Дорога логістика: коли залізничні перевезення замінять річковими

Про це пише landlord.ua.

«Основні показники залізничних перевезень зерна були покращені в порівнянні з минулим роком за рахунок оптимізації напрямків відправки вантажів, зростання оборотності вагонів, нових підходів до транспортування аграрних вантажів. Проте, трейдери фокусують увагу як учасників, так і регуляторів логістичного ланцюжка на те, що не завжди виправдовуються надії на високу ефективність діючої системи розподілу хоперів. Її поліпшення дозволило б значно здешевити логістичну складову і підвищити прибутковість зернового бізнесу», — вважають експерти УкрАгроКонсалтингу.

Щодо морських портів України, то протягом 11 місяців 2017 року вантажообіг зберігає позитивну динаміку. З січня по листопад поточного року морські порти України обробили 121 млн тонн вантажів, що на 0,6% більше показників минулого року. Про це свідчать оперативні дані Адміністрації морських портів України (АМПУ).

 Обсяг перевалки імпортних вантажів зріс на 24,8% в порівнянні з минулим роком — до 18,3 млн тонн, а от експортних — знизився на 0,4% і сягнув 90,5 млн т.

 Найбільше вантажів обробив порт «Південний» — 38,7 млн ​​тонн, «Одеса» -21,9 млн тонн, «Миколаїв» — 21,3 млн тонн і «Чорноморськ» — 15,8 млн тонн.

Між тим, річкові перевезення могли б відчутно здешевити логістику. Зараз обсяг річкових перевезень Дніпром складає лише 10% від початкового об’єму в 90-х через замуленість фарватеру Дніпра та Прип’яті.

На днях було погоджено відновлення водного шляху Е-40: про це  домовились міністр інфраструктури України Володимир Омелян з міністром транспорту Республіки Білорусь Анатолієм Сиваком. В проект планується вкласти $30 млн.

За попередньою інформацією, $5 млн необхідно на те, аби поглибити русло Дніпра на білоруській ділянці. Україна за підтримки іноземних інвесторів планує вкласти в модернізацію шлюзів і днопоглиблення близько $25 млн.

Тоді доставка зерна з елеваторів до морських портів значно подешевшає, що призведе до зростання експорту. Обсяг перевалювання товарів через Україну зросте до $300 млрд в грошовому вираженні, вважає прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Річковий маршрут Е-40 входить в інфраструктурний проект «Транс’європейські транспортні мережі» і є одним з пріоритетів «Національної транспортної стратегії України до 2030 року».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Земельний банк агрокомпанії нардепа перевищив 50 тисяч га

Збільшення земельного банку відбулося за рахунок придбання ТОВ "Перемога", землі якого знаходяться у Дніпропетровській області, передає БизнесЦензор.

Згідно з інформацією компанії, Dnipro Agro Group в 2016 році зібрала близько 8,6 тис. тонн зернових і олійних культур. Підприємства групи також виробляє борошно, хлібобулочні та кондитерські вироби.

До складу групи входять ТОВ "Агрофірма "Схід Агро", ТОВ "Дніпроагроальянс", ТОВ "Кам'янське Агро" (раніше - "СГП Дзержинець"), ТОВ "Відродження", два елеватори і два підприємства з виробництва борошна і хліба.

Засновником цих компаній вказана кіпрська Dnipro Agro Alliance LTD. Згідно з даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром через кіпрську компанію є народний депутат Віталій Хомутинник (група "Відродження"), Василь і Євген Астіони, а також Михайло Кошляк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям доведеться по-новому вести бізнес через зміни клімату

Про це заявив старший аграрний страховий агент Swiss Re Corporate Solutions Томас Філліпс під час IX Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» в Києві, передає latifundist.

«Висока температура призводить до збільшення випарів з моря і грунту. Сніг починає танути рано, а це призводить до зниження запасів води в ґрунті на літо і тривалих періодів посухи. З-за таких погодних умов буде спостерігатися зниження врожайності. Всі ці фактори сильно вплинуть на ведення сільського господарства в Україні», — повідомив Томас Філліпс.

Він зазначив, що за останні 7 років волатильність (нестабільність) агровиробництва істотно зросла. Це пов'язано як з кліматичними змінами, так і з впровадженням нових технологій та інше.

«Головна проблема в тому, що висока волатильність може давати зовсім непередбачувані результати», — підсумував спікер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якісної яловичини в Україні майже немає

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

У гонці подорожчання продуктів в Україні м'ясо ненабагато відстає від сала, цінову гонку очолила свинина, а за нею підтяглася курятина і, відповідно, яловичина.

«Стосовно яловичини, можу стверджувати, що сьогодні у нас добивають тих корів, які ще є. Розраховувати на дешеву яловичину в Україні неможливо», - заявив І. Томич.

Експерт додав, що яловичина не відіграє суттєвої ролі в раціоні українців, тим не менш, хорошого якісного м'яса яловичини у нас майже немає.

«В Україні забивають переважно старих корів, яких люди вже не хочуть тримати, у зв'язку з тим, що молоко у селян купують за безцінь, і їм немає сенсу вирощувати цю тварину», - резюмував І. Томич.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голова податкового комітету ВР розповіла про сумнівні схеми відшкодування ПДВ аграрному сектору

Про це в коментарі УНН повідомила Голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна.

“Навіть показники надходження цього податку у бюджет на 2018 рік мене дивують. Звідки такий ріст по ПДВ, якщо він має бути десь приблизно на одному рівні із ростом ВВП? Я не розумію, звідки візьметься додана вартість, якщо не будуть генеруватися гроші в країні?”, - зазначила вона.

Южаніна зауважила, що стурбованість викликає вплив аграрного сектору на відшкодування ПДВ з бюджету.

“Треба проаналізувати, чи весь ПДВ, який зараз відшкодовується був сформований у системі електронного відшкодування ПДВ грошима. Мені здається, і, як показує практика минулого року, якраз на основі висновків аудиторів, які займаються аграрним сектором –близько 20 млрд грн було відшкодовано ПДВ, який не забезпечений грошима, і в цьому році така ж приблизно сума.

Висновки має робити Мінфін і я про це неодноразово говорю, але чомусь ніхто не чує. Треба глибоко проаналізувати аграрний сектор і думати, що робити далі”, - наголосила голова податкового Комітету ВР.

Н.Южаніна підкреслила, що зловживання з відшкодуванням ПДВ саме в аграрному секторі обчислюється не малими сумами.

“Ми не можемо зараз бездумно відшкодовувати ПДВ, не прогнозуючи, що буде з цим податком на наступні роки. Тому і не даремно лунають думки експертів, щоб взагалі відмінити цей податок як такий, що продовжує бути корупційним – не в плані відшкодування, а в плані самої норми, яка дає більш прибутковим орагізаціям отримувати величезні відшкодування ПДВ”, - пояснила вона.

Голова Комітету ВР вважає, що скасовувати усю систему ПДВ недоцільно, а от переглянути механізм його відшкодування – варто.

“Сама система існування ПДВ – вона правильна, вона відповідає тим директивам, які діють в ЄС. І відшкодування має бути, але кожна країна має усвідомлювати, яка галузь може використовувати несплачений ПДВ, і робити певні кроки, щоб саме ці галузі не виймали весь сплачений ПДВ із бюджету назад у свою оперативну діяльність, генеруючи прибутки”, - резюмувала вона.

Нагадаємо, у 2017 році “Кернел” витяг з бюджету 8,5 млрд грн при прибутковості на рівні 5 млрд грн.

На сайті Верховної Ради з’явився законопроект, який скасовує повернення ПДВ експортерам зернових культур. За словами автора ініціативи О.Дмитренка, цей крок дозволить стабілізувати продуктові ціни на внутрішньому ринку, а також перенаправити вивільнені кошти на соціальні потреби. Водночас, він не виключає що лобісти “Кернел” та “Нібулон”, як головні отримувачі ПДВ, перешкоджатимуть його ухваленню в залі Верховної Ради.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гана зацікавлена в українській продукції птахівництва

З нагоди завершення місії 7 грудня 2017 року відбулася зустріч представників делегації Гани з Головою Держпродспоживслужби Володимиром Лапою та спеціалістами Служби, повідомляє Урядовий портал.

Представники місії проінспектували ряд українських підприємств з виробництва курятини і продукції з неї та діяльність органів Держпродспоживслужби.

За результатами проведеної перевірки компетентний орган в галузі ветеринарії та безпечності харчових продуктів Гани підготує звіт, на підставі якого Республіка Гана прийме рішення щодо доступу українського м’яса курятини на ринок своєї країни.

Загалом представники місії під час зустрічі з керівництвом та спеціалістами Держпродспоживслужби високо оцінили систему держконтролю в частині виробництва продукції птахівництва.

У свою чергу Голова Держпродспоживслужби поінформував ганських колег про організацію системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів в Україні. Він також зауважив, що Україна веде активну роботу з розширення ринків збуту для української продукції. Упродовж ‎2016-2017 років Держпродспоживслужба проводила переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview