Дрони для аграріїв є, тепер треба навчитися ними керувати

Про це на SmartAgroForum розповів Февзі Аметов, співзасновник Drone.ua., пише agroday.com.ua.

“Дрони часто падають. Іноді ми отримуємо в тиждень 30-50 таких звернень. 95% всіх НП – це помилка пілота”, – говорить фахівець.

У пілотів, які проходять навчання, відсоток падінь мінімальний. Але багато хто намагається запустити техніку, навіть не читаючи інструкцію. У 100% при першому такому запуску дрон падає.

Іноді новачки не розуміють, яке навантаження можна дати безпілотнику. “Доходить до того, що на акумуляторах плавляться контакти”, – говорить Аметов.

Разом з тим, експерт звернув увагу, що сьогодні 99% всіх дронів вже можуть застосовуватися у виробничих процесах. Вони мають GPS, можуть знімати і передавати інформацію.

При цьому все більш актуальними стають безпілотники, які можуть вносити ЗЗР та добрива з повітря. Єдиний їх мінус – невелика площа внесення, за один виліт вдається обробити 3-4 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На завод шампанських вин "Новий світ" за $ 25 млн претендує відомий друг Путіна

Про це з посиланням на конкурсну документацію повідомляє РБК. Юрія Ковальчука, який контролює значну частину російського медіапростору, називають другом Президента РФ, пише 24tv.ua

І саме він, фактично, претендує на "приватизацію" захопленого кримськими окупантами завод шампанських вин "Новий світ".

Початкова вартість заводу – 1,496 мільярда рублів, що становить приблизно 25 мільйонів доларів. "Новий світ", нагадаємо, "націоналізували" в 2014 році після захоплення Криму Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник дріжджів виходить на ринок Китаю

Виробничі потужності компанії "Ензим" відвідали представники великої китайської компанії-дистриб'ютора, що постачає сільськогосподарську продукцію для понад 300 місцевих ферм.

Про це повідомили в прес-службі українського виробника дріжджів, пише delo.ua.

Делегацію зокрема зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують в Китаї.

Відвідувачам представили виробничі потужності компанії, а також сторони обговорили перспективи подальшого співробітництва.

Попередні переговори з постачання продукції в Китай відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні 2017 року в Бангкоку.

Представників компанії Leesheng International Co зацікавили активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для домашніх тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заробіток на траві: як організувати бізнес на чаях

В Україні 60% споживачів обирають чорний чай, 30% — зелений, 6% — трав’яний. Останнім часом покупці більше уваги звертають на натуральність чаю, відсутність в ньому хімічних домішок та готові платити більше саме за якість продукту, пише landlord.ua.

В 2016 році в Україні було вироблено 750 тон трав’яного чаю, з яких 20 тон експортовано в США, Канаду, Іспанію, Італію, Молдову і Казахстан, повідомляє аналітик компанії Pro-Consulting Олена Жужа.

Киянин Іван Гончаренко, сидячи з бізнес-партнером за горнятком чаю, задумав створити власну торгову марку трав’яного напою.

«Спочатку цей проект замислювався виключно для експортування готової продукції, — розповів Іван Гончаренко. – В 2016 році ми з дружиною вирішили робити чай на основі кіпрію – в народі цю траву називають Іван-чай. Його відмінність від інших чаїв в тому, що він не містить кофеїну і танінів, а за вмістом вітаміну С перевершує цитрусові. Але про його корисні властивості ми дізналися згодом. Спочатку ми поїхали в Карпати, де Іван-чай росте, як звичайна трава і домовились про заготівлю сировини для нашого виробництва».

На запуск бізнесу родина витратила $50 тис. Спочатку купили будинок в селі Ізки Закарпатської області, обладнали його під виробництво. На заготівлю сировини в сезон наймали 15 людей, які збирали по 300 кг кіпрію в день. Платили по 10 грн. за кг сирої сировини. Після висушування з кг трави виходить 150 г сухого продукту. Торгова марка має лінійку з 7 видів чаїв.

Обсяги виробництва – 1,2 тони за сезон. Щоб бізнес окупився потрібно продати 5 тон чаю. А це 100 000 пачок по 50 г, підрахували в компанії Pro-Consulting.

Найбільша проблема зі збутом. Для отримання необхідних сертифікатів (в тому числі органічного), та проходження всіх регламентних процедур пішло 5 місяців. Гончаренки змогли завести свій продукт у великий маркет алкогольних напоїв, який також реалізує продукцію українських виробників харчової продукції. Намагаються продавати чай через ресторани та еко-магазини. Тому сподіваються, що швидко повернуть вкладені кошти та почнуть отримувати прибуток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість гектара землі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною

Чи адекватна ця ціна? Адже, скажімо, в Європі вартість гектара може сягати 10 - 20 тисяч доларів і більше? Про це пише expres.ua.

"Прогнозувати вартість сільськогосподарських земель після зняття мораторію - справа відверто невдячна, проте вартість гектара ріллі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною, - вважає Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України.

За його словами, по-перше, вартість земель значною мірою залежатиме від обмежень щодо кола покупців земельних ділянок, які наразі невідомі. "Але вже тепер можна сказати: якщо право на придбання земель матимуть не усі охочі, а лише обмежене коло суб'єктів, то конкуренція на ринку, а отже й ціна, буде значно нижча.

По-друге, висока вартість землі буде лише тоді, коли вона продаватиметься великими масивами, що придатні для великого товарного виробництва (від 100 га і більше) - тут ціна дійсно сягатиме 2 -3 тис. доларів за гектар. Проте один земельний пай посеред поля буде дешевший у рази, адже єдине, що тут зможе зробити "новий" власник - це лише й надалі передавати цю землю в оренду підприємству, яке використовує все поле", - підкреслює експерт. 

На його думку, при збереженні монополізованого ринку оренди земель вартість невеличкої ділянки становитиме 0,8 - 1,5 тис. доларів  за гектар залежно від кліматичних умов та родючості грунтів. Зростання вартості землі можна очікувати лише в міру того, як зростатиме рентабельність агробізнесу.

Як зазначив Андрій Мартин, в країнах ЄС земля коштує набагато дорожче, ніж в Україні. "Наприклад, найдорожча земля у Нідерландах - понад 60 тисяч євро за гектар, а в більшості західноєвропейських країн ціна варіюється у межах 10 - 30 тис. за гектар. Проте не треба вважати вітчизняні чорноземи недооціненими, адже в питаннях грошової оцінки землі природна родючість грунтів далеко не найважливіший фактор. Слід запам'ятати важливе правило - земля коштує рівно стільки, скільки доходу вона може приносити своєму власникові. Сільське господарство у ЄС - дотаційне і європейська спільнота витрачає десятки мільярдів євро на так звану Спільну сільськогосподарську політику ЄС. 

Наприклад, польський фермер незалежно від результатів господарювання завжди отримує приблизно 300 євро на гектар щорічно, матиме виплати на кожну корову, отримає компенсацію за значну частину придбаної сільськогосподарської техніки тощо. Таким чином, дохід європейського фермера навіть при гірших, аніж в Україні, врожаях завжди буде набагато вищим, а тому й ціна землі, як головного виробничого активу, у рази перевищуватиие українську. Тому рівнятися на європейські ціни на землю не потрібно - гіпотетично досягнути їх ми зможемо лише в тому випадку, коли Україна матиме змогу забезпечити подібний рівень бюджетної підтримки сільських територій, що в середньостроковій перспективі, безперечно, недосяжне завдання", - резюмує Андрій Мартин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в українських засіках? Про урожай та динаміку експорту зернових у 2017 році

Продаж сільгосппродукції за кордон забезпечує 40% від загального обсягу експортної виручки. Тому підсумки збору врожаю привертають увагу як економістів, так і громадськості. Особливо після рекорду минулого року.

У цьому сезоні, на жаль, збір зерна менше, ніж роком раніше. Тобто рекорд повторити не вдалося. На те він рекорд, що перевищити його важко. Особливо, якщо погода цьому не сприяє, як і сталося в поточному році. Але, незважаючи на це, урожай-2017 не можна назвати низьким.

Попередні розрахунки показують, що в кінцевому підсумку загальне виробництво зернових і зернобобових за рік складе близько 62,3 млн тонн. Це на 3,7 млн т менше, ніж в 2016, але на 2,2 млн т більше, ніж у 2015. Середня врожайність – 42,8 ц/га, тоді як роком раніше вона була 46,1 ц/га, а в 2015 – 41,1 ц/га. Причому пшениці намолочено навіть трохи більше, ніж у минулому році – 26,1 млн т, проти 26 млн т в 2016. Виросли в цьому році, порівняно з 2016, і врожаї жита – 0,1 млн т, гречки – на 23 тис. т, рису – на 5 тис. т. Спад відбувся за рахунок меншого, ніж у минулому сезоні, збору кукурудзи (-2,8 млн т) і ячменю (-1,1 млн. т).

Відповідно, в поточному році знизилися поставки зернових на експорт, про що інформує Мінагропрод. На середину грудня найпомітніше, порівняно з цим же періодом 2016 року, зменшилися продажі за кордон кукурудзи – на 22% і ячменю – на 8%. У той же час, із-за неврожаю світовий ринок ячменю скоротився в 2017 році на 11%, проте Україні вдалося вийти на перше місце в світі по постачанню цієї культури.

Експорт пшениці поки також незначно (на 0,7%) відстає від темпів минулого року. Позитивною тенденцією для вітчизняної економіки є зростання експортних продажів борошна на 29%, до 212,4 тис. т, порівняно з 2016 роком.

У аграріїв є й інші досягнення. Наприклад, різко зросли поставки за кордон ріпаку. У поточному році продано майже 2 млн т цієї культури за $819,1 млн. Роком раніше ріпаку було експортовано всього 0,99 млн т і виручено за нього $392,5 млн.

Аграрний сектор поступово стає локомотивом української економіки. Він зміг швидше подолати кризові явища минулих років і швидко знайти нові ринки збуту замість втрачених. Для збільшення економічного ефекту від розвитку сільського господарства, Україні в майбутньому доцільно сконцентруватися на продажі за кордон не сировини, а продуктів із більшою доданою вартістю. І таку тенденцію можна спостерігати на прикладі динаміки експорту борошна.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview