До чого готуватися аграріям в 2018 році – заступник голови аграрного Комітету ВР Олександр Бакуменко

Що нового для аграріїв і яким прогнозують майбутній рік політики, УНН дізналася у народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменко.

Чого чекати аграріям у 2018 році?

- У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. У першому читанні він уже прийнятий, до другого читання його зараз готує Кабінет Міністрів України з урахуванням поправок нашого аграрного Комітету. Що в цьому бюджеті нового?

Вперше 1 млрд грн державної підтримки отримає фермерство. З позиції Комітету ми впевнені в необхідності конкурентного середовища через фермерські кооперативи з вирощування ягід, виноградників, овочів, виробництва молочної продукції, сирів і так далі. Це ті модулі, де фермери можуть об'єднатися в кооперацію і бути конкурентними на ринку.

У цьому плані особливо цікава ніша органічної продукції. Це той потенціал, який можна розвинути і вийти з ним на ринки Європейського Союзу, Арабських країн, Азії та Африки.

Дотуватися будуть також сімейні ферми, щоб вони зайшли в товарне виробництво, отримали статус юридичних осіб і мали доступ до всіх існуючих державних програм розвитку.

Було багато дискусій про дотації для внутрішньоорієнтованих виробників, тобто тих, хто в першу чергу годує нашого споживача, а не пускає продукцію на експорт - як йтимуть справи у них?

- Бюджетна дотація або квазіаккумуляція ПДВ в цьому році скорочена в два рази. Якщо в минулому році ми закладали 4 млрд грн, то в цьому році її, на жаль, скоротили до 2 млрд грн. Наш Комітет наполягає, що все-таки треба додати і залишити цю цифру на рівні 4 млрд грн. Але в першому читанні зміни не були внесені і залишилися ці 2 млрд грн. Насправді це дуже мало, тому що за розрахунками, необхідно близько 6 млрд грн.

Крім того, необхідно змінити порядок розподілу бюджетної дотації Кабінету Міністрів України, яким регулюється її виплата. У 2017 році був допущений певний прорахунок. Ті підприємства, які мали в своєму складі більшу частину зернового господарства і молочне стадо, в першому півріччі не змогли отримати цю компенсацію. Причина в тому, що порядок був сформований таким чином: заплатив і отримав за формулою повернення. Але оскільки, в першій половині року, податковий кредит формувався на цих підприємствах від операцій по зерну, то на жаль, у таких підприємств не було відшкодування грошей за дотацією. Тому, небхідно змінити існуючий порядок розподілу бюджетної дотації, щоб вже з 1 лютого підприємства почали отримувати всі необхідні ресурси.

Цього року по країні прокотився масштабний спалах африканської чуми свиней. Які заходи вжито для відновлення поголів'я худоби і боротьби з цим явищем?

- До бюджету закладено 2,3 млрд грн на компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Такі суми закладені, насамперед, з метою збільшення поголів'я. Крім збитків від АЧС, у нас скорочується поголів'я і великої рогатої худоби. Тому окремо 300 млн грн закладено на закупівлю нетелів та інших племінних тварин. Це дуже важливий момент.

Що стосується боротьби з АЧС, то планується фінансування Держпродпотребслужби в сумі 600 млн грн на протиепізоотичні заходи. Це не тільки боротьба з АЧС, але і з вузликовим дерматитом, пташиним грипом і так далі. Необхідно, щоб служба мала ресурси.

На які пільги можуть розраховувати аграрії при купівлі сільгосптехніки?

- У 2017 році була вперше введена програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчізняного виробництва. На цю програму виділено в поточному році 550 млн грн. Це дуже важлива програма, яка стимулює вітчизняне сільгоспмашинобудування. У наступному році планується направити 945 млн грн. Дуже важливо, щоб ці гроші були використані, тому що саме сільгоспвиробник отримує 20% - в компенсацію.

Тобто, аграрій купує техніку вітчизняного виробництва з певною локалізацією і йому держава компенсує 20% вартості. Таким чином вирішується проблема підтримки вітчизняного машинобудування. В питаннях таких пільг ще є багато нюансів, які необхідно привести в порядок, але все це вже прописано в наших рекомендаціях від Комітету.

На жаль, закладений дуже низький відсоток на компенсацію кредитів - всього 66 млн грн. Ми запропонували б цю цифру збільшити до 560 млн, тому що це здешевлення насамперед фінансового ресурсу, який необхідний для сільгоспвиробника. Ми вважаємо, що дана програма недофінансована і її необхідно збільшити.

Давайте повернемося до питання дотацій. Що означає на практиці таке скорочення?

- Продукція тваринників сьогодні йде на внутрішній ринок. А для того, щоб виробники могли стабілізувати свою діяльність, а потім наростити виробництво м'яса всіх видів, молока, яєць і так далі - необхідна підтримка держави.

Крім нашого аграрного Комітету цю ж позицію поділяють і провідні профільні аграрні асоціації. Ми звернемося до Кабміну з тим, щоб рівень дотацій підняли, бо 2 млрд грн недостатньо на бюджетну підтримку так званої квазіакумуляції ПДВ. Необхідно, щоб ресурс становив близько 6 млрд грн. Хоча б близько 4 млрд. Чому? Тому що коли ви заплатили 100 грн, а отримали відшкодування на рівні 40 або 50 коп., то це неправильно.

За оцінками експертів, скорочення дотацій призведе до зростання цін на м'ясо і негативним настроям в суспільстві. Чи не може це бути, скажімо так, навмисною диверсією?

- Сьогодні рентабельність виробництва свинини - це 3-5%, птиці на рівні 5%, яєць - на 6%. З такими показниками галузям неможливо розвиватися. Йде скорочення виробництва тваринницької продукції, масове скорочення. А що це означає? Скорочення - це відхід з ринку частини виробництва і безробіття людей.

Люди втрачають роботу і робочі місця, перестають платити податки, виходять на ринок праці і держава повинна їм виділяти допомоги.

Ось колосальна проблема сьогоднішнього дня. А все через низьку рентабельність тваринництва, чия продукція йде на внутрішній ринок.

Як економіст, можу сказати тільки одне - скорочення обсягів виробництва призведе до зростання цін. Чому? Тому що підприємству, яке втратило державну підтримку, потрібно виживати і відповідно, необхідно підвищувати ціни.

Підвищувати ціни сьогодні при такій низькій купівельній спроможності населення практично неможливо, тому частина виробництв закриваються і виходить удар з усіх боків для країни. По-перше, вона втрачає надходження від виробників, з іншого боку, змушена витрачати гроші на допомогу з безробіття.

Тобто, той галас, який підняли навколо компаній "Авангард" і "МХП" і як наслідок, скорочення дотацій, в кінцевому підсумку позначиться на простих людях?

- У цій історії було більше піару, до того ж непрофесійного. Давайте подивимося на "МХП" і "Авангард". Перша компанія працевлаштувала 40 тис. чоловік, інша - близько 45 тис. чоловік. Це робочі місця. Великі підприємства, які платять істотні податки. І раптом все це забувається і на поверхню "виплива" одна сторона медалі. Але зачекайте! Ми ж говоримо про національних виробників, які годують населення.

Більше того, дуже багато брешуть в пресі. Я читаю новини з великим подивом. Пишуть про те, що вже ціни в Україні вище, ніж в Європі. Але хто таку дурість може сказати? Порівняйте сьогодні ціни на м'ясо в Україні та ЄС. Різниця в 20-40%, В Європі все дорожче. Тому замінити імпортом продукцію вітчизняного виробництва не вийде. Ми отримаємо дорогу продукцію і втратимо робочі місця.

Ви ж пам'ятаєте часи, коли знамениті стегенця "Буша" були? Сьогодні, слава Богу, Україна на 90% забезпечує себе своїми продуктами харчування. Це питання національної продовольчої безпеки. Що дуже важливо і це треба розуміти.

Чому боротьбу за дотації називають сутичкою тваринників і рослинників?

- Що вийшло насправді? Верховна Рада в 2016 році ввела компенсацію ПДВ при експорті зерна, якої не було до цього 3 роки. І вийшло, що зерно подорожчало на внутрішньому ринку на 12-15%, а це основна складова комбікормів, відповідно відбулося збільшення собівартості продукції тваринництва. У зв'язку з тим, що скасували спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв, який раніше функціонував з 1998 року, тваринники отримали подвійний удар. З одного боку, не було компенсовано ПДВ, а з іншого боку - зросли ціни на основну частину в структурі собівартості комбікормів. У зв'язку з цим необхідно було підтримати внутрішній ринок, підтримати тваринників. Ми переконані, що зниження обсягу дотації, неправильно.

Але чомусь Кабмін вирішив перерозподілити гроші в такий спосіб - 2 млрд грн направлено на дотацію і 2,3 млрд грн виділено на нову програму - компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Тому я впевнений, що 2 млрд грн на дотації дійсно мало. Крім того, так вважають всі національні асоціації і український аграрний бізнес.

Що стосується, рослинництва, то я хочу зазначити, що відшкодування ПДВ при експорті призвело до зростання цін. І якщо розглядати спецрежим ПДВ, то 75% отримували такий вид державної підтримки були підприємства, що займаються рослинництвом. Ці ж компанії після скасування спецрежиму ПДВ, отримали грошовий ресурс за рахунок компенсації ПДВ при експорті. А ось тваринництво постраждало, тому що втратило і спецрежиму ПДВ, і отримало удар від підвищення цін на основну частину витрат. Ось в чому власне проблема. І тому ми вважаємо, що необхідно залишити на бюджетну дотацію суми обсягом мінімум 4 млрд грн.

У чому різниця між тваринництвом і рослинництвом?

- Тваринництво - це продукт з високою доданою вартістю. У тваринництві працює 75% зайнятого населення сільського господарства. У тваринництві переробна промисловість, яка обслуговує м'ясокомбінати, заводи і т.д. і це шлях України.

Нам треба виробляти і продавати продукцію з доданою вартістю, а не торгувати сировиною. Тому, що додана вартість це податки, нові робочі місця. І всі ці підприємства є бюджетоутворюючими в тих районах, де вони знаходяться.

Багато розмов про те, що потрібно збільшувати акцент на продукції з доданою вартістю, торгувати нею на внутрішніх ринках, створювати робочі місця, платити податки, але насправді це не відбувається.

І виходить, Україна є країною, в якій велика частина складовою експорту - сировина. Чому наша країна продає зерно? Чому ми не торгуємо в такій кількості борошном, комбікормами, макаронами та іншими товарами, де є додана вартість. В чому проблема?

Коли піднімається питання про те, де в бюджеті взяти гроші, про зайнятість населення, яке масово виїжджає за кордон, то важливо розуміти, що слід збільшувати частку продукції з доданою вартістю, перш за все в тваринництві та переробній промисловісті, без цього не обійтися. Необхідно підтримувати ті галузі, які об'єктивно потребують підтримки, а у нас з кожним роком ця підтримка знижується.

Я не кажу, що зовсім не варто торгувати сировиною, це теж треба. Але зараз з продажу 1 млн тонн зерна, прибуток складає близько 200 млн дол. А якщо б ми продавали перероблену продукцію з високою доданою вартістю (продукція тваринництва, молоко, борошно, інше), то мали б надходження податків до бюджету, робочі місця і прибуток більше 1 млрд дол. замість 200 млн.

Ось вся різниця між рослинництвом і тваринництвом. Слід нагадати, що раніше, коли діяв спецрежим ПДВ, то гроші отримував кожен учасник ринку, незалежно від того займається він рослинництвом чи тваринництвом. При цьому загальна сума ПДВ за підсумком року становила приблизно 25 - 28 млрд грн. На сьогоднішній день, при експорті тільки зернової продукції сума повернення ПДВ вже становить 40 млрд грн за поточний рік, а за підсумком року будуть всі 50 млрд грн, і отримують ці гроші в основному окремі компанії, які мають серйозний ресурс. Хіба це політика підтримки виробництва продукції з високою доданою вартістю?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Андрій Тараман: В деяких селах вже більше половини землі розпродано

Скільки років вашому кооперативу, скільки людей входить до його складу?

Кооператив організувався до війни, в 2013 році, на сьогодні в нього входить 36 осіб, в користуванні «Універсалу» 150 га землі с/г призначення. У нас обслуговуючий кооператив, ми надаємо послуги селянам по собівартості. Вступний внесок до нашого кооперативу складає 60 гривень. Пайові внески залежать від кількості орендованої землі.

 

Чим кооператив відрізняється від колгоспу?

Перш за все тим, що кооператив складається з однодумців, радянський же колгосп часто нагадував героїв байки «Лебідь, Щука і Рак». У колгоспі людина не відчуває себе хазяїном, вона себе відчуває найманим працівником. Також колгосп був колективним хазяйством, через що в ньому процвітали крадіжки. В кооперативах все дуже прозоро, люди самі працюють для себе. Плюс впливають особливості сільських територій: якщо Петро вкрав солярку, все село буде знати, і Петрові буде дуже соромно. Ми самі купуємо паливо, насіння, деяке устаткування - а як можна красти у самих себе?

 

Що вам дасть подарована сьогодні техніка?

У нас була реальна проблема: висівати зернові. Ми маємо в обслуговуванні трактор, але доводилось наймати сівалку з працівником і це дорого коштувало. Окрім того, ця сівалка дозволить сіяти дрібнонасіннєві рослини, наприклад, люцерну. А коли в обслуговуванні фермера невелика ділянка (20-40 соток), дуже зручно засівати її травами. Також ця техніка зменшить собівартість нашої роботи: якщо приватний фермер здійснює орні роботи за 18-20 грн/сотка, то наша ціна становить 10 грн/сотка, і буде ще дешевшою.

 

А не хотілось би вам замість вітчизняної техніки отримати у подарунок імпортну?

По-перше, імпортна техніка дуже дорого коштує. По-друге, ремонт і обслуговування цієї техніки також буде набагато дорожчим за українську. Ну і, по-третє, це не патріотично. Ця сівалка навіть розмальована у кольори державного Прапора. Окрім того, ми знайомі з цією технікою, вміємо нею користуватися, і не матимемо проблем із запчастинами.

 

Яка ситуація у регіональних кооперативах зі зрошенням?

Система капельного зрошення необхідна, вона дає суттєву економію води і, відповідно, коштів. Окрім того, при крапельному зрошенні менше росте бур’янів і разом зі зрошенням можна подавати добрива для рослин, це дуже зручно. Тим більше, за такого спекотного літа, яке було останні роки, якщо часто поливати зверху, вода потраплятиме на листя, і воно швидко псуватиметься. Але територія нашого кооперативу розподілена на пайові частки і установка цілісного крапельного зрошення - завдання не з легких, адже це потребує узгодження із кожним пайовиком.

 

Як ставляться фермери Донеччини до ймовірного введення ринку землі?

Я вважаю, що мораторій необхідно знімати, можливо вас здивує така позиція селянина, але на це є ґрунтовні підстави. Наразі продаж землі відбувається повним ходом - її продають, її дріблять на частини (наприклад 5 га ділять на частини по 10 соток, дозвіл на обмін ділянками є, ці 10 соток обмінюються на 5 га із нелегальною доплатою). В деяких селах вже більше половини землі розпродано. На нашу думку, гальмують цей закон саме ті, хто займається скупкою землі по нелегальних схемах. Окрім того, якщо це ваша власність, ви маєте право розпоряджатися нею за власним бажанням. Зараз ціна за пай становить 35000 гривень, за відкритого ринку активізувалася би конкуренція і ціна землі виросла. Оренда наразі складає менше 1000 гривень за га. Але продаж земель має відбуватися прозоро, бо насправді українська земля ціни не має.

 

Як вручали техніку можна подивитися за посиланням.

 

Фотозвіт події тут.


Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дзигім: На сьогодні область зі своїм зерном і, сподіваюся, буде зі своїм хлібом

Під час заходу AR проаналізували з в.о. директора департамента розвитку сільської місцевості Дзигімом Олександром Валентиновичем с/г ситуацію в регіоні.

Наскільки охоче фермери Донецької області створюють кооперативи і вступають до них? Чи бояться жителі сільської місцевості організовувати такі об'єднання, чи вже прослідковується довіра?
Ми активно співпрацюємо з організаціями FAO і USAID в плані формування переробної галузі в сільському господарстві для отримання додаткового прибутку. На першому етапі нашої співпраці стало відомо, що донорська організація ФАО в основному працює з кооперативами. Потенційні учасники нашого спілкування неохоче йшли на таку співпрацю. Перед нами постало питання: як би переконати жителів сільської місцевості Донецької області перейти до такої форми співпраці? І варто зазначити, що нам це вдалося. Упродовж 2017 року маємо відчутні зрушення. Зараз в розробці є близько 20 кооперативів, хоча на початку року їх було всього 4. Активно працює в цьому напрямку Слов'янський, Нікольський, Волноваський та Бахмутський райони.

Центральний напрямок, на який ми орієнтуємо наших учасників - це збір і охолодження молока. Багато фермерів Донецької області готові вирощувати велику рогату худобу, зокрема, молочного напрямку. Основна переробна галузь по молоку у нас залишилася на території непідконтрольній українській владі, тому, для того, щоб в подальшому переробляти молоко, ми повинні його десь концентрувати, охолоджувати, після чого знаходити джерела його переробки. Нещодавно в Олександрівському районі відкрилося підприємство, попри те, що воно поки не кооператив, має своє поголів'я - 20 корів дійного стада. Вони виграли грант і відкрили пункт зі збору та фасування молока. І вже активно працюють з бюджетними організаціями - школами та дитячими садами, в які постачають натуральне молоко високої якості.

Наскільки правдива інформація про те, що на території Донецької області, підконтрольній Україні, є багато незасіяних земель?
У нас є така площа - близько 50 тисяч га на лінії розмежування, вона дійсно не використовується у зв'язку із важкодоступністю: це сіра зона, заміновані поля, оперативні напрямки дії військ. Ми тісно співпрацюємо з МНС і військовими, вирішуючи, де ми можемо задіяти ті чи інші ділянки для сівозміни. На сьогодні 1 150000 га орних земель знаходиться на підконтрольній території та 350000 га - на непідконтрольній.

Чи здійснються посіви на непідконтрольній території?
Згідно з нашим моніторингом, ситуація на окупованих землях складніше, ніж на вільних. Цінова політика в окупації не відрегульована і вартість вирощеної продукції набагато нижча, ніж на контрольованій території. Там є проблеми із забезпеченням мінеральними добривами, паливно-мастильних матеріалів для техніки тощо.

Що вони роблять з вирощеним?
Частина вирощеної продукції використовується на території, ті, хто має можливість - експортують зерно на територію Росії - там ціна на сировину більша.

Які основні культури вирощуються в Донецькій області?
Озима пшениця, кормові культури: кукурудза та інші. Є фермери, які мають відповідні договори з пайовиками і вирощують кукурудзу на зерно, але це невеликі площі. В цьому році було засіяно 70 тис га, загальна врожайність склала 36,7 ц/га - один з кращих показників за останні роки. Всього зібрано 2 млн тонн зернових, це хороший показник. Такий вал зерна у нас був у 2013 році (якщо точніше, 2 250 000 тонн). І незважаючи на втрату 30% території, ми маємо непогані показники по врожайності і якості зерна. Більше 40% зерна озимих культур цьогоріч - це продовольче зерно. На сьогодні область зі своїм зерном і, сподіваюся, буде зі своїм хлібом.

Процес вручення, реакції кооперативів та вітання адміністрації можна переглянути на нашому каналі youtube.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лучечко: наша горілка на полицях маркетів буде максимально належної якості

Голова

Сьогодні Ви є виконуючим обов’язки ДП “Укрспирт”, і претендуєте поряд з іншими кандидатами, після проведення конкурсу, у разі перемоги, стати директором підприємства. Хто є вашими конкурентами і яким був шлях до керівництва “Укрспирту”?

Інформація щодо конкурентів є наразі закритою. І питання насправді не в цьому. Бо для держави в першу чергу важливо, щоб один із кандидатів був найкращим, від цього виграють всі. Стосовно моєї кандидатури - я працюю на цьому підприємстві більше 3 років, не тільки в апараті управління. Я починав свою кар‘єру на підприємстві з виробничого майданчика. Добре розуміюся на структурі ДП «Укрспирт»: які складнощі є на місцях у виробництві. Працюючи в апараті управління, я означив проблеми, які слід вирішувати на цьому щаблі. Тому, коли звільнилася посада управлінця, наша велика профспілкова організація рекомендувала мене на посаду тимчасово виконуючого обов‘язки ДП.

 

Пріоритети

Що Ви вважаєте основними завданнями керівника державного підприємства, на чому ґрунтується Ваша діяльність на чолі ДП “Укрспирт”?

Існує три стовпи, на яких тримається будь-яке підприємство. Першим з них є люди, другим - фінанси, третім - енергоефективність і модернізація. Стосовно перших кроків, які я планую здійснити на посаді - повне перезавантаження комерційного правління. Упродовж жовтня мені вдалося зробити всю систему закупівель максимально прозорою, наразі 98% усієї продукції, яку закупає ДП “Укрспирт”, відбувається через систему “Prozorro” i “Smart Tender”. Звичайно, що стосується дохідної частини, основним джерелом наповнення фінансами підприємства є ціна на продукцію, яку ми реалізовуємо. Основними нашими партнерами є горілчані компанії, продукція орієнтована на внутрішній ринок, тому для нас надзвичайно важливим є ціноутворення, яке впливає на кінцевий результат - прибуток. Окрім того, діагностуються преференції, які мали певні постачальники, - чи дійсно вони виправдали отримані знижки і були більш вигідними для “Укрспирт”. В результаті діагностики правління ДП перегляне договори, які чинні до кінця року і обиратиме постачальників з огляду на дійсну і доведену користь для підприємства.

Також активно працюємо над покращенням іміджу нашого підприємства, за останні роки “Укрспирт” дещо втратив свій статус, і наразі моя команда активно працює над його відновленням. Ми стали абсолютно відкритими до медіа, даємо інтерв’ю, пояснюємо незрозумілі аспекти, обґрунтовуємо свою позицію - наші двері завжди відчинені. Але найкращим доказом змін на підприємстві є демонстрація якісної роботи, новий курс підприємства в першу чергу підтверджений позитивними змінами на всіх щаблях його діяльності.

 

 

Виробництво

Розкажіть про особливості виробництва у спиртовій галузі.

Підприємства спиртової галузі на своєю природою орієнтовані на переробку сировини, це те, що дає можливість створити додану вартість всередині країни. Якщо ми говоримо, що Україна стала експортно орієнтованою (в плані зерна), є такі позиції, які не потрапляють на експорт (залишки, повернення, фуражний тип сировини) - компанії спиртової галузі мають потужності для переробки цих типів продукції, і можуть отримувати додатковий прибуток на внутрішньому ринку.

Окрім того, підприємство своїм кінцевим продуктом може отримати не тільки спирт, а й перероблену післяспиртову барду. Це високоякісний білковий продукт, який за правильної переробки, стає експортно орієнтованим товаром. У фінансовому плані на 2018 рік закладені кошти на покупку обладнання, яке дасть можливість виробляти новий продукт.

Ми кооперуємо наше виробництво з усіма видами фермерських господарств, в нашому активі багато дрібних фермерів, які територіально наближені до потужностей “Укрспирт”, і їм дуже вигідно постачати сировину нашому підприємству без посередників, ми намагаємося підтримувати дрібних фермерів. Але по суті, підприємству все одно, хто є постачальником сировини. Для нас важливою є ціна і якість цієї сировини.

 

Споживання

Чи багато українці споживають горілчаних напоїв, як це впливає на здоров’я нації?

Українці дійсно вживають велику кількість спиртових напоїв. І контроль за споживанням спиртових напоїв має лягти на функції держави, тому що з одного боку - це наповнення бюджету, а з іншого - надмірне вживання алкогольних напоїв шкідливо впливає на здоров’я нації, і в результаті державі доводиться вкладати додаткові кошти в медицину, щоб людей оздоровлювати. Але найбільшої шкоди здоров’ю завдає неякісний алкоголь, який сьогодні, на жаль, присутній на ринку. І з цим в першу чергу потрібно починати активно боротися. Основним завданням держави є контроль за тим, щоб ті підприємства, які виробляють горілчані вироби, виробляли якісний продукт без жодних домішків, адже саме вони наносять основну шкоду здоров’ю, а подекуди призводять до смертельних наслідків. Розповсюдження чорного ринку пов’язане з тим, що ментально наші люди шукають щось дешевше, але як правило, це “дешевше” є набагато гіршої якості. Підняття акцизів, звісно, не є панацеєю, але подорожчання спиртової продукції, якщо воно зумовлене покращенням її якості, а також вироблено на підприємстві із державною формою власності, може позитивно вплинути на економіку країни та здоров’я нації.

Невеликий анонс: у планах ДП “Укрспирт” є відновлення виробництва власної продукції. І якщо наша горілка буде на полицях маркетів, вона буде максимально належної якості. “Укрспирт” має право власності на багато торгових марок. Наразі проведено аудит технічного стану майданчиків, які займалися розливом продукції. Слід константувати, що багато горілчаних цехів, особливо тих, що мали хорошу локацію, були знищені. Але є й ті, які лишаються у належному стані, і за якісного господарювання та інвестицій, знову можуть запрацювати. Наприклад, Луцьке підприємство ДП “Укрспирт”, кошти на реконструкцію якого також закладені в бюджет 2018. Ми тільки анонсували можливе відновлення власної готової продукції, як у фірмових магазинах одразу почали питати: “де ж ця державна горілка?”. Запит на державний продукт у суспільстві є, тому, думаю, наші готові вироби незабаром будуть належним чином оцінені українським споживачем.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: UKRAVIT має найбільший серед країн Європи та Азії портфель - 145 препаратів

- Препарати компанії все більше стають затребуваними і напевно Ви стикаєтесь з підробкою Вашої продукції. Які  заходи UKRAVIT вживає проти фальсифікації продукції?

- Питання фальсифікату та підробок весь час постає на ринку ЗЗР. В основній масі підроблюють дрібну фасовку. Тару для нашої продукції ми виробляємо з нашим логотипом. У нас є захисні етикетки, голограми. На сайті компанії є повна інформація стосовно того, як повинна виглядати оригінальна упаковка. Коли виявляємо випадки підробки продукції, одразу звертаємось до правоохоронних органів.


- У чому переваги продукції UKRAVIT у порівнянні з іншими відомими світовими брендами агрохімікатів?
- Наша продукція унікальна. У нас є маса продуктів, аналогів яким немає у світі. Це наші розробки, наше ноу-хау. Років 4-5 тому UKRAVIT зареєстрував препарат «Міладар Дуо», і через рік після  нашої реєстрації свій «Елюміс» зареєструвала Syngenta. Ми завжди прагнемо створювати щось своє і унікальне. Звичайно, наша конкурентна перевага перед мультинаціональними брендами полягає у більш привабливій для сільгоспвиробників ціні. Ми вже четвертий рік маємо контракт з Syngenta на поставку діючої речовини Декват для виробництва десиканта. Тобто, діючу речовину для  препарату ми імпортуємо не з Китаю, а безпосередньо з заводів Syngenta у Великобританії. З нього ми виробляємо наш препарат «Десикант», який коштує близько 5 доларів за літр.  Аналогічний препарат від Syngenta коштує близько 7 доларів. Діюча речовина у препаратах одна й та сама, але якщо порівняти ціну й перерахувати норму витрат, скажімо на той же самий соняшник, який вирощують сумарно по всій Україні на площі близько 5 млн га, а на гектар використовується приблизно 3-4 літра, то різниця у витратах буде істотною.
 

- Чи вдалося UKRAVIT серед вітчизняних аграріїв спростувати стереотип, що все імпортне краще за українське?

- Один аграрій з Сумщини сказав, коли вийшов у нас препарат «Варяг» (у Syngenta це «Прімекстра»): "Я не знаю, що зробили ці українці, але працює краще, а коштує вдвічі дешевше". Аграрії на власних полях засвідчують і переконуються, що вітчизняні продукти нічим не гірші, а інколи й кращі за препарати мультинаціональних компаній, і до того ж мають більш економічно привабливу вартість. Препарати від компанії UKRAVIT на 30-40 % дешевші та мають високу окупність. Якість і ефективність аналогічна мультинаціональним продуктам, а ціна в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв. Якість продукції UKRAVIT обов’язково перевіряється на трьох етапах: контроль вхідної сировини, проміжний контроль на виробництві та фінальний контроль готової продукції. Саме тому аграрії  завжди можуть бути впевнені у якості та безпечності продукції UKRAVIT.


 
- Яка група продуктів є  лідером з продажів?
- Група компаній UKRAVIT на даний час має найбільший серед країн Європи та Азії портфель  з 135 препаратів. Така широка лінійка, в якій представлені всі препарати; від протруйників, фунгіцидів, гербіцидів та закінчуючи стимуляторами росту, дозволяє побудувати комплексну систему захисту усіх сільскогосподарських культур, а також садів та виноградників, які вирощуються на теренах України у всіх грунтово-кліматичних зонах. Сьогодні, як і у всіх, 70% продаж займають гербіциди. Користуються попитом серед аграріїв «Варяг», «Агент», «Селефіт екстра». Обсяги продажу фунгіциду «Дезарал Екстра» за останній рік виросли в 4 рази.

У цьому році ми випустили гербіцид для сої «Флагман Екстра», який одразу завоював популярність серед сільгоспвиробників. «Флагман Екстра» має покращену дію на різні види бур’янів. Застосування даного продукту забезпечує прибавку урожайності сої  понад 1,5 т/га порівняно до контролю.

- UKRAVIT орієнтована на внутрішній ринок чи на експорт також?

- На сьогоднішній день у нас є експорт в Грузію та Молдову, розглядаємо й інші країни СНД. Також у найближчих планах – вихід на ринок ЄС з лінійкою мікродобрив.
- Яким ви бачите майбутнє пестицидного ринку України?
- Основу ринка тримають мультинаціональні компанії. Сьогодні на світовому ринку агрохімії відбуваються трансформації, поглинання. Всім відомо, що Bayer купив Monsanto. Це також якимось чином відобразиться і на українському ринку ЗЗР. У найближчому майбутньому UKRAVIT планує нарощувати свої потужності та й надалі  допомагати сільгоспвиробникам вирішувати проблеми за оптимальні кошти, строки.
 
Довідка:
UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

 
З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дейв Девіс: якість корму для корів в Україні краща, ніж у Британії

Я виріс на тваринницькій фермі, здобув освіту в галузі мікробіології, захистив дисертацію з цієї спеціальності. Потім 20 років працював в науково-дослідному інституті, вивчав теорію і практику виробництва силосу, починаючи від заготівлі на полі до згодовування. У 2010 році я організував власну компанію "Silage solutions", потім подорожував по всій Європі, на минулому тижні був у Туреччині. І хочу зауважити, що відносно вмісту сухої речовини в порівнянні з Україною турецький силос був гіршої якості. Також проводжу деякі дослідження, публікую їх в спеціалізованих виданнях. Я знайомий з Семеном Костіним (менеджер с/г техніки JCB), у нього є зв'язки з британським посольством, позаяк JCB - це британська компанія. Семен звернувся до DIT і вони разом організували захід "Кращий силос і раціони ВРХ", я тут в якості запрошеного незалежного експерта. Але я вже був в Україні раніше на запрошення інших компаній. Зауважу однак, що працюю тільки з тими компаніями, які не говорять мені, що я повинен говорити.

З якої причини турецький силос був гірший за український?
Турецькі виробники вибрали неправильний сорт кукурудзи. Вони стикаються з тією ж проблемою, що й українські виробники, коли сама рослина кукурудзи гине ще до того, як її збирають під час врожаю. Але у них немає ніякого виправдання, тому що в Туреччині дуже якісне водопостачання. Я був сильно здивований таким станом речей.

У світовому контексті, які країни займають провідні позиції у виробництві силосу і за рахунок чого вони цього досягають?
Чехія. Тому що вони слухають, впроваджують на практиці, і роблять це вже упродовж 30 років. Я можу вам навести приклад. Близько 10 років тому я відвідував одну ферму в Чехії, господар якої звернувся до мене зі словами: "У мене є проблеми у виробництві силосу". Я уважно вивчив його виробництво і відповів: "Я не особливо бачу, в чому полягає твоя проблема", і тоді він розповів мені, що неправильно робив я. Більшість країн покладають провину за низьку продуктивність ВРХ на агрономів, тих, хто займається годуванням і не звертают уваги на якість силосу. Силос найнижчої якості знаходиться в країнах Балтії. В Україні я бачив як дуже поганий, так і дуже хороший силос.

Які перспективи України в виробництві силосу і які основні проблеми нам потрібно виправити?
Мені здається, що ви стикаєтеся з певними викликами, пов'язаними з погодними умовами. Що стосується кукурудзи, мені здається, вам потрібно дивитися більш уважно на сорти, які ви вибираєте для вирощування. Слід вибирати сорти, які швидше дозрівають, тому що тоді буде краща якість зібраної зеленої маси, якщо вам доведеться збирати її на ранній стадії розвитку. Важливим моментом при виборі сорту також є характеристика перетравлення клітинної стінки. Бо якщо ви не можете отримати нормальну енергію з качана, вам потрібно отримати максимум з самого рослини. Також деякі ферми повинні змінити підходи до іригації. Якщо ми говоримо про заготівлю деяких озимих сортів, які ви будете восени садити, а ранньою весною збирати, з'явиться можливість "перестрибнути" період спеки, в якому втрачається максимум корму.

Гібридні сорти більш ефективні при виробництві силосу в порівнянні зі звичайними сортами кукурудзи?
Фермери по всьому світу повинні стежити за ринком: які сорти на ньому присутні. Фокусуватися потрібно на те, який ФАО номер мають ці сорти. Також важливо, щоб ці сорти добре підходили до їхнього клімату. Я намагаюся не робити рекомендацій щодо якогось конкретного сорту. Для України і подібних країн, що мають доволі великий ринк, ті компанії, які хочуть забезпечити насіннєвим матеріалом українських виробників, повинні подбати про те, щоб тут, в ваших умовах проводити дослідження і показувати ефективність у даних геологічних і кліматичних умовах. Якщо цього не робити, неможливо довести, що саме цей сорт підходить для українських реалій. Якщо досліджень, проведених на українських територіях немає, потрібно моніторити доказову базу в країнах із подібним кліматом: Угорщина, Словаччина, Польща. Клімат відіграє в цьому питанні вирішальну роль. Іноді фермери з обережністю ставляться до результатів досліджень, які їм надають компанії-виробники кукурудзи, тому що останні завжди в більшій мірі зацікавлені в продажу свого товару, тому можуть закласти в дані певний ризик.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview