ДПЗКУ розпочинає осінній форвард

Для ДПЗКУ це другий рік успішної роботи в цьому напрямку, тож заплановані у поточному періоді обсяги закупівлі зернових саме у сільгоспвиробників будуть не менше 200 тис.тонн озимої пшениці, 80 тис. тонн озимого ячменю та 15 тис. тонн озимого жита.

Тільки на авансування форварду до кінця 2017 року товаровиробнику заплановано виділити понад 600 мільйонів гривень. І ця сума не є остаточною. Тому за активної участі сільгоспвиробників у даній програмі сума авансування може бути суттєво збільшена.

Звертаємо увагу , що цьогорічний форвард розпочато раніше попереднього року, що надає змогу аграріям завчасно подати заявки і підготувати пакет необхідних документів для участі у цій програмі. Вся необхідна інформація щодо переліку та зразків документів, а також умов програми, розміщена тут.

Щодо роботи цьогорічної форвардної програми закупівлі озимих зернових, то вона як і в минулому році, буде проходити в три етапи.

У першому етапі сільгоспвиробнику потрібно подати до регіонального відділу ДПЗКУ заявку на участь у програмі, сформувати необхідний пакет документів та укласти договір поставки безпосередньо у центральному офісі корпорації.

Після підписання договору на поточний рахунок сільгоспвиробника буде здійснено попередню оплату в розмірі 2010 гривень за одну тонну.

Другий транш попередньої оплати буде здійснено в період початку весняної вегетації озимини та становитиме 780 гривень за одну тонну.

Остаточний розрахунок буде здійснено після переоформлення зерна згідно умов договору на ПАТ «ДПЗКУ».

Фінансування даної програми вже підтверджено стратегічним китайським партнером Товариства компанією ССЕС та також Експортно-Імпортним банком Китаю.

Метою цієї програми ПАТ «ДПЗКУ» вбачає своєчасну підтримку сільгоспвиробника та гарантоване отримання зерна для його наступного експорту згідно наявних у Товариства зобов’язань.

Як і в попередні періоди ДПЗКУ співпрацюватиме лише з надійними партнерами та продовжить дотримуватися правила «від кількості до якості». Регіональні відділи та філії ПАТ «ДПЗКУ» вже готові приймати заявки та документи від сільгоспвиробників на участь у програмі форвардних закупівель.

Вашим головним консультантом з будь-яких питань участі у форвардній програмі закупівлі зернових майбутнього врожаю є начальник відділу форвардних закупівель Головань Наталія Борисівна ( 044) 206 15 71.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії активно оновлюють парк сільгосптехніки

Про це повідомив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький.
 

За даними Державної служби статистики України, у 2013 році вітчизняні аграрії закупили 12389 одиниць техніки на 5,8 млрд грн. 2014 року обсяги закупівлі зменшилися більш, ніж на третину – на 35% – до 8055 одиниць сільгосптехніки, на придбання яких було витрачено 4,2 млрд грн. У 2015 році агротоваровиробники на 8,9 млрд. грн закупили 8961 одиницю сільгосптехніки – на 11% більше, ніж попереднього року. Такі ж темпи приросту зберіглися й 2016 року: було придбано 9995 одиниць техніки на суму 10,4 млрд грн.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, тенденція поступового збільшення обсягів закупівлі агротехніки та обладнання збережеться  й у 2017 році, адже лише за чотири місяці поточного року українські сільгосптоваровиробники закупили 3218 одиниць техніки на суму близько 3,4 млрд грн, зазначив Ярослав Навроцький.

За його словами, така ж тенденція спостерігається й у імпорті основних видів техніки рослинництва – тракторів, зернозбиральних комбайнів, сівалок, плугів і дискових борін. Якщо 2014 року обсяги закупівлі цих видів техніки зменшилися проти 2013 року майже вдвічі (-47%) – до 494 млн дол. США, а у 2015 році – ще на 17% і склали 409 млн дол. США, то 2016 року вони на 0,2% перевищили показник 2013 року і становили 942 млн дол. США.

Збільшення обсягів закупівлі сільськогосподарської техніки та обладнання спричинене цілою низкою чинників. Основні з них – стабільні прибутки аграріїв за попередні три роки, зношеність існуючої техніки та відкладений попит, підсумував Ярослав Навроцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ має намір вийти на ринки Канади та США

Теґи: 

Про це розповів генеральний директор ХТЗ Андрій Коваль, пише agropravda.com.

Зараз, за словами Андрія Коваля, підприємство випускає в середньому 100–120 тракторів щомісяця і працює над поверненням старих ринків Середньої Азії і завоюванням нових — ринків Канади і США.

«Нам дуже важливо розуміти, яка техніка, які технології повинні бути реалізовані для того, щоб техніка стала більш затребуваною і оптимальної для споживача», — зазначив Андрій Коваль

Нагадаємо, з початку року ХТЗ виготовив 700 тракторів, а до кінця 2017 кількість вироблених тракторів марки «ХТЗ» зросте до 1000 одиниць.

Довідка:

ХТЗ заснований в 1930 році, наразі випускає десятки моделей тракторів і спецтехніки, призначених для робіт в сільському і комунальному господарствах, будівництві. На початку лютого 2017 року завод відновив роботу після десятимісячного простою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податкові накладні сільгоспвиробників більше не будуть блокуватися

Таким чином, аграрні підприємства зможуть відновити повноцінну роботу та торгівлю виробленою продукцією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як повідомила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова, мова йде про наказ Мінфіну від 18 вересня 2017 року № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

«Цей наказ вирішує проблему з блокуванням податкових накладних. Він дає можливість всім сільськогосподарським підприємствам подати так звану технологічну карту заздалегідь, не чекаючи, коли податкова накладна або коригування буде заблокована», - сказала Ольга Богданова.

Вона зауважила, що технологічні карти будуть враховуватися автоматично за умови, що підприємство було платником ПДВ за спецрежимом до 2017 року або зараз знаходиться в реєстрі одержувачів бюджетних дотацій, обробляє мінімум 200 га землі і за останній рік не мало зміни власника чи директора. В інших випадках передбачений п’ятиденний строк для розгляду інформації комісією ДФС.

Експерт також повідомила, що для автоматичної реєстрації накладної необхідно разом з техкартою подати також інформацію, яка підтверджуватиме, що платник відноситься до реального сектору економіки.

«Це може бути, наприклад, аналітична довідка, яка буквально за 10 хвилин дасть зрозуміти, що ваше підприємство реальне. В ній має бути подана в таблиці коротка інформація про підприємство:  сфера діяльності, коли зареєстроване, які доходи, хто основні покупці і постачальники, яке податкове навантаження, штат, основні фонди, оренда, землі в обробітку тощо», - сказала Ольга Богданова.

Аудитор зауважила, що програмне забезпечення ДФС буде готове готове приймати технологічні картки автоматично вже найближчим часом.

«Наказ заюстований, але необхідний ще декілька днів, щоб зробити програмне забезпечення, яке прийматиме інформацію», - сказала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що чекає на український олійно-жировий ринок у середньостроковій перспективі

Виробники, переробники і трейдери сьогодні, 6 жовтня 2017 року, обговорюють можливі сценарії розвитку ринку олійних і продуктів переробки в Україні та світі, можливості та загрози ринку, оцінюють  інвестиційну привабливість галузі і напрямки розвитку олійно-жирового бізнесу у рамках «Олійно-жирової конференції», яку організувала інформаційна компанія "ПроАгро".

Як зазначили експерти, ринок олійних для українських сільгоспвиробників є, мабуть, ключовим.

По-перше, рентабельність вирощування соняшнику залишається найвищою серед всіх основних сільськогосподарських культур (62% в 2016 р, за даними Мінагропроду) і для багатьох господарств є "рятівним колом" всього рослинництва.

По-друге, Україна - впевнений постачальник соняшникової олії №1 в світі (33% світового виробництва і 56% світового експорту в 2017/18 МР - прогноз USDA). Переробні потужності по олійним в Україні активно розвиваються, що говорить про високу прибутковість переробки і також стимулює подальше зростання виробництва насіння олійних в Україні.

«Аграрний сектор - локомотив української економіки. Тому необхідно помічати постійні зміни в аграрному світі і вчитися керувати ними. Встигати за трансформацією аграрного бізнесу і вміти вибудовувати діяльність своєї компанії відповідно до вимог часу - це дуже важливий аспект успішного керівництва компанією», - заявила Валерія Шаймухаметова, керівник служби маркетингу і аналітики компанії Fenix Agro.

Вона поділилася своїм баченням поточної ситуації на українському оліє-жировому ринку, оцінила інвестиційний клімат в країні і інвестиції в аграрну сферу і олієжирову галузь зокрема.

Окремо спікер зупинилася на співвідношенні пропозиції сировини на ринку України і потужностей переробних підприємств. Валерія Шаймухаметова вважає, що вже помітний надлишок переробних активів.

Як вийти на ринок Європи і як продати українську сою в ЄС учасники конференції  дізналися з виступу Оксани Просоленко, представника "Дунайської сої" в Україні . Вона розповіла, що проект асоціацій "Європейська соя" та "Дунайська соя" покликаний сприяти як вирощуванню, так і переробці не-ГМ сої в Європі, створенню надійного ланцюжка постачання шляхом вибудовування бізнес-контактів між членами Асоціації, що забезпечує країни Європи надійним джерелом протеїну. Товарні знаки Europe Soya і Donau Soja - це гарантія якості соєвої продукції.
Оксана Просоленко виклала основні європейські вимоги до продукції, що закуповується. За її словами, соя українського виробництва цікава європейському ринку, але тільки при дотриманні певних умов вирощування та переробки продукції.

Традиційно на конференціях "ПроАгро" спікери ґрунтуються на своєму практичному досвіді і тому їхні доповіді цікаві всім учасникам заходу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Астарта" планує збільшити земельний банк на 60%

Про це повідомив операційний директор холдингу Желько Ерцег, пише biz.nv.ua
 

"За нашою стратегії, до 2020 року ми повинні вийти на 400 тис. га, це одне з основних напрямків інвестування", - сказав він.

Коментуючи дозвіл АМКУ на придбання 3 компаній в Полтавській і Житомирській областях, він зазначив, що це невеликі господарства, які знаходяться поруч з активами холдингу, і після цієї угоди земельний банк збільшився десь на 10 тис. га.

Крім того, операційний директор заявив, що в разі відкриття ринку землі значно зросте інвестиційна привабливість країни.

"Це, можливо, занадто оптимістично, але якщо це піде масштабно, якщо це не буде довгий процес з масою адміністративних обмежень, якщо буде можливо інвесторам купувати землю, я вважаю, це буде найбільший інвестиційний бум за всю її (країни) історію", - додав Ерцег.

Він також нагадав, що компанія продовжує реалізацію своєї елеваторної програми, і зараз активно будуються два елеватори по 100 тис. т, а будівництво третього планується почати до кінця цього року в Полтавській області.

Нагадаємо, Антимонопольний комітет надав дозвіл холдингу Астарта на придбання часток у розмірі понад 50% в статутному капіталі 3 підприємств.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview