178171
182818

ДПЗКУ профінансувала сільгоспвиробників на суму більше 450 млн грн

На сьогодні план із закупівлі пшениці врожаю 2018 року виконано на 100%. Сільгоспвиробників профінансовано на суму більше 450 млн грн, повідомляє прес-служба корпорації.

Так, в кінці травня закінчується етап укладання форвардних договорів на поставку пшениці, ячменю та вівса. На сьогоднішній день увага держкорпорації вже зосереджена на закупівлю стратегічної експортної зернової культури – кукурудзи врожаю 2018. Згідно плану форвардної програми ДПЗКУ має намір закупити 300 тис. тонн цієї культури та перерахувати аграріям майже 900 млн грн попередньої оплати.

За результатами показників форвардних закупівель ранніх зернових врожаю 2018 року лідирують Хмельницький, Волинсько-Рівненський, Сумський та Дніпропетровсько-Запорізький регіональні відділи.

Наголошуємо, що умови закупівель зерна майбутнього врожаю 2018 року залишаються без змін. Після підписання договору на поточний рахунок сільгоспвиробника перераховується попередня оплата в розмірі 3 000 гривень за 1 тонну. Вартість коштів не буде перевищувати 11% річних. Оформлення сільгоспвиробником аграрної розписки прискорює процедуру погодження та отримання попередньої оплати за зерно майбутнього врожаю. Поставка кукурудзи за форвардними договорами має бути здійснена до 1 грудня поточного року.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У тіньовому обігу половина із 32,5 млн га земель с/г призначення

Про це заявив народний депутат України, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко, повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації.

«Уповноважені органи часто порушують порядок внесення даних у реєстр про зміну майнових прав на землю, що дає можливість проявів рейдерства. Всі ці законодавчі прогалини й перешкоджають розвитку територіальних громад зокрема і України в цілому», — стверджує народний депутат.

За його словами, наразі в парламенті зареєстровано  11 законопроектів, які регулюють питання власності на землю.

«Нині у Верховній Раді є широке поле для дискусії з цього питання. Але постійні доопрацювання законопроектів та прозорість цього процесу  лише дають можливість прийняти оптимальне  рішення на користь територіальних громад», — наголосив він.

На його думку, сьогодні Україні потрібно активно передавати повноваження на місця і готувати фахівців, які їх ефективно реалізують, використовуючи всі наявні законодавчі можливості.

«Штат Техас, не маючи в своєму арсеналі таких  потужних природних і людських ресурсів,  як у нас,  виробляє  $1,7 трлн ВВП. А Україна  лиш $104 млрд. До прикладу, одна з відомих українських  аграрних компаній захотіла  побудувати в ЄС завод. І тепер керівники деяких польських і словацьких міст змагаються за його будівництво, пропонуючи  безкоштовно відвести воду, електроенергію та інші бонуси. Вони розуміють, що підприємство дасть не лише  80 робочих місць, а й платитиме значні податки, які підуть на розвиток цієї громади. Я прикладів такої боротьби за інвестора в Україні не знаю», — підсумував Леонід Козаченко.

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


«РОСТОК-ХОЛДИНГ» завершив посівну

«Будь-яка посівна — напружена пора для аграріїв. Цьогорічна кампанія виявилася напрочуд складною: всі операції співпали в часі. Закриття вологи, передпосівна підготовка, внесення основних добрив, підживлення озимих та посів усіх культур здійснювалися одночасно, що є безпрецедентним в історії холдингу.
 
Відповідно, навантаження на техніку теж було значним. Рішення про оренду додаткових 10 тракторів було прийнято вчасно, що дозволило закінчити всі польові роботи в оптимальні терміни.

Паралельно з основними роботами закладаємо експериментальні ділянки. В 2018 році до 400 га буде засіяно кукурудзою зі змінними нормами внесення добрив та густоти посівів. Це будуть товарні посіви в двох локаціях — в Глухівському та Новгород-Сіверському кластерах», — говорить виконавчий директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитро Купавцев.
 
Нагадаємо, у 2018 році посівні площі під основними культурами групи розподілені наступним чином: озимою пшеницею засіяно 6,8 тис. га (осінь 2016 р.: 7,7 тис. га), кукурудзою — 22,5 тис. га (в 2017 р.: 21,5 тис. га), соєю — 9,6 тис. га (в 2017 р.: 5,2 тис. га), соняшником — 9,6 тис. га (в 2017 р.: 12,4 тис. га). Ячмінь посіяно на 5,2 тис. га (в 2017 р.: 3,3 тис. га), горох — на 1,2 тис. га (в 2017 р.: 1,0 тис. га). Площа під кормовим клином та паром становить близько 1,4 тис. га.
 
Валовий збір культур очікується на рівні близько 350 тис. тонн (у 2017 р. зібрано 336 тис. тонн).
 
Довідка: «РОСТОК-ХОЛДИНГ» — вертикально-інтегрована агропромислова група, що спеціалізується на вирощуванні та реалізації зернових культур, а також виробництві та продажу молока. Під контролем групи близько 60 тис. га. До групи також належать 5 тваринницьких ферм, 3 елеваторні комплекси та ряд торгових компаній.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Чому не можна забороняти пальмову олію

На думку олігарха, запропонований законопроект є популізмом, пише agropolit.com.

Нагадаємо, днями Рада ухвалила в першому читанні законопроект №3871 "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів".

Деркач зазначає, що якщо транс-жири є якісними, а споживання їх - помірне, вони не зашкодять людському організму. Хоча ініціатори законопроекту вважають, що пальмова олія провокує рак і важкі захворювання серцево-судинної системи.

Олігарх впевнений, якщо заміщати молочні жири дорогими рослинними, економії не буде.

«У нас в Україні вже давно діють норми, згідно з якими, виробник зобов'язаний вказувати на упаковці наявність в продукті рослинних жирів. І в цьому випадку масло називати не маслом, а спредом, а сир не сиром, а сирним продуктом. Інакше це буде вважатися фальсифікатом і криміналом. Чи мають продукти з заміщеними жирами право на існування? На мою думку, мають. Це питання і можливостей і персонального вибору людини. Хтось може дозволити собі ковбасу за 50 гривень, а хтось за 200», - говорить Деркач.

На думку експерта, після заборони використання пальмової олії споживання молочних продуктів зменшиться.

"Всі розмови про заборону «пальмових олій», це звичайний популізм. Від цього споживання молочних продуктів не збільшиться, я в цьому впевнений. Навпаки. Люди будуть купувати їх ще менше і відповідно, менше отримувати білка та інших корисних речовин, на які трансжири ніяк не впливають і їх не заміняють", - додає Деркач.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Верховна Рада підтримала відміну державного регулювання ринку цукру

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Даним документом скасовуються норми закону «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», яким визначається обмеження на поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») та встановлюються мінімальні ціни на цукор та цукровий буряк, як такого, що не виконав поставлених завдань.

У зв’язку зі змінами, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках цукру за останні роки, необхідність в адміністративному регулюванні, запровадженому чинним Законом України, втратила актуальність. Саме тому, Національна асоціація цукровиків України не раз наголошувала на необхідності прийняття даного законопроекту.

«Укрцукор висловлює вдячність аграрному комітету та народним депутатам, які як ніколи вчасно підтримали цукрову галузь, адже наразі ситуація критична – мінімальні ціні вищі за ринкові. Тому сподіваємось, що дане рішення допоможе в скорому часі виправити ситуацію», - пояснив голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун.

НАЦУ "Укрцукор" висловлює вдячність фракціям, які підтримали прийняття даного законопроекту, зокрема: Блоку Петра Порошенка, Народному фронту, Опоблоку, Об'єднанню "Самопоміч", Батьківщині, Радикальній партії Олега Ляшка, позафракційним депутатам та ряду депутатів групи "Воля народу".

Окрім того, прийняття законопроекту сприятиме подальшому розвитку галузі, оскільки тепер виробників не стримує змінна ситуація по квотам і вони можуть вільно здійснювати інвестиції довгострокового характеру.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Компанія нардепа Хомутинніка отримала з бюджету понад 2,5 млрд грн

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія отримала 931,5 млн грн, у лютому – 674,5 млн грн, у березні – 402,2 млн грн, у квітні - 264,9 млн грн, у травні - 249,3 млн грн.

Водночас, “Нібулон” отримав за весь період 830 млн грн, ДП “Сантрейд” - 1 млрд 431 млн грн.

Нагадаємо, значною часткою акцій “Кернел” володіє народний депутат, лідер “Партії Відродження”, член Податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік. З приходом нардепа у компанію в 2015 році, “Кернел” збільшив доходи на 228%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.