Добре живемо: споживання устриць в Одесі в 4 рази більше, ніж у Східній Європі

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів власник фермерського господарства «Устриці Скіфії» Андрій Пігулевський, пише AgroTimes.

«Статистика показує, що вся Східна Європа споживає за рік таку саму кількість устриць, яку з’їдають в Одесі за три місяці», – зазначив він.

За рік його устрична ферма, розташована на Одещині, реалізує 16-17 тонн продукції. «Цього виявляється замало – попит на устричному ринку перевищує пропозицію», стверджує Андрій Пігулевський.

У планах компанії – налагодити експорт. Окрім Центральної Європи, є багато країн, де полюбляють устриць: Китай, Грузія та інші, пояснив він. Поки ж експорт неможливий, оскільки бракує великих обсягів устриць.

«Устриці Скіфії» мають намір розширити асортимент продукції. «Збираюся вирощувати ще й мідії, адже ці два види молюсків добре поєднуються на фермі, – розповів Андрій Пігулевський. – В устричному бізнесі було б непогано уп’ятеро наростити виробничі потужності, щоб нагодувати цим продуктом всю Україну».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українському ринку стрімко дешевшають томати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Як свідчать дані щоденного моніторингу проекту, за тиждень ціни на цю продукцію впали майже на чверть.

На даний момент продавці вже готові відвантажувати томати 35-38 грн/кг (0,99-1,07 євро/кг). Для порівняння: тижнем раніше ціни на цю продукцію в Україні нерідко доходили до 50 грн/кг (1,41 євро/кг).

Головною причиною такого цінового тренда, на думку гравців ринку, є вкрай невисокий попит на дану продукцію. Оптові компанії закуповують томат дрібними партіями, посилаючись на низьку зацікавленість споживачів. Більш того, покупці часто залишаються незадоволені якістю пропонованого томату.

Як результат, вже сьогодні ця продукція в Україні стоїть на 13-16% дешевше, ніж у другій половині січня 2017 р. При цьому гравці ринку не виключають подальшого здешевлення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ООН припиняє програму продовольчої допомоги Донбасу

Про це в ефірі BBC повідомив міжнародний аналітик та колишній речник спостережної місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків, пише Укрінформ.

"Мені повідомили кілька годин тому, що Всесвітня продовольча програма припиняє свою допомогу на Сході України. Це єдина країна в Європі, яка отримує продовольчу допомогу", - сказав він.

Боцюрків додав, що програму згортають через проблеми з фінансуванням.

Зідно з офіційною інформацією WFP, в Україні з листопада 2014 року до червня 2017 року програма надала продовольчу допомогу 970 тисячам осіб у охоплених конфліктом регіонах Донецької та Луганської областей.

На думку Боцюрківа, ті ж самі виклики для гуманітарної ситуації збережуться й у 2019 році.

"Видається, що дипломатичний інструментарій вичерпано і творчі підходи не пропонуються в кризі на Сході України. Потрібно, щоб сторони виконували угоди, наприклад, зобов’язання із заборони мін тощо", - зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи стане рис новим брендом Херсонщини?

Невже така «райдужна» перспектива чекає на сільгоспробітників Херсонщини, адже місцеві власті обіцяють небувалий розвиток в області рисової галузі?

Як розповів директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, кардинальне удосконалення рисової галузі Херсонщини дійсно планується, однак відбуватися це буде відповідно з новітніми технологіями вирощування даної культури.

За словами Олександра Паливоди, у 2016 році під посіви рису була відведена площа в 7,5 тис. га, в 2017 вона зросла до 7,8 тис. га Урожайність в 2016 р. була 54 центнери з гектара, а в минулому році – 57 центнерів. Площі з кожним роком збільшуються.

У свій час, коли землі різали на паї, багато чеків було зруйновано, тому зараз проводиться відновлення цих систем. Фермери почали усвідомлювати наскільки вигідним є вирощування рису, вони сьогодні не тільки відновлюють зрошувані чеки, але і впроваджують систему крапельного зрошення на своїх плантаціях. Їх на сьогоднішній день близько 200 га. Якщо розвиток галузі буде йти такими темпами, то Україна незабаром зможе відмовитися від імпортного рису, оскільки вітчизняний ринок будуть задовольнити херсонські виробники.

Імпортозаміщення сьогодні є одним з головних завдань для нашої області. «Наш рис вже зараз успішно експортується в інші країни і є затребуваним на міжнародному ринку, оскільки має високу якість, що відповідає міжнародним стандартам. Тому у нього є всі шанси стати брендовою культурою Херсонщини, поряд з херсонськими кавунами, томатами та цибулею», - зазначив Олександр Паливода.

Джерело: khersondaily.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо найбільш перспективний напрямок агроекспорту в ЄС

Одним з найбільш перспективних напрямків розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Євросоюзом у галузі сільського господарства є поставка еко-продуктів.

Таку думку в коментарі кореспонденту у ФРН висловив перший заступник міністра, в.о. міністра агрополітики Максим Мартинюк, який відвідав 83-ю аграрну виставку в Берліні "Зелений тиждень", пише Телеграф.

"Якщо говорити в цілому про потенціал у двосторонній торгівлі, то я бачу великі можливості в області органічної продукції. З одного боку, попит на цю категорію стабільно зростає як відповідь на актуальні тренди на споживчому ринку, з іншого - Україна має можливість для збільшення обсягів виробництва органічної продукції і, відповідно, для нарощування експорту", - підкреслив він.

Він також зазначив, що для стабільного розвитку цієї галузі необхідно прийняття відповідного закону, який встановив би чіткі вимоги до сертифікації органічного виробництва. "Ми очікуємо, що Верховна Рада найближчим часом ухвалить цей закон, і після прийняття всіх підзаконних актів наше законодавство буде гармонізовано з європейським в частині регулювання виробництва органіки", - поінформував Мартинюк, нагадавши, що прийняття цього закону є одним із зобов'язань країни, зазначених в Угоді про вільну торгівлю.

Аналізуючи в цілому торговельні відносини між Україною та Євросоюзом у галузі АПК, він зазначив, що Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка вступила в силу в минулому році, безумовно розширила можливості для українських виробників, а також дозволила зміцнити позиції тим, хто вже давно експортує. І якщо по ряду категорій - мед, соки, зернові - квоти обрані протягом перших двох тижнів року, то за деякими товарними позиціями, зокрема, ячменю, залишається великий потенціал для розвитку торгівлі.

В Україні з січня 2006 року реалізується Проект "Німецько-український аграрний діалог (APD)", він підтримує Україну у справі реформування аграрного законодавства та аграрної політики з урахуванням міжнародного досвіду Німеччини та інших країн, а також міжнародних організацій (ЄС, Всесвітня торгова організація), згідно з принципами ринкової економіки та структурної політики.

Всього за 11 місяців 2017 року Україна експортувала до Німеччини сільськогосподарської продукції на 345 857 тис. доларів, що на 62% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Найбільші обсяги експорту в категоріях м'ясо і субпродукти (20 062 тис. дол), мед натуральний (28 485 тис. дол.), насіння олійних культур (193 500 тис. дол.), вироби з зерна хлібних злаків (10 453 тис. дол.).

Українська делегація бере участь у найбільшій сільськогосподарській виставці в Європі, "Зеленому тижні", яка проходить у Берліні з 19 по 28 січня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Автомобілі вироблятимуть із соломи та стебел кукурудзи

Очікується, що це дозволить знизити викиди парникових газів і створювати більш дешеві автомобілі, повідомляє Popular Science, пише agroday.com.ua.

Вуглецеве волокно в п’ять разів легше і в сотні разів міцніше за сталь. Однак вартість матеріалу дуже висока, адже він виробляється з нафти. Виготовивши рослинний аналог, вчені вирішили проблему дорожнечі, а також перетворили вуглепластик в більш екологічний продукт.

Американці розклали рослини до цукрів, потім перетворили їх в кислоту, а з допомогою каталізатора вже отримали необхідне волокно. Причому процес не супроводжувався викидом токсичних речовин або надлишкового тепла.

Зараз матеріал тестують у виробництві економічних автомобілів. Оскільки корпус складається з вуглепластика, машини вимагають в рази менше палива, а значить, можуть добре заощадити на бензині.

«Надалі плануємо більш фундаментальні дослідження. Будемо розширяти виробництво рослинного вуглеплатика й використовувати його для виготовлення інших побутових матеріалів», — розповів Грег Бекхем, керівник наукової групи Національної лабораторії відновлюваної енергії в США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview