Дрібні фермерські господарства в найближчі 5 років в Україні не з'являться, - експерт

Конкурувати, коли працівники вручну засаджують гектар продукції, нереально, вважає Валерій Свідерський, керівник компанії «Орт Груп Трейд», великого постачальника свіжих ягід і фруктів. Про це він заявив на круглому столі "Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці", пише facenews.ua.

Валерій Свідерський зазначає, що розвитку дрібного фермерства не сприяє і українське законодавство.

«Я володію часткою в шести регіонах України. Більш-менш якось виживає лише Закарпаття. І це не завдяки українському законодавству, а завдяки «чорним грошам» угорської влади, які просто ходять і роздають частки колгоспникам. Можливо, ще Львівська область, де Польща заходить на ці території. Все інше - дуже плачевно. Електроенергії немає, інтернету немає, а якщо немає інтернету, то не буде і технологій», - сказав Свідерський.

За його словами, труднощі виникають навіть з підведенням електроенергії до земельних ділянок, які мають статус особистого сільського господарства (ОСГ), призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

«Треба вводити у приватну власність під будівництво хоча б одну-дві сотки, а це вже гроші і договорняки. Плюс треба робити проект, проект треба узаконювати, цей ланцюжок тягне за собою колосальні гроші. На 1 га землі, щоб хоч щось посадити треба мінімум 20 000 доларів. У селянина таких грошей просто немає», - сказав Свідерський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективність агробізнесу в Україні (інфографіка)

Презентація відбулася під час круглого столу «Аграрна Україна. Концепція світової першості» в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», повідомляє УАК.

Як зазначив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, подібних за масштабами розрахунків в Україні досі ніхто не проводив. Мета дослідження – стати підґрунтям для розробки державної стратегії розвитку АПК, яка забезпечить однаково комфортні умови для роботи і великих вертикально інтегрованих компаній, і середніх підприємств, і малих фермерських господарств.

«Аналітичний відділ УАК зібрав то проаналізував дані 8500 тисяч агровиробників за 2015 і 2016 роки. Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота. Її результати ми плануємо озвучити на рівні професійних громадських об’єднань, наукової спільноти, в профільному комітеті Верховної Ради та в Кабінеті міністрів України», - наголосив президент Української аграрної конфедерації.

Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га,  5000-10000 га і більше 10000 га. В кожній групі окремо проаналізовані показники підприємств, які займаються схожими видами діяльності.

Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо. 

Вже на першому етапі дослідження аналітикам УАК вдалося виявити декілька «тіньових зон» в українському агросекторі. Зокрема, з’ясувалося, що в тіньовому обробітку знаходяться близько 8 млн га землі.

«Що стало першою проблемою? Коли ми отримали інформацію від Фіскальної служби, з’ясувалося, що агровиробники, які сплачують податки, обробляють всього 18,8 млн га землі. Ми знаємо, що в Україні 42 млн га сільськогосподарської землі. Якщо відкинути землі державної власності, а також ті, які дійсно непридатні для вирощування культур, виявиться, що в тіньовому обігу перебувають близько 8 млн га. Тобто третина земель обробляється без сплати податків», - зазначив Леонід Козаченко.

Друга проблема, з якою під час дослідження зіткнулися аналітики УАК, сумнівність офіційних даних. Наприклад, деякі підприємства, судячи з фінансових показників, є активними сільгосптоваровиробниками. Але при цьому вони декларують, що мають 0 га в обробітку.  Є і зворотні приклади – підприємства мають великі земельні банки, але жодного працівника.

У 2015 та 2016 роках Державна служба статистики здійснювала статистичні спостереження за 8500 та 8300 аграрними підприємствами різних розмірів та організаційно-правових форм відповідно. Аналітики УАК перевірили показники кожного з них і відсіяли ті підприємства, звітність яких є підозрілою. Так у 2015 році були відсіяні близько тисячі підприємств, а в 2016 – майже дев’ятсот.

Одним з найважливіших показників під час дослідження була сплата податків. Цифри свідчать про те, що чим більшою є компанія, тим більше податків вона сплачує. Податкова віддача з розрахунку на 1 працівника стрімко зросла у 2016 році.

«Ми бачимо, що чим більшим за розміром є підприємство, тим меншою є кількість працюючих, в перерахунку на 100 га. Саме це є одним з основних аргументів тих, хто підтримує «фермерський» шлях України. Водночас це є свідченням того, що більші компанії активно автоматизують процеси і підвищують ефективність виробництва», - зазначає президент УАК.

Орендна плата за землю – ще один критерій, який виявився дуже красномовним. У 2015 році найщедрішими платниками були підприємства, які мають в обробітку 200-1000 га землі. У 2016 році лідерство перейшло до компаній із земельним банком понад 10000 га. Середня орендна плата за рік зросла більше, ніж на 30% і у 2016 році становила 1,38 тис. грн/га.

«Агрохолдинги – це диверсифіковане виробництво. Як правило, сімейне фермерське господарство виробляє лише декілька видів продукції. Водночас українські агрохолдинги мають від 4 до 10 рівнів маржинальності, і це, звичайно, дає більші прибутки. При цьому витрати на виробництво в малих фермерських господарствах майже вдвічі більші, ніж у великих компаніях, якщо перерахувати на 1 га землі», - пояснив Леонід Козаченко.

За його словами, економічні показники фермерських господарств напряму залежать від держпідтримки, яку вони отримують.

«Наприклад, у Франції мені доводилося спілкуватися з фермерами, які мають по 30 га землі і комбайни за 300 тисяч євро, що працюють лічені години на рік. Гроші на техніку виділяє держава. Державна підтримка в ЄС в десятки разів, а за деякими напрямками навіть в сотні разів перевищує держпідтримку, яку отримують фермери в Україні», - наголошує президент Української аграрної конфедерації.

За розрахунками УАК, держпідтримка аграріїв в Україні у понад 80 разів менша, ніж в ЄС. Навіть якщо в гривнях держпідтримка зростає, то в перерахунку на євро з 2015 року вона стрімко впала і наразі не дотягує навіть до 10 євро/га.

«Малі фермерські господарства потребують найбільшої підтримки від держави. І хоча їх економічні показники не такі високі, як у агрохолдингів, вони можуть бути суперуспішними в нішовому виробництві», - зазначив Леонід Козаченко.

Він наголосив: фермерські господарства мають локальну конкурентоспроможність, середні компанії – національну, великі – глобальну.

«Експортний потенціал – найбільша перевага великих компаній. Але держава повинна контролювати, щоб не виникали монополії і не було зловживань монопольним становищем», - підвів підсумок Леонід Козаченко. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт кавунів підскочив одразу у 13 разів

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За зиму-осінь Україна закупила на зовнішньому ринку 650 тонн динь, а це в 3,5 рази більше, ніж за січень-вересень попереднього року. Тим часом імпорт кавунів виріс одразу в 13 разів. За вказаний період нинішнього року на український ринок було завезено 958 тонн цієї продукції. Для порівняння, за 9 місяців 2016 року Україна імпортувала лише 74 тонни кавунів.

Не на руку виробникам баштанних зіграла аномальна літня спека. До того ж, у деяких районах Херсонщини випали дощі з градами і пошкодили урожай. На полях баштанних вона часом сягала 60°С, тож у підсумку кавуни просто спеклися. Ті, що встояли, замість 10 кг у вазі набирали лише 2-3 кг, повідомляє tsn.ua.

Крім того, зростанню імпорту сприяли і небувало високі ціни на баштанні в українських господарствах. Продукція стрімко дорожчала з початку серпня. Стрибок цін учасники ринку пов’язували із підвищеним попитом на продукцію на фоні різкого скорочення пропозиції.

У результаті, вже до кінця літа ціни сягли рекордних показників: фермери відвантажували кавуни в 6,3 рази дорожче, ніж торік.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на мед в Україні зростуть

Про це заявили аналітики компанії Pro-Consulting, пише ГолосUA.

«Ціна на мед в Україні зростає, випереджаючи темпи інфляції. Якщо в 2016 році 1 кг меду коштував для споживача 26-28 грн, то до кінця 2017 року за прогнозами значення цінника на продукт перевищить 50 грн/кг», - відзначили в компанії.

За словами аналітиків, падіння виробництва меду пов'язано з дією декількох груп факторів.

«Перше – кліматичні фактори. Глобальна зміна клімату і підвищення середньорічної температури призвело до зниження продуктивності бджолиних сімей. Технологічні - недостатня механізація галузі не дозволяє повністю розкрити її виробничий потенціал. Нестача потужностей з переробки наявних ресурсів породжує тіньові канали збуту меду. Економічні - скорочення посівів медоносних культур зменшує кількість нектару, необхідного бджолам для вироблення меду. Екологічні - недотримання природоохоронних норм призводить до великих втрат бджіл на всій території нашої країни з-за отруєнь різними хімікатами.Політичні - значні обсяги виробництва меду втрачені в зоні проведення АТО і на підконтрольних територіях», - поінформували експерти.

За словами аналітиків, незважаючи на негативні тенденції останніх років, галузь виробництва меду має всі передумови до розвитку.

«Експортний потенціал цього продукту ще далеко не вичерпаний. Попит на мед на світових ринках зростає. Зростання експорту відбудеться і при розширенні квот на безмитну поставку цього продукту в ЄС. З 2017 року річна квота на мед об'ємом 5,2 тис. тонн була вичерпана вже 11 січня і всі подальші поставки оподатковуються 30% митом. Розширення внутрішнього ринку меду відбудеться у випадку відновлення української економіки та зростання купівельної спроможності населення», - резюмували в компанії.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські фермери укладатимуть угоди із сезонними працівниками

Саме тому, уряд Польщі зараз докладає всіх зусиль, щоб легалізувати роботу сезонного працівника, зробити її максимально безпечною та ефективною, а також забезпечити необхідні соціальні умови та страхування у випадку хвороб та нещасних випадків, пише Інфо-Шувар.

Міністерством сільського господарства Польщі була опублікована поправка до проекту закону “Про працевлаштування сезонних працівників”, яка зобов'язує фермерів , укладати спеціальні "угоди про допомогу зі збиранням врожаю" з сезонними працівниками, які будуть задіяні на їх господарствах.

Експерти пояснюють, що в такому договорі будуть визначені основні правила роботи в процесі збирання, сортування та підготовки до продажу фруктів та овочів. Також, згідно такого договору, фермери повинні будуть платити спеціальні внески в сумі 132 zl (31,15 EUR) в місяць, за рахунок яких буде забезпечено соціальне страхування сезонних працівників на їх господарствах.

Уряд Польщі зараз докладає усіх зусиль, щоб ліквідувати сіру зону в галузі сільського господарства в країні та компенсувати дефіцит робочої сили, який зараз спостерігається не тільки в Польщі, але і у багатьох країнах Західної Європи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Автоматизація виробництва та відхід від ручної праці - основні тренди вітчизняного АПК

Про це заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час круглого столу «Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці?», який відбувся 2 листопада у Києві.

«Сьогодні є глобальна проблема з кадрами. Багато фермерів на Західній Україні бідкаються, що працівники їдуть у Польщу на заробітки. При цьому польські фермери теж скаржаться на брак робочої сили, так як поляки їдуть на заробітки в Європу. Світ стає глобальним селом. Тому нам потрібно вже зараз реагувати на ці виклики», - заявила Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview