Доїть, фермери, молоко - будете здорові

Плюс 32,5% - саме так було з прибутками від виробництва молока в 2017 році по відношенню до 2016 року у тих професійних виробників, ефективність виробництва у яких лишилася на рівні попереднього року. Ті ж, хто підвищив ефективність, мають додати до цих прибутків ще й ці відсотки.


 

Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів, отримав додатково 2-3 млн грн. прибутку за 2017 рік. 

По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років.

Хочу поділитися ще однією цікавою цифрою, яка говорить про унікальність 2017 року для молочників – це був найстабільніший рік в історії молочної галузі України! Загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому! Нічого подібного ще ніколи в історії Українського молочного бізнесу не було.

Це означає, що професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік – це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива.

Але що все це означає? До чого це призведе в майбутньому?

І тут вже стає цікаво. Насправді, дуже багато зараз нових проектів в молочному тваринництві. Практично всі ефективні виробники розширяють виробництво. І ці приклади успіху не дають спокійно спати їхнім сусідам, багато з яких також наважилися на модернізацію молочних ферм.

Яскравим показником розвитку професійного виробництва молока в Україні, особисто для мене, є значне збільшення попиту на кваліфікованих працівників галузі. Якщо ще на початку 2017 року в Україні в молочних господарствах працювали ветлікарі з зарплатами на рівні 4-5 тис. грн на місяць, то зараз на вакансії ветлікарів з зарплатою нижче 8-10 тис. бажаючих знайти дуже важко.

Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році.

При цьому, виробники і далі лишаються слабкою ланкою молочного ланцюжка, яка, тим не менше, починає «оживати».

А світовий ринок, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах – хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Та й не буває точних прогнозів в принципі. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні.

А маємо ми наступне:
а) збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;
б) здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки, що абсолютно не означає, що це молоко не надійде на переробку (насправді провідні переробники вже давно його не беруть, а ті хто брав, а також «тіньові» переробники, як брали, так і будуть брати це молоко, просто воно буде їм коштувати менше – вже коштує менше, до речі);
в) занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. Я думаю, що варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки ж грошей, як в 2017 році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять непристойні 4-5-6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Робот-пастух допоможе фермерам з випасом худоби

Машина, що представляє собою чотириколісну платформу з блоком електроніки на високій посадці, призначена в першу чергу для великих ферм Австралії, розташованих далеко від агломерації, пише fertilizerdaily.ru.

Так, щоб покинути господарство Suplejack Downs, що має загальну площу в 4 тис. кв. км, доведеться витратити півдня їзди до найближчого міста. Незважаючи на безглуздість конструкції і незграбні рухи робота при їзді, підвіска даного агрегату дозволяє робо-ковбою досить ефективно долати всі нерівності ландшафту і навіть долати неглибокі водні перешкоди. Крім власне випасання худоби, робот здатний служити в якості легкого тягача, перевозячи невеликі причепи з вантажами.

За словами професора Салі Суккерея (Salah Sukkarieh), в майбутньому команда розробників планує розширити функціональність механічного помічника, оснастивши його додатковим набором сенсорів. Дана модернізація дозволить залізного пастуху проводити щоденний моніторинг загального стану здоров'я корів – машина зможе визначати хворих тварин по температурі тіла або по тому, як вони пересуваються. Крім цього, робот зможе проводити оцінку якості підніжного корму на пасовищі, обираючи, тим самим, найбільш придатних для випасу ділянки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як планують підтримати вітчизняне садівництво та виноградарство

Відбулася зустріч Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками профільних асоціацій та бізнесу для формування узгодженої позиції міністерства і галузі щодо комплексного розвитку і системної підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства, вирішення актуальних питань галузі, а також  напрацювання ефективних механізмів використання коштів, передбачених у державному бюджеті на новий рік.

«У 2017 році Уряд виділив додаткових 224 млн гривень на держпідтримку садівництва, що дозволило  повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою. На 2018 рік передбачено 300 млн гривень, які будуть спрямовані на компенсацію за придбання садивного матеріалу, матеріалів для будівництва шпалери та для будівництва систем краплинного зрошення. Загалом, ми прагнемо забезпечити комплексну підтримку галузі, що дозволить  вийти на нові показники ефективності та реалізувати потенціал сектору», - зазначив Максим Мартинюк.

Так, у минулому році в Україні вироблено понад 2 млн тонн плодів та ягід з 224 тисяч гектарів загальної площі насаджень. Але потенціал галузі повністю не розкритий – напрями розвитку стосуються не лише збільшення площ під цими культурами, а й збільшення врожайності та якості плодів та ягід.

На зустрічі було представлено попередній порядок розгляду заяв про компенсацію та пакет документів,  які подаються до комісії та до міністерства. Було наголошено на тому, що після консультацій з бізнесом, важливим завданням затвердження порядку є забезпечення мінімального впливу чиновників на процес отримання коштів.

В рамках дискусії представники профільних асоціацій висловили свої пропозиції, зокрема, щодо врахування показників ефективності та стимулювання саме ефективного виробництва як основи успішного розвитку всієї галузі; компенсації за купівлю якісного ліцензійного посадкового матеріалу та вирішення питань сертифікації;  використання сучасних технологій тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині запрацював Консультаційно-дорадчий центр для аграріїв

Відтепер фермери та сільгоспвиробники області зможуть отримати фахову консультацію щодо програм підтримки, дорадчі послуги та практичні навички із написання проектів, повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Участь в урочистому відкритті взяв перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Ростислав Замлинський.

«Консультаційно-дорадчий центр – це той осередок, який буде надавати знання, об’єднювати і на базі якого відбуватимуться навчання, семінари з тих питань, які є дуже важливими та актуальними для аграріїв області. А знання – це скарб, який неможливо загубити, а лише примножити», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

За його словами, відкриття Центру є продовженням плідної роботи департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА з аграріями області.

«Упродовж останніх років ми відновлювали і завоювали довіру аграріїв, кооперативів, селянських господарств, переробників. Минулоріч ми також допомагали їм зміцнювати інфраструктуру, зокрема понад 70 млн гривень інвестовано в малий і середній аграрний бізнес та кооперативи, також в області відкривались нові фермерські господарства», - додав Ростислав Замлинський.

Працівники центру надаватимуть дорадчі послуги сільськогосподарським виробникам в галузі тваринництва, рослинництва та кооперації. Також аграрії області зможуть проконсультуватись щодо державних та обласних програм підтримки, отримати юридичні консультації, а також консультації щодо земельних питань та податкового законодавства.

Щоденно у центрі працюватимуть фахівці із різних сфер дотичних до аграрного сектору.  

«Щоденно до нас звертаються аграрії із надзвичайно різноманітною проблематикою. Це і аудит землі, податкова площина, дорадчі служби та інші питання. І консультаційний центр сьогодні дає змогу аграріям області отримати кваліфіковану допомогу від всіх дотичних структур», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз. 

Отримати фахову консультацію можуть сільськогосподарські та харчопереробні підприємства, фермерські та особисті селянські господарства, сільськогосподарські обслуговуючі та виробничі кооперативи, фізичні особи, які мають на меті займатись сільськогосподарським виробництвом, органи місцевого самоврядування, об’єднані територіальні громади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Харчові підприємства перевірятимуть без попереджень

У квітні набирає чинності Закон України «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів i кормів, здоров'я та благополуччя тварин», інформує eizvestia.com.

Фактично цей документ знімає мораторій на перевірки харчових підприємств. А окремі види продукції взагалі будуть піддаватися більш ретельному контролю.

Основне нововведення цього закону в тому, що будь-яка перевірка буде проходити раптово, навіть про планові візити ніхто нікого попереджати не буде.

Виняток становить лише підприємства, які проходять перевірки на ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points — оцінка і контроль потенційних небезпечних факторів (біологічних, хімічних, фізичних), що виникають в процесі виробництва продукції), необхідної для експорту продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Темпи росту цін на продукти в світі найвищі за останні 4 роки

Це більше на 8,2% ніж у 2016 року. Ріст цін став найвищим показником, починаючи з 2014 року, повідомляють у ФАО, пише landlord.ua.

Тим не менш, індекс цін у грудні на продовольство знизились на 3,3% у порівнянні з листопадом 2017 року. Причиною стало падіння цін на рослинні олії і молочну продукції в останньому місяці року. Так, молочка здешевіла на 9,7%, через велику пропозицію на світовому ринку та пасивного попиту. А рослинна олія впала на 5,6%. Тут падіння відбулось через зростаючи запаси на пальмове масло в Малайзії та Індонезії. Проте, за рік індекс цін на молочку та рослинну олію зросли на 31,5% та 3% відповідно.

В Україні експорт олійних у поточному році на 1,2 млн тонн перевищив минулорічні показники, повідомили у Департаменті фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби. З початку поточного маркетингового року Україна експортувала понад 3,5 млн тонн олійних культур, що на 1,2 млн більше, ніж торік. Коли як, у 2016 році експорт олійних на аналогічну дату склав 2,3 млн тонн.

Цукор теж впав по рівню цін у грудні на світовому ринку на 4,1%. Трейдери очікують надлишкову пропозицію в цьому році. За весь рік ціни на солодкий продукт знизились, у порівнянні з 2016 роком на 11,2%, внаслідок хороших врожаїв у провідного виробника в світі – Бразилії. В Україні теж зросло виробництво. Станом на 9 січня в Україні вироблено 2,018 млн тонн цукру та перероблено 14,07 млн тонн цукрового буряку. В цьому сезоні працювало 46 цукрових заводів, проти 42 заводів в минулому. Але ця цифра ще не остаточна, повідомили в асоціації «Укрцукор». Ще чотири заводи продовжують виробничий сезон.

А ось ціни на зернові та м’ясо в світі, згідно індексу ФАО, залишаються стабільними.

«При цьому міжнародні котирування на пшеницю слабшали, а ціни на кукурудзу і рис росли. Індекс був на 3,2% вищим в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, але на 37% нижчим порівняно зі своїм рекордним показником у 2011 році. Індекс цін на м’ясо ФАО трохи знизився в грудні, при цьому стабільна пропозиція зниження світових цін на яловичину. За рік субіндекс зареєстрував 9-відсоткове збільшення у порівнянні з аналогічним показником 2016 року», — повідомили в організації.

В Україні, за різними оцінками, врожай зернових 2018 року буде на рівні 60-65 млн. тонн. Експорт — 39-43 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview