ДП «Артемсіль» розпочало випуск очищеної харчової солі

Нова продукція буде йти як на експорт, так і на внутрішній ринок.

«Сьогодні ми почали виробництво солі вищого ґатунку в сучасній упаковці зі збереженням традиційного зовнішнього вигляду пачки. Реалізація цього проекту дозволить нам поліпшити якість продукції, збільшити присутність ДП «Артемсіль» на експортних ринках і створити нові робочі місця», - зазначила керівник ДП «Артемсіль» Вікторія Луценко.

Для отримання солі вищого ґатунку за ДСТУ 3583:2015, в існуючу технологію був інтегрований процес фотосепараціі, який дозволив усунути з кам'яної солі темні включення природного походження (ангідриди). У результаті сіль отримала більш привабливий зовнішній вигляд, а також у ній збільшився вміст NaCl до 99%.

Випуск очищеної харчової солі був запущений на двох рудниках підприємства одночасно. На ділянці рудника №1,3 нова харчова продукція розфасовується до картонної пачки і поліетиленового пакету масою 1 кілограм. На ділянці рудника №4 проходить не тільки додаткове очищення солі, але і розфасовка її до пачок нового зразка вагою 0,5 і 1 кг. Ця упаковка більш барвиста, зручна у використанні, продукція в ній не просипається і не злежується. Харчова сіль після додаткового очищення і в якісній упаковці відповідає європейським нормам якості.

Відзначимо, що програма з реконструкції і модернізації всіх рудників була розпочата на підприємстві ще в 2016 році. Основні інвестиції в закупівлю імпортного високотехнологічного обладнання склали 23,5 мільйона гривень. Системи для очищення і фасування солі були закуплені через електронну систему Prozorro, що дозволило вибрати найкраще обладнання за прийнятною ціною. За попередніми розрахунками, вкладені інвестиції в даний проект окупляться вже через 1,5 року.

ДП «Артемсіль» планує продовжити технічне переоснащення рудників і перейти до випуску очищеної солі на всіх виробничих лініях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У пошуках невикористаних можливостей: фермери збільшують плантації під полуницю

На думку експертів ринку, висока зацікавленість фермерів є цілком очікуваною, адже в минулому році навіть на сировину для переробки ціни сягали рекордних показників у 27-32 грн/кг (0,77-0,91 EUR/кг), на свіжому ринку вартість суниці перевищувала 35-40 грн/кг (1,0 -1,14 EUR/кг), пише «Інфо-Шувар».

«В минулому році ми спостерігали багато незвичайних подій на ринку суниці садової. Серед головних - суттєве зростання ціни на межі сезонів ранньої та пізньої ягоди, хоча раніше ціни і попит на початку сезону були вищими. Це було пов’язано з погодними катаклізмами - через холодну весну господарства Центральної та Західної України втратили значну частину врожаю середньої та пізньої суниці. Втім, це не завадило Україні досить помітно збільшити експорт цієї ягоди, хоча вже в липні дефіцит свіжої та замороженої ягоди відчувався досить гостро. Все це обумовило відносно високі ціни на пізню ягоду і, відповідно, спровокувало підвищену зацікавленість до вирощування суниці в новому сезоні. Сьогодні планують розширювати плантації навіть ті, хто взагалі зарікся вирощувати суницю після падіння цін в 2013 році. Ставка, перш за все, на ремонтантні сорти, ринок яких є досить специфічним», – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Експерти не очікують суттєвого падіння цін на ягоду вже наступного сезону, ціни на червневі сорти суниці ягоди навпаки можуть бути вищими, тому що переробні підприємства увійдуть в новий сезон без перехідних запасів. Але фермери сьогодні здебільшого інвестують в насадження ремонтантної ягоди, яка в 2017 році була досить дорогою.

«Суниця садова - це не овочі, тут виробництво збільшується набагато повільніше. Наприклад, саджанці червневих сортів вступають в повне плодоношення лише на наступний рік посадки, до того ж, врожай цього року на Півдні вже під загрозою – через теплий грудень в деяких господарствах на плантаціях з’явились квіти, які можуть бути знищені морозами. Тому, в 2018 році просідання ціни можна буде спостерігати хіба що по ремонтантних сортах. Завдяки високим цінами в минулому році та відносно недорогому посадковому матеріалу їх зараз саджають набагато більше, ніж червневі, а в плодоношення вони вступають швидше. Але тут вирішальне слово за експортерами , попит на ремонтантну суницю в нас щороку збільшується саме в цих покупців», - розповідає Олег Босий, експерт ягідного ринку України, управляючий партнер ТОВ «ФруТек».

«Останні два роки головними драйверами ринку ремонтантної суниці були саме експортери, левову частину ми відправили до Білорусі, потім, скоріше за все, ця ягода була переправлена на ринок Росії. Така висока залежність від ринку збуту, де діє офіційна заборона для України, несе великі ризики для нашого виробника. Тому, питання ефективності проектів з вирощування ремонтантної суниці лежить в площині маркетингу. Я маю на увазі просування на внутрішньому ринку та пошук альтернативних зовнішніх каналів збуту. І перше і друге завдання є досить нелегкими і потребують певних інвестицій та часу», – розповідає Ірина Кухтіна, президент Асоціації "Ягідництво України".

Нагадаємо, за даними «Інфо-Шувар» в період з січня по листопад 2017 року Україна експортувала 2,9 тис. тон замороженої та 1,9 тис. тон свіжої суниці. Польща стала головним покупцем замороженої ягоди, відносно невисока якість української мороженої сировини не дозволила суттєво збільшити прямі продажі на більш дорогих ринках, таких як Німеччина, Австрія, Великобританія. В тім, попит на зовнішньому ринку був настільки високим, що навіть в умовах суттєвого скорочення виробництва, Україні в порівнянні з 2016 роком вдалось збільшити обсяги експорту по замороженій ягоді в 3 рази, а по свіжій експорт навпаки знизився 25%, при цьому свіжу ягоду здебільшого ми відправляли до Білорусі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкриють насіннєвий завод

За словами директора з експорту Satake Europe Ltd. Нікса Куржановікса, найближчим часом агрокомпанія «Україна» відкриє свій насіннєвий завод у Тернопільській області, повідомляє Kurkul.com.

«На підприємство наприкінці минулого року поставили британський 6-лотковий фотосепаратор Satake REZS4500AIS, встановлена ​​сучасна насіннєва лінія Westrup та сушарки компанії Perry», — повідомив Нікс Куржановікс.

Планова виробнича потужність заводу складе 10 т/год по пшениці. Також там може оброблятися горох, ячмінь, ріпак та сою.

Крім того, компанія розглядає варіанти обробки насіння сої для подальшого експорту в Японію, де її будуть використовувати для виробництва тофу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Борщ для українців незабаром стане дорогим задоволенням

На сьогоднішній день ринок овочів борщового набору в Україні залишається малоактивним, проте, аналітики ринку не виключають, що вже в кінці зими ситуація в даному сегменті може досить різко змінитися.

Згідно з прогнозами проекту "АПК-Інформ: овочі та фрукти", в сезоні-2017/18 спостерігається зниження виробництва овочів «борщового набору» в середньому на 7%, переважно внаслідок скорочення площ.

Більш того, експерти відзначають, що значна частка врожаю не підлягала тривалому зберіганню, тому її збували в першу чергу. Надлишок овочів на ринку та продаж продукції з необладнаних сховищ призвели до низьких цін восени 2017 року.

Проте, вже до весни така продукція буде розпродана, що може призвести до різкого скорочення пропозиції і, відповідно, інтенсивному росту цін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Президент підписав закон про безпечність та гігієну кормів

У даному Законі визначаються правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

У ньому, зокрема, наводяться визначення основних термінів, окреслюються повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, засади та порядок здійснення державного контролю, права та обов‘язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва та обігу.

Крім цього, законом вносяться зміни до Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень «первинного» Закону, яким є Закон України «Про безпеку та гігієну кормів».

Закон направлений на створення умов розвитку ринку кормів в Україні та, зокрема, сприятиме зростанню виробництва якісних кормів, а також надасть можливість зменшити фінансове та адміністративне навантаження на операторів ринку запровадить еквівалентні європейському законодавству норми. Крім того, документ підвищить рівень захисту здоров‘я тварин, а також є важливою ланкою харчового ланцюга «від лану – до столу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У найбільшого виробника курятини масштабні кадрові рокіровки

У 2018 році в холдингу "Миронівський Хлібопродукт" (МХП) відбулися кадрові зміни в управлінському складі підприємств, пише delo.ua.

Зокрема, нові посади в МХП отримали:

Олександр Воскобойник, який з 9 січня призначений директором "Науково-виробничої фірми "Урожай";

Віктор Рябчук — призначений виконавчим директором "Агро-С", виконавчим директором "Зернового краю", директором "Агрофірма "Веселинівка" (з 9 січня);

Олександр Гуров — призначений директором департаменту птахівництва компанії "Миронівський хлібопродукт" (з 10 січня);

Олексій Утешев — призначений директором філії "Птахокомплекс" "Вінницької птахофабрики" (з 10 січня);

Руслан Волков — призначений директором "Оріль Лідер" (з 10 січня).

У компанії повідомляють, що подібні рішення є поширеною практикою МХП як частини кадрової політики холдингу.

"Це дозволяє розширювати сфери розвитку співробітників шляхом їх ротації між підприємствами Групи МХП. Впровадження нового досвіду і кращих управлінських рішень обумовлюють якісні позитивні зміни на кожному з підприємств і в цілому МХП", — відзначають в компанії.

Нагадаємо, що в грудні 2017 року агрохолдинг отримав кредит від ЄБРР у розмірі 25 млн євро на будівництво заводу з виробництва біогазу у Вінницькій області.

У вересні минулого року стало відомо, що компанія має намір придбати третій завод в ЄС для виробництва м'ясних напівфабрикатів.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект склали $3,5 млн. В 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод у Словаччині. Обсяг інвестицій — близько $3 млн.

МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво і м'ясопереробка. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі під тікером MHPC.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview