млн т. Коливання річних даних є в межах 5-11%. Це не критично, оскільки, згідно даних Держстату, населенням споживається щорічно близько 6 млн т коренеплодів, тобто менше третини від вирощеного врожаю. Решта коренеплодів використовується на корм, переробку та як посадковий матеріал. Масштаби втрат картоплі під час зберігання не можливо оцінити, оскільки виробництво бульби в основному сконцентровано у господарствах населення (98%).

У 2019 році через холодну весну і сухе літо було накопано на 10% менше картоплі від середнього показника за десять років, проте більше за неврожайний для культури 2010 рік. Обмежена пропозиція коренеплодів на початку літа в Україні спричинила паніку, тому ринок компенсував її імпортним товаром, активні поставки якого тривали до кінця року. Традиційна для вітчизняного населення звичка запасатися дефіцитним товаром дозволила імпортерам завезти картоплі на рекордну суму в  47,5 млн $ у 2019 році. Середня вартість імпорту за цей період складала 19 центів/кг, що фактично дорівнює 5 грн/кг. Дана ціна ввезеної картоплі є найменшою за 9 років, як у гривневому, так і у доларовому еквіваленті.

За словами Валентини Кропивко, у минулому році сусіди демпінгували вітчизняних виробників бульби, що негативно вплинуло на картоплярство України. За даними Держстату, середні ціни картоплі, реалізованої вітчизняними підприємствами у 2019  році складали порядку 5,5 грн/кг. В результаті вітчизняна картопля стала неконкурентною порівняно з імпортним товаром.

«Загалом, вітчизняне картоплярство здатне забезпечити населення продукцією та виходити на зовнішні ринки з конкурентною продукцією. Для цього необхідно поряд із гармонізацією законодавства,  нарощувати промислове виробництва та потужності для зберігання бульби. Зважаючи на високу конкуренцію на зовнішньому ринку варто для імпортерів запровадити дзеркальні карантинні заходи на митниці», - підсумувала експертка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери чекають різкого подорожчання хліба

Погодні примхи нашкодять урожаю зернових, стверджують експерти. Снігу мало, а морози слабкі і нетривалі. І вже дають прогнози щодо того, скільки коштуватиме хліб. Стрибки погоди псують посіви озимих. У той же час, пророкують рекордний урожай інших культур, пише Сьогодні.

Мінусова температура в Херсонській області лише п'ятий день. Морози незначні – лише кілька градусів нижче нуля. Майбутній урожай присипав сніг. А фермери хвилюються, адже такого покриву недостатньо.

"27%. З них 20% це вологість в'янення. Це і волога, яку ґрунт ніколи не віддасть рослині. Всього лише різниця 7% вологи, яку рослина може взяти з ґрунту. Це дуже низький показник для зернових культур", - розповідає Ганна Роздобудько, завідувачка лабораторією ТОВ "АгроАналіз Україна".

Через теплу зиму зернових зберуть на 10-15% менше, підрахували аграрії. Це за умови, що погода надалі не псуватиметься. У той же час радіють теплій зимі овочівники.

"Наші овочівники, які вирощують озимі овочеві культури, як наприклад озиму цибулю, озимий часник, в цьому році в повному розумінні слова на коні. Перезимівля рослин відмінна і урожай буде чудовим", - зазначає Вадим Дудка, генеральний директор компанії "АгроАналіз Україна".

Овочі дешеві, хліб дорогий. Це прогноз херсонських фермерів на 2020 рік. Лютий вже навряд чи виправить ситуацію. Незалежно від того, чи сипатиме сніг, чи грітиме сонце. Стримати ціни на борошно зможе тільки держава, якщо залучить резервні запаси зерна.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview