Для порятунку економіки потрібно плавно знизити облікову ставку до 4%

Занадто висока облікова ставка і висока прибутковість депозитних сертифікатів Нацбанку є вигідними для спекулянтів, а не інвесторів, вважає власник одного з найбільших агрохолдингів Європи групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк.

Опитування аналітичного центру Федерації роботодавців показало, що понад 75% респондентів не готові інвестувати в економіку України за існуючих умов, коли облікова ставка Нацбанку складає 17,5%, а інфляція – 9%. Такий розрив робить неможливим розвиток економіки, заморожує кредитування промислового сектору. Це питання стало темою обговорення під час батлу думок на тему "Промисловці проти НБУ», організованому Федерацією роботодавців України, повідомляє УНІАН.

На думку українського бізнесмена, порятунком для української економіки може стати поступове зниження облікової ставки з 17,5% до 4%, але для цього треба створити «подушку безпеки» в три мільярди доларів. «Поки є депозитні сертифікати, вищі від ставки реального кредитування, буде існувати ця система. Коли спекулянт забере гроші з системи, буде обвал національної валюти. Для себе в голові треба скласти рішення:  ми готуємо подушку в три мільярди доларів, потім плавно робимо зниження ставки з 17% до 8%, а потім за три роки йдемо до 4%. Даємо надію банкам, системі", – заявив Олег Бахматюк.

Не тільки іноземні, але і українські інвестори за існуючих умов шукають можливості інвестувати в економіки інших країн з більш сприятливими умовами. «Понад 61% опитаних нами розглядають інші країни з більш низькими відсотковими ставками як альтернативу фінансуванню капіталовкладень в Україні.  І багато хто вже сьогодні  інвестує в інші країни. Тобто більша частина представників бізнесу готова  інвестувати та створювати робочі місця де завгодно, але не в нашій країні, тому що політика НБУ, Міністерства економіки, Міністерства фінансів не сприяє тому, щоб інвестиції приходили в Україну», - сказав Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

Компанія «Дельтафрут» отримала 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат від СК «АСКА» за втрачений через погодні умови врожай яблук. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку.

Своїм досвідом агрострахування  в інтерв’ю Аgroreview.com поділився директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

- Сільське господарство дуже залежить від природних та кліматичних умов. Чи потрібне фермерам агрострахування?

- Ризикований бізнес завжди потребує страхування. Агрострахування – це не зайві витрати, а, в першу чергу, фінансовий інструмент для  зменшення ризиків у сільгоспвиробництві. Якщо погодні умови будуть несприятливими, агропідприємство матиме ресурс для подальшої роботи. Дивлячись на зміну клімату, на ті катаклізми, які були в минулому році не тільки в нашому господарстві, а в Україні та Європі, розумів, що необхідно мінімізувати ризики. Саме тому ми вирішили застрахувати врожай яблук у 2018 році.

- Від яких погодних ризиків страхували?

- Якщо розглядати багаторічні насадження, то існує два чинника, які можуть привести до знищення та пошкодження врожаю – це весняні заморозки та град. І якщо проти граду існують системи захисту, наприклад, противоградова сітка, то захистити квітки від морозу може активне дождування. З точки зору фінансів - це дуже затратно, а іноді неможливо технічно зробити. Як альтернативу всім цим заходам, ми вирішили укласти страхову угоду, яка б забезпечувала нашим садам захист від заморозків, урагану та граду.

- Якою була загальна площа застрахованих садів?

- Застрахували 65 гектарів садів. У липні 2018 року на площах компанії «Дельтафрут» у Вінницькій області пройшов дощ з грозою і градом. Після граду значну частину врожаю яблук, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена. Страховий договір мав дві частини. Згідно з умовами контракту, врожай страхувався за кількістю, і, що не менш важливо, за якістю.

- Чи виникли труднощі з отриманням страхових виплат?

- Страховий випадок стався у середині липня, але по процедурі ми мали дочекатися збору врожаю, і по факту визначити відсоток ушкоджених та неушкоджених яблук. Після цього в листопаді страховій компанії були передані всі необхідні документи: заяви, журнали обліку, технологічні карти. Ніяких труднощів з цим не виникло, належним чином все це засвідчили. Першу виплату ми отримали на початку січня, а до кінця місяця була перерахована друга частина компенсації. 

- Як обирали страхову компанію? Що можете порадити фермерам, які вперше хочуть застрахувати свій врожай?

- Самостійно знайти страхову компанію можна, але треба дуже уважно дивитися на договір страхування, який вони вам пропонують. Цим мають займатися люди, які розуміються на цьому та мають відповідний досвід. Я пішов по шляху обрання страхового брокера, а саме "Аграрної Агенції АГРОС". Я їм розповів про умови, важливі для нашого сільгосппідприємства, а їхня задача була знайти надійну страхову компанію з гарною репутацією на ринку. Спільно зі страховою компанією вони розробляють договір. Далі страховий брокер  надає інформацію про  те, чи існують ризики по договору агрострахування. Також страховий брокер повністю контролював процес оцінки збитку. Я співпрацюю з «Аграрною Агенцією АГРОС» вже другий рік. До речі, це мені не коштує ні копійки, так як винагорода цій компанії резервується західноєвропейськими перестраховиками. Тобто, українська компанія, страхуючи мій ризик, продає його в іншу страхову компанію. І коли настає страховий випадок, більшу частину компенсації виплачує західноєвропейський перестраховик. І це також є для мене 100% гарантією того, що гроші будуть сплачені. Тому, безумовно, при виборі страхового партнера,  треба звертати увагу на те, чи перестраховуються ризики в іноземних компаніях. Коли страхова компанія розуміє, що більшість грошей виплачує перестраховик, навряд чи виникне якась юридична казуїстика.

- Чому, на Вашу думку, вітчизняні аграрії досить скептично ставляться до можливості застрахувати свій урожай?

- Це, в першу чергу, наша ментальність. Фермери зазвичай думають: «авось пронесе, це в сусіда буде, а не в мене». Можливо,  аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов’язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється. На мою думку, така цьогорічна рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недаремно старі люди кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов.  До речі, у 2017 році в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки. Але якщо ми візьмемо садоводів, то минулий сезон був вкрай невдалим для нас. Приблизно 98% господарств закінчили сезон з дуже великими збитками внаслідок вкрай низьких цін на яблука. І може в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає обігових коштів.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

- Агрострахування часто через брак коштів залишається недоступним для фермерів. Що робити у такій ситуації? Хто має сказати своє вагоме слово – держава, страхові компанії?

- Було би дуже доречно програму підтримки з боку держави поширити не тільки на компенсування відсотків за кредитами, а й на часткову компенсацію вартості агрострахування. Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита.

У 2017 році, коли було тотальне знищення через весняні заморозки врожаю у багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат. Якщо держава звернула би на це увагу і започаткувала програму компенсації 50 або ж навіть 30 % страхового внеску, це сприяло тому, що фермери активніше страхувалися. У аграріїв була б впевненість у тому, що держава контролюватиме виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше. Взагалі, агрострахування – це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Аграрний сектор повинен розглядатися державою як основа продовольчої безпеки країни.

- Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

 - Напевно, одну з вирішальних. Можу пояснити на прикладі цифр. У 2017 році в одному з господарств в Черкаській області, яке мало в обробітку більше 100 гектарів саду, був заморозок, внаслідок чого втрачено урожай близько 5000 тонн яблук. Якщо взяти ціну за кілограм яблука близько 6 грн, то загальні втрати підприємства сягнули більше 30 млн грн. Але необхідні виробничі витрати у вигляді орендної плати за землю, заробітної плати працівникам, догляд за деревами у такому господарстві сягають як мінімум 300 тисяч доларів на рік. Починається наступний сезон, треба вкладати кошти в тару, логістику, зберігання. Через погодні негаразди підприємство  може зазнати колосальних фінансових збитків. Застрахувавши врожай, компанія працюватиме у  нормальному режимі. А без страхування ви можете залишитися ні з чим. В умовах глобальних кліматичних змін, коли погодний чинник з року в рік щораз більше впливає на результати сільгоспвиробників, агрострахування стає оптимальним рішенням для АПК, забезпечуючи сталість та прибутковість агропідприємствам.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Про новітні технологічні рішення, спрямовані на зростання врожайності та доходності, розповів Євген Осипов, генеральний директор «Кернел», під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Інновації – це той шлях, який Кернел вибрав для себе досить давно. У багатьох технологічних підходах, таких як точне землеробство, диференційоване внесення, робота агрохімлабораторії, ми є першопрохідцями в Україні. Також ми запровадили систему супутникового моніторингу Cropio і проект DigitalAgriBusiness – комплексну інформаційну систему управління агровиробництвом, яка є результатом освоєння в Кернел штучного інтелекту і BigData. Світ змінюється дуже швидко. І для того, щоб постійно бути на гребені хвилі, потрібно розвиватися разом з світом і відповідати на всі виклики. Тому в компанії ми впроваджуємо ІТ-продукти, додатки для звітності зерна, безпеки даних, працюємо над CRM-програмою. Все це дасть нам можливість розвиватися далі, рухатися вперед, піднімати ефективність виробництва», - підкреслив Євген Осипов.

За його словами, завдяки інформації про історію поля, його грунт, попередню врожайність аграрії компанії на місцях зможуть приймати рішення про роботу на тому чи іншому полі, аналізувати дані і обирати правильні технології.

Нагадаємо, компанія Кернел запустила партнерську програму і першу в Україні комунікаційну платформу для спілкування та нетворкінгу сільгоспвиробників Open Agribusiness

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З минулого року вартість перевезення зерна зросла на 35%

Про це заявив аналітик компанії Pro-Consulting Іван Шпак, аналізуючи ринок логістичних послуг на аграрному ринку.

За даними експерта, з початку 2018 року вартість перевезення в зерновозах зросла на 35%. За минулий рік фактична вартість транспортування зерна залізницею зросла на 60 - 70% (це сумарне підвищення з урахуванням зростання тарифу; вартості використання вагонів; застосування УЗ різних додаткових коефіцієнтів). Частка вагонної складової зросла в три рази.

«Частка автотранспорту в перевезеннях продукції АПК зросла з 40,2% у 2017 році до 43,4% за підсумками 2018 року. У даній ситуації спостерігаються як негативні, так і позитивні моменти» - зазначив у своєму Іван Шпак.

Крім того, на стан ринку логістики впливають і можливості обробки і зберігання зерна. Сьогодні в Україні налічується 1270 елеваторів різного класу, об'ємом в 36 млн тонн зерна. А якщо враховувати і склади підлогового зберігання, то загальні обсяги зберігання зерна становлять близько 46-47 млн ​​тонн.

На думку аналітика, до 2020 потреба обсягів зберігання зерна може скласти близько 70 млн тонн, що значно вище нинішніх можливостей, так як темпи приросту обсягів зберігання на рівні 5-7% на рік поступаються потребам більш ніж в 6 разів.

На тлі гострих проблем нестачі вагонів, тягової потужності і зношеності інфраструктури в секторі залізничних перевезень, перспективним напрямком для зернових перевезень стає річкове сполучення. Однак, розвиток ринку річкових перевезень вимагає прозорих умов для гравців, інвестицій в інфраструктуру, в тому числі, і в поглиблення річок, а поки в зернових перевезеннях буде і надалі зростати частка автомобільного транспорту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Політики не готові: Володимир Гройсман про вільний ринок землі

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що в цьому році в Україні не вийде ввести вільний ринок землі. Про це глава уряду сказав в інтерв'ю LIGA.net.

За його словами, політики не готові брати на себе відповідальність і вводити вільний ринок землі, тому для прийняття відповідного законопроекту в цьому році "не вистачить голосів".

Він підкреслив, що процес запровадження ринку землі в Україні повинен йти "еволюційно і бути обговорений з громадянами". "Це зручна тема (ринок землі - Ред.) для спекуляцій на страху людей. Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння - до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності тільки для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги", - заявив прем'єр.

"Не можна допустити, щоб великі земельні наділи отримали кілька гравців", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, заборона на продаж земель сільгосппризначення була введена в 2001 році. З 2002 року мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого Верховна Рада неодноразово його продовжувала.

20 грудня 2018 року парламент в черговий раз підтримав законопроект про продовження заборони на продаж землі до 1 січня 2020 року. 4 лютого цей документ підписав Петро Порошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна входить до десятки світових лідерів виробників зерна

Про це він заявив під час Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог».

«Минулого року Україна зібрала понад 70 мільйонів тон зерна. Це – наш абсолютний рекорд. Ніколи до цього Україна не збирала такий врожай. Колгоспна система радянських часів навіть мріяти не могла про такі показники», - зазначив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших світових виробників зерна і до трійки найпотужніших його світових експортерів.

«Зараз, я на цьому професійно наголошую, є всі можливості аби суттєво збільшити нашу частку на світовому ринку зерна. Я казав, що щорічно кількість населення Землі збільшується на 80-90 млн людей за рік. І усі хочуть їсти.  Ми маємо абсолютно чіткі перспективи нашого руху вперед», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також зазначив, що минулого року Україна з’явилася у  десятці  найбільших світових постачальників молочної продукції та традиційно займає перше місце з експорту соняшникової олії. Україна забезпечує більше половини її світового експорту. При цьому Петро Порошенко підкреслив, що в експорті АПК зростає частка переробленої продукції. «Ми впевнено опановуємо європейський ринок завдяки Угоді про асоціацію та зону вільної торгівлі»,- наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що прибутковість агропромислового комплексу напряму буде відображатися у реалізації соціальних проектів безпосередньо на селі, зокрема таких як будівництво амбулаторій та закупівля автомобілів для них.

«Прибутковість агропромислового комплексу через механізм децентралізації буде втілюватися у вагомі соціальні проекти на селі. Зараз триває будівництво близько п’ятисот амбулаторій. І для них вже закупили автомобілі. Але це лише частина великого проекту із розвитку сільської медицини», - сказав Президент.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview