Для порятунку економіки потрібно плавно знизити облікову ставку до 4%

Занадто висока облікова ставка і висока прибутковість депозитних сертифікатів Нацбанку є вигідними для спекулянтів, а не інвесторів, вважає власник одного з найбільших агрохолдингів Європи групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк.

Опитування аналітичного центру Федерації роботодавців показало, що понад 75% респондентів не готові інвестувати в економіку України за існуючих умов, коли облікова ставка Нацбанку складає 17,5%, а інфляція – 9%. Такий розрив робить неможливим розвиток економіки, заморожує кредитування промислового сектору. Це питання стало темою обговорення під час батлу думок на тему "Промисловці проти НБУ», організованому Федерацією роботодавців України, повідомляє УНІАН.

На думку українського бізнесмена, порятунком для української економіки може стати поступове зниження облікової ставки з 17,5% до 4%, але для цього треба створити «подушку безпеки» в три мільярди доларів. «Поки є депозитні сертифікати, вищі від ставки реального кредитування, буде існувати ця система. Коли спекулянт забере гроші з системи, буде обвал національної валюти. Для себе в голові треба скласти рішення:  ми готуємо подушку в три мільярди доларів, потім плавно робимо зниження ставки з 17% до 8%, а потім за три роки йдемо до 4%. Даємо надію банкам, системі", – заявив Олег Бахматюк.

Не тільки іноземні, але і українські інвестори за існуючих умов шукають можливості інвестувати в економіки інших країн з більш сприятливими умовами. «Понад 61% опитаних нами розглядають інші країни з більш низькими відсотковими ставками як альтернативу фінансуванню капіталовкладень в Україні.  І багато хто вже сьогодні  інвестує в інші країни. Тобто більша частина представників бізнесу готова  інвестувати та створювати робочі місця де завгодно, але не в нашій країні, тому що політика НБУ, Міністерства економіки, Міністерства фінансів не сприяє тому, щоб інвестиції приходили в Україну», - сказав Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Рейки розбрату: як побороти логістичний колапс

І ось тут аграрії зіткнулися з проблемою, що Укрзалізниця не в змозі перевезти такий обсяг продукції. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час конференції  «Стратегії експорту: трейдинг і логистика 2019», яку провела компанія «ПроАгроГруп» 8 лютого у Києві.

«Проблема дефіциту вагонів-зерновозів складається з одного масштабного колапсу. Укрзалізниця не в змозі задовольнити зростаючий попит аграріїв на перевезення. Тому єдиний спосіб поліпшить ситуацію – це державне і приватне партнерство. У зв'язку з цим законопроект “Про залізничний транспорт України” (№9512) вже зареєстрований у Верховній Раді і передбачає допуск приватної тяги на залізницю. УЗА вітає такі кроки, оскільки бачимо, що держава не в змозі придбати потрібну кількість локомотивів. Якщо на сьогоднішній день Укрзалізниця має у своєму розпорядженні трохи більше 3000 локомотивів, і пишається тим, що закупили 30 локомотивів, то навряд чи це допоможе вирішити логістичну проблему. Єдиний спосіб - це приватна та державна співпраця, де бізнес купуватиме нові локомотиви і вагони та надаватиме послуги з перевезення на коліях, які належать державі», - заявив Микола Горбачьов.

Він підкреслив, що у договорі про Асоціацію України з ЄС чітко передбачено допуск приватної тяги на залізницю. Але на сьогоднішній день, якщо вагони і локомотиви приватний бізнес може купити, то виходити з ним на державні колії загального користування не можна. Новий законопроект як раз і передбачає, що приватні компанії будуть мати право користуватися залізницею.

«Законопроект підтримує чотири комітети Верховної Ради, і Укрзалізниця, і бізнес. Я більш ніж упевнений, що він буде незабаром прийнятий. Але його практичне втілення потребує тривалого періоду та клопіткої роботи. Ефект від впровадження закону буде відчутний у кращому випадку через рік-два», - заявив Микола Горбачьов.

Він повідомив, що автомобільним транспортом перевозяться близько 30% вантажів від елеваторів до портів. Що стосується річкових перевезень, то на думку експерта, це один з найбільш перспективних напрямків логістики, але потребує значних капіталовкладень.

Нагадаємо, попередній законопроект “Про залізничний транспорт України” (№7316), який передбачав допуск приватної тяги на шляхи “Укрзалізниці”, Верховна Рада відхилила 18 жовтня 2018 року. Тоді за прийняття документу за основу проголосувало 202 народних депутата при 226 необхідних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корейці підвищуватимуть рентабельність вітчизняних фермерських господарств

Про це в інтерв'ю delo.ua розповів посол Республіки Корея в Україні Лі Янг-Гу.

"Минулого року корейський виробник агротехніки запустив процес складання своєї продукції на базі Запорізького автомобілебудівного заводу Daewoo. Якщо співпраця виявиться успішним, то обороти співпраці в майбутньому будуть значно збільшені", - заявив посол.

За його словами, в минулому році Корея приділила значну увагу співпраці з українським сільськогосподарським сектором.

"Зараз корейська компанія вивчає можливості розвитку платформи Smart Farming в Україні. Вже є три пілотних проекти: в Умані та в Києві (на базі аграрних університетів з власними теплицями), і також у Львові. Поки що ці проекти на стадії тестування, але вони допоможуть визначити їхню технічну здійсненність. І думаю, що в майбутньому ця ініціатива підвищить рентабельність і ефективність фермерських господарств в Україні за рахунок автоматизації процесів та впровадження IT-технологій, зокрема енергозберігаючих. А також дозволить вирощувати органічні овочі та фрукти в теплицях взимку, з метою забезпечення внутрішнього ринку та експорту в європейські країни", - підкреслив Лі Янг-Гу.

Він розповів ще про один важливий проект. Корейська компанія Kreves Development, після пробного тестування в 2018 році, уклала договір з Інститутом землеробства Національної академії аграрних наук України щодо вирощування озимого ріпака в Україні.

"Якщо співпраця буде успішною, то планується збільшення площі посадки ріпаку для Кореї до 30 тис. га і, можливо, його переробка здійснюватиметься в Україні.

Високі технології, які є в розпорядженні Кореї, і колосальні можливості агропромислової галузі України в комплексі можуть стати основою втілення ідеї шовкового шляху.

Взагалі, Корея та Україна планують розширити співпрацю в напрямках зрошення, зеленого виробництва, впровадження високих технологій, вже є початковий етап співробітництва з виробниками сільськогосподарського обладнання", - підкреслив посол.

Що стосується зацікавленості в торгівлі з Україною, то Південна Корея має давній інтерес до імпорту зерна.

"І зростаючі потреби нашої країни в цьому питанні дають непоганий шанс для експортерів українського зерна закріпитися на нашому ринку. Крім того, корейська сторона має інтерес до вирощування в Україні особливих сортів елітної цибулі для експорту в Євросоюз. А взагалі, зараз Україна і Корея використовують лише близько 10% від можливого потенціалу взаємного товарообігу. Тому перспектив і можливостей багато", - заявив Лі Янг-Гу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Старий новий курс: Трофімцева про плани в МінАПК

"Український АПК останні роки динамічно і потужно розвивається, в тому числі, завдяки роботі команди Мінагрополітики. Наприклад, ми досягли серйозних результатів на зовнішніх ринках і задали чудовий темп в євроінтеграційних процесах в галузі. Щоб сектор і надалі міг залишатись одним з головних двигунів національної економіки, забезпечувати не лише продовольчу безпеку України, але й «годувати світ», аграрна політика має стати системною, ефективною і відповідати викликам сьогодення. Стратегічне бачення середньострокового розвитку сектору є, воно закладено в тому числі в секторальній стратегії «3+5» і нашій експортній стратегії", - написала Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона підкреслила, що її мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю мають відкриватись не менш активно.

Нагадаємо, 6 лютого Кабінет Міністрів України призначив Ольгу Трофімцеву на посаду виконуючої обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Епізоотична ситуація в Україні стабільна – Держпродспоживслужба

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», - наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявлено 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявлено в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

При проведенні моніторингу АЧС серед домашніх свиней відповідно до Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні у 2018 році досліджено 45,9 тис. проб та виявлено 222 випадки АЧС ранній стадії, що дозволило упередити поширення хвороби.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік було зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. Завдяки цьому Держпродспоживслужба у 2018 році вперше за останній період провела масштабну кампанію з імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу, яка охопила майже всю територію України. Було використано понад 6,6 млн доз антирабічної вакцини. Для цих цілей застосовувався авіатранспорт, який оснащений системами GPS і системами реєстрації скидання вакцини.

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», - зауважив Борис Кобаль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польський фермер розповів, як у ЄС наживаються за рахунок Польщі та України

Про це розповів голова польських організацій «Агросоюз» Міхал Колодейчак, пише etcetera.media.

Зараз під опікою польського фермера знаходяться три господарства загальною площею 100 га, на яких вирощуються різні сорти капусти, картопля і пшениця.

За словами Колодейчака, дотації польським фермерам складають від 210 до 230 євро за гектар. Тоді як у таких країнах ЄС, як Франція, Німеччина, Нідерланди і Португалія, вони щонайменше удвічі більші, при тому що ціни на сільгосппродукцію в ЄС однакові. Ціни на засоби захисту рослин у Польщі також вищі, ніж у Німеччині, Франції та Великобританії. Виходить, що виробляти агропродукцію в нинішніх умовах виявляється невигідно, – резюмує польський аграрій.

Аграрій зазначає, що крім усього іншого, країни Західної Європи прагнуть розмістити в Польщі свої магазини, через які реалізують національну продукцію. У підсумку умови на ринку сільгосппродуктів починають диктувати великі агрохолдинги і супермаркети, які зацікавлені у великих поставках. У такий спосіб нищаться дрібні фермерські господарства. Колодейчак застерігає Україну від подібного сценарію, який зараз стрімко реалізується в Польщі.

Фермер вказує на те, що українські аграрії конкурують із польськими. Наприклад, 80% замороженої української малини постачається на польський ринок. За словами Колодейчака, польські аграрії зможуть терпіти таку ситуацію не більше 2 років.

«Я раніше говорив, що українці для нас є конкурентами. Але слід уточнити, що українські сімейні ферми нам не конкуренти, а позитивне доповнення ринку. Конкурентами є тільки ті німці й французи, голландці, які у великій кількості їдуть в Україну і засівають зерновими, рапсом і соняшником значні площі», – розповідає аграрій.

За словами фермера, іноземні агрохолдинги використовують те, що в Україні можна застосовувати засоби захисту рослин, заборонені в тій же Польщі та інших країнах ЄС. Це дозволяє значно знизити собівартість агропродуктів, які потім вигідно реалізовуються на польському та українському ринках.

Колодейчак зізнається, що Польща цілком підпорядковується торговельній політиці Брюсселя. І за фінансування, яке країна отримала від ЄС, вона розплатилася, ставши споживачем західних машин і повернувши таким чином гроші в Німеччину, Францію, Італію та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview