Дорожча за банани: цибуля коштує майже 41 грн

У столичних супермаркетах кілограм цибулі коштує майже 41 грн. Аграрні експерти пояснюють, що ціна на цей овоч висока, бо її везуть із Центральної Азії, пише ТСН.

Що цибуля з України дорожча за банани з Еквадору, у магазині вже нікого не вражає. Від запитання, чому така дорога цибуля, сердиться на столичному базарі продавець. У неї овоч по 35 грн. За її словами, цибуля дорога, бо везуть здалеку.

Погода найбільше вплинула на дефіцит цибулі. За даними Мінагрополітики, щороку в Україні вирощують близько мільйона тонн цибулі. Торік через погоду засіяли площу на чверть меншу, і зібрали цибулі майже на 120 тисяч тонн менше. Через погоду не вродила вона й у європейських сусідів.

Казахстан, Узбекистан, Таджикистан - нині основні дистриб'ютори цибулі майже по всій Європі. Конкуренція для імпортерів велика. Буквально за тиждень в центральній Азії вона зросла зі 80 до 300 доларів за тонну.

За прогнозами аграрних експертів, ціна на цибулю має стабілізуватися. Дешевшати ж стане, коли почнуть збирати новий урожай – на це наприкінці літа. Поки ж знижуватиметься в ціні зелена молода цибуля. Після Великодня вона вже здешевшала на 20% і на базарі уже можна торгуватися.

Те, що цибуля нині на вагу золота, стало трендом у соцмережі. Цибулю прирівнюють до діаманту, її дарують під час освідчення, а наїстися цибулі перед побаченням - то вже ознака заможності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині органічна ферма вирощує незвичні рослини

Фермер Антон Дундій займається вирощуванням органіки. Проект організовувався для обмеженого кола людей ще 9 років тому, пише uatv.ua.

“Зараз ми працюємо як кооператив. Кожен охочий може інвестувати в нього чи приїхати попрацювати, або приєднатися до цього руху і створювати це разом із нами”, – говорить Дундій.

Спершу на фермі, яка розташована в селі Великі Гуляки Київської області, почали вирощувати зелень – кріп, петрушку, салат (щонайменше 5-7 видів). Потім додалися пряно-ароматичні трави, базилік, рукола, а також капуста, помідори, огірки, перець, баклажани, цукіні. Через деякий час підприємство почало займатися розведенням і незвичайних для українського ринку рослин: листової капусти Кейл, салату мангольд, який дуже поширений в Європі, бамії – яка популярна на індійському й американському ринках. Окремий напрям ферми – вирощування мікрогріну.

Взимку фермери займаються мінімум 15 видами продукції. У літній, весняний, осінній періоди їх до 25. Зараз загальна площа підприємства становить близько 21 га, з яких задіяно лише 20 відсотків.

“У процесі вирощування ми використовуємо все, що у нас є. Відходи не викидаються, а переробляються, в результаті виходить добриво”, – розповів Дундій.

Як повідомила агроном Олександра Рибалко, на фермі замінюють хімічні засоби захисту біологічними або природними рослинними. Наприклад, відвари з полину, чистотілу. Вони згубні для шкідників, як і хімія, але не приносять шкоди людині й тваринам.

За словами аналітика Олександра Соколова, світовий ринок органічної продукції активно набирає обертів.

“Понад 40 відсотків органічної їжі має ринок США. Досить високі позиції займають Німеччина,Франція, Китай. Що ж до основних лідерів із вирощування органічної продукції,то перша тут Австралія – ​​понад 900 млн сільськогосподарських земель, які зайняті органічною продукцією. Також попереду Аргентина і той же Китай”, – повідомив Соколов.

Він зазначив, що споживання органічних продуктів в Україні щороку зростає, ринок приносить близько 30 мільйонів євро на рік.

“У 2018 році в Україні було засіяно близько 201 тис. га саме органічною продукцією – олійні, злакові культури, на овочі відводиться досить невеликий відсоток – трохи більш як 2. У минулому році Україна експортувала 6,7 тисячі тонн продукції в країни Євросоюзу. У Нідерланди – на них припадає понад половина експорту, вагому частку займає Польща – приблизно 16 відсотків експорту, Німеччина – 11 відсотків, Китай – більш ніж 2 відсотки від загального експорту органічних продуктів. Основна культура, яку ми експортуємо, це горох. Він становить 90 відсотків усього експорту органічної продукції з України. Також ми постачаємо нут, сочевицю, гриби”, – додав аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Без хімії та з кондиціонером: на Черкащині працює найбільша в Східній Європі кроляча ферма

Олександр Цюрупа з Черкащини побудував найбільшу у Східній Європі кролячу ферму, де кролі живуть, як у раю, пише shotam.info.

Тут живуть 80 000 кролів у 8 кролятниках І у кожного з пухнастиків є паспорт. Взимку гріються обігрівачем, влітку мають кондиціонер. І не їдять жодної хімії, антибіотиків чи гормональних препаратів. А харчі їм готують на власному комбікормовому заводі.

Вирощує щасливих кролів Олександр Цюрупа з Черкащини. Почав ще у 2006 році з одного кролятника у селі. Навіть їздив у Францію вчитися доглядати за кролями.

“Ми хотіли, аби кроля перестали сприймати продуктом від бабці з ринку”, – каже Олександр Цюрупа.

Тепер продукція чоловіка лежить на полицях величезних магазинів А Олександр готується експортувати її в ОАЕ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер на Черкащині влаштував пекарню для туристів, аби врятувати село

У селі Івківці, що в Чигиринському районі проживають  трохи більше 200 мешканців. Тут навіть продовольчого магазину немає. Однак місцевий  підприємець Назар Лавриненко три роки тому вирішив відкрити  хлібопекарню та облаштувати   туристичний комплекс. Назар взяв участь у конкурсі “Село: Кроки до розвитку”, який проводить агрохолдинг  МХП. І отримав грант на розвиток своєї справи, пише espreso.tv.

Хлібопекарня розташована на території просвітницько-розважального комплексу “Зернолен”. Це родзинка Івківців! На туристів на природі чекають  найрізноманітніші майстер-класи. Серед них помел  зерна в борошно за допомогою жорен. Кожен може самостійно намолоти собі борошна. А потім з нього випікають козацькі коржі.  «Діти самі замішують тісто, самі роблять вироби. А  потім забирають з  печі. Везуть додому  або зразу їдять їх. І це такий елемент позитиву дуже важливий”, - розповідає Назар.

Територію “Зерноленду” господар постійно облаштовує   новими приміщеннями та об'єктами старовини. В комплексі є і свій краєзнавчий музей.  Експонати  знаходили й збирали по околицям Івківців. А ще Назар відновив млин, який стояв у селі. Тепер  мріє створити  ще й музей вітряків.  «Ми хочемо зробити на схилах Національний парк вітряків. В співпраці з Українською млинарською асоціацією ми проводимо роботу над збором інформації, над домовленостями про те, щоб нам передали вітряки різних типів з усіх куточків України. Їх одиниці збереглися взагалі”, - ділиться планами підприємець.

Проект МХП “Село: кроки до розвитку” – щорічний конкурс спрямований на розвиток малого підприємництва на селі. Конкурс стартував у 2016 році і був реалізований у 3 районах Черкаської області, а у 2019- му охопив уже  7 областей України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер створив унікальний метод посадки картоплі: білоруси про таке і не мріяли

Український фермер, житель селища "Довге" Андрій Кубай у соціальних мережах виклав відео під назвою "Картофельфест на Прикарпатті". Ось де можна добре розглянути новий спосіб посадки цінного овоча, пише znaj.ua.

"Мені кілька разів доводилося садити картоплю, після чого спину не розігнути. Спрацював захисний режим і я придумав цей винахід. Може, зі сторони це виглядає смішно, але сміється той, хто сміється останній. Хто хоче спробувати, то даю одну пораду — трубу потрібно робити з пластикових пляшок, бажано однакових і щоб були рівної форми, відрізаємо горловину і дно, запихаємо один в одного і щільно перемотувати скотчем", — розповів фермер.

Варто звернути увагу, що вже за кілька днів відео переглянуло півмільйона користувачів, залишаючи в коментарях свій захват від нового способу.

"Ідею можна продати китайцям", "Нанотехнології", — із захопленням коментують користувачі.

Варто нагадати, що всім українцям стало цікаво те, які досягнення за час каденції Петро Порошенко може записати собі в актив. На ділі виходить так, що ці "досягнення" мають негативне забарвлення. Ось і Михайло Шнайдер визначив для себе обіцяні "покращення" діючого гаранта, якими поділився на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер вирощує унікальних виставкових курей бійцівських порід

Фермер Сергій Клименко з Василькова вирощує курей бійцівських порід. У його господарстві – птиці практично з усього світу. Деякі з них вражають кольором шкіри й оперення, а деякі – незвичайним кольором яєць, пише uatv.ua.

“Моя земля – це моє життя. З самого дитинства люблю працювати на землі, люблю бачити плоди своєї праці. Це як нагорода за неї, ростиш курчат від моменту її появи на світ і до дорослої особини, бачиш плід своєї роботи. Це найбільше зворушує душу”, – зізнається Клименко.

За його словами, кури всіх порід дуже розумні. Фермер підкреслює, що для того, щоб виростити здорову птицю, її треба любити, а також любити те, чим ти займаєшся.

Сергій згадує, що ще в дитинстві розводив голубів.

“Одного разу мій товариш подарував мені птицю однієї з порід, яких я зараз тримаю – орпінгтон. Мені вони дуже сподобалися і я почав цікавитися не тільки орпінгтоном, але і всіма породами птиці, яка існує в Україні і за її межами”, – зазначає фермер.

Клименко їздить за кордон на спеціалізовані виставки. Він сподівається, що незабаром і в Україні будуть проводитися подібні заходи.

“Я починав з 2 порід: це юрловська голосиста і орпінгтон палевий, і з кожним навіть не роком, а місяцем я купував нових курей. Адже кожна порода по-своєму особлива і цікава. Кури породи ухей-люі примітні тим, що несуть яйця зеленого кольору. А колір їх шкіри та м’яса абсолютно чорний”, – розповідає Сергій.

Зараз у нього є птиця більше 30 порід, 10 з них – бійцівські кури. В “колекції” Сергія – пернаті з усього світу. Наприклад, кубалая з Куби, суматра – з острова Суматра (Індонезія).

Породу ошамо раніше не можна було вивозити з Японії, але тепер цю птицю можна розводити і в Україні, і в будь-якій іншій країні.

Бійцівські птиці, яких вирощує фермер, не беруть участі в півнячих боях. Їх вирощують для виставок.
За його словами, бійцівська курка несе набагато менше яєць, адже у неї зовсім інше призначення.

“Якщо звичайна несучка несе до 300 яєць в рік, то курка бійцівської породи несе максимум 100, а деякі з них несуть 20-30 яєць за сезон. Із цих 20 можна отримати 3-5 курчат”, – пояснює фермер.

Курка дуже багато їсть. У раціоні бійцівських птиць повинен переважати протеїн, оскільки тварина дуже рухлива, висока, з добре розвиненими м’язами. Кожна птиця за добу з’їдає 120-150 грамів корму.

На фермі Клименко дорослі птахи харчуються збалансованим кормом. Це суміш зернових. Курчатам купують спеціальний корм, адже правильно підготувати харчування для курчат в домашніх умовах практично неможливо.

“Всі вольєри та зимові приміщення для птахів, все це я зробив своїми руками – з любов’ю, з думкою, щоб їм було максимально зручно”, – говорить Сергій.

Він підкреслює, що українці можуть досягти великих успіхів у вирощуванні курей бійцівських порід.

“Моя задача, як заводчика – дати споживачеві дійсно якісну птицю, яка буде відповідати всім нормам“, – підсумував фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview