182818
178171

ДПЗКУ збільшила чистий прибуток в 11,3 рази

Теґи: 

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) за підсумками січня-березня 2018 року збільшило чистий прибуток в 11,3 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до 519,57 млн грн, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з квартальним звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід у першому кварталі збільшився на 2,2% - до 3,047 млрд грн.

Валовий прибуток скоротився на 38,6% - до 255,1 млн грн, операційний - у 5,4 рази, до 43,3 млн грн.

У той же час стаття "інші доходи" ДПЗКУ у першому кварталі показала зростання в 6,8 рази – до 2,275 млрд грн.

Як повідомлялося, в 2016 році ДПЗКУ скоротила чистий збиток майже в п'ять разів порівняно з 2015 роком - до 765,5 млн. грн. Її чистий дохід від реалізації в 2016 році зріс на 5,6% - до 13,1 млрд грн.



AgroGeneration інвестує близько €10 млн в розширення елеваторних потужностей в Україні

Для цього компанія збирається інвестувати близько €10 млн ($12 млн). Про це пише elevatorist.com.

«У нас є плани щодо радикального розширення потужностей. Ми хочемо отримувати найвигідніші ціни, чого не маємо в даний час як за фінансовими, так і за логістичними причинами»,— сказав в інтерв'ю Reuters віце-голова компанії П'єр Данон.

Відзначається, що в 2016 р. потужності зберігання AgroGeneration склали 240 тис. т. За словами П'єра Данону, збільшувати елеваторний потенціал компанія буде в північному регіоні України, де сільськогосподарські угіддя.

Керівник впевнений, що зараз саме час інвестувати в елеватори.

«Для нас це значні інвестиції. Наша ідея полягає в тому, що після ведмежого циклу (падіння вартості зернових — ред.) ми входимо в злегка бичачий (курс на зростання вартості — ред.), так що ніколи не було кращого часу для цього», — сказав він.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні на полях підсихає грунт

Теґи: 

Так, на багатьох полях зазначено підсихання і утворення щільної грунтової кірки, що істотно ускладнювало посівні роботи. Про це повідомляється в огляді агрокліматичних умов Укргідрометеоцентру, пише АПК-Інформ.

Відзначається, що, в цілому, погодні умови були сприятливими для вегетації озимих культур, а інтенсивне наростання тепла сприяло прискоренню ростових процесів. Так, у другій декаді квітня стан озимих зернових (пшениця, жито, ячмінь) та озимого ріпаку оцінюється переважно як добрий та задовільний.

Крім того, протягом декади тривала сівба ярого ячменю, пшениці і вівса. На раніше засіяних площах спостерігалося проростання зерна і утворення сходів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


«Аграрний фонд» розглядає чотири області для будівництва нового борошномельного комплексу

Вибір цих областей обумовлений тим, що тут є всі необхідні складові для його роботи: сировина, велика кількість споживачів і дефіцит переробних підприємств, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

Виробничі потужності майбутнього борошномельного комплексу складуть 300 тонн зерна за добу.

«Аграрний фонд» вже підписав договір з турецькою компанією Alapala Makina Gida Sanayi Ve Ticaret A.Ş. щодо постачання обладнання для майбутнього комплексу. Аналогів йому немає в Україні.

Вартість першої частини контракту – 2,5 млн євро.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Мита і ембарго на міндобрива призведуть до сильного подорожчання агропродукції

Посилення антидемпінгових заходів щодо імпорту ряду мінеральних добрив з Росії спровокує зростання цін на міндобрива для українських аграріїв, що згодом призведе до зростання собівартості продукції вітчизняних сільгоспвиробників. Таку думку висловив Hubs президент групи компаній «АЛВІГО», що працює в сфері проектування та модернізації хімічних підприємств, Віктор Полозов, коментуючи продовження Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії і заборону на імпорт з РФ інших азотних добрив.

«Ввели мита, практично заборону на російську селітру, і, відповідно, відразу з'явилося багато її постачань з Грузії, Узбекистану, Литви і т. д. Але ціна для аграріїв одразу ж збільшилася. І не важливо, чиї стали йти добрива – російські або литовські, узбецькі, грузинські та ін. Ціна відразу зросла. Таким чином, чиновники підіграли підприємству Фірташа, який від цієї ситуації тільки виграє. Тому що ціна його продукції збільшилася», — зазначив експерт.

За його словами, якщо дивитися з позиції аграріїв, «я не розумію такого кроку уряду – це, звичайно, дуже погано, оскільки Україна в більшій мірі аграрна країна».

«Відповідно, постраждають від цих заходів сільгоспвиробники, так як збільшиться вартість мінеральних добрив, що піде на користь Фірташу та посилення його монопольного становища на внутрішньому ринку... Все одно обсяги споживання міндобрив не змінилися, змінилася тільки цінове навантаження для аграріїв, зросла собівартість вирощеної с/г виробниками продукції. Аграрії ж, як купували раніше добрива, так менше їх вносити в землю надалі не будуть. Тобто вони будуть купувати більш дорогу продукцію», — спрогнозував екс-заступник голови «УХТА».

Віктор Полозов також підкреслив, що після посилення антидемпінгових заходів (нові мита, ембарго), які «рівносильні забороні, ціна міндобрив навіть російських виробників стає неконкурентною», «в кінцевому підсумку собівартість продукції АПК дуже сильно подорожчає», тобто чиновники «добивають останню що залишилася на плаву галузь. Тому що машинобудування – вбите, металургія працює, але менше, ніж раніше», — резюмував він.

У той же час, на тлі обмеження імпорту азотних добрив за останні три роки відбувся значний ріст імпорту російського аміаку, який митом не обкладається. На думку Віктора Полозова, «це можна пояснити спробою заміщення газу. Таким чином, «Азот» здешевлює виробництво своєї продукції – селітри, карбаміду. Саме тільки тому мит на аміак немає. Отже, собівартість виробництва міндобрив з аміаку (при відсутності поставок газу) зменшується і це вигідно для підприємства Фірташа».

Нагадаємо, 26 березня 2018 року МКМТ ухвалила рішення про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з Росії до 42,96%, а також змінила опис товарів, до яких дані антидемпінгові заходи застосовуються, розширивши їх на суміші селітри.

Разом з тим ще з початку березня-2018 в Україні почла діяти заборона на імпорт сульфату амонію і суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

За заявою найбільших аграрних асоціацій України, які звернулися на цьому тижні в Кабмін з відкритим листом, існує плутанина з конкретним переліком і описом добрив, до яких застосовуються санкції. На думку аграріїв, проти ряду добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення і мито.

Представники АПК виступили проти введених обмежень, оскільки, за їхніми прогнозами, вони призведуть до значного зростання цін на добрива українських заводів, дефіциту на ринку добрив, девальвації гривні, погіршення інших макроекономічних показників.

Крім того, аграрії звернули увагу: незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ торговельних заборон і обмежень, поза увагою Кабміну залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку, обсяги поставок якого значно зросли за кілька років.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Експерти назвали види риб, яких в українських водоймах скоро не залишиться

Упродовж останніх років вони фіксують небувале зростання випадків браконьєрства. Фактично у всіх водоймах тепер є браконьєрські сітки, пише Експрес-онлайн.

"У 1991 році було затримано 19 тисяч рибних браконьєрів, у 2016 році – 116 тисяч, – розповідає Експрес-онлайн

Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. – Браконьєри застосовують варварські методи лову – електровудки, отруйні і вибухонебезпечні речовини, які вбивають у водоймі все живе. Моторизовані бригади на швидкохідних катерах багатокілометровими сітками практично "випалюють" рибу в річках, наче напалмом. Такі масштаби знищення водних живих ресурсів почали загрожувати екологічній безпеці країни".

От і маємо результат: 22 види риби катастрофічно втратили свою чисельність, а запаси ще 24 видів зменшилися більш ніж у 10 разів. До числа видів, які зникають, уже належать чехоня, рибець, головень, ялець, носар, вирезуб, вусань, підуст, лин, карась золотий, минь, усі види осетрових. Сучасні запаси цих видів риб становлять менше 5% від рівня середини минулого століття.

Майже 90% видів великих хижих риб, зокрема, сом, судак, щука, вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності, їх залишилося не більше 10% у порівнянні з 1991 роком. А найпопулярнішого промислового виду – ляща – залишилося не більше 25% від рівня 1991 року. Зважаючи на тривожну тенденцію, за прогнозами спеціалістів, до 2050 року у водоймах країни може зникнути риба...

Аби уникнути таких наслідків, спеціалісти Асоціації наголошують на необхідності збільшення штрафів за торгівлю незаконно виловленою рибою. За використання електровудки чи отруйних, вибухонебезпечних речовин має бути кримінальне покарання. А також слід ввести норму – наявність у продавця сертифікату походження риби і рибного продукту, цей документ має засвідчувати легальність походження товару.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.