Для українців дорого: майже все органічне м'ясо йде на експорт

В Україні також розвивається органічне виробництво, але низька купівельна спроможність більшості населення обмежує попит на його продукцію всередині країни. В основному продукти з сертифікатом «органік» направляються на міжнародні ринки. Вітчизняні органічні господарства воліють займатися рослинництвом. М'ясо для них не так цікаво, оскільки вимагає набагато більших витрат сил і засобів, пише pro-consulting.ua.

Згідно з правилами утримання тварин, призначених для переробки на органічне м'ясо, введених постановою Кабміну в 2016 році, для худоби необхідно виділяти комфортні приміщення з розрахунку шість квадратних метрів на одну тварину. У птахів повинні бути індивідуальні гнізда і вихід на відкриті майданчики. Годуватися такі органічні тварини повинні органічним кормом, без хімічних добавок. Навіть щеплення для них жорстко регламентовані. Тож не дивно, що ціна органічного м'яса в рази вища, ніж на звичайне. А у нас і звичайної яловичини і свинини купують небагато, віддаючи перевагу більш дешевій курятині.

Тому господарства, які займаються органічним тваринництвом, як правило, мають чітко налагоджені канали збуту своєї дорогої продукції за кордон. А таких серйозних виробників у нас близько десятка з 20 компаній, що мають відповідний сертифікат. Найбільший з них випускає не більше 20 тис. тонн м'яса на рік.

Можливості України по виробництву органічної продукції, значно перевершують нинішній рівень їх реалізації. Цей сегмент сільського господарства хоч і зростає високими темпами, але стримуючі фактори не дають йому розвернутися в повну силу. Такими факторами є велика собівартість виробництва в поєднанні з несприятливою епідеміологічною ситуацією в тваринництві. Низький попит всередині країни змушує органічних виробників орієнтуватися на більш заможні ринки інших країн, а організувати експортний канал туди не так вже й легко. Ситуацію можуть виправити іноземні інвестори, які будуть виробляти органічне м'ясо у нас, а продавати у себе. Ще більше доданої вартості Україна зможе отримати у разі організації на нашій території переробки м'яса «органік» в продукти харчування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК планує внести зміни оцінки відповідності сільгосптехніки

За сприяння проекту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» відбувся круглий стіл «Імплементація оновленого європейського технічного законодавства щодо затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів в Україні».

Захід відбувся на базі Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого за участі представників Мінагрополітики, проекту ЄС, українських та іноземних компаній-імпортерів та виробників сільськогосподарської техніки.

Присутніх було ознайомлено з поточним станом імплементації європейської моделі допуску на ринок сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів. Зокрема, було обговорено оптимальні шляхи впровадження в Україні оновленого законодавства ЄС з питань оцінки відповідності сільськогосподарської та лісогосподарської техніки.

Зазначені зміни полягатимуть у внесенні змін до діючого Технічного регламенту затвердження типу, впровадженні нового регламенту та розробці низки наказів Мінагрополітики щодо окремих вимог до техніки.

Одночасно із затвердженням нового регламенту планується імплементувати окремі акти ЄС, які встановлюють вимоги до екологічності транспортних засобів, їх технічної та функціональної безпеки, адміністративних процедур та документів.

Деякі положення планується застосовувати з використанням перехідних періодів, що дасть учасникам ринку можливість завчасно підготуватися до нових правил.

Оскільки окремі перехідні періоди можуть тривати декілька років, Мінагрополітики розроблено зміни до діючого технічного регламенту.  

Після обговорення проектів актів учасники круглого столу подадуть Мінагрополітики свої пропозиції та зауваження.

Довідка:

Проект технічного регламенту затвердження типу та нагляду за ринком сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів розроблено на основі Регламенту ЄС № 167/2013, який діє в ЄС з 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Митники знайшли спосіб створити проблеми експортерам волоських горіхів

Про це пише propozitsiya.com.

«2 лютого у нас на Одеській митниці несподівано зупинили вантаж, готовий до відправки партнерам в Туреччину - контейнер з ядром волоського горіха, - розповів власник однієї з «горіхових» фірм Віталій Макєєв. - Ми відправляємо товар абсолютно офіційно і ніколи нікому не платимо хабарів. В процесі огляду вантажу товар був розвантажений і завантажений назад в контейнер. Все відповідало митним документам, які ми надали. Але несподівано митники заборонили відправку товару на тій підставі, що наша тара - ящики, в яких міститься горіх, - вже запатентована якимись іншими людьми».

«Цю схему з патентами придумали ще в 2014 році - тоді якась група осіб запатентувала на свої прізвища інтелектуальну власність на тару: ящики, пакети, короба - на все, що використовується для перевезення сільськогосподарських продуктів. Все це вже було запатентовано, і не раз, іншими людьми під різними назвами. Але фішка в тому, що патенти Грицая та Чорнея потрапили в електронну базу митниці, а патентів інших людей - чомусь немає. За всією цією схемою, кажуть, стоїть родина головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Його брат - Олег, за чутками, оформив на своїх друзів патенти на тару для перевезення насіння і горіха. І за рахунок своїх зв'язків заніс ці патенти в базу митниці. Митники отримали право пред'являти претензії до «порушників». Таким чином, перекривається кисень для конкурентів, а його фірми стають монополістами», - розповіли на митниці.

Підприємець Віталій Макєєв стверджує, що за «інтелектуальним» забороною на відправку його вантажу стоїть сам глава Одеської митниці Сергій Тупальська.

«Питання про інтелектуальну власність виникло лише на Одеській митниці. У нас є всі патенти і права на нашу тару, підтверджені державою. Скрізь вони підходять, і тільки на Одеській митниці рішення випускати чи ні машину з товаром на експорт приймає особисто в.о. начальника Сергій Тупальський. Я розцінюю це як приховане вимагання», - стверджує Віталій.

За словами одеського експедитора Олексія Г., Одеська митниця тим і відрізняється, що на ній товари експортерів, які відмовляються платити хабарі і намагаються працювати по-білому, піддають необгрунтованим огляду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли подешевшають овочі в Україні

Нинішньої зими все не так, як зазвичай, на фруктово-овочевому ринку на цей час. На відміну від минулого року за овочі платимо захмарні ціни, зате можемо заощадити на дешевих фруктах. Також за рік подешевшали яйця і цукор, пише Сегодня.

Як підрахувала Держслужба статистики, з січня 2018 року по січень 2019-го інфляція становила 9,2%, при цьому продукти подорожчали менше – на 7,9%. Але покупці, передусім пенсіонери, для яких бакалія і овочі є основою їх меню, зараз шоковані цінами на борщовий набір: капуста коштує 12-15 грн/кг, картопля – 9-10, морква і буряк – 9-12. Рік тому ціни були наполовину менше. Найбільше подорожчала цибуля: до 20-22 грн/кг, це вчетверо більше, ніж в січні 2018-го. Добре, що удар по гаманцю пом'якшили дешеві фрукти, насамперед яблука: на ринках вітчизняні хорошої якості можна купити навіть по 5-6 грн/кг. Дешевше на 3-5 грн/кг (8-12%), ніж минулого року, коштують цитрусові і банани. Наприклад, кіло апельсинів можна знайти по 24 грн/кг (-6 грн порівняно з січнем 2018 року). Але загалом овочі за рік подорожчали на 34,5%, а фрукти подешевшали на 19,2%. Також на 12,6% (2,5-3 грн/дес.) подешевшали яйця. Найстабільніша ціна на соняшникову олію (+2,5%), тобто літр подорожчав всього на 70-80 коп. Економісти пояснюють різку зміну в ціні овочів і фруктів тим, що вона дуже залежить від врожаю.

"Не секрет, що яблук минулого року зібрали багато, а наприклад, цибуля не вродила, звідси і зміна цін в рази, через рік все може бути зовсім по-іншому, – каже економіст Іван Нікітченко.

Фахівці плодоовочевого ринку очікують зниження цін на борщовий набір не раніше кінця квітня, коли на прилавках з'являться коренеплоди нового врожаю.

"Причини традиційні: до весни пропозиція овочів все нижче, витрати на зберігання все більше, оскільки сховища треба обігрівати, тому собівартість продукції зростає, – роз'яснив нам експерт Федір Рибаков. – Через місяць ціни на моркву, буряк, капусту, цибулю зростуть ще на 10-15%, або на 1,5-2 грн/кг. А от картопля подешевшає вже на початку квітня, коли з'явиться молода картопля з Єгипту. Та й пропозиція щодо картоплі збільшиться, насамперед на базарах. Урожай минулого року був хороший, і селяни, які забезпечують картоплею близько 85% ринку, почнуть масово продавати надлишки. Тому кілограм реально буде купити навіть по 5-6 грн. Яблука, навпаки, подорожчають в березні-квітні майже вдвічі, оскільки українські закінчаться, а імпорт залежатиме від курсу долара, це 16-18 грн/кг і більше".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейці їстимуть українську гусятину

Про це в інтерв’ю  журналу «Наше птахівництво» розповів керівник господарства Денис Шеремет, пише AgroTimes.

«Плануємо вийти на ринок Європи з гусячим м’ясом у вигляді тушок. Наприклад, наразі розглядаємо ринки Німеччини й Іспанії», – зазначив він.

Водночас Денис Шеремет хотів би об’єднати зусилля з іншими українськими виробниками гусячого м’яса, які вирощують птицю без застосування антибіотиків, для того, щоб формувати експортні партії для поставок у Європу.

«Ми працюємо за власною розробленою біотехнологією вирощування гусей, а тому за потреби можемо навчити цих фермерів працювати за нею так само й продавати вирощених гусей разом із нами у Європу», – додав він.

Денис Шеремет вважає цікавим і експорт гусячого жиру, пуху й пера. «Також цікаво продавати за кордон жирну гусячу печінку. Особливо в світлі того, що в Європі заборонено вирощувати гусей для виробництва фуа-гра, бо це в них вважається знущанням з птиці, – поясни він. – У нас поки що таких заборон немає, а тому ми можемо сміливо цим користатися. Бо споживачів цієї продукції у тій самій Франції дуже багато».

Довідка:

Господарство «Сила життя» вирощує гусей за екстенсивною технологією, без застосування антибіотиків, реалізує продукцію гусівництва. Має 2 тис. гусей батьківського поголів’я одночасного утримання великої білої та великої сірої порід. Потужність виробництва – 50-70 тис. інкубаційного гусячого яйця на рік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинина живою вагою почала дорожчати

Так, якщо у перших числах лютого середня ціна на свинину живою вагою була на рівні 39,2 грн/кг, то цього тижня показник відновився до 40,5 грн/кг. Про позитивну динаміку на ринку живця повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Цьоготижневі котирування на свиней забійних кондицій підвищились на 0,5-2 грн/кг, а тож їх діапазон упродовж 7-го тижня становив 39-41 грн/кг. Більшість м’ясопереробників зазначає, що передумов для висхідного руху цін поки не виникло, адже попит з боку кінцевого споживача залишається досить млявим. Тож реабілітацію цін частково пов’язують з підвищеною активністю формування запасів сировини окремими м’ясопереробниками, які скористалися «вікном» низьких цін. З іншого боку, таке відновлення слугує противагою падінню цін заготівлі, які сягнули критичного для свинарів рівня.

Більшість представників м’ясопереробки налаштовані на стабілізацію цін на досягнутому рівні, а можливий їх приріст наступного тижня оцінюють у 0,5-1 грн/кг. Так, протягом третього тижня лютого учасники Асоціації «М’ясної галузі» налаштовані закуповувати свиней забійних кондицій по 39-41,5 грн/кг. З іншого боку, побутує думка, що вище 42 грн/кг ціни на свинину живою вагою до кінця лютого не піднімуться.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview