150670

Догляд за соєю в літні місяці: попередити, підживити, захистити

«Захист сої від павутинного кліща набуває особливої актуальності цього літа, оскільки через циклон  у липні і серпні по всій Україні прогнозуються високі температури і мала кількість опадів. Така метеорологічна ситуація сприяє розвитку популяції шкідників і навіть може викликати епіфітотичний спалах», – відзначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Механізм шкодочинності кліща дуже простий: він проколює листкову поверхню культур і живиться їх клітинним соком. Внаслідок цього у рослини підвищується транспірація і порушується фотосинтез, і вона потерпає від нестачі вологи і неправильного обміну речовин. Ці процеси миттєво відображаються на фізичному стані культур – у них в’яне, скручується, темніє або повністю опадає листя. За відсутності контролю кліщі можуть пошкодити до 90 % врожаю. 

Для знищення кліщів у посівах сої, а також у плодових та декоративних  насадженнях рекомендується застосовувати акарициди або інсекто-акарициди. Перевага останніх полягає в тому, що, окрім усіх видів кліщів, вони контролюють ще й широкий спектр інших шкідників – довгоносиків, попелиць, трипсів, совок, клопів та багатьох інших. Крім того, велике значення в цьому контексті мають додаткові заходи – наприклад,  своєчасне підживлення культур кремнієво-калійними добривами. Це зміцнює кореневу та надземну частини рослин і робить їх менш вразливими до шкідників, що мають сисний ротовий апарат, а також усіх видів стресу. Захистити та підживити сою та плодові і декоративні культури у період вегетації допоможе лінійка продукції виробництва UKRAVIT – концентровані рідкі кремнієво-калійні добрива Авангард Кремній Біо та інсекто-акарицид Антикліщ Макс. 

Світовий досвід підживлення культур легкодоступним кремнієм поступово завойовує все більше визнання в Україні. При вчасному застосуванні інноваційні добрива від українського виробника поліпшують  стійкість культур до усіх видів стресу, підвищують їх імунітет, покращують проходження обмінних процесів, активізують процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. А захисний біокремнієвий екран, який формується на листковій поверхні, знижує температуру культур на 4–5 °С, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженню культур збудниками грибкових хвороб та різними шкідниками, у тому числі, кліщами. Якщо ж пошкодження кліщами вже помітні, на допомогу прийде Антикліщ Макс (піріміфос-метил, 200 г/л + піридабен, 150 г/л + ацетаміприд, 50 г/л). 

Перевагою препарату є те, що він контролює широкий спектр знищуваних шкідників у посівах сої, плодових та декоративних насадженнях. Він діє проти усіх стадій розвитку кліща – яйце, личинка, німфа, доросла особина, а також показує високу ефективність проти шкідників, які мають приховані етапи розвитку. Крім того, препарат сумісний з іншими пестицидами та агрохімікатами і може використовуватись в антирезистентних програмах захисту. 

Для отримання максимального результату при обприскуванні необхідно забезпечити рівномірне покриття листкової поверхні препаратом; особливу увагу варто приділити нижній частині листків, оскільки кліщі відкладають яйця саме там. Після обприскування яйця, личинки та німфи гинуть, а імаго продовжує життєдіяльність, проте відкладає уже стерильні яйця. Дорослі особини гинуть упродовж 10 днів, а візуальний ефект дії препарату проявляється уже за 7 – 10 діб. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські цукерки їстимуть в Малайзії

Про це Liga.net повідомили в прес-службі компанії.

Згідно з повідомленням, наразі в цю країну вже поставлено перші 50 тонн українських солодощів.

"Ми вже здійснили три перших поставки солодощів і працюємо над наступними замовленнями", - розповів заступник генерального директора зі стратегічного розвитку компанії Андрій Радчук.

За його словами, компанія планує розвивати цей напрямок, поступово нарощуючи обсяги продажів. Однак запланованих обсягів поставок в компанії не розкривають.

Радчук додав, що в Малайзію поставлені як шоколадні вироби, так і снеки.

АВК - один з лідерів українського кондитерського ринку, входить в топ-100 світових кондитерських компаній. Продукція компанії експортується в більш ніж 60 країн світу. Виробничі потужності АВК розташовані в Дніпрі.

Основний бенефіціар компанії - Володимир Авраменко, колишній народний депутат від Партії регіонів.

Як повідомлялося, "АВК" у 2013 році викупила у регіонального інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund 25% своїх акцій за 45 мільйонів доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Системи вирощування культур від «UKRAVIT» – ефективні. Доведено в полі

Цим принципом завжди керувалася в роботі ГК «UKRAVIT» – перший і найбільший виробник засобів захисту рослин та мікродобрив в Україні. Тому 20 – 22 червня 2018 року фахівці та менеджери з технічної підтримки компанії взяли участь у міжнародній спеціалізованій виставці «Міжнародні дні поля в Україні».

На демоділянках сої, ячменю ярого, гороху озимого та ярого, декількох сортів пшениці озимої, соняшника та кукурудзи вони успішно продемонстрували власні комплексні системи захисту та підживлення цих культур.    

Демонстраційні майданчики та стенд «UKRAVIT» привабили усіх аграріїв, які зацікавилися унікальними технологіями вирощування культур та продуктовими новинками компанії. Крім того, гості отримали можливість персонально дізнатися про сервіси новоствореного «Інституту здоров’я рослин». Відтепер – до їхніх послуг потужний лабораторний комплекс для дослідження ґрунтів, води, рослинного та насіннєвого матеріалу, препаратів для захисту та підживлення рослин і готової продукції, а також досвід найкращих українських та швейцарських вчених, здатних розробити ефективну та рентабельну систему вирощування для будь-якої культури.      

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Захист та підживлення – запорука врожайності садових культур

На думку експертів, при правильному підході та державній підтримці садівництво та ягідництво могло б приносити більший прибуток, ніж навіть вирощування овочевих та зернових культур. Підвищити продуктивність галузі може, з одного боку, збільшення площ під ці культури, а з іншого – використання ефективних систем захисту та підживлення цих культур. Останній варіант допоможе не лише збільшити врожай, а й покращити його якість та товарність.

Зважаючи на тенденцію до постійного підвищення літніх температур та зниження кількості опадів, плодові культури та виноград у період вегетації потребують додаткового антистресового догляду. Світовий досвід пропонує в таких умовах підживлювати рослини кремнієм. Кремній є природною альтернативою пестицидам: він захищає культури від різного виду стресів, суттєво підвищує якісні та кількісні показники врожаю та зміцнює рослини. З огляду на це у 2018 році ГК «UKRAVIT», перший і найбільший вітчизняний виробник ЗЗР та мікродобрив, вивела на ринок  інноваційні рідкі кремнієво-калійні добрива «Авангард Кремній Біо» (марки А та Б). Окрім кремнію, добрива містять легкодоступні сполуки калію, гумінові та фульвокислоти і екстракт морських водоростей. Добриво забезпечує краще проходження обмінних процесів культур, підвищує їх імунітет, поліпшує стресо-, посухо- і солестійкість, активізує процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. Крім того, своєчасне підживлення поліпшує якісні показники плодів (вміст цукрів, вітамінів тощо), покращує їх смак та товарність, підвищує врожайність на 10 – 20 %, а також подовжує термін зберігання яблук та груш.    

Одночасно, зміни клімату можуть провокувати розвиток та підвищення резистентності патогенів, що викликають грибкові захворювання плодових культур та винограду. Неналежна і несвоєчасна фунгіцидна обробка може призвести до втрат врожаю в обсязі від 30 до 80 %. Для контролю широкого спектру захворювань плодових культур і винограду фахівці ГК «UKRAVIT» рекомендують застосовувати контактний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії «Гарт» (гідроксид міді, 770 г/кг). Препарат починає діяти одразу після обприскування, що у поєднанні з низькою нормою застосування робить його економічно вигідним.  

Якщо одного «стоп-ефекту» недостатньо, варто звернути увагу на фунгіцид системної дії «Захисник» (тіофанат-метил, 500 г/л): окрім швидкого ефекту, він забезпечує стабільну пролонговану дію – до 2 тижнів. Препарат поєднує лікувальні, профілактичні та викорінюючі властивості і діє проти борошнистої роси, парші, моніліозу та кучерявості листя для  плодових культур і оїдіуму та сірої гнилі – для винограду. 

Також ефективним для винограду проти мілдью та сірої гнилі є комбінований фунгіцид лікувальної та профілактичної дії «Захист» (цимоксаніл, 250 г/кг + металаксил, 100 г/кг). Завдяки поєднанню двох діючих речовин з різних хімічних груп препарат лікує вражені ділянки,  пригнічує активні постінфекційні стадії розвитку грибів, запобігає утворенню нових спор і гарантує тривалу захисну дію. Крім того, його дія розповсюджується на необроблені ділянки рослини і навіть на новий приріст.

Як бачимо, плодові культури та виноград у періоди росту і розвитку схильні до численних захворювань та стресів. Тому ефективний захист та підживлення їх необхідними мікроелементами є запорукою отримання щедрого і безпечного врожаю. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Замість збільшення експортного мита на живець ВРХ потрібно розвивати м’ясопереробну галузь

Це не зможе врятувати скотарську галузь України від скорочення поголів’я. Натомість, навпаки, потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини – в цьому впевнені в Асоціації тваринників України.

18 квітня групою народних депутатів було зареєстровано в парламенті законопроект «Про  внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)» р. №8283.

Законопроект передбачає збільшення експортного мита з 10 до 20% на живу ВРХ. Автори законопроекту у пояснювальній записці обґрунтовують підвищення ставки експортного мита необхідністю блокування експортного потоку української сировини до Азіатського континенту, збільшення внутрішнього поголів’я та експорту готової продукції з високою доданою вартістю.

Асоціація тваринників України, до складу якої входять практично всі головні (і найбільші) експортери яловичини, взялася з’ясувати, чи доцільним є підвищувати експортне мито на ВРХ, та які результати матимуть вищевказані законодавчі ініціативи.  

Якщо проаналізувати ситуацію, що склалася сьогодні не експортному ринку яловичини в Україні, то вона наступна. Так, на сьогоднішній день український живець ВРХ користується шаленим попитом на зовнішніх ринках. Україна найбільше експортує до країн СНД та Близького Сходу: Ліван, Йорданію, Єгипет, Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан, Узбекистан, Росію. У 2017 році загальна кількість експортованої великої рогатої худоби склала 88 тис. голів (приблизно 2,2% загального поголів’я ВРХ) на суму близько 38 млн доларів США.

Що ж стосується внутрішнього ринку, то в Україні на сьогоднішній день спостерігається низька культура споживання яловичини. По-перше, традиційно українці більш схильні до споживання свинини, а по-друге, в українців низька купівельна спроможність, тож дороге червоне м'ясо їм просто не по кишені.

Таким чином, як бачимо, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів’я ВРХ.

У зв’язку із цим Асоціація тваринників України категорично заперечує доцільність підвищення експортного мита. Навпаки, виробники продукції м’ясного скотарства, члени АТУ, давно нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

Про це, зокрема, вони багато говорили на круглому столі «Виробництво та експорт м’яса в Україні», який відбувся 26 липня 2017 року за ініціативою Асоціації тваринників України. Тоді представники профільних органів, експерти, підприємства виробників та експортерів продукції тваринництва прийшли до спільної думки про доцільність зниження експортного мита на ВРХ високої кондиції та створення більш сприятливого податкового клімату, адже вивізне мито є податком на експорт.

Та й усі законодавчі ініціативи, які були до цього, також мали прямо протилежний зміст останньому законопроекту р. №8283 і пропонували, навпаки, зниження експортного мита.  

Так, зокрема, два урядові законопроекти - «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 4569 від 04.05.2016 року та  «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 3859 від 01.02.2016 року, які мали на меті підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, підвищення економічної ефективності галузі скотарства та вівчарства, пропонували  зниження експортного мита до 3% на живець ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини.  

Інший урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо диференціації ставок)» р. № 3654-1 від 29.11.2013 року передбачав зниження експортного мита до 5 % на живу ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини, для того, щоб відбувалася диверсифікація ринків. Це ж саме і в законопроекті р. № 3654 від 20.11.2013 року.

Тому раптова ініціатива щодо збільшення експортного мита викликає багато питань, і безперечно, не матиме позитивного впливу для збільшення поголів’я ВРХ в Україні.

Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо).

Яку ж ситуацію ми спостерігаємо зараз? В Україні елементарно не вистачає забійних цехів для переробки яловичини. Так, за інформацією Держстату, на початок 2018 року кількість  підприємств, що здійснюють забій сільськогосподарських, становила 299. Рік до того, на початку 2017 року, їх налічувалося 302. А на початок 2016 року кількість забійників становила 330. Тобто, за 2 роки вона зменшилася на 9,4%.

Ситуація ж зі спеціалізованими забійниками, зокрема, халяльними забійними цехами, на яких можна було б виробляти яловичу для експорту до Близького Сходу, ще гірша: їх взагалі у нас дуже мало.

Кількість же м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів – представників інших держав, і саме під них вже підлаштовувати виробництво. А після цього залучати інвесторів, які були б зацікавлені будувати в Україні м’ясопереробні заводи.

Таким чином, позиція Асоціації тваринників України з врахуванням інтересів як бізнесу, який вирощує ВРХ на експорт, так і інтересів держави, є наступною: ставка експортного мита має диференціюватися в залежності від маси ВРХ та бути зниженою (для високих вагових категорій). Ми вважаємо, що експортне мито має бути не більшим за 3%.

АТУ рішуче закликає, що сьогоднішня державна політика повинна бути спрямована саме на розвиток м’ясопереробних підприємств, орієнтованих на експортну продукцію, та на підтримку вироблення продукції із доданою вартістю.

Іншим важливим кроком, який реально сприятиме росту в Україні поголів’я ВРХ, на погляд Асоціації тваринників, – є стимулювання домогосподарств до вирощення молодняку ВРХ, де сконцентрований переважаючий його відсоток. А для цього потрібно давати людям дотації на відгодівлю худоби і, головне, внести необхідні зміни до податкового кодексу: виробництво с/г продукції не повинно включатися до сукупного  доходу фізичної особи, від чого залежить отримання селянином субсидії. Тоді власники приватних господарств не здаватимуть телят на забій, а будуть зацікавлені реєструвати тварин та відгодовувати їх.  

Крім того, держава має відкривати й нові експортні ринки для м’яса яловичини. Нагадаємо, що наразі триває заключний етап узгодження ветеринарного сертифікату між Україною та Турецькою Республікою на експорт м’яса яловичини, який було запущено саме за ініціативи і довготривалої роботи Асоціації тваринників України. Саме ми першими почали обговорення співпраці між українською і турецькою стороною у напрямі експорту, змогли переконати торгового радника Туреччини у перевагах відкриття для України експортного ринку та налагодили партнерські зв’язки з турецькими компаніями -потенційними імпортерами яловичини. Зазначимо також, що потреби Туреччини в імпорті нашої яловичини значно більші, ніж на сьогодні здатні виробити українські підприємства.

Бентежить і те, що Інститут економічних досліджень та політичних консультацій попереджає, що запропоновані норми законопроектом р. №8283 прямо порушують взяті Україною зобов’язання в рамках вступу до СОТ і можуть мати наслідком ініціювання зацікавленими країнами розгляду дій України Органом з урегулювання суперечок СОТ. За 10 років членства в СОТ Україна програла одну з чотирьох торговельних суперечок, що стосувалися неправомірного застосування обмежувальних заходів у торгівлі (інші три поки не вирішені). Ще в одному випадку Україна погодилися на скасування обмежень після проведених консультацій.

Таким чином, ми вважаємо, що законодавча ініціатива про збільшення експортного мита на живець ВРХ негативно позначиться на підприємствах із вирощування ВРХ та призведе до зменшення присутності української продукції на зовнішніх ринках. А тим паче, це абсолютно не спричинить нарощення кількості поголів’я ВРХ в Україні.

Лише за виваженої комплексної державної політики у тваринництві, яка передбачає всі головні аспекти, про які ми говорили вище, український бізнес буде зацікавлений у нарощенні об’ємів виробництва ВРХ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Робота в агросфері: топ 10 вакансій з гідною оплатою

До такого висновку дійшли експерти OLX, проаналізувавши пропозиції на ринку праці в агросфері за період зима-весна 2018, iнформує AgroReview

Тим, хто не втомився за рік і планує провести літо з користю, рекомендуємо розглянути сезонні вакансії. Ринок праці пропонує активним заробітчанам широкий спектр робіт - від догляду за теплицями і ділянками до випасу тварин у полях. У деяких випадках роботодавці навіть надають проживання на місці. Зарплати обіцяють теж досить високі - до 18 000 грн на місяць. Бонус сезонних робіт також у тому, що можна змінити офісну атмосферу на свіже повітря і виїхати у будь-який регіон України.
 
Топ 10 тимчасових робіт у сільському господарстві і середня зарплата:
Догляд за господарством у селі (сім'я), Київська область — 18 000 грн
Збір полуниці, Чернігівська область — 12 000 грн
Догляд за теплицею, Полтавська область — 12 000 грн
Збір фруктів і ягід, Одеська область — 12 000 грн
Випас баранів, Київська область — 12 000 грн
Обприскування полів на машині, Дніпропетровська область  — 10 000 грн
Озеленення, робота з рослинами, Київська область  — 9 100 грн 
Обрізка плодових садів, Київська область — 9 000 грн
Прополка і збір ягід, Київська область — 7 500 грн
Вантажні та експедиторські роботи, Київська область — 7 000 грн

Ще один плюс тимчасового працевлаштування — гнучкий графік. Зарплати варіюються в залежності від обсягу завдань. А графік передбачає можливість працювати стільки, скільки комфортно вам.

Розглядаючи роботу в агросфері на тривалий період, варто розраховувати на зарплату у середньому до 20 000 грн. Тут можуть стати в нагоді додаткові навички, які значно підвищують шанси на гідну оплату праці. Так, вміння водити комбайн чи укладати бетон принесе вам майже 1 000 доларів.

Топ 10 довгострокових робіт в сільському господарстві і середня зарплата:
Водій комбайна, Одеська область — 20 000 грн
Збиральник лікарських трав, Хмельницька область — 20 000 грн
Пилорамщик, Київська область — 19 500 грн
Різноробочий для бетонних, покрівельних робіт, Київська область — 17 500 грн
Оператор виробничих ліній, Київська область — 16 000 грн
Вальник, Дніпропетровська область — 15 000 грн
Пилорамщик на верстаті, Київська область — 15 000 грн
Пастухи (сім'я), Чернігівська область — 15 000 грн
Доярка і скотар (сім'я), Київська область — 15 000 грн
Агроном, Львівська область — 15 000 грн

За рівнем зарплат сільське господарство входить у трійку найбільш високооплачуваних сфер в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview